Агресивна поведінка у дітей молодшого шкільного віку

      Інший метод – «бесіда з собою» – учить дітей пригальмовуватися, роздумувати перед тим, як зробити агресивну дію. Такого роду бесіда виступатиме буфером між поривом і дуже поспішною дією.

      Знову-таки вчитель може алгоритм такої розмови  запропонувати всьому класу при  «навчанні» поведінковому аналізу  або використовувати його при  індивідуальній корекції. Більш того, якщо цей метод візьмуть на «озброєння»  і батьки, то це сприятиме змінам в поведінці дітей.

      Отже, метод передбачає наступні кроки.

1. Дитя визначає суть самої проблеми, включаючи викликані емоції: «Він говорить дурощі, а я злюся».
2. Потім обдумує декілька альтернативних варіантів реагування. Педагог ставить питання типа «Тобі подобається те, що ти зробив в цій ситуації?», «А як можна було вчинити в цій ситуації?»
3. Розбираються варіанти поведінки і їх наслідку («А що буде, якщо...?»)
4. Потім ухвалюється рішення – що треба робити і як треба вчинити.

      Дуже  поважно не лише промовити, але і  записати алгоритм поведінки в подібних ситуаціях на мові, зрозумілій дитяті. Він повинен його завчити і ... потренуватися.

      Бесіда.

      Під час бесід педагог може запропонувати  дітям пригадати випадки, коли вони були роздратовані, ображені, налякані, обурені: з’ясовує, чому це сталось і радить, що їм потрібно було зробити, щоб уникнути цих неприємних почуттів. Але слід пам’ятати, що дитину необхідно сприймати такою, яка вона є, і зауваження про агресію спрямувати не на сому дитину, а на негативну ситуацію.

      Агресивні діти мають невдалу звичку діяти, а потім думати.

      Крім  прямого обговорення, одним із найкращих  засобів є рольова гра, в якій дитина отримує роль іншої людини.

      Рольове програвання.

      У грі можна відтворити ситуацію, яка  мала місце, або спрогнозувати можливу  ситуацію.

      Ось кілька ситуацій:

      Два сердитих хлопчики.

      Хлопчики  посварили. Вони мають сердитий вигляд. Під час цієї вправи потрібно відпрацьовувати  з дітьми найприйнятніші засоби висловлення  своїх почуттів.

      Діалог  “Так”. Двоє дітей сідають у центрі кола і починають діалог. Один з них промовляє будь-яку фразу. Другий повинен не заперечувати, а висловити згоду.

      “Перевтілення”. Дитині пропонується уявити себе кішкою, горобчиком або якоюсь річчю і поміркувати: щоб змогла розповісти кішка, над якою знущається хлопчик; горобчик, якому хуліган підбив крильце.

      Ефективними є вправи в яких діти разом з  вихователем “виховують” вигаданого персонажа.

      Самопізнання.

      Уважність до інших. Один з дітей сідає спиною до групи. Він має детально описати  зовнішність когось з дітей групи. Вправа навчає бути уважнішими один до одного.

      Найкраща  риса. Всі діти сідають у коло й по черзі називають найкращі риси характеру.

      Скажи мені, хто твій друг.

      Самовиховання.

      Ласкаві імена. Дітям пропонується пригадати, якими пестливими іменами їх називають рідні, близькі люди, знайомі.

      Мої добрі справи. Дитина повинна пригадати, яку конкретну добру справу вона зробила вчора і що відчула.

      Острів  плакс. Мандрівник (один з дітей) раптом опинився на чарівному острові, де живуть плакси. Він намагається їх заспокоїти.

      Образотворча  діяльність.

      Дуже  ефективним засобом корекції агресивної поведінки дітей є так звана  “терапія мистецтвом”. Вона дає змогу  виразити агресивні почуття у  соціально прийнятій манері. Малювання, ліплення є безпечними засобами розрядити  напруження.

      Досвід використання різних прийомів релаксації на уроках і в позакласній діяльності говорить про значне зменшення гіперактивності, внутрішньої напруженості як передумов агресивних актів. Очевидно, що навчати треба не лише читанню, листу, але і правильній поведінці. Систематичність такого навчання забезпечить педагогічний успіх. 
 
 
 
 
 
 

      4. Дослідження зв’язку  агресивності та  тривожності у  дітей молодшого  шкільного віку

      4.1. Об’єкт, предмет,  мета та завдання  дослідження

      Об’єкт  дослідження – група хлопчиків та дівчат 8-9 років в кількості 10.

      Предмет дослідження – рівні агресивності та тривожності у досліджених.

      Мета  дослідження – визначити зв'язок між рівнями агресивності та тривожності у досліджених.

      Завдання  дослідження:

      Визначити рівні агресивності та тривожності  у групи досліджених за допомогою  тестів, провести порівняльний аналіз результатів, зробити висновки за результатами дослідження 

      4.2. Дослідження агресивності

      Для дослідження рівня агресивності була обрана методика "Тест емоцій" (тест Басса-Даркі в модифікації  Г.В.Резапкіной).

      Дослідженим були роздані бланки з тестовими  питаннями (Додаток 1) та дана інструкція:

      "Прочитайте твердження. Якщо ви реагуєте схожим чином, відзначте в бланку номер питання. (Відповідайте "Так" чи "Ні" на наступні питання)."

      Дослідження проводилося на російській мові, оскільки для випробуваних вона є рідною.

      Час тестування – 10-15 хвилин

      По  закінченні тестування бланки були зібрані, та їх результати за допомогою ключа  до тесту (Додаток 1) були зведені в  таблицю 1. 
 
 
 

      Таблиця 1

      Результати  дослідження рівня агресивності за методикою 

      "Тест  емоцій" (тест Басса-Даркі в модифікації Г.В.Резапкіной).

 

      Середній рівень агресії рівний (3) трьом балам. Якщо показники випробовуваного перевищують це значення, можна говорити про вираженість одну з наступних форм агресивної поведінки:

      Фізична агресія (Ф): ви схильні до найпримітивнішого виду агресії. Вам властиво вирішувати питання з позиції сили. Можливо, ваш спосіб життя і особові особливості заважають вам шукати ефективніші методи взаємодії. Ви ризикуєте нарватися на у відповідь агресію.

      Непряма агресія (К): звичайно, краще ударити по столу, чим по голові партнера. Проте захоплюватися цим не стоїть. Пошкодуйте меблі, посуд. Адже це прямі збитки. Крім того, так недовго і поранитися.

      Роздратування (Р): погано або навіть добре приховувана агресія не відразу приведе до розриву стосунків з іншою людиною, але роз'їдатиме вас зсередини, як сірчана кислота, поки не прорветься назовні. Коли прорветься - див. «фізична і непряма агресія».

      Негативізм (Н): реакція, типова для підлітка, що здійснює безглузді і навіть руйнівні для себе вчинки з відчуття протесту. Суть її в прислів'ї «виб'ю собі око, хай у тещі буде зять кривої».

      Образливість (О): готовність бачити в словах і вчинках інших людей кепкування, зневагу, бажання принизити. Здорово отруює життя.

      Підозрілість (П): готовність бачити в словах і вчинках інших прихований намір, направлений проти вас. У крайніх своїх проявах може бути симптомом нездоров'ї.

      Словесна  агресія (С): за словом в кишеню ви не полізли. А даремно. Наслідки необдуманого слова можуть бути куди більш руйнівні, ніж наслідки бійки. Втім, одне іншому не заважає. 

      4.3. Дослідження тривожності

      Для дослідження тривожності була обрана методика "Шкала явної тривожності CMAS" (адаптація А.М.Прихожан).

      Дослідженим були роздані бланки з тестовими  питаннями (Додаток 2) та дана інструкція:

      "На наступних сторінках надруковані пропозиції. Біля кожного з них два варіанти відповіді: вірно і невірно. У пропозиціях описані події, випадки, переживання. Уважно прочитай кожну пропозицію і виріши, чи можеш ти віднести його до себе, чи правильно воно описує тебе, твоя поведінка, якості. Якщо та, постав галочку в колонці Вірно, якщо немає - в колонці Невірно. Не думай над відповіддю довго. Якщо не можеш вирішити, вірно або невірно те, про що мовиться в пропозиції, вибирай те, що буває, як тобі здається, частіше. Не можна давати на одну пропозицію відразу дві відповіді (тобто підкреслювати обидва варіанти). Не пропускай пропозиції, відповідай на все підряд."

      Дослідження проводилося на російській мові, оскільки для випробуваних вона є рідною.

      Час тестування – 15-25 хвилин 

      По  закінченні тестування бланки були зібрані, та їх результати за допомогою ключа до тесту (Додаток 2) були зведені в таблицю 2.

      Оскільки отримана сума балів є первинною оцінкою, вона переводиться в шкальну. Як шкальна оцінка використовується стандартна десятка (стіни). Для цього дані випробовуваного зіставляються з нормативними показниками групи дітей відповідного віку і статі (Додаток 2).

      Таблиця 2

      Результати  дослідження рівня тривожності  за методикою "Шкала явної тривожності CMAS" (адаптація А.М.Прихожан).

 

      На  підставі отриманої шкальної оцінки робиться вивід про рівень тривожності  випробовуваного (таблиця 3).