Автоматизація ведення обліку прокату автомобілей

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

Природничо-гуманітарний коледж

Закарпатського  державного університету

Реєстраційний номер ___________

Дата реєстрації ________________

Король Е.В.

студент ІІ курсу

групи КН-22

денної форми навчання

 

 

ЗВІТНА РОБОТА

 з навчальної практики з програмування

на тему:

 

Автоматизація ведення  обліку прокату автомобілей

 

 

 

 

Допущено до захисту Науковий керівник:

Дата «____» ________2013 р. Куртей Н.М.

Підпис _________________

 

 

 

Ужгород 2013

Робота захищена «_____» _____________ 2013 р.

з оцінкою «_____________»

 

Підписи членів комісії _____________________________________

_____________________________________

 

 

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                                      3

1. Теоретична частина                                                                                         4

1.1. Система автоматизації                                                                                    4

1.2. Об’єктно-орієнтоване програмування                                                            6

1.3. Мова програмування C++ Builder                                                                   8

1.4. Опис предметної області та  постановка задачі                                             16

2. Практична частина                                                                                        17

2.1. Інформаційна структура моделі  та алгоритму                                             17                      

2.2. Опис вхідних та вихідних  даних                                                                    18

2.3. Інтерфейс та керівництво  користувача, тестування проекту                      20

Висновок                                                                                                             23

Список використаної літератури                                                                         

Додаток 1. Лістинг програми                                                                                  

 

 

 

 

Вступ

Сучасний стан розвитку автоматизації виробництва привів до появи якісно нової системи  технологічних машин з керуючими  засобами, що базуються на застосуванні електронних обчислювальних машин, програмованих логічних контролерів, інтелектуальних засобів вимірювання і контролю, інформаційно об'єднаних промисловими мережами. Автоматизація виробництва  — один з головних напрямів науково-технічного прогресу.

Основою будь-якого виробництва  є технологічний процес — певна  взаємодія знарядь і предметів праці, обслуговуючої і транспортної систем, що утворюють складну багаторівневу виробничу систему, в результаті чого випускається продукція, що відповідає критерію якості у заданих обсягах.

Переміщення предметів  праці від однієї стадії обробки до іншої можна визначити як матеріальний потік у виробничому просторі. Для забезпечення роботи виробничої системи слід організувати ще інформаційний та енергетичний потоки. Виробничий процес можна представити як систему, що перетворює потоки енергії, матеріалів і інформації.

Автоматизація ведення  прокату автомобілів це процес який повинен взаємодіяти з різними  даними, враховувати їх чинники для  надійної роботи системи.

 

 

 

1. Теоретична частина

1.1. Система автоматизації

Технологічний процес в  промисловості нерозривно зв'язаний з її автоматизацією технологічних процесів. Автоматизація ефективно застосовується на сучасному етапі розвитку людства з метою досягнення зростання показників ресурсозбереження, поліпшення екології навколишнього середовища якості та надійності продукції. В зв'язку з бурхливим розвитком мікропроцесорної техніки і персонально електронно-обчислювальних машин, функціональні можливості яких дають змогу використовувати найдосконаліші методи в рамках сучасних складних систем управління. Мікропроцесорні пристрої та електронно-обчислювальних машини, пов'язані між собою обчислювальними та керуючими мережами з використанням загальних баз даних, дозволяють впроваджувати комп'ютерні технології у нетрадиційній сфері діяльності підприємства, що проявляється в інтеграції виробничих процесів та управління ними.

Головним напрямом автоматизації  в агропромисловому комплексі на сучасному етапі є створення  комп'ютерно-інтегрованих виробництв. Основою систем автоматизації стали  функціональні можливості мікропроцесорних систем управління, при створенні яких вирішальну роль відіграють такі фактори, як використання принципів інтеграції, розподіленого управління, програмних комплексів. При автоматизації виробництва об'єктом є не окремий технологічний процес чи агрегат, а технологічний комплекс із складними взаємозв'язками між його підсистемами.

Підвищити оперативність  управління, максимально враховувати  виробничу ситуацію дає можливість розширення функціональних можливостей  сучасних мікропроцесорних систем управління пов'язано із значно зрослою кількістю видів і систем відображення технологічної інформації: використанням динамічних мікросхем; одержанням графіків технологічних параметрів за будь - який відрізок часу; формування передісторії і розвитку процесу; архівування за допомогою таблиць, звітних документів тощо.

При системному підході  автоматизація виробництва дає  кращі результати, коли досконало  вивчаються властивості об'єкта автоматизації, розробляється функціональна структура  як сукупність виконуваних системою функцій.

При створенні систем автоматизації використовують багато контурні системи, в яких реалізуються принципи компенсації збурень, адаптації, досконалі структури типу каскадних  систем з додатковими сигналами  та інше.

Основні переваги автоматизації полягають у можливостях забезпечити:

- зростання продуктивності  та поліпшення умов праці; 

- виконання робіт в  важкодоступних та взагалі недоступних  для людини сферах (радіоактивні  зони, космос окремі види металургійного  та інших виробництв);

- підвищення точності, якості технологічних процесів і відповідних виробів;

- зростання надійності  та техніко - економічних показників  і загальної культури виробництва  та кваліфікації обслуговуючого  персоналу.

Автоматизація виробництва  проводиться автоматичних пристроїв, які можна класифікувати за різними ознаками. Однією з найпоширеніших є класифікація за функціональним призначенням пристрою, згідно з якою виділяють такі автоматичні пристрої:

- автоматичного контролю  та сигналізацію;

- автоматичного захисту;

- обчислюванні;

- автоматичного керування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Об’єктно-орієнтоване програмування

Об'є́ктно-орієнто́ване програмува́ння (ООП) — одна з парадигм програмування, яка розглядає програму як множину «об'єктів», що взаємодіють між собою. В ній використано декілька технологій від попередніх парадигм, зокрема успадкування, модульність, поліморфізм та інкапсуляцію.

На відміну від традиційних поглядів, коли програму розглядали як набір підпрограм, або як перелік інструкцій комп'ютеру, ООП програми можна вважати сукупністю об'єктів. Відповідно до парадигми об'єктно-орієнтованого програмування, кожний об'єкт здатний отримувати повідомлення, обробляти дані, та надсилати повідомлення іншим об'єктам. Кожен об'єкт — своєрідний незалежний автомат з окремим призначенням та відповідальністю.

Визначення ООП

На думку Алана Кея, розробника мови Smalltalk, якого вважають одним з «батьків-засновників» ООП, об'єктно-орієнтований підхід полягає в наступному наборі основних принципів:

Все є об'єктами.

Всі дії та розрахунки виконуються шляхом взаємодії (обміну даними) між об'єктами, при якій один об'єкт потребує, щоб інший об'єкт виконав деяку дію. Об'єкти взаємодіють, надсилаючи і отримуючи повідомлення. Повідомлення — це запит на виконання дії, доповнений набором аргументів, які можуть знадобитися при виконанні дії.

Кожен об'єкт має незалежну  пам'ять, яка складається з інших  об'єктів.

Кожен об'єкт є представником (екземпляром, примірником) класу, який виражає загальні властивості об'єктів.

У класі задається  поведінка (функціональність) об'єкта. Таким чином усі об'єкти, які є екземплярами одного класу, можуть виконувати одні й ті ж самі дії.

Класи організовані у  єдину деревовидну структуру  з загальним корінням, яка називається  ієрархією успадкування. Пам'ять та поведінка, зв'язані з екземплярами деякого класу, автоматично доступні будь-якому класу, розташованому нижче в ієрархічному дереві.

Таким чином, програма являє  собою набір об'єктів, що мають  стан та поведінку. Об'єкти взаємодіють  використовуючи повідомлення. Будується  ієрархія об'єктів: програма в цілому — це об'єкт, для виконання своїх функцій вона звертається до об'єктів що містяться у ньому, які у свою чергу виконують запит шляхом звернення до інших об'єктів програми. Звісно, щоб уникнути безкінечної рекурсії у зверненнях, на якомусь етапі об'єкт трансформує запит у повідомлення до стандартних системних об'єктів, що даються мовою та середовищем програмування. Стійкість та керованість системи забезпечуються за рахунок чіткого розподілення відповідальності об'єктів (за кожну дію відповідає певний об'єкт), однозначного означення інтерфейсів міжоб'єктної взаємодії та повної ізольованості внутрішньої структури об'єкта від зовнішнього середовища (інкапсуляції).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Мова програмування C++ Builder

 Мова програмування  C++ Builder — середовище швидкої розробки (RAD), що випускається компанією Codegear, дочірньою фірмою компанії Embarcadero (раніше Borland). Призначена для написання програм на мові програмування C++. C++ Builder об'єднує бібліотеку візуальних компонентів і середовище програмування (IDE), написане на Delphi з компілятором C++. Цикл розробки аналогічний Delphi, але з істотними поліпшеннями, доданими в C++ Builder. Більшість компонентів, розроблених в Delphi, можна використовувати і в C++ Builder без модифікації, але, на жаль, зворотне твердження не вірне.

C++ Builder містить інструменти, які дозволяють здійснювати справжню візуальну розробку Windows-програм методом drag-and-drop, спрощуючи програмування завдяки WYSIWYG редакторові інтерфейсу, вбудованому в його середовище розробки.

Borland C++ Builder може працювати в середовищі операційних систем від Windows 98 до Windows XP. Особливих вимог, по сучасних мірках, до ресурсів комп'ютера пакет не пред'являє: процесор має бути типу Pentium або Celeron (рекомендується Pentium II 400 Мгц); об'єм оперативної пам'яті повинен складати не менше 128 Мбайт (рекомендується 256 Мбайт) і вільний дисковий простір має бути достатнім (для повної установки версії Enterprise необхідно приблизно 750 Мбайт).

Швидкість візуальної розробки

Інтегроване середовище розробки поєднує Редактор форм. Інспектор об'єктів. Палітру компонентів. Адміністратор проекту й повністю інтегровані Редактор коду й Отладчік - інструменти швидкої розробки програмних додатків, що забезпечують повний контроль над кодом і ресурсами.

Професійні засоби мови C++ інтегровані у візуальне середовище розробки. C++Builder надає швидкодіючий компілятор з мови Borland C++, ефективний інкрементний завантажник і гнучкі засоби налагодження як на рівні вихідних інструкцій, так і на рівні ассемблерних команд - у розрахунку задовольнити високі вимоги програмістів-професіоналів.

Конструювання по способі "drag-and-drop " дозволяє створювати додаток  простим перетаскуванням захоплених мишею візуальних компонентів з  Палітри на форму додатка. Інспектор  об'єктів надає можливість оперувати із властивостями й подіями компонент, автоматично створюючи заготівлі функцій обробки подій, які наповнюються кодом і редагуються в процесі розробки.

Механізми двунаправленої розробки (two-way-tools) усувають бар'єри  між програмістом і його кодом. Технологія двунаправленої розробки забезпечує контроль за вашим кодом за допомогою гнучкого, інтегрованого й синхронізованої взаємодії між інструментами візуального проектування й Редактором коду.

Властивості, методи й  події - це саме ті елементи мови, які  забезпечують швидку розробку додатків у рамках об`єктно - орієнтованого програмування. Властивості дозволяють легко встановлювати різноманітні характеристики об'єктів. Методи роблять певні, іноді досить складні, операції над об'єктом. Події зв'язують впливу користувача на об'єкти з кодами реакції на ці впливи. Події можуть виникати при таких специфічних змінах стану об'єктів як відновлення даних в інтерфейсних елементах доступу до баз даних. Працюючи спільно, властивості, методи й події утворять середовище RAD (Rapid Application Development) швидкого й інтуїтивного програмування надійних додатків для Windows.