Политический процесс

Аналіз особливостей трансформації суспільства при переході від одного історичного стану-етапу розвитку до іншого, а також усвідомлення лідерами політичної системи не тільки результатів такого аналізу, але і важливості розробки і реалізації комплексної державної програми інформатизації дозволяють припустити, що у випадку розширення власних ініціатив у сфері міжнародних інтеграційних процесів, і насамперед у частині створення як загальнодержавної так і регіональних і міжрегіональних інформаційних інфраструктур, перехідний період, із усіма супутніми проблемами, може бути пройдений в історично відносно короткі терміни. Але першочерговим завданням з метою усунення зазначених проблем є проблема формування єдиної української нації – інформаційного середовища-носія державності.

Висновки

На сьогоднішній день існують всі підстави виділити три базові методологічні підходи до аналізу політичного процесу. По-перше, це інституційний підхід. В його основі лежить настанова на аналіз трансформацій різноманітних політичних інститутів. По-друге, – структурно-функціональний підхід. Його базовою категорією є взаємодія між політичною системою та соціальним середовищем, в якому вона функціонує. Тому прихильники цієї методології намагаються дослідити політичний процес як систему стимулів і реакцій, які відображають взаємовплив соціального середовища і політичної системи. По-третє, – біхевіоральний підхід. В основу дослідження політичного процесу цей підхід покладає поняття “політичної поведінки”, як основного суб’єкта політичного процесу, розглядає окремі особистості або відносно невеликі групи людей. Внаслідок цього з позиції біхевіоральної методології політичний процес постає як своєрідний сумарний вектор політичної поведінки окремих учасників політичного процесу. Однак кожен з перелічених підходів схильний до абсолютизації якоїсь однієї зі сторін, або одного з аспектів політичного процесу

Описуючи політичний процес як динаміку розгортання політики, є маємо всі підстави, щоб виділити два основні типи змін, які відбуваються з учасниками політичного процесу. Ці зміни можуть мати кількісний та якісний характер. У першому випадку політичний процес постає у формі політичного розвитку, коли ми спостерігаємо вдосконалення або деградацію певних політичних інститутів. Тобто, змінюються кількісні показники, що описують окремі елементи політичної системи. У другому випадку йдеться про політичну трансформацію. Її результатом є поява нових політичних інститутів, нових норм, які регулюють політичний процес, нових суб’єктів політичного процесу, і т.д., що дозволяє констатувати якісну зміну в політичній системі.

Попри широкі можливості типологізації політичних процесів, було б неправильно відмовлятись від цілісного погляду на політичний процес. У цьому сенсі, незалежно від масштабу, авторів, місця та значення політичного процесу, завжди можна досить чітко відокремити його від усіх інших суспільних процесів. Тобто, будь-який політичний процес може бути представлений як своєрідна інваріантна модель, в якій політичні актори здійснюють послідовні політичні дії, спрямовані на реалізацію своїх або репрезентованих ними інтересів, завдяки здобуттю влади. Таким чином, поряд з конкретними дослідженнями окремих типів політичних процесів, ми отримуємо базис для подальшої розбудови загальної теорії політичного процесу, яка дозволить не лише описувати характер протікання сучасних політичних процесів, але й на науковій основі визначити перспективи їх подальшого розвитку.

Застосовуючи поняття “демократизації” політичного процесу, йдеться насамперед про забезпечення таких двох вимог, як: а) гарантування права на політичну участь для всіх без винятку громадян; б) гарантування прозорості політичного процесу. При цьому, підкреслюючи необхідність залучення до політичного процесу якомога більшої кількості громадян, слід зазначити, що політична участь може реалізовуватись не тільки у безпосередній формі, але й через чисельні опосередковуючі інститути. Таким чином, демократизація політичного процесу, як якісна ознака успішності транзиту, означає насамперед розширення соціальної бази політики через включення до кола політичних акторів широких верств населення і окремих громадян

Політичний процес у сучасній Україні, який репрезентує стан реалізації демократичних принципів побудови державної влади, далекий від ідеального стану. Відсутність консенсусу у цілях і засобах політичної дії, зокрема у прийнятті політичних рішень, призупиняє розвиток політичної системи, навіть враховуючи нагальні потреби всередині країни. Очевидним стає, що лише шляхом модернізації існуючої політико-соціальної системи можливим є її приведення у відповідність до європейських стандартів

Перелік використаної літератури

[1] Политическая энциклопедия: В 2 т. / Ред. Г. Ю. Семи- гин. - М. : Мысль, 2000. - Т. 2. - 250 с

[2] Липсет С. М. Сравнительный анализ социальных условий, необходимых для становления демократии / С. М. Липсет, С. Кен-Рюн, Д. Торрес // Междунар. журн. социальных наук. - 1993. - № 3. - C. 5

[3] Пшеворский А. Переходы к демократии // Путь. - 1993. - № 3. - C. 13-15.

[4] Бурдье П. Социология политики. - М.: Socio-Logos, 1993. - 281c

[5] Хантингтон С. Будущее демократического процесса: от экспансии к консолидации // Мировая экономика и международные отношения. - 1995. - № 6. - С. 91-94

[6] Пшеворский А. Переходы к демократии // Путь. - 1993. - № 3. - C. 13-15

[7] Мадіссон В. Сучасна українська геополітика / В. Ма- діссон, В. Шахов. - К.: Либідь, 2003. - 282c

[8] Morgenthau H. Politics Among Nations: The Struggle for Power and Peace. - N. Y. : Alfred A. Knopf, 1967. - 321 p

[9] Shaw M. Theory of the Global State: Globality as an Unfinished Revolution. - Cambridge : Cambridge University Press, 2000. - 400 p

[10] Волинський А. К. Теоретико-методологічні основи аналізу політичного процесу у сучасній політичній науці : автореф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 / А. К. Волинський ;Одес. нац. юрид. акад. - Одеса, 2006. - 17 с

[11] Яковлев Д. В. Політична взаємодія як комунікативний процес: медіатизація, демократизація, раціоналізація / Д. В. Яковлев. - Одеса: Астропринт, 2009. - 288 с.

[12] Яковлев Д. В. Політична взаємодія як комунікативний процес: медіатизація, демократизація, раціоналізація / Д. В. Яковлев. - Одеса: Астропринт, 2009. - 288 с.

[13] Політологічний енциклопедичний словник / упоряд.В.              П. Горбатенко; за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна,П. Горбатенка. - 2 - ге вид., доп. і перероб. - К.: Генеза, 2004. -667

[14] Волинський А. К. Теоретико-методологічні основи аналізу політичного процесу у сучасній політичній науці : автореф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 / А. К. Волинський ;Одес. нац. юрид. акад. - Одеса, 2006. - 17 с.

[15] Кузьмін П. В. Політична діяльність: теоретичні засади та практика сучасної України : автореф. дис. ... д-ра політ. наук : 23.00.02 / Кузьмін П. В. ; Одес. нац. юрид. акад. - Одеса, 2008. - 32 с.

[16] Кузьмін П. В. Політична діяльність: теоретичні засади та практика сучасної України : автореф. дис. ... д-ра політ. наук : 23.00.02 / Кузьмін П. В. ; Одес. нац. юрид. акад. - Одеса, 2008. - 32 с.

[17] Дубовик Н. Елітизм і популізм у контексті розвитку демократії // Нова політика. – 2001. – №1 (33). – С.46-47.

[18] Долженков О. Посткомуністичні трансформації в країнах Центрально-Східної Європи та СНД: порівняльний аналіз // Нова політика. – 2000. – №5 (31). – С.15-16

[19] Кіс Т. Інститут президентства в Україні // Нова політика. – 2000. – №1 (27). – С.23-31

[20] Растоу Д.А. Переходы к демократии: попытка динамической модели // Политические исследования. – 1996. – №5. – С.5-15

[21] Растоу Д.А. Переходы к демократии: попытка динамической модели // Политические исследования. – 1996. – №5. – С.5-15

[22] Растоу Д.А. Переходы к демократии: попытка динамической модели // Политические исследования. – 1996. – №5. – С.5-15

[23] Демократические переходы: варианты путей и неопределенность результатов // Политические исследования. – 1999. – №3. – С.30-51

[24] Харитонова О.Г. Генезис демократии (попытка реконструкции логики транзитологических моделей) // Политические исследования. – 1996. – №5. – С.70-78

[25] Козер Л. Функции социального конфликта. – М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2000. -208с

[26]Зарубежная политическая наука (методология, обучение, анализ политических процессов). – М.: ИНИОН РАН, 1994. -142с

[27] Липсет С. Консенсус и конфликт. Очерки по политической социологии. – М.: ИНИОН РАН, 1987. -33с

[28] Парсонс Т. Функциональная теория изменения // Американская социологическая мысль. Тексты. – М.: Прогресс, 1994. – С.468-480

[29] Парсонс Т. О структуре социального действия. – М.: Академический проект, 2000. -880с

[30] Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерк политики свободы. – М.: РОССПЭН, 2002. -288с

[31] Политология. Курс лекций / Под ред. М.Н.Марченко. – М.: Зерцало, 1997. -384с

[32] Политология. Курс лекций / Под ред. М.Н.Марченко. – М.: Зерцало, 1997. -384с

[33] Рябчук А.В. Курс политологии. – М.: Изд-во «Рудомино», 2001. -249с.

[34] Ильяшов Г.А. Политический процесс как реализация динамики политической системы

[35] Політологічний              енциклопедичний словник / Упорядник: В.П.Горбатенко. За ред.: Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабакіна, В.П. Горбатенка. - 2-е вид.: доп. і перероб. - К.: Генеза, 2004. - 736 с

[36] Старо дубець В. Політичні процеси та інститути в Україні /В.              Старо дубець, Г. Старо дубець. - Тернопіль : Навчальна книга, 2003. - 204 с.

[37] Бандурка              О. М. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть / О. М. Бандурка, В. А. Греченко. - Харків : Вид-во ХНУВС, 2000. - 304 с.

[38] Нисневич              Ю. А. Информационно-коммуникационная стабилизация политической системы / Ю. А. Нисневич // Вестник Российского университета дружбы народов. - Серия: Политология. - 2006. - № 1 (6) -С.              68-80.

[39] Зеркин Д. П. Основы политологии. - Ростов н/Д: "Феникс",1999. - 576 с

[40] Жакке Ж. -П. Конституционное право и политические институты. - М.: Юристъ, 2002. - 365 с

[41] Политология. Наука о политике / Под ред. В. П. Андрущенко,Н. И. Горлача. - К., Х.: ХГПУ, 2008. - 672 с

[42] Політологія / За ред. О. І. Семківа. - Львів: Світ, 2005. - 576 с

[43] Алмонд Г., Пауэлл Д., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор. - М.: Аспект-Пресс, 2009. - 537 с

[44] Чебаненко О., Шрамович В., Ковриженко Д., Колодяж- на Н. Консолідована демократія: перспективи для України // Часопис "Парламент". — К., 2008. — № 1. — С. 24-38

[45] Теобальд Р. Патримониализм // Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. — Х.: Константа, 2004. — Вып. 2. — С. 141-152

[46] Карась А. Ф. Громадянське суспільство і національна культура // Гуманізм та утвердження громадянського суспільства в Україні: Вісн. Львів. ун-ту. Серія сусп. наук. Вип. 32. - Л., 1995. - С. 43-50

[47] Шведа Ю. Р. Політична система і проблеми гармонізації соціально-політичних відносин в Україні // Гуманізм та утвердження громадянського суспільства в Україні: Вісн. Львів. ун-ту. Серія сусп. наук. Вип. 32. — Л., 1995. — С. 9499

[48] Семків О. І. Гуманізм української національної ідеї // Гуманізм та утвердження громадянського суспільства в Україні: Вісн. Львів. ун-ту. Серія сусп. наук. Вип. 32. — Л., 1995. — С. 76-84

[49] http://www.ucipr.kiev.ua/files/books/factors_political_process_Jan2012.pdf

Додаток №1

Таблиця « Типологія політичних процесів»