Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2011 в 20:58, курсовая работа
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні особливостей соціально-педагогічної діагностики особистості та її соціальних зв’язків.
Відповідно до мети дослідження сформулювано такі завдання:
1. З’ясувати на підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури визначення понять «особистість», «соціальні зв’язки», «соціально-педагогічна діагностика».
2. Розкрити особливості впливу соціального середовища на формування особистості.
3. Визначити види, принципи, вимоги та методи соціально-педагогічної діагностики.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ КАТЕГОРІАЛЬНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ 6
1.1 Особистість як основний об’єкт діяльності соціального педагога 6
1.2 Вплив соціальних зв’язків та соціального середовища на особистість 9
1.3 Соціально-педагогічна діагностика як важлива категорія соціальної педагогіки 13
Висновки до першого розділу 16
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ 18
2.1 Особливості використання різних видів діагностики у соціально-педагогічній діяльності 18
2.2 Принципи та вимоги щодо проведення соціально-педагогічної діагностики 22
2.3. Класифікація методів соціально-педагогічної діагностики особистості та її оточення 25
Висновки до другого розділу 28
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31
ДОДАТКИ 34
|
Дешифратор
|
Щоб визначити рівень
Кк = Кх \ 20; Ко = Ох \ 20, де
Кк - коефіцієнт комунікативних
Ко - коефіцієнт організаторських схильностей;
Кх і Ox - кількість співпадаючих
з дешифратором відповідей
Аналіз результатів
У ході аналізу результатів
спочатку дають оцінку рівня
комунікативних і
Шкала оцінок комунікативних та організаторських схильностей
|
Рівень розвитку комунікативних та організаторських схильностей характеризується за допомогою оцінок за шкалою наступним чином. Піддослідні, що отримали оцінку 1, - це люди з низьким рівнем прояву комунікативних і організаторських схильностей.
Піддослідні, що отримали оцінку 2, мають комунікативні та організаторські схильності нижче середнього рівня. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто в новій компанії, колективі, вважають за краще проводити час наодинці з собою, обмежують свої знайомства, відчувають труднощі у встановленні контактів з людьми й у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються в незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. У багатьох справах вони вважають за краще уникати прояву самостійних рішень та ініціативи.
Для досліджуваних, які
Піддослідні, що отримали оцінку 4, відносяться до групи з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських схильностей. Вони не губляться у новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу у спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів,здатні приймати самостійне рішення у важкій ситуації .Все це вони роблять не з примусу, а згідно з внутрішніми прагненням.
Піддослідні, які отримали
Комунікативні та організаторські схильності представляють собою важливий компонент і передумову розвитку здібностей у тих видах діяльності, які пов'язані зі спілкуванням з людьми, з організацією колективної роботи. Вони є важливою ланкою в розвитку педагогічних здібностей.
Информация о работе Соціально-педагогічна діагностика особистості та її соціальних зв’язків