Соціально-педагогічна діагностика особистості та її соціальних зв’язків

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2011 в 20:58, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні особливостей соціально-педагогічної діагностики особистості та її соціальних зв’язків.
Відповідно до мети дослідження сформулювано такі завдання:
1. З’ясувати на підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури визначення понять «особистість», «соціальні зв’язки», «соціально-педагогічна діагностика».
2. Розкрити особливості впливу соціального середовища на формування особистості.
3. Визначити види, принципи, вимоги та методи соціально-педагогічної діагностики.

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ КАТЕГОРІАЛЬНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ 6
1.1 Особистість як основний об’єкт діяльності соціального педагога 6
1.2 Вплив соціальних зв’язків та соціального середовища на особистість 9
1.3 Соціально-педагогічна діагностика як важлива категорія соціальної педагогіки 13
Висновки до першого розділу 16
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ 18
2.1 Особливості використання різних видів діагностики у соціально-педагогічній діяльності 18
2.2 Принципи та вимоги щодо проведення соціально-педагогічної діагностики 22
2.3. Класифікація методів соціально-педагогічної діагностики особистості та її оточення 25
Висновки до другого розділу 28
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31
ДОДАТКИ 34

Работа содержит 1 файл

курсач.doc

— 217.50 Кб (Скачать)
1 5 9 13 17 21 25 29 33 37
2 6 10 14 18 22 26 30 34 38
3 7 11 15 19 23 27 31 35 39
4 8 12 16 20 24 28 32 36 40
 

       Дешифратор

Схильності Відповіді
стверджувальні заперечні
Комунікативні номери запитань 1-го ряду номери запитань 3-го ряду
Організаторські номери запитань 2-го ряду номери запитань 4-го ряду
 

       Щоб визначити рівень комунікативних  та рівень організаторських схильностей,  потрібно вирахувати їх коефіцієнти.  Коефіцієнти являють собою відношення  кількості співпадаючих відповідей тієї чи іншої схильності до максимально можливого числа збігів, у даному випадку - до 20. Формули для підрахунку коефіцієнтів такі

       Кк = Кх \ 20; Ко = Ох \ 20, де 

       Кк - коефіцієнт комунікативних схильностей; 

     Ко - коефіцієнт організаторських схильностей;

       Кх і Ox - кількість співпадаючих  з дешифратором відповідей відповідно  до комунікативних і організаторських  схильностей.  
 

     Аналіз  результатів 

       У ході аналізу результатів  спочатку дають оцінку рівня  комунікативних і організаторських  схильностей випробуваного. Для цього користуються шкалою оцінок.

       Шкала оцінок комунікативних та організаторських схильностей

     Кк      КО      Шкала оцінки
     0,10 – 0,45      0,2 – 0,55      1
     0,46 – 0,55      0,56 – 0,65      2
     0,56 – 0,65      0,66 – 0,70      3
     0,66 – 0,75      0,71 – 0,80      4
     0,75 – 1,00      0,81 – 1,00      5

     Рівень  розвитку комунікативних та організаторських схильностей характеризується за допомогою  оцінок за шкалою наступним чином. Піддослідні, що отримали оцінку 1, - це люди з низьким  рівнем прояву комунікативних і організаторських схильностей.

     Піддослідні, що отримали оцінку 2, мають комунікативні  та організаторські схильності нижче  середнього рівня. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто  в новій компанії, колективі, вважають за краще проводити час наодинці з собою, обмежують свої знайомства, відчувають труднощі у встановленні контактів з людьми й у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються в незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. У багатьох справах вони вважають за краще уникати прояву самостійних рішень та ініціативи.

       Для досліджуваних, які отримали  оцінку 3, характерний середній рівень  прояву комунікативних та організаторських  схильностей. Вони прагнуть до  контактів із людьми, не обмежують  коло своїх знайомств, відстоюють  свою думку, планують свою роботу, однак потенціал їх схильностей не відрізняється високою стійкістю. Ця група досліджуваних потребує подальшої серйозної та планомірної виховної роботи по формуванню та розвитку комунікативних та організаторських схильностей.

       Піддослідні, що отримали оцінку 4, відносяться до групи з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських схильностей. Вони не губляться у новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу у спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів,здатні приймати самостійне рішення у важкій ситуації .Все це вони роблять не з примусу, а згідно з внутрішніми прагненням.

       Піддослідні, які отримали вищу  оцінку 5, володіють дуже високим  рівнем прояву комунікативних  і організаторських схильностей.  Вони відчувають  потребу в  комунікативній і організаторській  діяльності й активно прагнуть  до неї, швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводять себе у новому колективі, це ініціативні люди,які віддають перевагу у важливій справі або в складній ситуації, приймати самостійні рішення, відстоюють свою думку і домагаються,щоб вона була прийнята іншими. Вони можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати різні ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює, і самі шукають такі справи, які б задовольняли їх потребу в комунікації і організаторській діяльності.

     Комунікативні та організаторські схильності представляють собою важливий компонент і передумову розвитку здібностей у тих видах діяльності, які пов'язані зі спілкуванням з людьми, з організацією колективної роботи. Вони є важливою ланкою в розвитку педагогічних здібностей.

Информация о работе Соціально-педагогічна діагностика особистості та її соціальних зв’язків