Розвиток уяви і творчих здібностей молодших школярів засобами художнього слова

   Спільне розв’язання проблемного питання, поставленого до казки.

Ставити й розв’язувати такі питання слід по добре знайомих дітям казках. Важливо добре продумати  проблему, яка спонукала б дітей  фантазувати, допомагати улюбленим  героям шукати вихід із складної ситуації, придумувати кілька версій і вибирати з них одну. Для цього треба  вміти міркувати і вигадувати. Ось наприклад: Принцеса всю ніч  лежить на горошині і не може заснути. Потрібно винайти щось таке, що допоможе Принцесі спокійно заснути, як усі принцеси в світі.

    Заміна ситуацій у знайомих казках. Вчитель у  котрий раз розповідає дітям знайому казку і домовляється з ними щось у ній змінити. Спочатку незначні зміни в казку вносить сам вчительтель, але так, щоб спонукати дітей  до фантазування: « А давайте зробимо так, щоб…»

   Зміна характерів персонажів казки. Звичайні, улюблені образи, з якими дитина зустрічається багато разів, формують у неї стереотипи і стереотипне мислення. А щоб розвивати креативність, оригінальність бачення, дітям пропонується придумати нову казку, наділивши головних персонажів давно знайомої казки новими якостями.

Складання казки з персонажами  з інших казок. Дітям пропонують створити нову казку, у якій  діятимуть  персонажі з інших казок. Спочатку доцільно зібрати ілюстрації з їхніми зображеннями й уважно розглянути, згадати історію кожного, а потім  « перемістити» їх  у нові обставини.

   Казка дає широкі можливості для розвитку словесної творчості  дитини, які, на жаль, сьогодні реалізуються недостатньо. Більшість дітей виявляє інтерес до казок, але, як не прикро, сьогоднішні малюки знають їх дуже мало.[ 15, c. 16]

   Отже,  казка має посісти своє місце в освітньому процесі, використовуватися на різних видах уроків.  Доцільно поєднувати ознайомлення з казками із завданнями творчого характеру в різних формах роботи.

Поряд з тим варто підвищувати  інтерес батьків до казки як перевіреного віками засобу всебічного розвитку та виховання дітей.

 

 

2.3. Афоризми, прислів’я, приказки, загадки розвивають творчі здібності і уяву молодших школярів

 

 

   Афоризми, прислів'я, приказки – джерело народної мудрості. Вони відображають побут, звичаї, дуже часто перегукуються з казками. Це провірена тисячоліттями форма збереження в народі повчань, моралей, ,заповідей.

  Прислів'я - не минуле, а живий голос народу. Народ  зберігає у своїй пам'яті тільки те, щойому необхідно сьогодні, завтра.

   Якщо у прислів'ї говориться про минуле, воно  оцінюється з точки зору сьогодення і майбутнього – засуджується або схвалюється в залежності від того, в якою мірою минуле відповідає народним ідеалам, очікуванням.

   У прислів'їполягає народна оцінка життя, спостереження народного розуму, затверджуються загальнолюдські цінності:

 Де робота, там і  благо. 

   Не плюй в колодязь - пригодиться води напитися.

   Прислів'я та приказкиприкрашають і збагачують мову дитини, розширюють її  словниковий запас, розвивають уяву.   Адже щоб використовувати прості прислів'я або приказки, дитина має досить швидко оцінити ситуацію, як би застосувати її до приказки, знову порівняти їх відповідність і тільки тоді висловити свою думку. [ 16, c. 90]

   Отже, точність думки і лаконічність викладу дозволяють швидко засвоювати прислів'я та приказки дітям з раннього шкільного віку, сприймати їх не як побажання, а як життєву норму.

   Загадка - жанр народної творчості, який, як прислів'я та приказки, також належить до малих фольклорних форм. Цінність загадок полягає в їх образності, художності і поетичності. Яскраві, конкретні,барви і художні образи загадок допомагають по-новому поглянути на навколишній світ, розвивають поетичний погляд на дійсність,здатність аналізувати її і, отже, логічно мислити.    Завдяки таким поетичним засобам, які використовуються в загадках, як метафора, метонімія, уособлення, гіпербола, з найпростішими предметами відбуваються чарівні перетворення: початок кукурудзи стає вежею, морква - дівчиною з косою. Підкреслюючи цю особливість загадок, М. А. Рибникова писала: "Загадка - ключ словесного образу, зерно поезії,метафора "[16, c. 93].

   Метафора і порівняння в загадках відрізняються від метафор і порівнянь від інших літературних та фольклорних жанрів тим, що тут вони даються у формі цікавій ігровій завдання, і увагу слухача або читача спеціально направлено на необхідність відгадки, зіставлення і порівняння.

Отже, сама художня специфіка загадки є тією сходинкою, яка піднімає дитину по сходах, які ведуть до розуміння поетичного образу, розвитку художнього мислення і творчості.

 Загадки за своїм змістом відображають історію становлення і розвитку народних культур. У цьому і полягаєїхособлива цінність. Вони формують перше уявлення про єдність світу і його закономірності. На відміну від прислів'їв і приказок вони спрямовані на знаходження тотожност іабо схожості різних предметів і явищ.

   Загадки сприяють розвитку пам'яті молодшого школяра, його образного  і логічного мислення, розумових реакцій.[16, c. 98]

   Отже, загадки, прислів’я,  приказки та афоризми  вчить дитину порівнювати ознаки різних предметів, знаходити спільне в них і тим самим формують у молодших школярів вміння класифікувати предмети, відкидати їх несуттєв іознаки. Іншими словами, формуються основи теоретичного творчого мислення.

  У виховній роботі з дітьми можна використовувати й інші малі форми фольклору, що мають конкретні розвиваючі та навчальні функції:скоромовки, чистоговорки, що використовуються для вироблення правильної,фонетично чистої мови; лічилки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

   Уява є особливою формою людської психіки, що стоїть окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і пам'яттю. Специфічність даної форми психічного процесу полягає в тому, що уява є характерною тільки для людини. Уява являє собою особливу форму відображення, яка полягає у створенні нових образів та ідей шляхом переробки наявних уявлень і понять.

  Розкрито особливості творчих здібностей та уяви молодших школярів. Шкільний період характеризується бурхливим розвитком уяви, обумовленим інтенсивним процесом придбання різнобічних знань і їх використання на практиці. Старший дошкільний і молодший шкільний вік кваліфікуються як найбільш сприятливі для розвитку творчої уяви, фантазії. У молодшому шкільному віцівідбувається активний розвиток уяви, і саме засоби художнього слова допомагають дитині краще зрозуміти навколишній світ, його будову. За допомогою словесної творчості дитина розвиває своє мислення, і як наслідок вдосконалюється. Її творчі здібності виявляються у перших  спробахстворення казки, оповідання, вірша.

    Отже творчі можливості можуть проявити себе в різному віці. Вони можуть бути виявлені ще до надходження дитини до школи, що створює передумову для подальшого творчого навчання та творчого розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1.Брушлинский А.В.  Уява і творчість / / Наукова творчість М., 1969. . – с. -85, с. -87.

2.Гречко С.А. Розвиток уяви молодшого школяра .- с.- 34, с.- 94, с.- 96

3. Давидов В. Психологічний розвиток в молодшому шкільному віці / / Вікова та педагогічна психологія. - М., 1973. – с. -103.

4. Дружинін В.М.  Психологія загальних здібностей. - М., 2007. с. -70 , с.- 89.

5.Дудецький А.Я. Теоретичні питання уяви і творчості. - Смоленськ, 1974. – с. 25, с. – 30. С. - 44

6. Дьяченко О.М. Розвиток уяви. - М., 1996. –с. -3

7.Завалішина Д.М.  Психологічна структура здібностей / / Розвиток і діагностика здібностей. М: Наука. 1991. С. 8, с- 10, с. – 12, с. – 19

8. Запорожець А.В. Ельконін Д.Б., Психологія дітей молодшого шкільного віку: розвиток пізнавальних процесів. - М., 1964. С. -26, с. -46, с. -57

9. Коршунова Л.С. Уява та її роль у пізнанні. М., 1979. С. -58

10. Ю. Кудрявцев В.Т. Уява дитини: природа і розвиток. / / Психологічний журнал. 2001. № 5. С.- 188- 189

11. П. Лазарєва С. Ю. Розвиток творчих здібностей дитини молодшого шкільного віку. С.129 - 130

12.Маклаков А.Г. Загальна психологія. - М., 2005. С.-90

13.Миронов Н.П. Здатність і обдарованість в молодшому шкільному віці. / / Початкова школа. - 2004 р. - № 6. - С.33-42.

14. Мухіна В.С. Вікова  психологія. - М., 2007.с. -12, с. – 15, с. 17.

15.Натадзе Р.Г. Уява як фактор поведінки. Хрестоматія з психології. М., 1987. С. -9, с.12, с. -16

16. Полуянов Ю. А. Уява і здібності. - М.: Знання, 2003.с. – 90, с. -93, с. - 98

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1. РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПРОЦЕСІ РОБОТИ НАД ТВОРАМИ

Автор:

 Ольга Смірнова (Переяслав-Хмельницький)

 

 

Педагогічні умови розвитку творчої уяви детально досліджуються  сьогодні багатьма педагогами-новаторами. Щоб піднести мовну культуру учнів  та активно розвивати творчу уяву, нова програма з української мови передбачає систему уроків з розвитку зв 'язного мовлення.

 

Пропонуються такі види робіт, як перекази за складним і простим  планом, детальний, стислий та вибірковий перекази розповідного тексту з елементами опису та роздуму, тексту наукового  стилю; твори-описи природи, приміщення; твори-міркування про вчинки людей  на основі власних спостережень; оповідання за власними враженнями, за жанровою картиною, лінгвістичні твори; а також замітки  до газети, оголошення, складання планів роботи, переклад текстів з російської мови.

 

Твори і розповіді є  якраз тим найкращим засобом, який оживляє уроки української  мови, захоплює учнів, на власному досвіді  допомагає їм проникнути в багатющі можливості мови і необхідність її ретельного вивчення заради повноцінного вираження своїх думок і почуттів, заради виявлення власної творчості. Твір допомагає дітям глибше усвідомити свої почуття, привчає до послідовного викладу своїх думок, підвищує власну самоповагу учнів, розвиває інтерес  до літературної творчості.

 

Навчання написання твору  займає особливе місце в роботі вчителя  для розвитку мовлення учнів. Навчити  дітей правильно і красиво  писати твори – велика кропітка праця. Тільки повсякденна робота над засвоєнням норм літературної мови на всіх уроках дає позитивні результати.

 

Необхідно повсякчас враховувати  вже набуті учнями знання, продумувати  зміст, методику і організацію кожного  з рекомендованих уроків розвитку зв'язного мовлення залежно від теми уроку, характеру і складності навчального  матеріалу. Водночас учні повинні чітко  усвідомлювати, якими уміннями і  навичками вони повинні оволодіти  в процесі самостійного написання  творів. Насамперед - це уміння вдумуватись  в тему твору, підпорядковувати різнобарв'я  ідей головній думці, збирати матеріал до твору, систематизувати його, дотримуватися  певної послідовності викладу, правильно  висловлювати думки, виправляти, переробляти, поліпшувати написане. Вміння учня результативно виконувати вищезазначену  роботу, а точніше знаходити головну  думку тексту, збирати матеріали  для написання творів різних типів, відтворювати власні ідеї у своїй  роботі значною мірою залежить саме від рівня розвитку творчої уяви, адже коли перед учнем стоїть завдання написати твір на конкретну чи обрану тему, залишивши його «наодинці» із зошитом, - одразу включається у плідну роботу його уява і фантазія, себто  його творчість [1, c. 11].

 

Розвитку творчої уяви молодших школярів на уроках української  мови значною мірою сприяє робота з текстами різних типів, зокрема: з  текстом-описом, текстом-роздумом і  текстом-міркуванням. Саме ці уроки  допомагають учневі виявити свою творчість, цим самим включити у  активну роботу свою уяву.

 

Творча уява дитини розвивається у зв'язку із засвоєнням мови, тому уроки  рідної мови мають провідне значення у розвитку здатності дитини мислити  творчо. Мова дозволяє дітям уявляти  предмети, які вони ніколи до цього  не бачили. Показово, що затримки в мовному  розвитку позначаються і на розвитку уяви і ведуть до його збіднення.

 

У концепції загальної  середньої освіти вказується на необхідність формування розгорнутої навчальної діяльності (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього є повноцінні мовленнєві уміння і навички, здатність до творчого самовираження, особистісно-ціннісного ставлення до праці, уміння виконувати нескладні творчі завдання,коли школяр постійно відчуває, що він цікавий як особистість кожному вчителеві та педагогічному колективу в цілому.

 

Центральним аспектом цього  є розвиток творчої уяви школяра, зокрема під час роботи над  творчими вправами з української  мови та мовлення, особливо на етапі  «розквіту» творчої уяви, а саме мова йде про молодші класи. Така робота задовольняє наступні вимоги:

 

 

- реалізує пізнавальну  потребу молодшого школяра, що  ґрунтується на природних інстинктивних  реакціях – «дослідницькій» та  «ігровій»; потребу у враженнях  , спілкуванні, самореалізації та  самоактуалізації;

 

- втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного та операціонального  в пізнавальній діяльності ;

 

- відповідає основним  критеріям: понятійності, самостійності,  гнучкості, ігровій комбінаторності;

 

- орієнтує не на результат,а  на спосіб дії [4, с.176].

 

Початкова школа в цілому зорієнтована на викладі конкретного  зазначеного програмою матеріалу  на уроках рідної мови. Кожен урок несе у собі чітко окреслені завдання і передбачає єдиний алгоритм їх вирішення, тому дуже мало часу і зовсім небагато задач стоять перед учнями, які  б сприяли формуванню творчої  уяви.

 

Тому виникає проблема щодо розширення кола завдань, які безпосередньо  були б спрямовані на розвиток творчої  уяви молодших школярів.