Розвиток уяви і творчих здібностей молодших школярів засобами художнього слова

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Педагогічний коледж

Львівського національного  університету імені Івана Франка

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА    РОБОТА

з дитячої літератури

 

Розвиток уяви і творчих здібностей молодших школярів

засобами художнього слова

 

 

 

                                                                               Виконала:

                                                                                             студентка групи  ШКВ - 34

                                                                                             напряму «Початкова освіта»

                                                                                            Нестеренко Оксана Сергіївна

 

                                                                                             Керівник:

                                                                                             Ланцута Зоряна Ярославівна

                                                                                             викладач з дитячої літератури

 

 

 

 

Львів -  2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………...……………………………………………………3

 

 

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ УЯВИ І ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

1.1. Уява і творчі здібності молодших школярів ………………...…………………...4

1.2.  Розвиток  уяви та літературних здібностей  на уроках українського

 читання ……………………………………………………………………………………9

1.3.  Умови розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі мовленнєвої діяльності………………………………………………………………….14

1.4 . Методи дослідження уяви та творчих здібностей ………..……………………20

 

РОЗДІЛ ІІ. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ І УЯВИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА

 

2.1. Розвиток творчих здібностей дітей завдяки використанню казок у навчальному  виховному процесі…………………………………………………….23

2.2. Казка як засіб розвитку словесної творчості і уяви..…………………………..25

2.3.  Афоризми, прислів’я,  приказки розвивають творчі здібності  і уяву молодших школярів …………………………………………………………………….29

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………31

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………...32

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

   Актуальність даної  курсової роботи полягає в тому, що дослідження проблеми вивчення особливостей розвитку творчих здібностей молодших школярів, зокрема, уяви, у дітей молодшого шкільного віку полягає в тому, що в сучасних соціокультурних умовах, коли йде процес безперервного реформування, кардинальної зміни всіх суспільних інститутів, вміння неординарно мислити, творчо вирішувати поставлені завдання, проектувати передбачуваний кінцевий результат набувають особливої значущості.

   Творчо мисляча  людина здатна швидше і економічніше вирішувати поставлені перед нею завдання, ефективніше долати труднощі, намічати нові цілі, забезпечувати собі більшу свободу вибору і дій, тобто, в кінцевому результаті - найбільш ефективно організувати свою діяльність при вирішенні завдань, поставлених перед нею суспільством. 

    Передумови до  подальшого творчого розвитку  та саморозвитку особистості  закладаються в дитинстві. У зв'язку з цим вимоги пред'являються на початкових етапах становлення особистості дитини, особливо до початкового шкільного, багато в чому визначає подальший її розвиток.

Об'єкт дослідження - уява і творчі здібності особистості.

Предмет дослідження - розвиток уяви і творчих здібностей дітей  молодшого шкільного віку засобами художнього слова.

Мета дослідження –  виявити плив художнього слова на  особливості розвитку уяви і творчих  здібностей дітей молодшого шкільного  віку.

Завдання

1) Розкрити поняття уяви  та творчих здібностей.

2) Теоретично  дослідити  вплив художнього слова на  розвиток уяви й творчих здібностей  молодших школярів.

   Отже, проблеми творчості широко розроблялися у вітчизняній психології. В даний час дослідники ведуть пошук інтегрального показника, що характеризує творчу особистість. Великий внесок у розробку проблем здібностей, творчого мислення внесли психологи, як Б.М. Теплов, С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, Н.С. Лейтес, та інші.

 

РОЗДІЛ І. Особливості уяви і творчих здібностей молодших школярів

 

 

1. Уява і творчі здібності молодших школярів

 

   Перші образи уяви у дитини пов'язані з процесами сприйняття і ігровою діяльністю.

    Від 3 до 5 років  стають стійкими  довільні форми уяви. Образи уяви можуть з'являтися або як реакція на зовнішній стимул (наприклад, на прохання оточуючих), або ініціюватися самою дитиною, при цьому уявні ситуації носять найчастіше цілеспрямований характер, з кінцевою метою і заздалегідь продуманим сценарієм.

Шкільний період характеризується бурхливим розвитком уяви, обумовленим  інтенсивним процесом придбання  різнобічних знань і їх використання на практиці.

   Індивідуальні особливості уяви яскраво проявляються в процесі творчості. У цій сфері людської діяльності уява стоїть нарівні з мисленням. Важливо, що для розвитку уяви необхідно створювати людині умови, при яких виявляються свобода дій, самостійність, ініціативність, розкутість.

   Доведено, що уява найтіснішим чином пов'язана з іншими психічними процесами (пам'яттю, мисленням, увагою, сприйняттям), обслуговуючими навчальну діяльність.    Таким чином, не приділяючи достатньо уваги для розвитку уяви, вчителі початкової школи знижують якісний рівень навчання. [1, с.87]

      Старший дошкільний і молодший шкільний вік кваліфікуються як найбільш сприятливі, сенситивні для розвитку творчої уяви, фантазії. Ігри, розмови дітей відображають силу уяви, фантазії. У дитячих розповідях, розмовах реальність і фантазія нерідко змішуються, і образи уяви можуть в силу закону емоційності уяви переживатися дітьми як цілком реальні.

    У дітей молодшого шкільного віку розрізняють кілька видів уяви.  Вона може бути відтворююча (створення образу предмета за його описом) і творча (створення нових образів, що вимагають відбору матеріалу відповідно до задуму). [2, с. 94]

    А. Г. Рузская зазначає, що у свідомості молодшого школяра мирно уживаються конкретні знання й споруджувані на їх основі захоплюючі фантастичні образи. З віком роль фантазії, відірваною від дійсності, слабшає, а реалізм дитячої уяви посилюється

  Реалізм уяви припускає створення образів, що не суперечать дійсності, але не обов'язково є прямим відтворенням всього сприйнятого в житті. Проте з віком елементів репродуктивного, простого відтворення в уяві молодшого школяра стає все менше і менше і все більшою мірою з'являється творча переробка уявлень.

   Згідно з дослідженнями Л.С. Виготського, дитина дошкільного віку та молодшого шкільного може уявити собі набагато менше, ніж доросла людина, але він більше довіряє продуктів своєї уяви і менше їх контролює, а тому уяви в життєвому, "культурному сенсі цього слова, тобто чогось такого , що є справжнім, вигаданим, у дитини, звичайно, більше ніж у дорослої людини. Однак не тільки матеріал, з якого будує уяву, у дитини бідніша, ніж у дорослої людини, а й характер комбінацій, які приєднуються до цього матеріалу, їх якість і різноманітність значно поступаються комбінаціям дорослого. З усіх форм зв'язку з реальністю, які ми перерахували вище, уява дитини має в однаковій мірі з уявою дорослого тільки першої, саме реальністю елементів, з яких воно будується.

   В.С. Мухіна зазначає, що у молодшому шкільному віці дитина у своїй уяві вже може створювати найрізноманітніші ситуації. Формуючись в ігрових заміщених одних предметів іншими, уява переходить і в інші види діяльності. [3, с.103]

 У процесі навчальної  діяльності школярів, яка йде  в початкових класах від живого  споглядання, велику роль, як зазначають  психологи, відіграє рівень розвитку  пізнавальних процесів: уваги, пам'яті,  сприйняття, спостереження, уяви, пам'яті,  мислення.  Розвиток і вдосконалення  уяви буде більш ефективним  при цілеспрямованій роботі в  цьому напрямку, що спричинить  за собою і розширення пізнавальних  можливостей дітей. 

 У молодшому шкільному  віці вперше відбувається поділ  гри і праці, тобто діяльності, здійснюваної заради задоволення,  яке отримає дитина в процесі  самої діяльності та діяльності, спрямованої на досягнення об'єктивно  значущого і соціально оцінюваного  результату. Це розмежування гри  і праці в тому числі і  навчальної праці, є важливою  особливістю шкільного віку.

    Значення уяви в молодшому шкільному віці є вищою і необхідної здатністю людини. Разом з тим, саме ця здатність потребує особливої ​​турботи в плані розвитку. А розвивається особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо цей період уяви спеціально не розвивати, в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції [4, с.70].

 Разом зі зменшенням  здатності людини фантазувати  збіднюється особистість, знижуються  можливості творчого мислення, гасне  інтерес до мистецтва, науки  і так далі.

    Молодші школярі велику частину своєї активної діяльності здійснюють за допомогою уяви. Їх ігри - плід буйної роботи фантазії, вони з захопленням займаються творчою діяльністю.  Психологічною основою останньою також є творчауява. Коли в процесі навчання діти стикаються з необхідністю усвідомити абстрактний матеріал і їм потрібні аналогії, опори при загальному недоліку життєвого досвіду, на допомогу дитині теж приходить уява. Таким чином, значення функції уяви в психічному розвитку велике.

   Однак, фантазія, як і будь-яка форма психічного відображення, повинна мати позитивний напрямок розвиток. Вона повинна сприяти кращому зі знання навколишнього світу саморозкриття і самовдосконалення особистості, а не переростати в пасивну мрійливість, заміну реальному житті мріями. Для виконання цього завдання необхідно допомагати дитині використовувати свої можливості уяви у напрямі прогресивного саморозвитку, для активізації пізнавальної діяльності школярів, зокрема розвитку теоретичного, абстрактного мислення, увагу, мови і в цілому творчості. Діти молодшого шкільного віку дуже люблять займатися художньою творчістю. Воно дозволяє дитині в найбільш повній вільній формі розкрити свою особистість. Вся художня діяльність будується на активному уяві, творчому мисленні. Ці функції забезпечують дитині новий, незвичний погляд на світ [4, с.89].

   Таким чином, не можна не погодитися з висновками вчених-психологів, дослідників про те, що уява є одним з найважливіших психічних процесів і від рівня її розвитку, особливо у дітей молодшого шкільного віку, багато в чому залежить успішність засвоєння шкільної програми.

 

 

1.2. Розвиток уяви  та літературних здібностей на  уроках українського читання 

 

 Читання в початкових  класах є одним з предметів,  у процесі якого здійснюється  процес навчання, з одного боку, а з іншого - читання виступає  засобом навчання. Чим успішніше  діти оволодіють повноцінною  навичкою читання, тим швидше  будуть реалізовані можливості  програмового матеріалу загальноосвітньої  школи з метою навчання, виховання  і розвитку учнів. 

 Читання - один з  основних компонентів розвитку  мовленнєвої діяльності школярів, один із важливих засобів формування  особистості, розвитку уяви, фантазії  тощо. Тому важливо в початкових  класах сформувати в учнів  не лише технічну сторону читання,  уміння працювати з різними  видами текстів, а також забезпечити  максимальний вплив твору на  школяра. [5, c. 25]

   У світовій практиці читання вважається основною формою засвоєння найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації, особливим засобом розумового і духовного розвитку особистості.

    У початковій школі читання виступає особливим предметом, який одночасно є унікальним засобом власне навчання молодшого школяра й інструментом для вивчення будь-яких навчальних предметів усіх ланок школи. Воно є одним з видів мовленнєвої і пізнавальної діяльності, активно впливає на мовний, естетичний розвиток дитини, залучає її до читання книжок, художньої й науково-пізнавальної літератури.

   Читанню у початкових класах належить провідна роль у художній, суспільно-історичній освіті, громадському, моральному, естетичному вихованні, у закладанні основ самовиховання, саморозвитку, духовності, національної свідомості.

 Уміти читати - означає  оволодіти технікою читання (якостями  читання, засобами логіко-емоційної  виразності читання, мати здоровий  мовленнєвий апарат), усвідомлено  сприймати те, що читаєш, орієнтуватися  в художній науково-пізнавальній  і довідковій літературі, рекомендованій  для молодшого шкільного віку, а також у дитячій періодиці. 

   Уміння читати - це наявність інтересу до читання, до книг як джерела пізнання довкілля, громадського виховання, опанування літературної мови, розвиток духовного світу дитини, її почуттів. [5, c. 30]