Природа як засіб єстетичного виховання дошкільника

       Показуючи колективна праця людей  у городі, на полі, на тваринницьких  фермах, педагог звертає увагу  дітей на те, з якою старанністю  і любов'ю трудяться дорослі,  тим самим виховуючи почуття  поваги до праці. Діти повинні знати, що людина перетворює природу раціонально, з метою її охорони і поліпшення. [11]

     Вихователь  управляє процесом розвитку дітей. Діти і самі люблять художню діяльність, і часто за власною ініціативою  займаються її. Не можна сказати, що самостійна художня діяльність повністю здійснюється без керівництва дорослого. Просто характер цього керівництва непрямий. Вихователь піклується про накопичення дитям досвіду, вражень, які потім відіб'ються в самостійному малюванні, ліпленні, розповідях, музичній діяльності; виучує образотворчим способам і прийомам.

     [13 с. 46 ]  

     Чимале  місце відводиться екскурсіям. Завдання педагога – продумати вміст екскурсії  з врахуванням законів дитячого сприйняття, виховних завдань. Слід заздалегідь  визначити і вивчити місце проведення екскурсії, спосіб розміщення дітей довкола об'єкту спостереження, оскільки дуже поважно не лише повідомити дошкільникам нові знання, але і викликати у них естетичні відчуття. А відчуття, як відомо, дуже легко руйнуються.

     Одним з найважливіших питань естетичної освіти старших дошкільників є проблема залучення дітей до природи, розвиток емоційно забарвленого до неї відношення. І цією проблемою повинні займатися не лише дитячі сади, школи та інші виховно - освітні установи, але перш за все батьки. Чи буде досвід спілкування дитяти з батьками в системі стосунків “батьки – діти – природа” позитивним залежить від того, яке місце дитяті відведене в сім'ї. Якщо батьки концентрують свою увагу на тому, аби задовольнити черговий каприз дитяти, створюються умови для формування егоцентричної особи. Там, де дитя рівноправний член сім'ї, де він причетний до її справ, розділяє загальні турботи, створюються сприятливі умови його розвитку.

     Для реалізації даної мети в нашому дитячому саду розроблені  положення про  вміст спілкування батьків з дітьми, що носить емоційно, – позитивний настрій; визначили вміст эколого - розвиваючого середовища; розробили серію консультацій для батьків; розробили методичне забезпечення (перспективний план, зразкові конспекти занять, ігри).

     Положення про вміст спілкування батьків  з дітьми:

       доступність. Створювані батьками образи природи мають бути реалістичними, близькими емоційно – плотському досвіду дитяти.

            яскравість і колоритність образів. Чим яскравіше виражені особливості природного образу, чим чітко вони відбиті в розповіді або бесіді з дітьми, тим сильніше вони діють на їх відчуття і свідомість.

            облік життєвого досвіду і інтересів дітей в процесі залучення до природи.

           пояснення єству природи, її явищ і механізмів.

           здійснення процесів залучення до природи: у домашньо-побутових умовах, суспільно-трудовій діяльності в рамках сім'ї, умовах свята.

     Еколого-развиваюче середовище в домашніх умовах повинне включати:

    куточок живої природи, в який входять всілякі кімнатні рослини, вирощені дитям самостійно або разом з батьками, а також всі засоби, необхідні для догляду за ними. Тут можливо, не бажане знаходження яких – або звірів (хом'яків, морських свинок, черепах, рибок, пташок і так далі);

    куточок “вирощування”, оснащений необхідними засобами для самостійної дослідницький, – практичній діяльності дітей (вирощування, пересадка, лікування рослин, спостереження за їх розвитком): інструменти для роботи із землею, земля, пісок, дрібні камінчики, вода, розсада, насіння кольорів і овочів або кісточки від фруктів і т.д.;

             куточок природного матеріалу;

             фотографії на тему “природа”, журнали і книги про рідну природу і всього світу в цілому.

     При складанні консультацій для батьків необхідно охопити всі аспекти проблеми залучення дітей 6–7 років до природи за допомогою емоційно – позитивного спілкування з батьками, звернувши особливу увагу на педагогічні умови здійснення цього процесу. Консультації повинні обов'язково супроводитися доказовими фактами з проблеми і проходить у формі живої дискусії.  (Додаток  1,2 )

     Інколи  ми проводимо екскурсії. На екскурсіях діти знайомляться з рослинами, тваринами  і одночасно з умовами їх проживання. Екскурсії сприяють розвитку спостережливості, виникненню інтересу до природи.

     Роль  екскурсій в естетичному вихованні  дітей досить велика. Краса природи, що оточує їх, викликає глибокі переживання, сприяє розвитку естетичних відчуттів. Екскурсії в природу пов'язані  з перебуванням дітей на повітрі, з рухом, що сприяє зміцненню здоров'я. Знаходячись в лісі, на березі ріки, діти збирають всілякий природний матеріал для подальших спостережень і праць в гурті, в куточку природи (рослини, вітки дерев і чагарників, черепашки і т. д.).

     Під час екскурсій ми згадуємо вірші і пісні про кольори, дерева, загадки про весну і прикмети, прислів'я і приказки. Основна мета екскурсій в природу це привчити дітей відчувати красу і привілля лугів, трав, що напоюють ароматом, викликати радість і задоволення від перебування в лісі, сформувати  естетичне відношення до природи. (Додаток 3)

     На  слушну думку І. Гриценко, культуротворчим  середовищем, у якому знаходиться  людина, є мистецтво. Воно є одним  із впливових факторів розвитку особистості. Залежно від змісту і характеру  духовно-практичних зв’язків, що утворюються між людиною і світом мистецтва, відбувається розвиток її естетичного досвіду. Тому у нашому  садку,  при ознайомленні дітей з природою використовуються художні картини.

     Картини дають можливість детально розглянути явища природи, тривало зосередити на них увагу, що часто буває неможливо зробити при безпосередньому спостереженні через динамічність і мінливість природи. Крім того, багато явищ недоступні для безпосередніх спостережень; наприклад, з дикими звірами, тваринами південних і північних країн дітей можна найчастіше познайомити лише через картини.

     Ілюстративні  посібники використовуються для  ознайомлення детей з природою в тих випадках, коли предмети і явища її недоступны для безпосереднього спостереження. До таких посібників доводиться прибігати, наприклад, при ознайомленні дітей з домашними тваринними і дикими звірами, відсутніми в даній местности, але вказаними в програмі. Крім того, ілюстрації потрібні для уточнення і розширення дитячих уявленні про знакомых тварин, рослинах, сезонних явищах в природі і так далі. [7, с. 62 ] 

     Дидактичні  сюжетні і наочні картини спеціально створені як наочні посібники для  вчення дітей. До таких картин відносяться  серії «Чотири пори року», «Домашні тварини», «Дикі звіри», «Трав'янисті рослини» і ін. Вони використовуються з різними дидактичними цілями.

     Наочні  картини в молодших групах використовують для уточнення і конкретизації  вистав, їх закріплення. Так, після спостереження  за кішкою з котенятами проводиться  розгляд відповідної картини. Вихователь учить дітей взнавати кішку з котенятами на картині, бачити і називати деякі характерні ознаки тварин (величину, колір шерсті), частини тіла (очі, вуха, хвіст, лапи), деякі дії (спить, грає, хлебче молоко і так далі). Організовуючи розгляд сюжетної картини, вихователь використовує дитячий досвід, близький вмісту картини, ставить, наприклад, такі питання: «Хто намальований на картині? Якого кольору шерстка у кішки? У котенят? Якого кольору шерстка у кішки, яка живе у вашому будинку? Чим зайняті котенята? Що робить сіре котеня? Що робить котеня, яке лежить біля кішки? Чи чули ви, як ходять котенята? Чому вони ходять тихо, нечутно?»

     У середній групі розгляд картин направлений  на розширення знань дітей. Це дає можливість вивести їх за межі безпосереднього досвіду, Розгляд картин використовують також для систематизації і узагальнення знань дітей, в бесідах, розповідях про природу.

     У старших групах наочні картини використовують і для формування понять. До заняття  підбирають серію картин, організовують розгляд і аналіз кожної картини. Потім проводять порівняння серії картин за виділеною істотною ознакою, направляючи увагу на виділення загального і істотного в явищі. Наприклад, для формування поняття «осені» в підготовчій до школи групі слід відібрати 3 картини із зображенням осінніх явищ природи в різні періоди осені. Розглянувши з дітьми кожну картину, вихователь звертає увагу на послідовну зміну погоди: «Розкажіть, як мінялася погода від початку до кінця осені». Потім підводить дітей до розуміння залежності змін в житті рослин від зміни погодних умов: «Що відбувалося з рослинами від початку осені до її кінця? Чому сталися ці зміни?» Пропонує порівняти стан рослин, змальованих на картинах. [ 13, с. 85]

     У роботі нашого дитячого саду широко використовуються художні картини: «Золота осінь», «Бузок» І. Льовітана; «Граки прилетіли» А. Саврасова; «Зелений шум» А. Рилова; «Макі» П. Кончаловського; «Березовий гай» А. Куїнджі; «Зима» І. Шишкина; «Ліс зимою» Л. Бродськой; «Домашні тварини» А. Пластова. У старшому дошкільному віці можуть бути використані для розгляду, окрім пейзажних картин, і натюрморти.

     Мета  використання картин полягає в тому, аби сформувати у дітей естетичне  відношення до природи, уміння бачити її красу, сприймати образно-художній сенс картини, бачити яскраві засоби виразності, використані художником.

     (Додаток  4)

     До  сприйняття натюрморту і пейзажної картини дітей підводять поступово, створюючи можливість для накопичення у них емоційних переживань, пов'язаних з безпосереднім сприйняттям довколишньої природи. Розглядаючи їх, вихователь учить дітей виділяти колір і відтінки кольору спостережуваних предметів, форму, розташування в просторі.

     Розглядаючи художню картину з дітьми, вихователь ставить питання, допомагаючи осмислити  образ, відчути настрій, переданий художником: «Що хотів розповісти художник в цій картині? Що красивого в природі відмітив художник? Як художникові удалося показати сумний осінній ліс?» І так далі Виучувавши дітей виділяти головне в картині, пропонує придумати назву до неї.

     Розгляд художньої картини може супроводитися  слуханням музики або поетичних  творів. Це допомагає краще відчути  її настрій. Інколи корисно розглянути натюрморт, пейзаж перед спостереженням в природі. Це створює установку  на естетичне її сприйняття. У роботі по ознайомленню дітей з природою використовується також книжкова графіка (ілюстрації Е. Чарушина, Е. Біанки, Ю. Васнецова, А. Вогнищем, Р. Никольського, А. Келейникова, Н. Басманової, Я. Ярбусової і ін.).

     Залежно від цілей розгляд ілюстрацій в книгах проводиться по-різному: інколи корисно розглянути їх до читання, для того, щоб створити у дітей зоровий образ тих предметів, явищ або подій, про які йде мова; у інших випадках досить збіглого перегляду ілюстрацій по ходу читання книги. Ілюстрації розглядаються і в процесі бесіди про прочитаний.

     При ознайомленні дітей з природою і  формування естетичного відношення до неї в дитячому саду використовують діапозитиви, діафільми, кінофільми і  телефільми. З їх допомогою вихователь формує у дітей уявлення про динаміку явищ природи — зростанні і розвитку рослин і тварин, про працю дорослих, показуючи явища, які протікають в природі тривалий час.

     Кінофільми  викликають у дітей особливе емоційне відношення, інтерес, а це сприяє успішнішому  засвоєнню знань. Найбільш ефективними видами учбового кіно є сюжетні 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Висновки

     Дослідницька  робота показала, що ефективна здійснення естетичного виховання підростаючого  покоління і формування усебічно і гармонійно розвиненою особистості  час вимагає комплексного підходу, що включає у собі такі елементи: а) проведення екскурсій, і без походів у природу; б) демонстрація художніх ілюстрацій (картинок, фотографій, діафільмів, наочних посібників) ; в) бесіди із елементами художнього описи; г) читання уривків художньої прози, поезії, опис подорожей; д) показ експонатів, природною наочності; е) застосування естетичних вражень, здобутих під час прогулянок і екскурсій.

     Я вважаю такі форми роботи, як постановка дослідів, збір колекцій, гербаріїв, створення макетів, посадка дерев і вирощування квітів, те що тварин в живому куточку, дають можливість тісно зв'язати вивчення природи з життям, і навіть виховувати естетичне ставлення до природі. Оскільки спілкування із дикою природою, спостереження її життям, вміння помічати гарне у природі, насолоджуватися нею - важливе засіб естетичного виховання.