Природа як засіб єстетичного виховання дошкільника

 Сприйняття  природи допомагає розвивати  такі якості, як емоційність, життєрадісність, чуйне, уважне ставлення до всього живого. Дитина, покохав природу, не буде бездумно рвати квіти, розоряти гнізда, ображати тварин. Формуванню любові до рідного міста, села, краю, батьківщини, особлива увага приділяється в дитячому саду.

 Всю  цю роботу з дошкільнятами  проводять вихователі. У зв'язку  з цим підвищуються вимоги  і до роботи педагогів, У  тому числі по ознайомленню  дітей з природою. Крім ідейної  переконаності, культури та педагогічної  майстерності, вихователь повинен  мати елементарні знання в галузі біології, фізіології тварин, а як і вміти показувати дітям, як правильно садити рослини, доглядати за рослинами і тваринами, птахами, рибами, в куточку природи, як працювати в квітнику, на городі.

 Основний  засіб пізнання природи - набдюденіе. [11] Це складна пізнавальна діяльність, в ній беруть участь сприйняття, мислення і мова, потрібно стійка увага. У розумінні спостережуваного явища істотне значення мають досвід, знання і вміння дитини.

 Організовуючи  спостереження в природі, вихователь вирішує в комплексі ряд завдань: формує у дітей знання про природу, вчить спостерігати, розвиває спостережливість, виховує естетично. [10]

 У  дитини сприйняття природи гостріше, ніж у дорослого, тому що  він стикається з нею вперше. Підтримуючи і розвиваючи цей інтерес, педагог може виховати у дітей багато позитивних якостей особистості. Якщо вихователь привчить дітей милуватися яскравими фарбами неба при заході і сході сонця, хитромудрої формою сніжинок, польотом ластівки, у дитини розвинеться художньої смак, він зможе глибше пізнати навколишній світ, буде прагнути до створення краси своїми руками.

 Показуючи  колективна праця людей у городі, на полі, на тваринницьких фермах, педагог звертає увагу дітей  на те, з якою старанністю і  любов'ю трудяться дорослі, тим самим виховуючи почуття поваги до праці. Діти повинні знати, що людина перетворює природу раціонально, з метою її охорони і поліпшення. [11]

2.1. Практичне дослідження естетичного розвитку методами природи в ДНЗ.

     Практичне дослідження проводилося в ДОУІ №15 «Казка» (м. Антрацит)

     Естетичне виховання дітей в дошкільній установі здійснюється в різних формах залежно від принципу керівництва  їх діяльністю, способу об'єднання  дошкільників, виду діяльності. 

Всебічний розвиток і виховання дітей здійснюється розвиненими засобами. Одне з них - ознайомлення з природою.

Природа - невичерпне джерело духовного збагачення. [21]

 Вплив  рідної природи кожен з нас  в більшій чи меншій мірі  відчув на собі, і знає, що вона  є джерелом перших конкретних знань, які часто запам'ятовуються на все життя.

 Діти  завжди і скрізь в тій або  іншій формі стикаються з природою. Зелені ліси і луки, яскраві  квіти, метелики, жуки, птахи, звірі,  рухомі хмари, що падають пластівці  снігу, струмочки, навіть калюжі  після літнього дощу - все це привертає увагу дітей, радує їх, дає багату поживу для їх розвитку.

 Ігри  в лісі, на лузі, на березі озера  або річки, збір грибів, ягід, квітів, догляд та спостереження за  тваринами і рослинами дають  дітям багато радісних переживань.

 Ознайомлення  дошкільнят з природою - це засіб  утворення в їхній свідомості  реалістичних знань про навколишню  природу, заснованих на чуттєвому  досвіді та вихованні правильного  ставлення до неї. 

 Для  того щоб діти правильно сприймали  явища природи, необхідно спрямовувати процес сприйняття ними природи. Без наближення дітей до природи і широкого використання її у виховно-освітньої роботі дитячого садка не можна вирішувати завдання всебічного розвитку дошкільників - розумового, естетичного, морального, трудового і фізичного. [4]

 Звідси  випливає необхідність приділити  особливу увагу питанню взаємозв'язку  розумового і морального виховання  при ознайомленні старших дошкільнят  з природою. Це зумовлено двома  принциповими положеннями: по-перше,  виховання моральних почуттів і відносин неможливо без певних знань, по-друге, просте накопичення уявлень не служить завданню всебічного розвитку особистості дитини. [3]

1.1 Виховно-освітні  завдання при ознайомленні дітей  з природою 

 Відповідно  до «Програми виховання і навчання в дитячому саду» у процесі ознайомлення дітей з природою здійснюються освітні та виховні завдання, які нерозривно пов'язані між собою. Поряд з природоведческими відомостями, необхідними для вирішення пізнавальних завдань (засвоєння знань про назви, властивості предметів природи; розуміння деяких зв'язків і залежностей та ін), педагог повинен повідомляти дітям знання, що визначають правила поведінки людей в природному середовищі. Уявлення про взаємодію людини з природою, способах її охорони стануть передумовою виховання у дітей гуманного ставлення до живих об'єктів, бажання трудитися в природі, прагненні до творення. [10]

 Приклад  вихователя робить вирішальний  вплив на виховання у дітей  трудових навичок. У процесі  формування в дітей знань про  природу, естетичного почуття величезне значення має бажання і вміння самого вихователя знаходити в природі красиве і насолоджуватися ним. Володіючи необхідними знаннями, а також основними методами роботи, вихователь, любить природу, зуміє зробити її могутнім чинником всебічного розвитку дитини. [4]

1.2 Зміст  і принципи організації педагогічного  процесу 

 Вихователь  повинен вміти правильно відібрати  пізнавальний матеріал і продумати  методи і прийоми, за допомогою  яких він зможе краще за  все передати його зміст. 

 «Програма виховання і навчання в дитячому саду рекомендує проводити роботу з ознайомлення дітей з природою по сезонах. Це дозволяє педагогу знайомити дітей з різними явищами природи в певній послідовності, відповідної природній зміні пір року, а також допомагає осмисленню дітьми самого поняття «часів року».

 Краса  і різноманіття природи повсякчас  року, зміни всередині кожного  з них безпосередньо впливають  на емоційний стан дітей, викликають  у них бажання спостерігати, питати, розмірковувати, розповідати. 

 Спостерігаючи  за яскравими, барвистими явищами  (листопад, снігопад, хуртовина, гроза), діти хочуть осягнути їх, задають  питання і поступово підходять  до їх розуміння, можуть пояснити, чому восени птахи відлітають, чому сьогодні замерзли калюжі, чому сніг тане і т.д . Це створює сприятливі умови для розвитку логічного мислення й мови.

 За  час перебування у дитячому  садку дитина повинна навчитися  помічати та виділяти характерні  особливості сезону, встановлювати  найпростіші зв'язки і залежності  між предметами і явищами, придбати достатньо систематичні знання про життя тварин і рослин. Це загальні завдання, які конкретизуються в залежності від віку дітей: поступово розширюються і ускладнюються. [10]

У середній групі - діти повинні знати, які явища  характерні для кожного часу року, виділяти деякі ознаками сезону. [13] Наприклад: характерні явища осінньої погоди (похолодання, дощ, вітер), листопад; розрізняти і називати деякі осінні квіти (золота куля, жоржини, нігтики), листя знайомих дерев (клен, дуб, береза ​​тощо), овочі та фрукти; виділяти їх характерні особливості, встановлювати зв'язок між зовнішніми ознаками овочів, фруктів і ступенем їх зрілості. [13] Між властивостями снігу і станом погоди, між працею людей і порою року.

 Вихователь  підводить дітей до розуміння залежності життя тварин від сезону, необхідності створення певних умов для росту рослин.

У старшій  групі - діти повинні знати і самостійно виділяти кілька характерних ознак  сезону, особливості його початку  і кінця; знати послідовність  пір року; встановлювати залежність між станом неживої природи, рослинним світом, працею і побутом людей.

У підготовчій  групі - хлопці можуть вже пояснити деякі причинні, послідовні і тимчасові  зв'язку: порівнювати не тільки різко  відрізняються, а й спочатку схожі  «суміжні» сезони, знаходячи «відмінні», схожі і загальні ознаки; даючи характеристику сезону, можуть виділяти ознаки неживої природи і т.д.

 Вихователь  підводить дітей до розуміння  періодичності пори року, вчить  їх відрізняти особливості його  початку, середини і кінця. [13]

 Природа  залишає глибокий слід у душі  дитини, бо вона своєю яскравістю, різноманіттям, динамічністю впливає  на всі його почуття. Дитина  радіє, бачачи зелену траву,  слухаючи щебетання птахів або  стрекотіння коників, відчуваючи  запах квітів.

 Перші  сприйняття гострі і несподівані  для дитини. А все нове дивує,  викликає інтерес. У дитини  виникають питання, з якими  він звертається до дорослих. Чи буде розвиватися допитливість  дитини, чи будуть у нього формуватися  правильні уявлення про навколишній світ - залежить від дорослого. [14]

 Дошкільнята  з величезним інтересом дивляться  на навколишній світ, але бачать  не всі, іноді навіть не помічають  головного. А якщо поруч вихователь, який дивується разом з ними, вчить не тільки дивитися, а  й бачити, діти захочуть дізнатися ще більше. «Програма виховання і навчання в дитячому садку» передбачає ознайомлення дошкільників з навколишнім, природою, починаючи з молодшої групи. Прогулянки з дітьми надають для цього більше можливості. На кожній з них хлопці закріплюють раніше отримані знання та знайомляться з чимось новим.

 Прогулянки  з дітьми будуть радісними,  цікавими, пізнавальними і досягнуть  мети за умови, якщо вихователь  дасть не тільки певні знання, але й навчить дітей любити  і берегти природу, рідні місця, свою батьківщину. [21]

 Природа  як одне з найважливіших засобів  виховання. Переконання людини  формуються з дитинства. Одна  з головних моральних завдань,  що стоять перед педагогами - виховати  любов до батьківщини, значить,  і дбайливе ставлення до рідної природи. Досягти цього можна в тому випадку, якщо знайомити дитину з її таємницями, показувати цікаве в житті рослин і тварин, вчити насолоджуватися запахом квітучих трав, красою квітки, пейзажами рідних місць. [11]

 Дитина  повинна отримати початкові знання про природу, що відображають дійсність, які потім ляжуть в основу формування у нього матеріалістичного світогляду. Дитина повинна не бездумно дивитися на природу, а бачити і розуміти природні явища і зв'язок між ними, причинний залежність. «Дивитися» і «бачити» не одне й те саме. Уміння «бачити» не дається від народження, воно поступово виховується. Розглядаючи, обдумуючи, порівнюючи, зіставляючи, дитина одночасно розвиває своє мислення і мова. «Якщо хочете навчити дитину логічно мислити - ведіть його в природу», - радив відомий російський педагог К.Д. Ушинський.

 Спілкування  з природою виховує у дитини  почуття прекрасного. Якщо дорослі  навчать дитину милуватися яскравими  фарбами неба при заході сонця,  хитромудрої формою тендітних  сніжинок, величчю гір, простором полів, - у дитини розвинеться почуття прекрасного, він буде радіти красі і глибині, пізнає навколишній світ. [14]

 Сприйняття  природи допомагає розвивати  такі якості, як емоційність, життєрадісність,  чуйне, уважне ставлення до  всього живого. Дитина, покохав природу, не буде бездумно рвати квіти, розоряти гнізда, ображати тварин. Формуванню любові до рідного міста, села, краю, батьківщини, особлива увага приділяється в дитячому саду.

 Всю  цю роботу з дошкільнятами  проводять вихователі. У зв'язку з цим підвищуються вимоги і до роботи педагогів, У тому числі по ознайомленню дітей з природою. Крім ідейної переконаності, культури та педагогічної майстерності, вихователь повинен мати елементарні знання в галузі біології, фізіології тварин, а як і вміти показувати дітям, як правильно садити рослини, доглядати за рослинами і тваринами, птахами, рибами, в куточку природи, як працювати в квітнику, на городі.

 Основний  засіб пізнання природи - набдюденіе. [11] Це складна пізнавальна діяльність, в ній беруть участь сприйняття, мислення і мова, потрібно стійка увага. У розумінні спостережуваного явища істотне значення мають досвід, знання і вміння дитини.

 Організовуючи  спостереження в природі, вихователь  вирішує в комплексі ряд завдань:  формує у дітей знання про природу, вчить спостерігати, розвиває спостережливість, виховує естетично. [10]

 У  дитини сприйняття природи гостріше, ніж у дорослого, тому що  він стикається з нею вперше. Підтримуючи і розвиваючи цей  інтерес, педагог може виховати  у дітей багато позитивних якостей особистості. Якщо вихователь привчить дітей милуватися яскравими фарбами неба при заході і сході сонця, хитромудрої формою сніжинок, польотом ластівки, у дитини розвинеться художньої смак, він зможе глибше пізнати навколишній світ, буде прагнути до створення краси своїми руками.