Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 21:17, курсовая работа
Мета: дослідити педагогічні умови ефективного використання народної іграшки у вихованні дітей дошкільного віку.
Завдання:
Проаналізувати стан дослідження проблеми впливу народної іграшки на виховний процес дітей дошкільного віку в науковій літературі.
2. Схарактеризувати опорні поняття з теми дослідження: «народна іграшка», «виховання дітей дошкільного віку», «засіб виховання».
3. Розкрити специфіку народної іграшки як засобу виховання дітей дошкільного віку.
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Теоретичні засади виховання дітей дошкільного віку засобами народної іграшки
1.1 Освітньо-виховна цінність іграшки в творах педагогів світової і вітчизняної науки
1.2 Історія виникнення і розвитку іграшки як предмета мистецтва і засобу виховання
1.3 Значення української народної іграшки в різнобічному вихованні дітей
1.4 Види української народної іграшки, їх зміст
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І
РОЗДІЛ ІІ. Особливості виховання дітей дошкільного віку засобами народної іграшки
2.1 Методика використання народної іграшки в навчальному процесі дошкільного навчального закладу
2.2 Формування національної свідомості дітей дошкільного віку засобами народної іграшки
2.3 Формування пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку в навчально-ігровому середовищі засобами народної іграшки
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Виховання патріотизму, любові до батьківщини, на думку К. Д. Ушинського, займає в системі виховання дітей, передусім морального і національного, головне місце. Моральне виховання повинно розвивати у дітей повагу і любов до людей, щире, доброзичливе і справедливе ставлення до них [6, c. 55].
Виховання дитини повинно розпочинатися з її народження. Засобами колискової, забавлянок, народних казок, ігор, іграшок, лічилок, загадок має здійснюватися прилучення дітей до національної культури і підвищуватися національна свідомість підростаючої особистості. С.Ф. Русова стверджувала: «Нація народжується біля дитячої колиски, лише на рідному ґрунті, серед рідного слова, пісні, здатна вирости національно свідома людина» [38].
Сформовані
у дошкільному віці основи моральної
спрямованості особистості
Національна система виховання має бути адекватною світосприйняттю, світорозумінню, духовним і виховним традиціям українського народу, відповідати стратегічним завданням нації і держави, сприяти розвитку національної свідомості підростаючого покоління та проникати в усі сфери виховання.
Моральне виховання дітей дошкільного віку – це процес цілеспрямованого формування особистості. Знання основних особливостей морального розвитку допомагає педагогу правильно організувати процес виховання дітей.
Саме у перші роки дитини закладаються основи її морального становлення, розвиваються уявлення, почуття, звички, які визначають подальше вдосконалення особистості.
Іграшка – один з найдавніших видів декоративно – прикладного мистецтва, що прикрашає наш побут, збагачує душу і сердце. Лялька – символ родючості, материнства, вони хатньо-побутові обереги (робилися ляльки з соломи, ганчірки із зав’язаним в ній хлібом на зразок вузької ляльки – з куклою). Обличчя ляльки довгий час не зображувалося, щоб не наврочити дитині. [6, c. 55]
Українська фольклорна лялька – яскравий своєрідний вид народної творчості, що має багаті, глибокі традиції. Їй притаманне силуетне узагальнене зображення іграшки-ляльки, простота й лаконізм, яскрава декоративність, святковість, почуття матеріалу, симетрія, логічна відповідність між формою, матеріалом і технікою.
Саме іграшка формує у дітей дошкільного віку зацікавленість до різних професій, історії рідного краю, його народної творчості, поваги до людей, праці, розвиває творчу уяву, фантазію, виховує трудові навички та естетичний смак.
У народній іграшці народ віддає дитині свою любов і ласку, свою веселість і сміх, свої думки і знання, свої уміння – у цьому велика сила її впливу на дитину. Через ляльку хтось зовсім близький та рідний, ласкавий говорить з дитиною правдиво, мудро. Сила цієї народної любові до дитини говорить вустами бабусі, що бавить свого онука.
С.Ф. Русова вважала обов’язковим глибоко проаналізувати естетичну творчість народу в іграшці і вказувала на те, що національна іграшка є часткою цієї творчості, а отже – часткою всього народу [38].
Ефективне використання народної іграшки як засобу формування елементів національної культури можливе за таких умов:
Методичні рекомендації, що забезпечать ефективність процесу формування національної свідомості дітей дошкільного віку:
– підбір українських народних іграшок, доступних для сприймання та відтворення дітьми дошкільного віку;
– використання в освітньо-виховному процесі необхідного та доступного обсягу систематизованої інформації щодо української фольклорної ляльки (історичний, теоретичний, практичний аспекти);
– оволодіння дітьми традиційними прийомами створення та оздоблення українських народних іграшок;
– організація процесу самостійного виготовлення дітьми іграшок за народними традиціями;
– доступність
і педагогічна доцільність
– створення на заняттях позитивно-емоційної творчої зацікавленості і захопленості; [2, с. 18]
Для вирішення поставлених завдань з дошкільниками було проведено ознайомчу бесіду пов’язану з народною іграшкою. Ми з самого ранку до початку прийому дітей виставили на столі ляльку-мотанку із ниток. Подаємо нові відомості про таку іграшку.
«Українська
фольклорна лялька є яскравим своєрідним
видом народної творчості, яка має
глибокі багаті традиції. Їй властиве
силуетне узагальнене зображення іграшки-ляльки,
простота й лаконізм, яскрава декоративність,
святковість, почуття матеріалу, симетрія,
логічна відповідність між
Дітям дуже цікаво дізнатися нові історії про знайому іграшку. Діти зацікавились цією появою, почали її розглядати, взяли її в руки, почали задавати запитання про ляльку-мотанку. Ми задали певні запитання дітям, з поданого матеріалу:
Потім було
розказано про вірування
«Лялька – символ родючості, материнства, вона – хатньо-побутовий оберіг. Обличчя ляльки тривалий час не зображувалося, щоб не наврочити дитині. Через ляльку хтось зовсім близький та рідний, ласкавий говорить з дитиною правдиво, мудро. Сила цієї народної любові до дитини говорить вустами бабусі и дідуся, котрі бавлять своїх онуків. Коріння народної іграшки дуже глибоке, в її історії ще багато таємниць. Граючись з ляльками-мотанками, дівчата готуються стати добрими матерями, господинями, бути хранительками домашнього вогнища. Жіноче начало завжди було сильно розвинуте в Україні, культ Матері, Жінки підтримувався тут з правіку. Українська народна іграшка розвивалася, вдосконалювалася та урізноманітнювалася протягом багатьох століть. Вона відігравала і нині відіграє свою роль в ознайомленні дітей з духовною спадщиною рідного народу, знайомить з характерними особливостями кожного регіону нашої країни» [6, c. 56].
В кінці заняття було дано домашнє завдання дітям: розповісти про ляльки-мотанки батькам.
Таким чином, українська народна іграшка походить з давніх часів. Протягом багатьох століть вона розвивалася, вдосконалювалася, урізноманітнювалася. У наш час вона відіграє роль в ознайомленні дітей з духовною спадщиною кожного народу, знайомить з характерними особливостями кожного регіону нашої країни. Народна іграшка пройшла важливий та тернистий шлях і сьогодні вона заслуговує на визнання і пізнання її дітьми.
Багатоаспектність народної іграшки характеризується і тим що вона виступає як засіб педагогічної дії: елемент дитячої гри, засіб виховання і навчання формування національної свідомості дітей дошкільного віку.
2.3
Формування пізнавальних
Формуючись і розвиваючись, пізнавальний інтерес проходить ряд етапів: перший – пізнавальний інтерес має споглядальний характер, переважає емоційний компонент, завдання вихователя – викликати інтерес, зацікавити дитину; другий – пізнавальний інтерес має оцінювальний характер, переважає інтелектуальний компонент, завдання вихователя –розширювати обсяг інформації; третій – пізнавальний інтерес має дієвий характер, переважає вольовий компонент, завдання вихователя – розвивати свідоме ставлення до пізнання [22, с. 4]. Названі етапи варто враховувати в роботі з дітьми старшого дошкільного віку. Виходячи саме з такої характеристики пізнавального інтересу, ми проводили дослідження.
Книжка-іграшка
є одним з потужних засобів
формування у дитини пізнавальних інтересів.
Призначена для дітей старшого дошкільного
віку, поступово ускладнюючись за
семантичними функціями, вона підсилює
пізнавальний інтерес, надаючи нові
імпульси до розвитку, до відкриття
нового, у нових конструктивно-
На кожному
етапі спілкування з книжкою-
Під час
практичної діяльності емпіричні знання
дітей стають надбанням розуму. В
конструкціях книжок-іграшок для
дітей віком 5 років закладається
ще більший діапазон семантичних
функцій (розвиваючі, виховні, естетичні,
розважальні, навчальні) і дидактичної
гри, що поступово перетворює книжку-іграшку
в книгу-гру – книжка-
У дослідженні нами були задіяні книжки-іграшки серії «Чарівні картинки», в яких фотографії замінили мальовану ілюстрацію («Порівняй», «Форми»). Оригінальна конструкція книжок-вирубок з рухомими елементами серії «Малюки та мами», «Розумний малюк» видавництва «Перо». Старших дошкільників можна почати готувати до школи за допомогою книги-іграшки. Веселі віршовані завдання з яскравими картинками зроблять навчання легким і приємним. Дитина освоїть написання букв та їх елементів, буде вважати та визначати час за годинником.
Логічним
завданням для дітей було підібрати
відповідні картинки. Виконавши завдання,
дошкільники записують
Завдання були в цікавій розважально-ігровій формі. Ці книжки-іграшки містять завдання, що швидко і легко допоможуть дітям навчитися читати по складах, рахувати на пальчиках, правильно вимовляти слова, засвоїти основні правила дорожнього руху, чемної поведінки та багато іншого.
Своїм досвідом
і методикою навчання дітей читанню
засобом книжки-іграшки
Ігрові
книжкові видання «за наявності
дидактичної задачі підкреслюють навчальний
характер гри і спрямованість
на процеси пізнавальної діяльності
дітей засобами гри» [14, с. 223]. Книжки-іграшки
є чудовим інструментом «логіко-поняттєвого
розвитку» [14], інструментом формування
позитивної мотивації навчально-
Отже, наближуючи
книжку до іграшки або дидактичної
гри, видавці створюють продукт
інтегративної технології – багатофункціональний
засіб формування соціальної програми
дитини, її інтелектуального, естетичного
розвитку, розвитку її інтересу до об’єкту
читання та розвитку інтересу до читання
як процесу. На кожному етапі свого
існування ігрове книговидання містить
у собі евристичний потенціал. В
першу чергу евристичність
Евристичність
книжки-іграшки полягає в
Таким чином,
маленька книжка-іграшка є справжньою
скарбничкою таємниць, які дитина
відкриває для себе під час
спілкування з нею. Вона допомагає
організувати життєдіяльність дитини,
відповідає законам її саморозвитку
та творчості, впливає на нагромадження
культурно-естетичного та інтелектуального
потенціалу дитини, сприяє становленню
евристичної структури
Информация о работе Народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку