Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 17:12, магистерская работа
Економічні перетворення, що здійснюються в Україні, нерозривно пов’язані з пошуком принципово нових методів організації та управління виробництвом. Це вимагає адекватних змін у структурі господарського обліку, і, відповідно, зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
Вступ
Розділ 1.
Теоретико – методологічні основи обліку, аналізу та контролю наявності та використання виробничих запасів
1.1 Виробничі запаси, як об’єкт дослідження
1.2. Економіко – правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури
1.3.Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку виробничих запасів
Розділ 2.
Удосконалення обліку наявності та використання виробничих запасів
2.1 Облік виробничих запасів в системі прийняття управлінських рішень
2.2 Розвиток фінансового обліку виробничих запасів
2.3 Удосконалення податкового обліку виробничих запасів
2.4. Трансформації вітчизняної практики обліку виробничих запасів до міжнародних стандартів
2.5. Організація обліку виробничих запасів в інформаційних бухгалтерських системах
Розділ 3.
Розвиток системи економічного аналізу та контролю наявності та ефективності використання виробничих запасів
3.1 Система аналітичних показників, інформаційна база і основні методи економічного аналізу
3.2 Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства.
3.3 Розробка та апробація методики загального аналізу виробничих запасів
3.4 Основи концепції методики контролю за зберіганням та використанням виробничих запасів
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Анотації
Закон встановлює новий порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Так, в розділі 3 «Організація та ведення бухгалтерського обліку» визначено, що «питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Очевидно, що Закон значно розширює можливості власника підприємства щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві, проте Закон покладає на нього відповідальність за «організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років».
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації (розділ 8 п, 4 Закону):
- введення до штату посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватись на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватись.
Відповідальність за організацію та контроль за веденням бухгалтерського обліку покладено на головного бухгалтера підприємства, Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію.
Про прогресивність Закону також свідчать положення, що надають підприємству право самостійно визначати облікову політику (розділ 8 п. 5). Підприємство також: обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів, затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків та реєстрів аналітичного обліку тощо.
Важливим є положення Закону про порядок вилучення первинних документів та реєстри бухгалтерського обліку. Відповідно до Закону, це можна буде здійснити тільки після рішення відповідних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень, передбачених законом. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснили вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються, в порядку, встановленому законодавством.
Закон вимагає від підприємств складати фінансову звітність на основі бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, дочірні товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднити річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації в періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. Це положення Закону створює умови для більшої прозорості діяльності підприємств, надає змогу зовнішнім користувачам отримувати інформацію про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності, а також приймати відповідні рішення.
У міжнародних стандартах регламентуються основні моменти того напряму обліку, який розглядається в певному стандарті, що полегшує розробку національних бухгалтерських стандартів з урахуванням міжнародних. Саме тому П(С)БО 9 „Записи” має ряд спільних моментів з МСФЗ 2 „Запаси”, зокрема, щодо сфери застосування цих стандартів; умов визнання запасів і основних понять, пов’язаних з ними; рекомендацій щодо використання методів оцінки запасів і вимог до оцінки різних елементів звітності; розкриття інформації про запаси у різних формах фінансової звітності. Однак поряд із цим можна виділити й наступні положення (таб. 2.1)
Таблиця 2.1.
Порівняльна характеристика П(с)БО 9 “Запаси” та МСФЗ 2 “Запаси”
№ з/п | Ключові визначення | П(с)БО 9 | МСФЗ 2 |
---|---|---|---|
1 | Запаси | Активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством | Активи, які : утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва для такого продажу або існують у сфері основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг
|
2 | Норми не застосовуються | 1. незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними 2. фінансові активи 3. молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку | 1. незавершених робіт, які виникають за будівельними контрактами 2. фінансових інструментів 3. запасів продуктивної худоби, продукції сільського господарства та лісництва, а також корисних копалин
|
Продовження табл. 2.1
№ з/п | Ключові визначення | П(с)БО 9 | МСФЗ 2 |
3 | Оцінка запасів при надходженні | Собівартість формується з таких витрат: При придбанні у постачальника Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику(продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати. При виготовленні власними силами Витрати, що утворюють виробничу собівартість, визначену за П(С)БО 16 „Витрати” При внесенні до статутного капіталу Справедливої вартості, погодженої із засновниками підприємства з урахуванням витрат, що включаються до первісної собівартості запасів, придбаних у постачальника При безоплатному отриманні Справедливої вартості При отриманні в результаті обміну на подібні активи Балансової вартості переданих запасів При отриманні в результаті обміну на неподібні активи Справедливої вартості отриманих запасів До собівартості не включаються витрати: понаднормові втрати і | Собівартість формується з таких витрат: Витрати на придбання Ціни придбання; мита на ввезення та інших податків; витрат на транспортування, вартості робіт з навантаження та розвантаження й інших витрат. В окремих випадках вони можуть включати й різницю курсів іноземних валют, що виникає при придбанні запасів за валюту Витрати на переробку Витрати, безпосередньо пов’язані з одиницею виробництва; систематичний розподіл постійних і змінних виробничих накладних витрат
|
Інші витрати Інші витрати, якщо вони відбулися при доставці запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення до теперішнього стану До собівартості не включаються витрати: понаднормативні суми відходів матеріалів, оплата праці або інші виробничі витрати; витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для наступного етапу виробництва; адміністративні накладні витрати, не пов’язані з доставкою запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення у теперішній стан; витрати на продаж |
Продовження табл. 2.1
№ з/п | Ключові визначення | П(с)БО 9 | МСФЗ 2 |
|
| нестачі запасів; проценти за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати |
|
4 | Оцінка запасів при витрачанні | Собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО), ідентифікована собівартість та середньозважена собівартість | |
Нормативні затрати, ціни продаж | - | ||
5 | Оцінка запасів на дату балансу | Найменша з двох оцінок: первісна вартість або чиста вартість реалізації | Чиста вартість реалізації |
6 | Розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності | Методи оцінки запасів; балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп; балансова (облікова) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації | |
Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу; сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів | Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, яка визначається як дохід певного періоду; обставини або події, що спричинили сторнування списання запасів; балансова вартість запасів, переданих як застава для гарантії зобов’язань | ||
|
Тобто в МСФЗ приділяється увага тільки основним проблемам обліку запасів, оскільки створення більш детальних стандартів зробило б неможливим їх застосування всіма країнами.
2.5. Організація обліку виробничих запасів в інформаційних бухгалтерських системах
В умовах реформування економіки країни змінюється значення бухгалтерського обліку і суттєвому коригуванню підлягають методологічні та методичні аспекти його організації.
За останні роки все зростаючими темпами розвиваються інформаційні технології бухгалтерського обліку.
Інформаційною технологією (ІТ) називають систему методів і способів збирання, накопичення, зберігання, пошуку і оброблення інформації на основі застосування засобів обчислювальної техніки.
Завдання автоматизації полягає у підвищенні результатів фінансово-господарської діяльності підприємства на базі оперативного отримання якісної, своєчасної інформації, яка є основою для прийняття управлінських рішень.
В умовах сучасної інформаційної технології найбільш перспективним напрямком застосування обчислювальної техніки є створення і впровадження інформаційних систем нового покоління, які зорієнтовані на розподільну обробку даних на основі автоматизованих робочих місць планово-управлінського персоналу, обчислювальних мереж, експертних систем підтримки прийняття рішень тощо.
Тому для підвищення ефективності управління економікою першочергового значення набуває створення інформаційних систем, які збирають, накопичують, зберігають, опрацьовують і видають користувачу інформацію у вигляді даних, необхідних для виконання функції управління економічним об’єктом.
Комп’ютеризовану систему бухгалтерського обліку (КСБО) можна створювати як
1) Систему автоматизації розв’язання окремих задач бухгалтерського обліку - на робочі місця встановлюються комп’ютери і розрізнені програми, що
забезпечують розв’язання окремих задач обліку.
2) Систему комплексної автоматизації - на робочі місця встановлюються комп’ютери і розрізнені програми, розробляються регламенти колективної роботи бухгалтерії.
3) Складову частину інтегрованої системи автоматизації управління - вимагає вироблення ще більшої кількості регламентів управління підприємством, особливо з виконанням робіт обміну даними з підрозділами, де розв’язуються задачі оперативно-технічного обліку, планування, аналізу тощо.
На сьогодні існує велика кількість різноманітних програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку: від засобів автоматизації локальної задачі бухгалтерського обліку до повно функціональних КСБО в складі інформаційних систем підприємства.