Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 17:12, магистерская работа
Економічні перетворення, що здійснюються в Україні, нерозривно пов’язані з пошуком принципово нових методів організації та управління виробництвом. Це вимагає адекватних змін у структурі господарського обліку, і, відповідно, зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
Вступ
Розділ 1.
Теоретико – методологічні основи обліку, аналізу та контролю наявності та використання виробничих запасів
1.1 Виробничі запаси, як об’єкт дослідження
1.2. Економіко – правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури
1.3.Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку виробничих запасів
Розділ 2.
Удосконалення обліку наявності та використання виробничих запасів
2.1 Облік виробничих запасів в системі прийняття управлінських рішень
2.2 Розвиток фінансового обліку виробничих запасів
2.3 Удосконалення податкового обліку виробничих запасів
2.4. Трансформації вітчизняної практики обліку виробничих запасів до міжнародних стандартів
2.5. Організація обліку виробничих запасів в інформаційних бухгалтерських системах
Розділ 3.
Розвиток системи економічного аналізу та контролю наявності та ефективності використання виробничих запасів
3.1 Система аналітичних показників, інформаційна база і основні методи економічного аналізу
3.2 Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства.
3.3 Розробка та апробація методики загального аналізу виробничих запасів
3.4 Основи концепції методики контролю за зберіганням та використанням виробничих запасів
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Анотації
Для підприємств, де чисельність бухгалтерії становить 1-4 особи, основними критеріями вибору програмного забезпечення КСБО є наступні:
1) Уніфікована модель представлення даних;
2) Єдине програмне середовище;
3) Функціонування в одноранговій мережі або мережі ПК виділеним сервером;
4) Наявність сертифікованих для впровадження системи ділерів фірми виробника ПЗ у власному регіоні;
5) Можливість сумісного використання із стандартним офісним ПЗ і проблемно-орієнтованим ПЗ інших виробників.
Найбільш популярним серед українських підприємств є ведення бухгалтерського обліку за допомогою програми “1С: Бухгалтерія”.
Автоматизація обробки інформації обліку виробничих запасів сприяє скороченню матеріальних і трудових затрат на збір, обробку та аналіз даних, необхідних для правильного ведення облікової роботи бухгалтерією та прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства.
Бухгалтерський облік виробничих запасів на БМУ 1 ВАТ „ДБК 4” частково автоматизовано за допомогою автоматизованої програми розробленої власними спеціалістами. Але під час роботи з даною програмою виникає багато труднощів через її недосконалість. Причинами даного стану справ є відсутність інструкції по використанню програми та її обмеженість у використанні. Для покращення організації ведення обліку виробничих запасів пропоную використовувати програмне забезпечення “1С: Бухгалтерія 7.7.”. Для ефективного використання програмного забезпечення “1С: Бухгалтерія 7.7.”. керівництву підприємства необхідно забезпечити підвищення комп’ютерної грамотності бухгалтера шляхом оплати проходження останнім комп’ютерних курсів з організації обліку за допомогою “1С: Бухгалтерія”.
Сучасні економічні інформаційні системи створені для обробки великих обсягів інформації при жорстких обмеженнях на час видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішення для більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, значну кількість зв'язків між елементами, характеризується гнучкістю і можливістю модифікації.
Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів охоплює розв'язання таких під задач:
1. Облік надходження матеріальних цінностей на склад.
2. Облік руху матеріальних цінностей на складі.
3. Облік нестач та надлишків матеріальних цінностей у місцях зберігання та експлуатації.
4. Облік руху малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатації.
5. Облік переоцінки матеріальних цінностей.
6. Облік наявності та руху дорогоцінних металів.
7. Облік наявності та руху матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних. предметів в експлуатації.
8. Облік вибуття матеріальних цінностей.
Задачі 1-3; 6-7 використовують та формують інформацію в розрізі складу і тому їх доцільно розв'язувати на АРМ І категорії, тобто на складі. Задачі 4;5;7;8; передбачають узагальнення інформації, яка формується у різних місцях, тому їх розв'язують на АРМ II категорії, тобто в бухгалтерії.
На АРМ бухгалтера І категорії здійснюється документальне оформлення операцій і первинна обробка даних по обліку виробничих запасів, а також ведеться аналітичний облік по місцях зберігання виробничих запасів. Тут створюється інформаційна база – складська картотека, в якій відображається рух та залишки виробничих запасів: надходження, використання, списання, залишки на певну дату чи за певний період часу. Інформацію по складській картотеці можна видати на друк або на екран дисплея у вигляді картки складського обліку.
АРМ бухгалтера ІІ категорії здійснює розрахунок та формування вихідної інформації регламентного контролю та довідкового характеру.
На АРМ бухгалтера ІІІ категорії формуються зведені дані для складання звітності, аналізу, прогнозу, аудиту та прийняття управлінських рішень в цілому по підприємству або окремому структурному підрозділу.
АРМ бухгалтера по обліку виробничих запасів тісно пов’язаний з іншими АРМБ і інформаційною системою АСУП (додатки 15 та 16).
Облік виробничих запасів має інформаційні зв'язки з іншими задачами (додаток 17).
Важливо визначитися з методом оцінювання виробничих запасів. Для цього інформаційна система повинна надавати можливість використання декількох методів з формування цін, які рекомендовано методологією бухгалтерського обліку в Україні.
Залежно від обраної політики обліку на підприємстві автоматизоване ціноутворення уможливлює оперативне ведення обліку за відповідними методами.
За умов використання інформаційної системи з обліку виробничих запасів обов'язкове розмежування відповідальності за формування та використання облікової інформації. Це забезпечується визначенням функціональних обов'язків облікових працівників та якісним збереженням даних; підвищенням персональної відповідальності за сформовану інформацію; визначення кола осіб, що мають право доступу до інформації; регламентацією порядку збереження інформації та правил ревізії даних.
Із задачею повинні працювати декілька посадових осіб підприємства, які мають різні права доступу до інформації в межах даної інформаційної системи (додаток 18).
Синтетичний облік виробничих запасів організований на рахунку 20 „Виробничі запаси” з використанням субрахунків і рахунків аналітичного обліку наведено в додатку 19.
За умови автоматизації бухгалтерського обліку виробничих запасів господарських операції відображаються переважно за допомогою електронних документів.
Методика виконання автоматизації обліку виробничих запасів може мати свої особливості залежно від того, розробляють уніфіковані типові документи чи оригінальні документи, які використовуються на одному об'єкті.
Для уніфікації документації на основі обстеження документообороту, складу і змісту документів, які застосовуються, виконують такі роботи:
1. Складання і затвердження технічного завдання і методики уніфікації документації.
2. Розробка проектів уніфікованої системи документації різних рівнів.
3. Дослідна перевірка чи дослідна експлуатація проекту системи (проектів форм документів).
4. Розробка остаточної редакції, погодження, затвердження уніфікованої системи інформації (уніфікованих форм документів).
Сама методика проектування документів складається з чотирьох етапів з урахуванням всіх вимог.
1. Встановлення змісту кожного документа (склад атрибутів) передбачає визначення складу атрибутів, які використовуються по кожній проблемній сфері залежно від проблемної сфери, рівня управління, на якому використовується документи, а також змісту результатної інформації.
2. Розміщення атрибутів на полі документа за обраною формою побудови.
3. Проектування макета машинного носія. Цей етап наявний, якщо потрібно ув'язати між собою зміст машинного носія і первинного інформаційного повідомлення.
4. Виготовлення документа, тобто розрахунок бланка документа,
уточнення в користувача і затвердження у відповідальних осіб.
5. Розробка алгоритму автоматизованого заповнення та розрахунку документу.
На автоматизованому робочому місці бухгалтера з обліку виробничих запасів використовують таку нормативно-довідкову інформацію:
1) довідник зовнішніх організацій;
2) довідник прізвищ працівників;
3) довідник структурних підрозділів;
4) довідник статей обліку;
5) довідник допустимої кореспонденції рахунків;
6) довідник ,,номенклатура-цінник виробничих запасів;
7) довідник типових господарських операцій;
8) довідник постійних даних;
9) довідник груп матеріалів.
Для обліку матеріальних цінностей використовуються типові форми
первинних документів, які утворюють вхідну інформацію (додаток 20).
Для обліку виробничих запасів в автоматизованому режимі в програмі „1С: Бухгалтерія 7.7" важливе значення має структура одиниць вхідних повідомлень, тому на прикладі документа „прибутковий ордер” частково розглянемо опис структурних одиниць вхідних повідомлень (додаток 21).
Вихідна інформація інформаційних систем - це інформація, яка видається на об'єкт управління, персоналу чи в інші системи управління у вигляду документів, відображень, даних і сигналів та отримується в результаті виконання функцій інформаційної системи. Вихідну економічну інформацію слід згрупувати в необхідних напрямках за певними ознаками і після попередньої обробки звести до певних форм чи графіків.
Зміст і форму кожного вихідного повідомлення визначають, ураховуючи цілі, для яких воно призначене, сферу та особливості його використання, періодичність одержання та інші.
При цьому необхідно враховувати особливості технічних засобів, програмного забезпечення, можливість попереднього запису вихідної інформації на магнітні носії, використання діалогового режиму тощо. Перелік і опис вихідних повідомлень наведений в додаток 22.
У процесі проектування вихідних повідомлень необхідно враховувати:
1. Цілі, для яких вони використовуються.
2. Сфери й особливості їх використання.
3. Періодичність одержання.
4. Можливості засобів виведення інформації.
5. Характер проблемної сфери.
6. Умови роботи з повідомленнями.
7. Контроль вірогідності складання.
8. Порядок оформлення і передавання користувачеві.
Методика створення форм вихідної інформації складається з чотирьох етапів.
Перший етап - визначення загального складу зведених показників, які виводяться за допомогою обчислювальної техніки.
Другий етап - встановлення змісту інформації, яка входить до окремих вихідних повідомлень.
Третій етап - розробка ескізу форми кожного вихідного повідомлення.
Четвертий етап - погодження з зацікавленими службами, внесення змін і затвердження у відповідальних осіб.
Для обліку матеріальних цінностей в автоматизованому порядку в програмі „1С: Бухгалтерія 7.7" важливе значення має структура одиниць вихідних повідомлень. Перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень наведений в додаток 23.
Послідовність підготовки і власне розв’язання задач з обліку виробничих запасів можна вказати в такому вигляді:
1. Створення, уведення та коригування довідкової інформації.
2. Документування операцій з оприбуткування й списання виробничих запасів, первинне обчислювальне оброблення даних і формування файла оперативної інформації.
3. Коригування оперативної інформації.
4. Збереження оперативної інформації, виведення на друк регламентних реєстрів - машинограм за місяць.
5. Узагальнення даних за період, виведення на друк інформації на конкретну дату, за заданим ключем їхньої сукупності, за заданим ключем їхньої сукупності, за запитом тощо.
6. Узагальнення даних файлів і формування наростаючих оборотів з руху виробничих запасів для наступного розв'язання задач і складання звітності.
7. Узагальнення даних, розрахунок підсумків за період.
8. Закриття періоду.
9. Підготовка файлів для розв’язання задач у наступному звітному періоді.
Останнім часом для підприємств ринкової економіки особливо актуальною є проблема доцільності автоматизації процесів управління.
На мою думку, на робочому місці керівника повинен знаходитися персональний комп’ютер, підключений до локальної та глобальної мереж підприємства та обладнаний необхідним програмним забезпеченням. Це спричинене специфікою праці керівників, яка має творчий, евристичний характер, а це зобов’язує займатися плануванням, прогнозуванням та моделюванням різноманітних параметрів господарсько-фінансової діяльності підприємства.
Будь-яке планування та моделювання базується на використанні складних економіко-математичних методик, якими керівник підприємства, здебільшого, реально не володіє. Саме для цього й розробляється відповідне програмне забезпечення, в основі якого лежать певні методики та автоматично прив’язані до них бази знань, що дозволяють керівнику підприємства відразу проаналізувати реальний стан підприємства за умови заданих параметрів. Окрім того, керівник потребує оперативної інформації про діяльність свого підприємства.
З цією метою розробляються спеціальні моделі автоматизованих робочих місць (АРМ) керівників та спеціалістів, які враховують специфіку роботи конкретного підприємства. Розробляються уніфіковані звітні форми, з яких і складається АРМ керівника. Ці форми заповнюються автоматично, завдяки можливостям комплексної інтегрованої автоматизованої системи управління.
Алгоритм використання даної системи можна представити у вигляді наступної схеми (додаток 24).