Собівартість продукції рослинництва ТОВ «Полісся»

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ

 

Кафедра аграрної економіки ім. І.Н. Романенка

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з курсу «Економіка і організація біотехнологічної промисловості»

 на тему:

 

Собівартість продукції рослинництва ТОВ «Полісся»

 

 

 

 

                                                                                                                   Виконала:

Студентка 4 курсу 1 групи

Факультету ЕкБ

Чередніченко А. В.

Перевірила:

Гуцул Тетяна Анатоліївна

Мірзоєва Тетяна Володимирівна

 

 

 

 

 

Київ – 2012 рік

Зміст

Вступ

1. Розділ 1. Суспільні витрати виробництва та собівартість сільськогосподарської продукції      6
1. Теоретичні основи суспільних витрат виробництва собівартість продукції          6
2. Основні положення методики обчислення собівартості продукції сільського господарства       14
2. Розділ 2. Рівень собівартсті сільськогсподарської продукції та її вплив на фінансові результати підприємства      17
1. Виробничі ресурси підприємства та їх використання   17
2. Динаміка і структура собівартості продукції рослинництва  26
3. Собівартість і рентабельність виробництва продукції 

           рослинництва         30

3. Шляхи зниження собівартості продукції рослинництва   33
1. Інтенсифікація виробництва продукції рослинництва  33
2. Підвищення продуктивності праці      38
3. Поглиблення спеціалізації виробництва продукції   42

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У сучасній, швидко змінній, обстановці ринкових відносин управлінню підприємства необхідно постійно проводити аналіз діяльності фірми для прийняття управлінських рішень. Для аналізу і прийняття рішень необхідна початкова інформація, таку інформацію одержують з ряду техніко-економічних показників, одним з яких є собівартість.

Цей показник є одним  з найважливіших. Чим же він такий привабливий? Чому йому так багато приділяють уваги? Головними задачами розвитку економіки на сучасному етапі є всемірне підвищення ефективності виробництва, а також заняття стійких позицій підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. Щоб витримати гостру конкуренцію і завоювати довіру покупців підприємство повинне вигідно виділяться на фоні підприємств того ж типу. Добре відомо, що покупця в першу чергу цікавить якість продукції і її ціна. Чим вищий перший показник і нижче другий, тим краще і вигідніше для покупця і підприємства. Резерви поліпшення цих показників якраз і укладені в собівартості продукції.

У узагальненому вигляді  собівартість продукції відображає всі сторони господарської діяльності підприємств, їх досягнення і недоліки. Рівень собівартості пов'язаний з об'ємом і якістю продукції, використовуванням робочого часу, сировини, матеріалів, устаткування, витрачанням фонду оплати праці і т.д. Собівартість, у свою чергу, є основою визначення цін на продукцію. Систематичне зниження собівартості промислової продукції  - одна з основних умов підвищення ефективності промислового виробництва. Вона робить безпосередній вплив на величину прибутку, рівень рентабельності, а також на загальнодержавний грошовий фонд  - бюджет.

Тому формування витрат виробництва і обігу, їх облік мають важливе значення для підприємницької діяльності організацій.

Крім того важливу  роль в забезпеченні підвищення ефективності виробництва виконує економічний  аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, зокрема собівартості, що є складовою частиною економічних методів управління. Аналіз є базою планування, засобом оцінки якості планування і виконання плану.

Аналізом господарської  діяльності називається науково  розроблена система методів і  прийомів, за допомогою яких вивчається економіка підприємства, виявляються резерви виробництва на основі облікових і звітних даних, розробляються шляхи їх найефективнішого використовування.

Під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників, одержуючи віддзеркалення через систему економічної інформації.

Змістом економічного аналізу є комплексне вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства з метою об'єктивної оцінки досягнутих результатів і розробки заходів щодо подальшого підвищення ефективності господарювання.

Що до даної роботи то нас насамперед цікавить аналіз собівартості продукції тому, що вона знаходиться у взаємозв'язку з показниками ефективності виробництва. Вона відображає велику частину вартості продукції і залежить від зміни умов виробництва і реалізації продукції. Істотний вплив на рівень витрат роблять техніко-економічні чинники виробництва. Цей вплив виявляється залежно від змін в техніці, технології, організації виробництва, в структурі і якості продукції і від величини витрат на її виробництво. Аналіз витрат, як правило, проводиться систематично протягом року в цілях виявлення внутрішньовиробничих резервів їх зниження.

Метою курсової роботи є вивчення економічних основ формування собівартості продукції як комплексного економічного показника, виявлення і аналіз чинників, що впливають на собівартість продукції і резерви її зниження.

Практична реалізація теоретичних  питань розглянута на прикладі розрахунку основних економічних показників підприємства ТОВ «Полісся» с.м.т. Куликівка Чернігівської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Суспільні  витрати виробництва та собівартість сільськогосподарської продукції

1.1. Теоретичні основи суспільних витрат виробництва собівартості продукції

Будь-яке виробництво  завжди пов’язане з витратами, оскільки це — процес використання факторів виробництва, які втілюються у створеному продукті (товарі, послузі). Останній, як відомо, характеризується споживчою вартістю (корисністю) і трудомісткістю, тобто певною кількістю затрат уречевленої та живої праці. У підсумку вони і становлять вартість товару чи послуги. Частина їх вартості, яка втілює вартість уречевленої праці (засобів виробництва), існує ще до процесу виробництва. Вона лише переноситься на виготовлений товар у вигляді вартості матеріальних витрат.

Жива праця людини створює чистий продукт — понад вартості перенесених на товар матеріальних витрат. Зрозуміло, що процес виробництва має безперервно повторюватись, а це можливо лише тоді, коли його фактори відтворюються. Частка вартості, яка авансується для постійного функціонування виробництва, визначається як витрати виробництва.

Необхідно розрізняти суспільні  витрати і витрати підприємства. Сукупність матеріальних витрат уречевленої  праці (вартість спожитих засобів виробництва) та витрат живої праці (необхідної і  додаткової), що характеризує вартість виробництва товару для суспільства, становить суспільні витрати.

Сукупність матеріальних витрат уречевленої праці та витрат частки живої (необхідної) праці, тобто  капіталу, що формує вартість виробництва  товару для підприємства, називають витратами підприємства. [4]

 

 

 

 

Рис. 1. Структура вартості товару [4]

Схематично це зображено  на рис. 1, з якого видно, що в принципі витрати суспільства перевищують витрати підприємства на величину вартості додаткового продукту (валового прибутку).

Таким чином, витрати  підприємця (підприємства) на створення товарів нетотожні витратам суспільства.

Собівартість продукції — один з найважливіших економічних показників діяльності промислових підприємств і об'єднань, котрий показує в грошовій формі всі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Собівартість показує, в що обходиться підприємству продукція, що випускається їм. У собівартість включаються перенесені на продукцію витрати минулої праці (амортизація основних фондів, вартість сировини, матеріалів, палива і інших матеріальних ресурсів) і витрати на оплату праці працівників підприємства (заробітна платня).

Більш розгорнуто  —  собівартість продукції, робіт або  послуг це грошовий вираз суми витрат, необхідних на виробництво і збут даної продукції, а більш точно  її одиниці. Під витратами розуміються виражені в грошовій формі витрати всіх видів ресурсів: основних фондів, природної і промислової сировини, матеріалів, палива і енергії, праці, використовуваних безпосередньо в процесі виготовлення продукції і виконання робіт, а також для збереження і поліпшення умов виробництва і його вдосконалення (детальніше витрати будуть розглянуті трохи нижче). Склад витрат, що включаються в собівартість продукції, їх класифікація по статтях визначаються державним стандартом, а методи калькуляції  - самими підприємствами.

Собівартість продукції, будучи витратами підприємства на виробництво  і обіг, служить основою порівняння витрат і доходів, тобто самоокуповування  - основоположної ознаки ринкового господарського розрахунку. Собівартість  - один з найважливіших показників ефективності споживання ресурсів.

Собівартість показує  всі успіхи і невдачі підприємства в організації виробництва того або іншого продукту. Якщо собівартість такого ж або аналогічного продукту конкурентів нижче, то це означає, що виробництво і збут на нашому підприємстві були організовані нераціонально. Отже, необхідно внести зміни. Вирішити, які потрібні зміни, допоможе знову ж таки собівартість, оскільки вона є одним з чинників формування асортименту.

Крім того, собівартість складає частину вартості продукції і показує, в що обходиться виробництво продукції для підприємства (фірми), тому собівартість є основним ціноутворюючим чинником. Чим більше собівартість, тим вище буде ціна за інших рівних умов. Різниця між ціною і собівартістю складає прибуток. Отже, для збільшення прибутку необхідно або підвищити ціну, або понизити собівартість. Понизити її можна шляхом скорочення включених в неї витрат (основні моменти цього питання детально висловлені у відповідному розділі курсової роботи).

Собівартість має досить складну структуру. Основні складові собівартості за елементами затрат: сировина й основні матеріали, допоміжні  матеріали, паливо, електроенергія, амортизація  основних фондів, заробітна плата (основна  і додаткова), соціальне страхування та інші затрати.

Структура собівартості за елементами затрат характеризує загальний  економічний стан підприємства, висвітлює  джерела перевитрат або економії, а також виявляє загальні потреби  підприємства у мінімізації витрат.

Необхідно розрізняти загальну собівартість всієї виробленої продукції  - загальну суму витрат, що доводяться на виготовлення продукції певного об'єму і складу; індивідуальну собівартість  - витрати на виробництво тільки одного виробу (наприклад, на виготовлення унікального агрегату за умови, що в даній виробничій ланці ніяких інших видів продукції одночасно не виробляється); і середню собівартість, визначену розподілом загальної

Залежно від об'єму  витрат, що включаються в собівартість, розрізняють чотири види собівартості промислової продукції:

• цехова собівартість,
• виробнича (загальнозаводська, загальнофабрична) собівартість,
• повна собівартість,
• галузева собівартість.

Цехова собівартість включає витрати на виробництво продукції в межах цеху, зокрема прямі матеріальні витрати на виробництво продукції, амортизація цехового устаткування, заробітна платня основних виробничих робітників цеху, соціальні відрахування, витрати за змістом і експлуатація цехового устаткування, загально цехові витрати. Цехова собівартість є початковою базою для визначення проміжних внутрізаводських планово-розрахункових цін при організації внутрізаводського господарського розрахунку.

Виробнича собівартість (собівартість готової продукції) охоплює витрати підприємства на виробництво продукції. Крім цехової собівартості в неї входять загальнозаводські витрати (адміністративно-управлінські і загальногосподарські витрати) і витрати допоміжного виробництва.

Повна собівартість (собівартість реалізованої (відвантаженої) продукції) включає всі витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Вона відрізняється від виробничої собівартості на величину поза виробничих витрат (комерційні витрати  - витрати на упаковку, зберігання, вантаження, транспортування і рекламу) і обчислюється тільки по товарній продукції. Слід мати на увазі, що ці витрати залежать від об'єму відвантаженої продукції і є змінними.