Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2012 в 20:10, курсовая работа
Метою дослідження в курсовій роботі є перевірка правильності формування та визнання доходів банку та їх підтвердження.
Завданнями курсової роботи є: розкриття теоретичних основ аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг), аналіз фінансово-економічної діяльність АБ "Діамантбанк" та розкриття методики аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг).
Вступ …………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні основи аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)
1.1. Економічний зміст та сутність аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)………………………………………6
1.2. Організація аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)………………………………………………………………….16
1.3. Інформаційна база аудиторського контролю …………...……….22
Розділ 2. Фінансово-економічний аналіз діяльності акціонерного банку "Діамант"
2.1. Організаційно-економічна характеристика банку ………………28
2.2. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів ……………33
2.3. Аналіз доходів від реалізації послуг банку……………………...38
Розділ 3. Методичні питання аудиту доходів від реалізації послуг
3.1. Методика аудиту доходів від реалізації послуг……………….…42
3.2. Типові порушення та проблеми аудиту доходів від реалізації послуг…………………………...…………………………………………48
3.3. Заключні процедури аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) ……………………………………………..…50
Висновки та пропозиції ………………………………….……………………54
Список використаних джерел ………………………………………….…….56
Додатки …………………………………………………………………………59
У випадку виявлення помилок та порушень аудитор складає відповідний документ (Додаток 8).
Узагальнення результатів
Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.
Висновки аудитора (Додатки 9, 10,) мають бути короткими, обґрунтованими, чіткими і зрозумілими. Адміністрація підприємства-замовника має дати аудитору відповідь стосовно всіх зазначених у звіті недоліків і заходів щодо їх усунення. При цьому звіти можуть бути використані для складання аудиторських висновків за результатами здійсненої перевірки фінансово-господарської діяльності.
Представлення і розкриття інформації мають породжувати впевненість, що висновки, які може зробити користувач, будуть вичерпними і відповідатимуть умовам бізнесу, особливо враховуючи те, що фінансова звітність відображає сутність, а не форму, вільна від упередженості керуючих, тобто від представлення фактів у прийнятному і неприйнятному вигляді, що інформація та отримані пояснення адекватно відображені й результати аналізу не вплинули на облікову політику.
На остаточні результати достовірності
чи недостовірності показників фінансової
звітності відчутний вплив
Шляхом виконання незалежних процедур аудиторської перевірки аудиторові слід отримати таку кількість аудиторських доказів, яка дасть змогу зробити аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства.
Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансову звітність підприємства і на аудиторський висновок.
Існує два основних види подальших подій, які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звітність підприємства:
• події, що забезпечують подальше підтвердження умов, які існували на дату фінансової звітності;
• події, що відображають нові умови, які настають після дати представлення фінансової звітності.
Аудитор повинен виконати процедури
перевірки для отримання
Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.
Коли керівництво вносить
Якщо клієнт не вносить потрібні виправлення до фінансової звітності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає за оприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування.
Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку.
Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства.
Згідно з міжнародним
Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора — впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.
Достовірність фінансового результату діяльності комерційного банку визначають за реально одержаними доходами та правильно сформованими витратами. Адже від правильності віднесення останніх на собівартість банківських послуг чи за рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку, залежить як достовірність одержаного прибутку, так і рівень податків, яких найчастіше намагаються сплачувати менше.
Узагальнення результатів
Висновки та пропозиції
Результатом виконання курсової роботи є теоретичне узагальнення і вирішення завдання, яке полягає в удосконаленні методичних та організаційних засад аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки:
Аналіз нормативної бази, яка регулює визначення та формування доходів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, засвідчив багато неврегульованих питань, зокрема, немає чіткої класифікації доходів від фінансової та інвестиційної діяльності, що ускладнює точне відображення доходів від різних видів діяльності.
В роботі доведено, що підприємства в кожному окремому випадку повинні самостійно визначати метод відображення доходу від реалізації у звітному періоді.
Аудиторська перевірка доходів є однією з найскладніших у практиці аудиторських перевірок, оскільки вона узагальнює майже всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. Для проведення ґрунтовної аудиторської перевірки доходів та висловлення об’єктивної думки аудитора щодо об’єкта дослідження необхідно значну увагу приділити послідовності виконання аудиторських робіт на всіх етапах аудиторського процесу, вибору методичних прийомів та способів проведення, а також складанню робочих документів аудитора.
Фінансова звітність узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємств і є матеріалом для всебічного аналізу з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Правильні висновки про діяльність підприємства можна зробити лише при наявності достовірної фінансової звітності, що передбачає проведення якісного та об'єктивного аудиту.
Методи вибіркової перевірки використовуються
аудиторами як для оцінювання системи
внутрішнього контролю, так і для
аудиторських процедур по суті. З метою
тестування контролю вибірка застосовується
для оцінювання рівня відхилень,
а отже, ефективності процедур контролю.
Фактично усі незалежні аудиторські
перевірки базуються на вибіркових
перевірках. Останні дають змогу
аудиторам робити висновки за дослідженням
лише частини операцій та подій, здійснених
підприємством-клієнтом. Детальний
аудит, що потребує експертизи всіх операцій,
властивий ранній стадії розвитку аудиту,
але оскільки підприємства зростали
в розмірах, обсяг операцій став
завеликий для суцільних
Потрібно розробити досконалу методику складання аудиторських робочих документів.
Вдосконалення законодавства України у сфері фінансового контролю. Необхідність упровадження сучасної прогресивної форми контролю – аудиту. На Нашу думку, першочерговим завданням для розбудови ефективної системи аудиторського фінансового контролю в Україні має бути здійснення заходів щодо гармонізації нормативно-правового забезпечення із міжнародними та європейськими стандартами. Переглянути норми законодавчого забезпечення суб’єктів контрольно-ревізійної системи для максимального наближення до міжнародних і європейських стандартів, а також здійснити правове й методологічне закріплення аудиту адміністративної діяльності як сучасного прогресивного типу контролю в Україні.
Список використаних джерел
Додаток 1
ДОГОВІР
на проведення аудиту
м._________________________ |
"___" ___________________ _____ р. |
Аудиторська
фірма ______________________________
(назва)
(далі - Виконавець), в особі ______________________
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1. Предметом цього договору
є проведення аудиторської
2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
2.1. Замовник має право:
2.1.1. Відносити
на собівартість товарів (
2.1.2. Вимагати
від аудитора (аудиторської фірми)
виконання зобов'язання у
2.1.3. Розірвати
Договір в односторонньому
2.1.4. Отримати від аудитора пропозиції, зауваження та інші записи, зроблені ним у процесі перевірки.
2.2. Замовник зобов'язаний:
2.2.1. Передати
Виконавцеві необхідні дані, документи
й інформацію та створити
2.2.2. Не втручатися у роботу Виконавця.
2.2.3. Своєчасно реагувати на
2.2.4. Прийняти виконану роботу.
2.2.5. Провести повний розрахунок з аудитором (аудиторською фірмою) відповідно до умов Договору.
2.3. Права Виконавця:
2.3.1. Самостійно
визначати форми й методи
2.3.2. Відмовитися від виконання зобов'язання, якщо замовник втручається в його діяльність.