Организация управления персоналом в условиях рыночных отношений

 

ЗМІСТ

 

Вступ...………………………………......…………………………………... 3

РОЗДІЛ 1.Теоретичні основи управління персоналом

...……….... 5

1. Управління персоналом в умовах ринкової економіки...………... 5
2. Методи і принципи управління персоналом...……………………. 8
3. Кадрова політика організації...…………………………….............. 15

РОЗДІЛ 2. Аналіз системи управління персоналом

санаторія «Казка» 

    Слов'янського  ДП ЗАТ «Дельта Текс»...….................................. 19

       2.1 Загальна характеристика санаторія «Казка».........................................19

       2.2 Аналіз основних економічних показників діяльності ДП ЗАТ «Дельта Текс»

       2.3 Оцінка ефективності використання персоналу в санаторії

            «Казка»...…………………………………………………….... 35

РОЗДІЛ 3.Основні напрямки удосконалення  організації управління персоналом підприємства …….44

      3.1Рекомендації по удосконалюванню управління персоналом

             санаторія «Казка»...…....…………………………….............. 44

      3.2.Управління персоналом в Японії……………………………..47

      3.3.Японський досвід у світі………………………………………….55

Висновки...…………………………………………………………………60

Список використаних джерел...…....…………………………………... .62 

ВСТУП

 

  Актуальність теми. Управління персоналом є однією з найбільш важливих сфер життя  підприємства, здатного багаторазово підвищити його ефективність, а саме поняття «управління персоналом» розглядається в досить широкому діапазоні: від економіко-статистичного до філософсько-психологічного.

        В умовах переходу до ринкової економіки персонал підприємства є одним з найважливіших видів капіталу фірми. У зв'язку із цим робота з управління персоналом висунулася на перший план і є однієї з основних завдань, що коштують перед керівництвом фірми і її підрозділів. Управління здійснюється через певні управлінські структури, що відображають рівні управління здатні вчасно реагувати на умови, що змінюються, і реорганізовуватися.

     В умовах перехідної економіки значно зріс інтерес до людини як головному фактору: виробництва, доходів, підвищення продуктивності праці, ціннісному ресурсу підприємства в конкурентній боротьбі.

      Головний потенціал  будь-якої організації укладений  у кадрах. Кадрова політика - стратегічний  фактор виживання підприємства, що вимагає відмови від політики мінімальних вкладень у людські ресурси.

      Управління  персоналом - це системний, комплексний  підхід, що забезпечує ефективність функціонування організації. Людина - це не тільки витрати, але і фактор підвищення продуктивності праці, підвищення якості прийнятих рішень і т.д. Співробітники - це людський капітал, що означає менший контроль над співробітниками, але більшу мотивацію і стимуляцію праці.

Людські можливості - головне і  визначальні в досягненні поставлених  цілей незалежно від форм власності  її ефективн. Ефективне управління персоналом неможливо без активної і постійної участі вищого керівництва організацією у визначенні завдань управління персоналом, моделюванні поводження, створенні і впровадженні систем управління, оцінці їхньої ефективності.

     Метою даної роботи є розкриття вивченої теоретичної основний приведення деяких практичних питань організації управління персоналом в умовах ринкових відносин - максимальне зближення очікувань підприємства і інтересів працівника, відмова від мінімальних вкладень у персонал підприємства і відведення вирішальної ролі системи управління персоналом підприємства у формуванні кадрової політики. Мета роботи – розробка рекомендацій по удосконаленню управління персоналом організації, як фактору підвищення ефективності діяльності.

Згідно з метою дослідження поставлені такі завдання:

• дослідити вітчизняний досвід теорії і практики управління персоналом;
• виконати організаційно-економічний аналіз системи управління об'єкта дослідження;
• проаналізувати і оцінити систему управління персоналом об'єкта дослідження;
• розробити рекомендації по удосконаленню управління персоналом об’єкта дослідження

     Об'єктом дослідження є організаційно-економічний механізм  системи управління персоналом у філії Слов'янського дочірнього підприємства ЗАТ «Дельта Текс» санаторію «Казка».

     Предмет дослідження - формування системи управління персоналом як фактору підвищення ефективності функціонування об'єкта дослідження.

Методи дослідження:

Інформаційну базу работи складають посібники, підручники, матеріали періодичної преси, дані підприємства.

Структура роботи. Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків та списку використаних джерел на 64 сторінках, 8 таблиць ,4 рисунків,41 джерела

         

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування управління персоналом як фактору підвищення  ефективності діяльності організації

 

      1.1. Управління персоналом в умовах ринкової економіки

 

      Управління персоналом  як особливий напрямок теорії  і практики управління став формуватися на Заході в 60-х рр. ХХ сторіччя. Передумовою для його виділення послужила корінна зміна ролі людини в рамках сучасного етапу науково-технічної революції. У результаті людина стала розглядатися як важливий вид капіталу підприємства. А витрати на оплату праці, створення сприятливих умов, підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації - як особливий вид інвестицій [6].

      У цей час ріст  конкуренції, удосконалювання технологій, боротьба за споживача і якість  продукції (послуг) вимагає роботу  з управління персоналом висунути на перший план, перетворити її в одну з основних завдань, що коштують перед керівництвом підприємств і їхніх підрозділів, даючи передумови для розробки і реалізації політики управління персоналом на основі прогнозів розвитку виробництва і зайнятості, аналізу стану і ефективності використання трудових ресурсів.

      Людський потенціал,  здатність керівника правильно поставити мету і ефективно розпорядитися ресурсами - головний фактор успіху підприємства на ринку. Персонал або трудові ресурси підприємства - це соціально-економічне явище, що відображає сукупність найманих робітників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві і вхідних у його обліковий склад, містить у собі виробничий персонал і управлінський персонал (кадри управління - керівники і фахівці-менеджери).

      Найманий робітник  відрізняється від інших видів  ресурсів (фінансових, матеріальних, виробничих) тим, що він має право відмовитися  від умов, на яких його збираються  використати, вести переговори  про рівень оплати праці, переучуватися іншим професіям, брати участь у страйках, звільнятися за власним бажанням, вирішувати, які професії є соціально неприйнятними. У цілому персонал не однорідна субстанція, кожен працівник має індивідуальні мотиви і цінності [1].

      Персонал підприємства, будучи головним ресурсом кожного підприємства, надає руху матеріально-речовинним елементам виробництва, створює продукт, вартість і прибавочну вартість у формі прибутку і тому від якості і ефективності його використання багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентноздатність на ринку. 

      Персонал підприємства  і його зміни мають кількісні,  якісні і структурні характеристики, що виражаються абсолютними і  відносними показниками. Ці показники  застосовуються при аналізі, плануванні, розробці заходів щодо підвищення ефективності використання персоналу в умовах ринкової економіки.

      Управління персоналом - свідома діяльність по забезпеченню  позитивного і запобіганню негативної взаємодії між людьми усередині підприємства, застосоване до всіх сфер зайнятості і спрямовано на досягнення ефективності і справедливості, що спонукує кожного члена підприємства діяти в ім'я здійснення загальних цілей всієї організації [1].

      Управління персоналом  підприємства в умовах ринкової  економіки розглядає людей як надбання організації, як ресурс, що (як і інші ресурси) треба ефективно використати для досягнення цілей, як джерело невикористаних резервів. Людина - це не тільки витрати, але і фактор доходів, підвищення продуктивності праці, підвищення якості прийнятих рішень і т.д. Співробітники - це активи організації, людський капітал. Це означає менший контроль над співробітниками, але більшу мотивацію і стимуляцію праці.

      Управління персоналом - це системний, комплексний підхід, що враховує постійно мінливі потреби організації в людських ресурсах, що забезпечують ефективність функціонування організації (компаній, підприємств). Системний підхід: а) відображає облік взаємозв'язків між окремими аспектами управління трудовими ресурсами і виражається в розробці кінцевих цілей; б) визначає шляхи їхнього досягнення; в) створює відповідний механізм управління, що забезпечує комплексне планування, організацію і стимулювання системи роботи з кадрами.

Управління персоналом пов'язане з розробкою і реалізацією політики, що включає [2]:

1. Планування, наймання, вибір, розміщення робочої чинності.

2. Навчання і підготовку  працівників.

3. Просування по роботі, кар'єру.

4. Умови наймання, методи  і стандарти оплати праці.

5. Умови роботи і  послуги.

6. Формальні і неформальні зв'язки, консультування,  

    як наймачів, так і що наймають.

7. Переговори про заробітну  плату і умови роботи.

Реалізація продуктивної політики вимагає створення ефективного  механізму функціонування системи управління персоналом.  Система управління персоналом підприємства покликана зосередити зусилля працівників на виконанні завдань, намічених стратегій підприємства. Механізм системи управління персоналом підприємства це сукупність відносин, форм і методів впливу на його формування, розподіл (перерозподіл) і використання. 

     Управління персоналом ефективно на стільки наскільки успішно співробітники організації використають свій потенціал для реалізації вартих перед нею цілей; тобто наскільки успішно досягаються ці мети. Затвердження цього положення в якості однієї з базисних цінностей організації є найбільш важливою умовою створення ефективної системи управління персоналом. Зовнішнє середовище, у якій діє організація, перебуває в постійному русі, змінюються техніка і технологія, клієнти, конкуренти. Змінюються самі люди - дійсні і потенційні працівники організації. Система управління персоналом підприємства, що добре сполучалася із зовнішнім середовищем п'ять років тому, може, перебуває в стані гострого конфлікту з нею сьогодні. Організація повинна постійно контролювати ступінь цієї невідповідності і вносити корективи у свою систему, щоб не допустити кризи. Провісниками прийдешніх змін служать значні технологічні нововведення, соціальні і політичні зміни. Індикаторами необхідності змін (тобто фактичної невідповідності системи управління персоналом стану зовнішнього середовища) - збільшення плинності, зниження продуктивності, виникнення конфліктів співробітників з адміністрацією, і організації з державними органами [3].

      Ефективне управління персоналом неможливо без активної і постійної участі вищого керівництва організацією у визначенні завдань управління персоналом, моделюванні поводження, створенні і впровадженні систем управління, оцінці їхньої ефективності. Оскільки люди є найбільш важливим ресурсом, керівник повинен приділяти основну частину свого часу саме керуванню персоналом. Але так відбувається далеко не у всіх сучасних організаціях, особливо на нижчих поверхах ієрархії - на рівні цехів, бригад, груп. Це помітно знижує ефективність організації в цілому, оскільки керівники є найважливішим інструментом перетворення в життя методів управління персоналом, і недостатня увага з їх боку до цих питань трансформується  в низькі результати організації [4].

      Відповідність системи  управління персоналом підприємства організаційній культурі також є необхідною умовою її ефективного функціонування, тому що у випадку реорганізації системи управління персоналом, внаслідок її не відповідності стану зовнішнього середовища, керівництво може зштовхнутися з конфліктом, породжуваним неприйняттям нововведень.

 

1.2. Методи і принципи  управління персоналом

 

      Ключовим принципом  управління персоналом підприємства  виступає принцип підбора і  розміщення кадрів по їх особистісних і ділових якостях.  Адміністративні органи підприємства, реалізуючи даний принцип, формують стабільний трудовий колектив, здатний в умовах ринку досягати високих кінцевих результатів. Реалізуючи даний принцип, підприємство тим самим забезпечує відповідність кадрів зростаючим вимогам сучасного виробництва, розвиває в працівників діловитість і відповідальність за рішення завдань підприємства, підвищує їхня зацікавленість у максимальній продуктивності праці, домагається, щоб кожен співробітник дорожив своїм робочим місцем [14].

     Даний принцип реалізується через систему заходів що передбачають: спадкоємність кадрів на основі систематичного підбора і підготовки нових працівників; забезпечення умов для постійного підвищення ділової кваліфікації кадрів; визначення прав, обов'язків і відповідальності кожного працівника; сполучення досвідчених працівників з молодими кадрами; забезпечення умов для професійного і посадового просування кадрів на основі обґрунтованих критеріїв оцінки їхньої діяльності і особистісних якостей; сполучення довіри до кадрів з перевіркою виконання.

      Методи управління  персоналом - вирішують завдання  по керуванню персоналом відповідно до певних принципів. Методи підрозділяються на три основні групи: економічні, організаційно-розпорядницькі або адміністративні, а також соціально^-психологічні. Система даних методів спрямована на забезпечення підприємства або фірми кадрами необхідної кваліфікації і їхнє ефективне використання [22].