МТС – основний оператор мобільного зв’язку

     Застосування 2G з використанням цифрових технологій дозволило значно покращати якість звуку,розширити сервісні функції, найбільш відчутним з яких було надання  доступу із мобільної мережі до мережі Інтернет, та підтримка передавання  маленьких повідомлень (SMS). До недоліків слід віднести відносно низьку швидкість передавання, що стримувало доступ до Інтернету, внаслідок великого часу пошуку та пов’язаної з цим великої вартості. Тому, одночасно з розробкою принципово нового третього покоління мобільного зв'язку (3G), було впроваджено проміжне покоління 2.5G, реалізоване у вигляді стандарту GPRS (General Packet Radio Service). Позитивною якістю цього стандарту було те, що він дозволяє використовувати базові станції GSM, що забезпечує його впровадження з малими додатковими витратами.Крім того, він дозволяє весь час бути підключеним до мережі Інтернет, та одночасно приймати телефонні дзвінки за звичайними каналами. До недоліків цього стандарту слід віднести все ще низьку швидкість передавання даних (не більше ніж 115 Кбіт/с), що не дозволяло комфортно здійснювати пошук у мережі Інтернет.

     За  задумкою розробників, в першу чергу  саме цю проблему повинні вирішувати стандарти третього покоління. До основних стандартів 3G можна віднести: UMTS (Universal Mobile Telecommunications Service), CDMA2000 та WCDMA (Wide CDMA). Усі ці стандарти налаштовані на пакетне передавання даних та, відповідно, на роботу з цифровими комп’ютерними мережами, у тому числі Інтернет. Швидкість передавання інформації у цьому поколінні мобільних телекомунікацій може перевищувати 2 Мбіт/с. Тобто у порівнянні із 2,5G вона збільшилася більш ніж на порядок. Це дозволило підвищити якість звуку, додати такий сервіс як відеодзвінок, а також зробити більш комфортним користування Інтернетом.

     Подальше удосконалення 3G пов’язано зі створенням його модифікованого варіанту (3,5G), який відрізняється від попереднього лише швидкістю передавання даних та, як наслідок, подальшим покращанням якості, а також зручністю користування цифровими комп’ютерними мережами, у тому числі Інтернет. Так, якщо середня швидкість обміну даними у 3G складає 384 Кбіт/с, а максимальна – порядку 2 Мбіт/с., то застосування 3,5G дозволить збільшити ці значення відповідно до 3 та 14 Мбіт/с. відповідно. Це покоління має назву HSDPA (High Speed Downlink Packet Access). Зараз виконуються розробки, спрямовані на створення мобільних комунікацій четвертого покоління. Сьогодні деякі оператори розгорнули тестові мережі, на яких виконуються роботи щодо доведення цього покоління мобільних телекомунікацій до стадії комерційного використання. Як відзначається в [9], це буде еволюційним розвитком 3G. За задумкою розробників 4G повинен стати єдиним стандартом, інфраструктура якого базується на IP-протоколі (Internet Protocol), метою використання якого є простий та швидкий доступ до мережі Інтернет. Використання єдиного стандарту забезпечить глобальний роумінг, що значно знизить вартість споживання послуг мобільного зв'язку. Стосовно якісних характеристик, то тут у першу чергу слід відзначити дуже високі швидкості передавання даних – розробники обіцяють від 1,0 до 2,5 Гбіт/с. Окрім відео дзвінків стане доступним мобільне телебачення високої чіткості. Виконаний аналіз сучасних технологій побудови мереж мобільного зв’язку показує, що сьогодні виділяють стандарти класу (покоління) 1G, 1,5G, 2G, 2.5G, 3G, 3.5G та 4G. Базовою ознакою класифікації технологій за цими класами є максимальна швидкість передавання інформації. Тобто набір послуг, щовідповідає тому чи іншому класу (поколінню), залежить виключно від вимог до максимальної швидкості передавання інформації та, як правило, може наслідуватися (за доцільністю) кожним наступним класом (зважаючи на те, що кожен наступний клас надає більше можливостей до функціонування послуг, ніж ті, що були застосовані у попередніх класах). Зокрема, якщо для мереж 2G характерним є передавання голосової інформації та SMS, то серед послуг 3G, крім вже зазначених, можна виділити надання послуг мобільного телебачення та різноманітних сучасних інфокомунікаційних послуг. Поєднавши відомості про вимоги до швидкості передавання інформації для різних послуг, а також інформацію про віднесення тієї чи іншої технології мобільного зв’язку до того чи іншого покоління, можна навести склад основних послуг за поколіннями мобільного зв’язку, який наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Склад послуг за поколіннями мобільного зв’язку

Назва послуги Покоління мобільного зв’язку

Голосова  телефонія 1G-3G

Доступ  до Internet 2G-4G

Електронна  пошта 2G-4G

IР-телефонія  2,5G-4G

Доступ  до IP TV 3G-4G

Відеотелефонний зв’язок 3G-4G

Дистанційне навчання 3G-4G

Електронний бізнес 2G-4G

Передавання та приймання мультимедійних повідомлень (MMS) 2G-4G

Передавання та приймання текстових повідомлень (SMS) 2G-4G

     З цієї таблиці видно, що до другого  покоління технологій мобільного зв’язку можна віднести можливість використання досить обмеженого набору послуг, таких як: доступ до мережі Інтернет, електронна пошта, електронний бізнес та передавання та приймання мультимедійних і текстових повідомлень. При цьому починаючи з третього покоління спектр послуг значно розширюється та надає можливість використовувати крім тих, що вже перелічені, такі послуги, як IP-телефонія, доступ до IP-TV, відео телефонний зв'язок та відеоконференції, дистанційне навчання тощо.

     Виконаний у роботі порівняльний аналіз різних поколінь техніки мобільного зв'язку та відповідних їм стандартів показав, що вони суттєво відрізняються якістю, асортиментом та споживчою новизною послуг,що пропонуються споживачам. Саме ці критерії віднесено нами до інноваційної складової конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг. Визначення інноваційної складової є лише першим кроком на шляху аналізу доцільності впровадження технологічних інновацій, з метою забезпечення конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг. Оскільки впровадження нових технологій потребує значних інвестиційних витрат, для оцінки їх ефективності важливим подальшим кроком на шляху такого аналізу повинно бути визначення та обґрунтування ступеню впливу інноваційної складової на рівень конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг. До сказаного слід зробити декілька зауважень. По-перше, як показали виконані дослідження, конкуренція – це динамічний процес. Умови конкуренції постійно змінюються залежно від кон’юнктури ринку, дії конкурентів, засобів конкурентної боротьби тощо. Тому, наведений вище перелік критеріїв, які віднесено до інноваційної складової конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг, може бути віднесений тільки до моменту дослідження та залишається справедливим лише протягом певного періоду часу. Крім того, при його застосуванні слід враховувати постійну зміну ваги окремих критеріїв, що є дуже важливим у процесі кількісної оцінки конкурентоспроможності продукції. Це висуває певні вимоги до методики кількісної оцінки конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг, яка повинна враховуватиці зміни. 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     Виконане  у роботі визначення та обґрунтування  інноваційної складової конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг – склад  критеріїв, кількісна оцінка яких, визначальною мірою складається внаслідок впровадження технологічних інновацій, дозволить підвищити рівень ефективності управлінських рішень з питань встановлення та підтримки на необхідному рівні, а також підвищення конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг на основі впровадження інноваційних технологій, та сприятиме підвищенню ефективності роботи операторів, що надають ці послуги. Подальші дослідження з цієї проблеми повинні бути спрямовані на визначення та обґрунтування методів оцінки впливу інноваційної складової на рівень конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг, з метою їх використання у методиці кількісної оцінки конкурентоспроможності цих послуг.

     3G зробить мобільний інтернет недорогим і уп'ятеро швидшим. Отже, клієнти активніше залучатимуться в соціальні мережі та інтернет-торгівлю. Вдома і на роботі люди будуть використовувати широкосмуговий інтернет, в інших місцях - мобільний.

     Рівень  проникнення мобільного зв'язку в  Україні уже перевищив сто  відсотків, однак за темпами впровадження технології третього покоління - 3G - країна відстає від Росії на п'ять років, від Таджикистану - на сім, а від Європи і США - на ціле життя.

     Упродовж  довгих років держава навмисно стримувала розвиток нових стандартів зв'язку, бажаючи дорожче продати "Укртелеком" з належною їй ліцензією на побудову мережі третього покоління за технологією UMTS.

     Однак, схоже, Україна перебуває на порозі нової гонки озброєнь між мобільними операторами, і навіть на порозі переділу ринку. Нові власники "Укртелекому" вирішили виділити в окрему структуру і продати свій підрозділ - компанію "Утел", яка протягом чотирьох років безуспішно будувала мережу 3G.

     Однак Нацкомісія регулювання зв'язку блокує надання іншим операторам ліцензій на розвиток мережі в стандарті  3G, чим консервує технологічну відсталість галузі.

     Крім  того, на всеукраїнський рівень вийшли оператори, які просувають зв'язок 3G в іншому стандарті - CDMA2000. Завдяки тривалим суперечкам навколо ліцензій на UMTS у них є непогані шанси зайняти частку ринку. Втім, на шляху у них також стоїть НКРЗ, яка всіляко перешкоджає виділенню частот для розвитку сервісів.

Боротьба  за "Утел"

     3G - це не тільки стандарт UMTS, який розвиває "Утел". До третього покоління належать всі технології мобільного зв'язку, які об'єднують звичні голосові дзвінки, швидкісний інтернет і пакетну передачу даних. А це ще чотири стандарти, з яких найбільш поширені - CDMA2000 і CDMA450.

     CDMA2000 - це логічний етап еволюції мереж стандарту IS-95, які давно працюють у США і країнах Азії. В Україні мільйони людей користуються зв'язком другого покоління - 2G - в іншому стандарті - GSM.

     Відтак, зв'язок у стандарті CDMA для українців порівняно новий. Він розвивається з 2006 року, коли був запущений бренд Peoplenet. З часом на цьому ринку з'явилися інші гравці - "Інтертелеком" і "CDMA-Україна".

     Для модернізації мереж GSM, на яких побудовано зв'язок у Європі, СНД та Україні, підходить стандарт UMTS. Єдиною ліцензією на його розвиток володіє "Укртелеком".

     В кінці 2011 року за придбання "Утелу" змагатимуться два "монстри" - "МТС-Україна" і "Київстар". Причому, схоже, більш серйозно налаштована саме друга компанія, яка нині є найбільшим мобільним оператором в Україні.

     Якщо  МТС за останні чотири роки встигла  побудувати і окупити 3G-мережу для високошвидкісного інтернету на основі технології CDMA-450, то "Київстар" цим не займалася. Зате з початку 2010 року вона працює за UMTS-роумінгом з "Утелом".

     Послугу швидкісного доступу до інтернету  надає "Утел", але "Київстар" продає її під своїм ім'ям. Натомість, клієнти "Утелу" отримали роумінг  у 2G-мережі "Київстару".

     Так само діє третій за величиною мобільний  оператор країни - "Астеліт", який надає послуги мобільного зв'язку під брендом life:). Однак, за даними преси, один з власників "Київстару" - російська "Альфа" - веде переговори про придбання "Астеліту" у власника СКМ Ріната Ахметова. Отже, третій за величиною мобільний оператор країни вже не є потенційним конкурентом в боротьбі за "Утел".

     Якщо  угоду буде укладено, разом з "Астелітом" мобільний оператор одержить ліцензії на побудову ще більш передової 4G-мережі. Додавши до цих проектів єдину поки ліцензію "Утелу" на побудову 3G-мережі за технологією UMTS, "Київстар" отримає незаперечну перевагу перед основним конкурентом і чіткий план розвитку.

     Втім, це напевно розуміють в "МТС-Україна" і напевно складуть конкуренцію  у конкурсі. Ажіотажу додає інформація про ймовірну участь в боротьбі за придбання "Утелу" російських та європейських компаній.

     Цілком  можливо, що для зниження витрат українські оператори домовляться розвивати 3G-мережі спільно. Принаймні, розмови про це точаться давно, але поки що на заваді проекту стоять і психологічні, і суто технічні мотиви.

     "Не  факт, що система запрацює ідеально. Поки питання технічно не опрацьоване, рано про це говорити", - розповідав на початку 2011 року виконуючий обов'язки генерального директора "МТС-Україна" Василь Лацанич.

     Перехід на 3G повинен стати революційною подією, бо потенціал отримання доходів від 2G вичерпано. Період екстенсивного зростання клієнтської бази в Україні завершився ще у 2007 році, коли кількість телефонів зрівнялася з числом жителів.

     Після цього, не маючи можливості розвивати  3G, оператори зосередилися на наданні додаткових сервісів та на розвитку широкосмугового - "провідного" - доступу до інтернету. Зараз цей ринок стрімко зростає, і першість на ньому утримує "Київстар".

     Мережі  третього покоління стануть справжньою революцією для операторів. Вони дозволяють надавати додаткові сервіси, які  стимулюватимуть людей витрачати  більше. Це позитивно вплине на головний показник ефективності роботи мобільного оператора - середній дохід з одного клієнта - ARPU.

     Приклад Японії показує: до впровадження 3G мобільним інтернетом користувалися 14% клієнтів, після - 80%. Перший досвід впровадження мобільного передавання даних у "Київстарі" показав: сума, яку витрачають клієнти на зв'язок, подвоюється.

     Виходить, мобільним операторам є за що боротися. Той, хто перший вихопить ліцензію на UMTS, за рік обжене конкурентів за доходами і якістю сервісів.

     Прорив  у нову якість сервісів відбувся би вже давно, якби не протидія з боку держави. Ключову роль у гальмуванні відіграють НКРЗ та Міністерство оборони.

     Як  відомо, провідні мобільні оператори Росії купили такі ліцензії ще в 2007 році. Тоді ж ще державний "Укртелеком" отримав ліцензію на запуск мережі мобільного зв'язку 3G у стандарті UMTS під брендом Utel. Іншим операторам відмовили.