МТС – основний оператор мобільного зв’язку

                                                   Зміст

Вступ………………………………………………………………….2-3с.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

      Попри усі негаразди, що діються з економікою України на протязі останніх років, ще існують підприємства, які готові випускати якісну продукцію. Більше того, зараз їх стає все більше. Однак за минуле час стало зрозуміло й інше: забезпечувати конкурентоспроможність товарів, що випускаються, потрібно не тільки за рахунок різниці в ціні, але й за рахунок інших факторів.

      Метою даної роботи і є :

1)Визначення  й аналіз тих факторів, за рахунок яких формується конкурентоспроможність підприємства.

2)Визначити,  що ж це власне таке – конкурентоспроможність підприємства.

3)Які  шляхи підвищення конкурентоспроможності  товарів, що випускаються підприємством.

      Необхідно відзначити, що до розгляду проблем забезпечення конкурентоспроможност присвячена досить велика кількість робіт. В даній роботі розглядаються методи аналізу і керування конкурентоспроможністю товару, що викладені в деяких з них.

     Поняття конкурентоспроможності інтерпретується  і аналізується в залежності від економічного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження.

     Якщо  говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції  національної економіки в системі  міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян. 
Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при справедливих умовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян.

     Рівень  конкурентоспроможності нації визначається такими основними факторами як:

- технологія;

- наявність  капіталів;

- наявність  людських ресурсів;

- стан  зовнішньої торгівлі.

     Щоб повніше зрозуміти суть проблеми, вичленуємо кілька важливих наслідків  цього положення. Конкурентноздатність включає три основні складові. Перша жорстко зв'язана з виробом як таким і значною мірою зводиться до якості. Друга зв'язана як з економікою створення збуту і сервісу товару, так і з економічними можливостями й обмеженнями споживача. Нарешті, третя відбиває все те, що може бути приємно чи неприємно споживачу як покупцю, як людині, як члену тієї чи іншої соціальної групи і т.д.

     Конкурентноздатність  — не показник, рівень якого можна  обчислити для себе і для конкурента, а потім перемогти. Насамперед —  це філософія роботи в умовах ринку, орієнтована на:

- розуміння  нестатків споживача і тенденції  їх розвитку;

- знання  поведінки і можливостей конкурентів;

- знання  стану і тенденцій розвитку  ринку;

- знання  навколишнього середовища і її  тенденцій;

- уміння  створити такий товар і так довести його до споживача, щоб споживач зволів його товару конкурента. 
 
 
 
 
 
 
 

І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 

1.1 Конкурентоспроможність: сутність, поняття,  види 

     Поняття конкурентоспроможності інтерпретується  і аналізується в залежності від економічного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження.

     Якщо  говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції  національної економіки в системі  міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян.

     Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при  справедливих умовах вільного ринку  виробляє товари і послуги, які задовольняють  світовим вимогам і при цьому  збільшує доходи своїх громадян.

     Рівень  конкурентоспроможності нації визначається такими основними факторами як:

- технологія;

- наявність капіталів;

- наявність людських  ресурсів;

- стан зовнішньої  торгівлі.

     Конкурентоспроможність (взагалі), - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо:

а) самому з собою (у часі: результати досягнуті в  попередній період діяльності та результативність за аналогічний останній період суттєво відрізняються); 
б) один з одним (суперництво за досягнення будь-чого);

в) колективу  з колективом;

г) продукції  даного виду з аналогічною продукцією і таке інше.

     Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не як самоціль, а як засіб для створення визначеного товару (продукції), послуг різного виду.

     У цілому конкурентноздатність підприємства це відносна характеристика, що виражає  відмінності розвитку даної фірми  від розвитку конкурентних фірм по ступеню задоволення своїми товарами потреби людей і по ефективності виробничої діяльності.

     Конкурентноздатність  торгівельного підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування  до умов ринкової конкуренції.

     Конкурентноздатність  підприємства залежить від ряду таких  факторів, як:- конкурентноздатність товарів  підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках;

- вид товару  та його асортимент;

- місткість ринку  (кількість щорічних продажів);

- легкість доступу  на ринок;

- однорідність  ринку;

- конкурентні  позиції підприємств, що вже  працюють на даному ринку;

- конкурентноздатність  галузі;

- можливість  технічних нововведень у галузі;

- конкурентноздатність  регіону і країни.

     Як  показує світова практика ринкових відносин, взаємозалежне вирішення цих проблем і використання даних принципів гарантує підвищення конкурентноздатності підприємстваЩоб повніше зрозуміти суть проблеми, вичленуємо кілька важливих наслідків цього положення.

1. Конкурентноздатність  включає три основні складові. Перша жорстко зв'язана з виробом як таким і значною мірою зводиться до якості. Друга зв'язана як з економікою створення збуту і сервісу товару, так і з економічними можливостями й обмеженнями споживача. Нарешті, третя відбиває все те, що може бути приємно чи неприємно споживачу як покупцю, як людині, як члену тієї чи іншої соціальної групи і т.д.

2. Покупець —  головний оцінювач товару. А це  приводить до дуже важливої  в ринкових умовах істині: всі  елементи конкурентноздатності  товару повинні бути настільки очевидні потенційному покупцю, щоб не могло виникнути найменшого сумніву чи іншого тлумачення у відношенні любого з них. Коли ми формуємо "комплекс конкурентноздатності", у рекламі дуже важливо враховувати особливості психологічного виховання й інтелектуальний рівень споживачів, багато інших факторів особистого характеру. Цікавий факт: майже всі закордонні посібники по рекламі особливо виділяють матеріал, зв'язаний з рекламою в малограмотній чи інтелектуально нерозвиненій аудиторії.

3. Як відомо, кожен ринок характеризується «своїм» покупцем. Тому споконвічно неправомірна ідея про деяку абсолютну, не зв'язану з конкретним ринком, конкурентноздатністю.

     Конкурентноздатність  — не показник, рівень якого можна  обчислити для себе і для конкурента, а потім перемогти. Насамперед — це філософія роботи в умовах ринку, орієнтована на:- розуміння нестатків споживача і тенденції їх розвитку;- знання поведінки і можливостей конкурентів;- знання стану і тенденцій розвитку ринку;- знання навколишнього середовища і її тенденцій;- уміння створити такий товар і так довести його до споживача, щоб споживач зволів його товару конкурента.Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в науковій та учбовій літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття наступним чином.

     Конкурентоспроможність  продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим  на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів.

Конкурентоспроможність  підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати  швидко та дешево якісну продукцію  в достатній кількості.

     Поняття конкурентоспроможності  містить у собі великий комплекс економічних характеристик, визначаючих положення фірми на галузевому ринку (національному або світовому). Цей комплекс може містити характеристики товару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, формують у цілому економічні умови виробництва і збуту товарів фірми.Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність підприємства-виробника продукції відносяться поміж собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів діяльності фірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби.На рівень конкурентоспроможності підприємства впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій продажу, використання новітніх винаходів та відкриттів, залучення сучасних засобів автоматизації збуту та збільшення асортименту продукції.Рівень конкурентоспроможності торгівельного пiдприемства залежить від того, якими товарами вони торгують, де і як товари споживаються.Конкурентні позиції пiдприемства на ринку залежать також від тієї підтримки, яку фірма отримує з боку національних державних органів і інших організацій шляхом надання гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення від податків, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією про кон’юнктуру ринку та ін.Як правило, конкурентоспроможним є підприємство , що здатна довгий час залишатися прибутковим в умовах відкритої ринкової економіки.До кола показників, які визначають конкурентоспроможність підприємств включаються:

- частка на внутрішньому і світовому ринках;

- чистий доход на одного зайнятого;

- чисельність зайнятих;