Методика розроблення і реалізації стратегій підприємства

 

Міністерство культури і  туризму України

Кафедра економіки

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни «Стратегія підприємства»

на тему:

«Методика розроблення і реалізації стратегій підприємства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБЛЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ  ПІДПРИЄМСТВА...........................................................................6

1. Сутність, ієрархія та етапи формування стратегії підприємства...…6
2. Стратегії розвитку підприємства та формування їх управління....14
3. Декомпонування загальних стратегій підприємства……………...20

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ТА АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «АЛЛО»……………………………………………………………………24

1. Організаційно-економічна характеристика підприємства………...24
2. Аналіз та оцінка фінансового стану ТОВ «АЛЛО»…………….….30
3. Аналіз діяльності конкурентів ТОВ «АЛЛО»……………………..35

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «АЛЛО»………………………………………………….40

3.1. Стратегія підвищення конкурентоспроможності ТОВ «АЛЛО»….40

3.2. Пропозиції по вдосконаленню  конкурентної стратегії ТОВ «АЛЛО»…………………………………………………………………………..43

ВИСНОВКИ…………………………………………………………..................46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….50

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасний етап розвитку економіки характеризується посиленням конкуренції ринків, швидкими темпами зростання змін в зовнішньому середовищі, змінами в техніці та технологіях, зростаючими вимогами від споживачів. Значний вплив на ситуацію в ринковому просторі здійснюють кризові явища, наслідки яких відчувають підприємства практично усіх сфер діяльності. В цих умовах значно підвищується роль стратегії, яка забезпечує пріоритетні напрямки розвитку підприємства. Однак для того, щоб розроблена стратегія була успішно реалізована, потрібно прикласти значних зусиль по вдосконаленню самого процесу її розробки. У зв’язку з цим постають питання вдосконалення методики розробки стратегії, яка б не інтегрувала стратегії різних напрямків діяльності підприємства і враховувала фактори, які впливають на кожен із стратегічних рівнів і на стратегію в цілому. Вибір та розроблення стратегії управління окреслює функціональну сферу, в якій фірма чи підприємство можуть і повинна бути унікальними заради заняття ними гідного місця серед успішно діючих компаній.  Адже основне призначення стратегії  - визначити межі бажань  і можливості їх досягнення.

Уміння бачити перспективу підприємства з урахуванням різноманітних факторів його внутрішнього і зовнішнього середовищ є однією із найважливіших умов ефективного управління ним. Адже будь-якому суб’єкту господарювання доводиться діяти у досить динамічному конкурентному середовищі, в якому змінюються пріоритети держави, оновлюються технології, асортимент продукції, потреби, інтереси і смаки споживачів. Набирають сили і множаться конкуренти або, навпаки, економічно слабнуть і переорієнтовуються на інші ринки.

За таких умов підприємство повинно мати мобільний та ефективний набір видів діяльності, асортимент продукції, форм і методів поведінки, які б вигідно позиціонували  його в конкурентному середовищі, завдяки якому воно б досягало близьких і віддалених цілей. Усе  це потребує набувати вміння моделювати  ситуацію і спрямовувати зусилля  задля перетворення моделі на реальні результати, відстежувати зміни й адекватно реагувати на них, коригувати стратегічні орієнтири і способи їх досягнення, послідовно і цілеспрямовано діяти в усіх ситуаціях, виходячи із стрижневих, особливо значущих інтересів підприємства.

Належно обґрунтована і правильно  сформульована стратегія є джерелом оптимальних рішень на різних етапах і в різних ситуаціях діяльності підприємства. В сучасних умовах методика розроблення стратегії управління підприємством викликає дедалі більший  інтерес у керівництва організацій, яке стикається із труднощами в формуванні й реалізації стратегій, що  підтверджує актуальність обраної теми.

 Метою написання курсової роботи є поглиблення набутих теоретичних знань з дисципліни «Стратегія підприємства»,  розробка та удосконалення стратегії діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО».

Для досягнення поставленої  мети було сформульовано наступні завдання:

• визначити теоретичні засади формування стратегії підприємства;
• висвітлили основні етапи розроблення стратегії підприємства;
• дослідити процес реалізації стратегії діяльності підприємства на прикладі ТОВ «АЛЛО»;
• визначити проблеми в діяльності ТОВ «АЛЛО» в умовах конкурентного середовища;
• запропонувати шляхи вдосконалення стратегії для ТОВ «АЛЛО»

Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО».

Предметом дослідження є методика розроблення та реалізації стратегії підприємства.

При дослідженні  використовувались здебільшого теоретичні методи: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація та порівняння.

Інформаційна  база курсової роботи полягає в тому, що при виконанні курсової роботи  було використано матеріал, який допоміг краще проаналізувати сутність поняття «стратегія» та шляхи вирішення перешкод, що впливають на середовище підприємства. Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні документи, матеріали періодичних видань, а також інші інформаційні джерела в мережі Інтернет.

Структурно курсова  робота складається зі вступу, основної частини, яка складається з ІІІ-х розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури, додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБЛЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність, ієрархія та етапи формування стратегії підприємства

Стратегія підприємства –  це систематичний план його потенційної поведінки в умовах неповноти інформації про майбутній розвиток середовища та підприємництва, що включає формування місії, довгострокових цілей, а також шляхів і правил прийняття рішень для найбільш ефективного використання стратегічних ресурсів, сильних сторін і можливостей, усунення слабких сторін та захист від загроз зовнішнього середовища задля майбутньої прибутковості. Стратегія підприємства відрізняється від плану тим, що її розробляють в умовах невизначеності зовнішнього середовища, коли головна мета підприємства та її складові не можуть бути визначені з достатньою для практики достовірністю, що унеможливлює вироблення конкретних завдань для підрозділів підприємства. [13, с. 483]. Стратегія підприємства має кілька рівнів декомпонування, кожному з яких відповідає стратегія певного рангу, тобто стратегія підприємства має ієрархічну будову (рис. 1.1.).

У мультибізнесовому підприємстві (багатопрофільному, диверсифікованому, що виробляє різнотипну продукцію) застосовують чотирирівневу стратегію, до якої входять: корпоративна (загальна) стратегія, що одночасно є портфельною; конкурентні (ділові, бізнесові) стратегії; функціональні стратегії; операційні стратегії.

У однобізнесовому підприємстві (вузькопрофільному, що виробляє однотипну продукцію) застосовують трьохрівневу стратегію, до якої входять: корпоративна стратегія, що одночасно є конкурентною (діловою, бізнесовою); функціональні стратегії; операційні стратегії.

Корпоративна (загальна, портфельна) стратегія займає в ієрархії найвищий рівень. Вона визначає загальний напрямок діяльності підприємства, один із наступних: або стратегію зростання, або  стабілізації, або скорочення. Корпоративний  рівень – розробляється в теоретичному вигляді. За його реалізацію відповідає керівник підприємства. Результатами блоку будуть місія і концепція.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Ієрархія стратегій  на підприємстві

Конкурентні (ділові, бізнесові) стратегії підпорядковуються корпоративній, вказують шляхи досягнення вибраного  нею напрямку в кожній СОБ (стратегічній одиниці бізнесу) і являють собою план завоювання сильних довгострокових конкурентних позицій (переваг). Дані стратегії називають ще стратегіями бізнесу, або стратегіями конкурентоспроможності.

Функціональні стратегії  розробляють для кожного функціонального  напрямку діяльності: стратегія виробництва, маркетингу, фінансова стратегія, стратегія  науково-дослідних робіт, стратегія  управління персоналом тощо. Функціональні  стратегії конкретизують, доводять корпоративну і конкурентні стратегії  до функціональних служб господарства. Одночасно функціональні підрозділи помітно впливають на формування корпоративної і конкурентних стратегій.

Операційні стратегії  - це вузькі стратегії для основних структурних підрозділів підприємства, що не є самостійними: заводів, що входять  до складу підприємства, цехів, бригад, відділів, дилерів тощо. Це найнижчий  рівень стратегії підприємства, з  яким пов’язані стратегії, що займають вищий рівень за ієрархією: корпоративна, конкурентні, функціональні.

Кожен з названих вищих  рівнів утворює стратегічне середовище для нижчого рівня і обмежує  його в чомусь. [14, c. 13-15]

Формування типової стратегії, як правило, відбувається у певній послідовності відповідно до універсальних вимог щодо її змісту, який повинен відповідати стратегічним цілям підприємства. А саме стратегія має відповідати вимогам SMART-характеристик: Specific – точність і чіткість; Measurable – кількісне вираження; Achieveable – досяжність; Related – відповідність стратегічному баченню та інтересам виконавців; Time-bound – часовий горизонт. За цими критеріями оцінюють відповідність стратегії науковим стандартам.

Вітчизняний дослідник В.Оберемчук виокремлює три етапи, які охоплюють складні і своєрідні комплекси дій (рис.1.2). За цим підходом етапи розроблення стратегії підприємства виокремлені відповідно до рівнів управління ним (керівництво, функціональні підрозділи, виробничі ділянки).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2. Етапи розроблення  стратегії підприємства

Погляд на стратегію як довгостроковий план суттєво збільшує кількість етапів її розроблення (рис.1.3.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Складові процесу  формування стратегій підприємства

Кожен елемент (етап) цього  процесу відіграє суттєву роль у  забезпеченні загального результату і  має свою специфіку.

Суспільні потреби є першочерговою  ланкою у будь-якій структурі або  системі, бо тільки в наслідок виникнення певної потреби в конкретному  товарі (послузі, виконанні робіт) виникає  і конструктивна реакція на неї. Потреба є першочерговим і  надійним орієнтиром виробничої діяльності підприємства.

Ресурси підприємства –  засоби, що забезпечують ефективну  і стабільну його роботу. Ними є  засоби виробництва, персонал, форми  і методи в організації праці, маркетинговий потенціал, ноу-хау, запаси, цінності тощо. Сукупне їх використання забезпечує виробництво продукції, послуг з метою задоволення суспільних потреб.

Філософія підприємства – процес і результат пізнання й осмислення суспільного призначення підприємства, що передбачають формулювання відповідей на такі питання: для чого створене і функціонує підприємство; на скільки суспільно важливою є його продукція і яка його соціальна роль; як можна спрогнозувати його майбутнє з огляду на суспільні і загально цивілізаційні тенденції тощо.

Формулювання місії – визначення найзагальніших настанов, які поєднують мету існування і принципи діяльності підприємства, надають сенсу його діяльності, наповнюють старання людей певним змістом.

Вироблення стратегічного  бачення – формування ідеальної картини майбутнього (становища, якого можна досягти за сприятливих умов).

Визначення цілей – окреслення конкретних параметрів підприємства у майбутньому. На цьому етапі відбувається конкретизація місії, що надає чіткої спрямованості поведінці підприємства на певному часовому проміжку.

Конкретизація, постановка поточних завдань – процес, який орієнтує підрозділи, персонал на вирішення конкретних поточних завдань. Це важливий мотиваційний чинник.

Оцінювання зовнішнього  середовища – стратегічний аналіз макросередовища безпосереднього інституційного оточення підприємства, конкретні особливості якого можуть сприяти його успішній діяльності або ускладнювати чи й унеможливлювати її.

Аналіз макросередовища  передбачає з’ясування його демографічних, економічних, соціальних, правових, політичних, національних і культурних параметрів, які впливають на діяльність суб’єктів господарювання і конкретного підприємства зокрема. Елементами безпосереднього оточення є постачальники, покупці, конкуренти, ринок робочої сили тощо.