Ефективність діяльності аграрних підприємств і оцінка їх ринкової позиції

 

Проаналізувавши дані таблиці, можна  зробити висновок, що в 2005 році рівень інтенсифікації порівняно з 2003 роком дещо знизився за рахунок збільшення виробничих поточних витрат в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь майже на 13,4 %. Але господарство має усі передумови для підвищення рівня інтенсифікації. Адже в 2005 році зросла кількість поголів’я свиней тобто щільність поголів’я худоби на 100 га сільськогосподарських угідь (в ум. гол.) зросла на 12,8% та урожайність зернових культур на 13,7%. Незначно зросла вартість основних виробничих фондів на 1 га сільськогосподарських угідь (на 27,8 %).

Аналізуючи рівень інтенсифікації, ми спостерігаємо підвищення розміру чистого доходу – на 17,1 %. Але в 2005 році значно зросла собівартість виробленої продукції, тому загальний рівень рентабельності коливається .

 

2.4. Показники економічної  ефективності виробництва основних  видів товарної продукції рослинництва  та тваринництва.

 

Визначення економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва і тваринництва здійснюють на основі системи показників, які враховують відповідні особливості цих галузей.

Розглянемо економічну ефективність виробництва основних товарних видів  продукції рослинництва ВАТ ім. Калініна за даними таблиці 2.6.

 

Таблиця 2.6. Економічна ефективність виробництва основних товарних видів продукції рослинництва.

Показники	Зерно		Соняшник
	2003	2005	2003	2005
1.Площа під культурою, га	1230	1743	350	800
2.Урожайність, ц/га	22,7	31,6	15	10
3.Валовий збір, ц	27942	55078	5268	8000
4.Реалізовано, ц	20406	46221	4030	1650
5.Затрати праці на 1 ц, люд-год	0,36	0,35	1,3	1,6
6.Виробничі затрати  на 1 га, грн.	451	765,9	632	1055
7.Собівартість 1 ц., грн	19,9	38	42,2	89,7
8.Собівартість реалізованої  продукції, тис.грн.	406	1756	170	148
9.Ринкова ціна 1 ц грн.	19,8	39,7	83,1	89,7
10.Виручка за реалізов.продукції, тис.грн	404	1834	335	148
11.Прибуток (+), збиток (-), від реалізації продукції, всього тис.грн.	-2	78	165	-
Рівень рентабельності (+), збитковості (-), %	-0,49	4,4	97	-

 

Отже, за даними таблиці ми можемо зробити висновок, що в 2005 році порівняно з 2003 роком економічна ефективність виробництва основних видів товарної продукції рослинництва значно зросла. Виробництво соняшнику в 2005 році взагалі не приносить ні збитків, ні прибутків. Позитивним явищем є збільшення врожайності зернових культур. Але при цьому валове виробництво зерна зросло, а соняшника також, за рахунок збільшення площ посіву під цю культуру. Також на виробництво зерна зменшились затрати праці. Зниження рівня рентабельності в 2003 році пояснюється зростанням собівартості товарної продукції і поганими природними умовами .

Розглянемо економічну ефективність основних видів продукції тваринництва ВАТ ім. Калініна на основі даних таблиці 2.7.

 

Таблиця 2.7. Економічна ефективність виробництва основних видів продукції тваринництва.

Показники	Яловичина		Свинина
	2003р.	2005р.	2003р.	2005р.
1. Поголів’я тварин, гол	91	10	87	137
2. Продуктивність тварин, кг, г	210	274	258	68
3 Виробництво продукції, ц	7	7	21	26
4. Реалізовано продукції, ц	303	1	6	19
6. Затрати праці на 1 ц.,продукції, люд.-год.	185,7	142	285	307
7.Собівартість одиниці продукції, грн.	1125	3000	1333	2157
8. Реаліз.ціна за один.прод., грн.	184	1000	166	631
9.Собівартість реаліз.прод., тис.грн.	341	3	8	41
10.Виручка від реалізації продукції, тис.грн.	56	1	1	12
11.Прибуток ,збиток від реалізації, тис.грн.	-285	-2	-7	-29
12. Рівень рентабельності, %	-83,6	-66,7	-87,5	-70,7

 

Аналізуючи таблицю 2.7., можна зробити висновок, що тваринництво в 2003, 2005 роках було взагалі збиткове для господарства, рівень збитковості яловичини най більший у 2003 році і склав 83,6%, а свинини – 87,5%. Також слід зазначити, що зросло і поголів’я свиней в 2005 році порівняно з 2003 роком. Так, в 2003 році поголів'я основного стада складало 87 голів, а в 2005 році – 137 голів.

Але, якщо господарство надалі обере  інтенсивний напрям розвитку, то стан галузі значно покращиться і господарство буде отримувати прибутки, внаслідок  зниження собівартості продукції.

 

 

2.5.Економічна оцінка фінансових результатів.

 

Фінансові результати діяльності підприємства відображаються у таких категоріях, як прибуток або збиток. Визначення фінансових результатів діяльності трактується в П(С)БО З „Звіт про фінансові результати” . Якщо доходи перевищують пов’язані з ним витрати, то результатом є прибуток, в протилежному випадку – збиток

Прибуток – це одна із основних категорій товарного виробництва. Він є об’єктивною економічною  категорією, так як на його формування впливають об’єктивні процеси, які відбуваються у суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту. Таким чином, прибуток за економічним змістом-це грошовий вираз частини вартості додаткового продукту. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створену в продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Водночас прибуток – це підсумковий  показник, результат фінансово-господарської  діяльності підприємства, тобто  показник, який формується на мікрорівні.

Валова продукція має велике значення для виробничої діяльності підприємства, а також впливає на кількість товарної продукції. Тому розглянемо динаміку валової та товарної продукції, а також рівень товарності основних видів товарності.

 

Таблиця 2.8. Динаміка валової, товарної продукції та рівень товарності основних видів продукції.

Показники	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2005 р. в % до 2003 р.
1.Вартість  ВП, тис. грн	4442	2843
2. Вартість  ТП, тис. грн	3428	3203	3968	115,8
3. Виробництво  продукції, т
-зерно- всього, в т.ч.	2815	4185	4497	159,8
- насіння  соняшника	599	336	712	118,9
- молока	79	-	-	-
- приріст  яловичини та свинини	29	16,1	3,6
3. Реалізовано  продукції, т
- зерно –  всього, в т.ч.	2041	2456	4622	226,5
-насіння соняшнику	403	320	165	40,9
- молока	26	-	-	-
- мясо	29	16,1	3,6
5. Рівень товарності, %
- зерно –  всього, в т.ч.	72,5	58,7	102,8	х
- насіння  соняшнику	67,3	95	23	х
- молоко	32,9	-	-	х
- мясо	100	100	100	х

 

Аналізуючи  таблицю 2.8.,можна зробити висновок, що вартість товарної продукції збільшилася майже на 15,8%, що є позитивним для господарства. Це сталося за рахунок збільшення виробництва продукції рослинництва, але виробництво яловичини та свинини зменшилось. Господарство надає більшу перевагу реалізації насіння соняшника, що становила у 2003 році 403т, рівень товарності соняшника 67,3% у 2003 році. В господарстві рівень товарності м’яса склав 100% - це говорить про те, що все м,'ясо яке виробляють в господарстві повністю реалізували.

Таблиця 9. Економічна оцінка фінансових результатів діяльності підприємства.

Показники	2003 р.	2004 р.	2005 р.
1. Доход (виручка ) від реалізації  продукції ( товарів, робіт, послуг ), тис.грн.	4114	3829	4762
2. Чистий доход ( виручка ) від  реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг ), тис. грн.	3428	3203	3968
3. Собівартість реалізованої продукції ( товарів, робіт, послуг ), тис. Грн..	2703	3014	3956
4. Валовий прибуток ( збиток ), тис.  Грн.	725	189	12
5. Фінансові результати від операційної діяльності	796	338	95
6. Чистий прибуток ( збиток ), тис.грн.	25	300	95
7. Рентабельність аграрного підприємства від операційної діяльності, %	1	10	2
8. Рентабельність рослинницької  продукції, %	53,1	15,3	1,57
9. Рентабельність тваринницької  продукції, %	-83,6	-82,9	-66,7

 

Аналізуючи таблицю 2.9., можна зробити висновок, що господарство є прибутковим, чистий прибуток в 2003 році склав – 25 тис. грн.., в 2005 році – 95 тис. грн., а найбільший прибуток було одержано в 2004 році – 300 тис. грн.. Рентабельність тваринницької галузі в господарстві від’ємна , тобто господарство одержує збитки від вирощування худоби. Це сталося за рахунок збільшення собівартості реалізованої продукції. Валовий прибуток з кожним роком зменшується, так в 2003 році – 725 тис. грн.., а в 2005 році – 12 тис. грн.

 

 

 

 

 

Організаційно – економічні заходи по збільшенню прибутку та підвищенню рівня рентабельності.

 

3.1. Науково – обґрунтована  система землеробства.

 

Перш ніж перейти  до викладення теоретичних засад  системи ґрунтозахисного біологічного землеробства, необхідно зупинитись на сутності та значенні систем землеробства, та їх вплив на рівень урожайності сільськогосподарських культур. Насамперед відмітимо, що кожному рівню розвитку виробничих сил суспільства відповідають ті чи інші системи землеробства. Поняття системи землеробства визначається як комплекс взаємопов'язаних агротехнічних та організаційних заходів, які спрямовані на ефективне використання землі, отримання високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур. Є й інші більш повні визначення систем землеробства: "форма земледелия, представляющая   комплекс   взаимосвязанных агротехнических, мелиоративных и организационных мероприятий, характеризующихся интенсивностью использования земли, способами восстановления и повышения плодородия почвы".    

Нарциссов   В.П.   відмічає, що   будь-який   науково обґрунтований системі землеробства виконання заходів в різній комбінації і послідовності, повинно забезпечити рішення двох головних задач: а) найбільш продуктивного використання всіх сільськогосподарських угідь, для одержання високих і сталих врожаїв; б) створення необхідних умов для підвищення родючості ґрунтів і покращення водного, харчового, повітряного, теплового, світового режимів, а також захист ґрунтів і посівів від несприятливих кліматичних і біологічних впливів.

Ступінь їх розвитку ї  поліпшення залежить також від розвитку продуктивних сил і характеру суспільного способу виробництва.

За низького рівня  розвитку продуктивних сил застосовується екстенсивне землеробство, яке базується  на використанні природної потенціальної  ґрунтової родючості. Більш високому рівню розвитку продуктивних сил відповідає інтенсивне землеробство, яке ґрунтується на застосуванні нової техніки, меліорацій, органічних і мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших агрохімікатів, які забезпечують зростання економічної (ефективної) складової родючості ґрунту.

Найбільш примітивні системи - землеробства (заліжна, перелогова, підсічно-вогнева базувались на надлишку орнопридатних земель. Костичев П.О. відмічав з цього приводу, що землі залишалися тоді не тому, що вони виснажувались, а внаслідок посиленого засмічення посівів бур'янами, з якими землероб не міг боротись. На зміну цій примітивній системі землеробства з'явились більш інтенсивні системи землеробства (пароперелогова і парова). Знищити бур'яни в той час можна було лише на паровому полі шляхом застосування відповідного обробітку ґрунту. Пар дозволяв очищати поле від бур'янів, а при внесенні в ґрунт гною підвищувати його родючість. П.А. Костичев писав, що чорний пар, це могутній засіб для збереження відносно сталих врожаїв на чорноземах. Так появилась парова система землеробства. На зміну їх прийшла плодозмінна система, розроблена, в 3ахідній Європі в другій половині XVII сторіччя Юнгом А., Леєром, а також російським вченим - агрономом Болотовим А.Т. (1971).