Ефективність діяльності аграрних підприємств і оцінка їх ринкової позиції

Міністерство аграрної політики України

Одеський державний  аграрний університет

 

Кафедра економічної теорії

та аграрної економіки

 

 

 

Курсова робота

по курсу «Економіка АПК» на тему:

 

«Ефективність діяльності аграрних підприємств і оцінка їх ринкової позиції »

 

 

 

 

 

Виконала: студент ІІІ курсу

економічного факультету

спец. «менеджмент організації»

заочної форми навчання

_________________________

Керівник: доц. Бахчиванжи Л.А.

 

 

Одеса - 2006

Зміст

 

     Вступ.

1. Суть ефекту і ефективності виробництва. Система

 показників економічної ефективності  аграрного виробництва………………

1. Поняття ефекту та показники економічної ефективності

аграрного виробництва. Методика визначення показників

економічної ефективності……………………………………………………….

2. Суть рентабельності виробництва і методика визначення

її показників………………………………………………………………………

3. Оцінювання ринкової позиції підприємства

за показниками прибутковості………………………………………………….

2. Природноекономічні умови господарювання та

стан економіки підприємства…………………………………………………...

1. Природнокліматичні і економічні умови підприємства……………….
2. Спеціалізація підприємства, його розміри та загальний

рівень розвитку………………………………………………………………….

2.3. Рівень використання використання  виробничого потенціалу..................

4. Показники економічної ефективності виробництва

 основних видів товарної  продукції рослинництва і тваринництва………….

2.5.Економічна оцінка фінансових  результатів..................................................

3. Організаційно – економічні заходи по збільшенню прибутку

та підвищенню рівня рентабельності…………………………………………..

3.1. Науково обґрунтована система  землеробства…………………………….

3.2. Широке використання досягнень  НТП……………………………………

3.3. Удосконалення економічного  механізму господарювання……………...

       Висновки і  пропозиції……………………………………………………...

       Список використаної  літератури…………………………………………..

 

Вступ

 

Кожне  підприємство має можливість побудувати таку систему господарювання, яка б відповідала його внутрішнім можливостям виробляти високоякісну продукцію у відповідності з вимогами ринку, реалізовувати її, отримуючи відповідний рівень прибутку, і створювати виробничі запаси, необхідні для виробництва продукції в оптимальному розмірі.

Реалізація даних завдань (виробляти, реалізовувати і створювати) направлена на отримання якомога більшого прибутку. Це є постійним завданням господарювання, об’єктивною необхідністю. Отже, підвищення ефективності господарювання повинно стати постійним клопотом керівництва підприємства. Виходячи із розуміння сутності господарювання, направленого на створення самої можливості виробити продукт або надати послугу, реалізувати і отримати від цього прибуток, випливає, що рішення задачі  підвищення його ефективності пов’язане із наступними факторами :

• оптимальним вибором виробничого процесу, який забезпечує максимальний обсяг виробництва при мінімальних затратах, а також якість і строки випуску продукції, які відповідають потребам ринку;
• реалізацією продукції, направленою на розширення збуту і отримання високого рівня прибутку;
• створенням оптимальних виробничих запасів, які забезпечують економію оборотного капіталу.

Кожний із вище названих факторів підвищення ефективності господарювання реалізується за допомогою різноманітних форм і методів ведення діяльності.Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва-визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства.Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію обєктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва.Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.Узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої праці в засобах виробництва.

Як економічна категорія ефективність виробництва нерозривно зв’язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення.У зв’язку з цим підвищення ефективності суспільного виробництва є збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспілшьства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Головною метою даної курсової роботи, яка випливає із її назви, є  розкриття основних напрямів підвищення ефективності діяльності аграрних підприємств та оцінка їх ринкової позиції для визначення показників конкурентоспроможності продукції, виробляємої підприємствами, та конкурентоспроможності аграрних підприємств в цілому.

Також в процесі виконання даної  курсової роботи доцільно визначити недоліки, які допускаються в веденні господарського процесу, і розробити перелік пропозицій, які б сприяли розвитку підприємства і змогли б забезпечити стійку позицію підприємства на ринку.

Розрахункова частина даної  курсової роботи буде виконуватись на матеріалах ВАТ ім.. Калініна Тарутинського району Одеської області. Для розрахунків в даній курсовій роботі використовувались річні звіти господарства за 2003 - 2005 роки, економічний паспорт господарства, природнокліматична характеристика господарства.

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть ефекту та ефективності виробництва. Система показників економічної ефективності аграрного  виробництва.

 

1. Поняття ефекту та показники економічної ефективності аграрного виробництва. Методика визначення показників економічної ефективності.

 

Ефективність виробництва –  це складне і багатогранне явище. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів – робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів. Але на однакову кількість витрачених ресурсів підприємства можуть одержувати далеко не однакові за величиною результати. В такому випадку кажуть, що підприємства ведуть виробництво з різною ефективністю.

Мертенс В.П. [17] дав таке визначення ефективності виробництва :

Ефективність виробництва – це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці. Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці.

Також Мертенс зазначив, що ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об’єктивних економічних законів, яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. У зв’язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність. Ефект – це результат тих чи інших заходів, які проводяться в сільськогосподарському виробництві. Він характеризується підвищенням урожайності культур та продуктивності худоби і птиці.

 Враховуючи специфіку сільськогосподарського  виробництва, Андрійчук В.Г. [7] розрізняв такі види ефективності : технологічну, економічну і соціальну.

Технологічна ефективність – це результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використовуються в сільському господарстві як засоби виробництва. В рослинництві показниками технологічної ефективності є врожайність культур з одиниці посівної площі та основні параметри якості рослинницької продукції (вміст цукру в цукрових буряках, олії – в насінні соняшнику, білка - в зерні тощо). Як бачимо, за результат діяльності підприємства береться валове виробництво певного виду продукції і цей результат зіставляється з ресурсом – посівної площею культури.

У тваринництві технологічними показниками  ефективності є продуктивність худоби і птиці, а також основні параметри якості тваринницької продукції. Наприклад, у скотарстві такими технологічними показниками є надій молока на одну корову, вихід приплоду на 100 корів основного стада, середньодобовий приріст живої маси молодняку тварин і тварин на відгодівлі, а показниками якості – вміст білка і жиру в молоці, категорія вгодованості тварин (вища, середня, нижчесередня, худа); в свинарстві – середньодобовий приріст живої маси свиней, вихід ділового приплоду на свиноматку, виробництво живої маси свиней за рік у розрахунку на одну свиноматку. За результат діяльності підприємств тут береться вироблена продукція тваринництва, а за ресурс, з яким зіставляється цей результат, - поголів’я тварин.

Досягнутий рівень технологічної  ефективності виробництва істотно впливає на економічну ефективність, насамперед через існування постійних витрат, на які, як відомо, виробники в короткостроковому періоді впливати не можуть. Важливо й те, що показники технологічної ефективності відображають специфіку й особливості сільського господарства, пов’язані з функціонуванням у цій галузі основного засобу виробництва – землі і живих організмів як засобів виробництва. Вони дають змогу здійснювати порівняльну оцінку результативності виробництва в динаміці і в територіальному аспекті за окремими підприємствами і регіонами.

Економічна ефективність – це таке співвідношення ресурсами і результатами виробництва, за якою отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення :

1. ресурси і результати  у вартісній формі ;
2. ресурси – у вартісній, а результати – у натуральній формі ;
3. ресурси – у натуральній, а результати – у вартісній формі.

Вимірювальну систему економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов’язані і взаємодоповнюючі  результативні сторони діяльності аграрних підприємств – раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект. З огляду на сказане для оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств слід широко використовувати показники ефективності використання авансованого капіталу, показники собівартості продукції і продуктивності праці, фондовіддачі виробничих фондів.

Проте для всебічної оцінки ефективності виробництва та її поглибленого аналізу  необхідно також широко використовувати  традиційні показники рентабельності. В них акумулюється вплив усіх факторів – природних, економічних і організаційно-господарських. Водночас на них відбивається дія зовнішнього середовища, насамперед тих його ланок, на які аграрні підприємства не мають будь-якого впливу.

Соціальна ефективність – поняття, що відображає поліпшення соціальних умов життя людей (покращення умов праці і побуту, поліпшення зовнішнього довкілля, підвищення рівня зайнятості і безпеки життя людей, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати, ліквідація важкої фізичної праці тощо). Соціальна ефективність є, по суті, похідною від економічної ефективності. Вона ,за однакових інших умов, буде тим вищою, чим вищого рівня економічної ефективності досягнуто. Соціальна ефективність не завжди може бути кількісно визначена. Проте досить ґрунтовно про досягнуту соціальну ефективність можна судити за такими показниками, визначеними у динаміці, як питома вага прибутку, направленого на соціальні заходи, в загальній масі чистого прибутку; величина цього прибутку в розрахунку на одного середньооблікового працівника підприємства.

 На думку Покропивного С.Ф. [19] ефективність виробництва (продуктивність системи) має поліморфність визначення й застосування для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є виокремлювання за окремими ознаками (класифікація) відповідних видів ефективності, кожний з яких має  певне практичне значення для системи господарювання.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається як народногосподарська ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємопов'язані і відповідати критерію ефективності. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва широко використовують як натуральні, так і вартісні показники. Натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому врожайність культур та продуктивність худоби і птиці досить об’єктивно характеризують рівень ефекту, одержаного в процесі виробництва. Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва (результат), є вартість валової і товарної продукції господарства, на основі якої можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.