Державне сприяння розвитку підприємництва в Україні

Державна підтримка  підприємництва крім нормативно-законодавчого  та інституціонального сприяння використовує також і функціональні (цільові) форми та методи, які умовно можна  розділити на такі складові: матеріально-технічна підтримка; науково-технічна (інноваційна) підтримка; фінансово-інвестиційна підтримка; податкове регулювання та сприяння самофінансуванню бізнесу; зовнішньоекономічне регулювання та захист національних підприємств; екологічне регулювання бізнесу; тощо.

Виконання запланованих державою заходів, щодо сприяння розвитку підприємництва у 2011 році, можна умовно зобразити у вигляді діаграми:

Рис. 1

Розглядаючи діаграму можна зробити висновок, що середнє  виконання заходів спрямованих на розвиток підприємництва становить 42,5%. Якщо аналізувати по структурі заходів - найкраще виконано план по освітній програмі для підприємців. Підвищену увагу необхідно приділити створенню довідково-інформаційних мереж та налагодженню програм дистанційного навчання.

Аналізуючи  ефективність державної політики підтримки підприємництва значну увагу слід приділити зміні обсягу валового внутрішнього продукту. Валовий внутрішній продукт — один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності суб’єктів підприємництва у сфері матеріального і нематеріального виробництва.

 

 

Зміна обсягу внутрішнього валового продукту за 2002-2011рр..

 

Рис. 2

Аналізуючи  дані рисунка 2 можна прослідкувати  позитивну динаміку зміни обсягу ВВП протягом 2002-2011 років, проте діаграма не відображає реальну картину зміни обсягу, адже вона розрахована в млрд.грн., а тому не враховує зміну цін на внутрішньому ринку.

Рис. 3

Ефективнішим  є порівняння ВВП по роках у  фіксованих цінах. Рисунок 3 відображає зміну обсягу ВВП у постійних цінах 2007 року до відповідного періоду попереднього року, показники обраховано у відсотках. Розглядаючи даний графік можна зробити висновок, що підприємництво потребувало значної підтримки з боку держави у 2005, 2008 і особливо у 2009 роках. Держава повинна була спрогнозувати дану негативну тенденцію і здійснити ряд заходів спрямованих на недопущення зменшення обсягу валового внутрішнього продукту.

Тенденція 2010-2011 років є позитивною, обсяг валового внутрішнього продукту зростає. Зокрема, реальний ВВП за 20011 рік зріс на 5,2 % у порівнянні з 2010 роком, обсяг інвестицій в основний капітал за січень-вересень 2011 року у порівнянні з відповідним періодом 2010 року зріс на 21,2%, оборот роздрібної торгівлі за січень 2012 року у порівнянні з січнем 2011 року зріс на 13,8%.

Так, у 2012 році держава очікує пожвавлення розвитку підприємництва, у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22 березня 2012 року.

Даний закон  спрямований на сприяння розвитку малого та середнього підприємництва. Особлива увага приділяється розвитку саме малого підприємництва, що є зрозумілим, адже аналізуючи досвід зарубіжних країн - малі підприємства здатні значно покращити економічний розвиток країни вцілому, знизити безробіття, підвищити доходи населення.

В Україні кількість  суб’єктів малого підприємництва з  кожним роком зростає. На сьогодні, суб’єкти малого підприємництва займають значну частку серед загальної кількості суб’єктів підприємництва. У таблиці 1 зображено структуру та основні показники діяльності підприємств України за 2010 рік.

 

 

Основні показники  діяльності підприємств - суб’єктів  господарювання за розмірами у 2010 році

Таблиця 1

Показники	Великі підприємства	Середні підприємства	Малі підприємства
Кількість підприємств  на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	1	4	63
Частка кількості  підприємств відповідного розміру  у загальній кількості, %	0,6	6,5	92,9
Кількість зайнятих працівників (штатні, позаштатні та неоплачувані працівники), тис. осіб	3305,3	2507,3	2073,6
% до загальної  кількості зайнятих працівників	41,9	31,8	26,3
Кількість найманих працівників (штатні та позаштатні працівники), тис. осіб	3305,2	2506,3	1992,5
у % до загальної  кількості найманих працівників	42,4	32,1	25,5
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн.	2909,35	1866,25	1249,88
Фонд оплати праці, млн.грн.	115392,6	56128,2	29885,1
Обсяг реалізованої продукції, (робіт, послуг), млн.грн.	1640279,5	1241555,3	478256,7
у % до загального обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг)	48,8	37,0	14,2

Аналізуючи  дані таблиці можна зробити висновок, що мале підприємництво дійсно потребує підвищеної уваги з боку держави. Адже малі підприємства реалізують продукції лише на 14,2 % від загального обсягу реалізованої продукції. Середньомісячна заробітна плата працівників малого підприємництва значно менша ніж на великих підприємствах. Разом з тим, малі підприємства становлять 92,9% загальної кількості суб’єктів підприємництва в Україні. Тому держава зобов’язана заохочувати розвиток малого підприємництва створюючи і впроваджуючи заходи, щодо сприяння розвитку суб’єктів підприємництва. Ефективним є використання податкових пільг, субсидіювання, інвестування, надання кредитів, тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Фінансово-кредитна, консультаційна та податкова політика підтримки розвитку підприємництва

 

Уже з перших кроків своєї  діяльності підприємець стикається з проблемою формування стартового капіталу, страхування підприємницьких операцій, залучення кредитів для розвитку власної справи.

У подальшому при аналізі  зовнішнього середовища підприємцю доводиться враховувати загальний  стан системи фінансування, валютний курс, зовнішньоекономічну політику регулювання експортно-імпортних операцій, вміти користуватися кредитами.

Державна фінансово-кредитна підтримка включає, насамперед, фінансові, інвестиційні, страхові, податкові  та кредитні види впливу на підприємництво.

Кредит - це надання фірмі грошових коштів на умовах повернення, визначених строків користування, платності, матеріального забезпечення чи іншого гарантійного покриття.

Кредит зміцнює інвестиційні ресурси, сприяє більш ефективному  використанню підприємницького потенціалу.

Види впливу поділяються на прямі та непрямі. Прямі види включають такі основні  види державної фінансової підтримки:

• надання пільгових позик;

• повне або часткове гарантування позик;

• надання цільових безоплатних субсидій на вирішення підприємницькими структурами важливих проблем національної економіки;

• цільове субсидування;

• пільгове кредитування;

• цільове бюджетне фінансування;

• створення державних спеціалізованих фінансових установ для підтримки підприємництва;

• формування державних фондів підтримки підприємництва;

• тощо.

Видам підтримки  другої групи притаманний непрямий характер. До основних видів непрямої державної фінансової підтримки  сприяння розвитку підприємництва належать, наприклад, надання державою пільг: комерційним банкам, страховим компаніям, освітянським установам, науково-дослідним центрам тощо, які надають послуги малим та середнім підприємницьким структурам.

Найбільш поширеними видами фінансово-кредитної форми державної підтримки малого підприємництва є такі:

1. Цільове бюджетне фінансування.

2. Цільове та пряме субсидування.

3. Пільгове кредитування.

4. Гарантійне забезпечення першочергових вкладів для відкриття своєї справи.

5. Іпотечне кредитування.

6. Страхування захисту господарських інтересів від можливих збитків.

Структура інвестицій в основний капітал за джерелами  фінансування, %

Рис. 4

Аналізуючи  дані діаграми можна відмітити, що держава  профінансувала підприємництво у 2010 та 2011 роках, лише на 7% та 8,7 % відповідно (до загального обсягу інвестування). За рахунок коштів державного бюджету за січень-вересень 2010 року було проінвестовано лише 5,2 %, за цей самий період 2011 року інвестиції зросли на 1,3 % і склали 6,5 %, тобто тенденція інвестування в основний капітал суб’єктів підприємництва за рахунок державного бюджету є позитивною. За рахунок коштів місцевих бюджетів за січень-вересень 2010 року було інвестовано 1,8 % від загальної суми інвестицій в основний капітал суб’єктів підприємництва, у 2011 році за цей самий період інвестиції зросли на 0,4 % і склали 2,2 %. У 2012 році державою передбачено збільшити розмір інвестицій в основний капітал суб’єктів підприємництва.

Фінансове забезпечення реалізації державної політики у  сфері підтримки підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальнодержавному рівні Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва.

Регіональні та місцеві фонди підтримки підприємництва є юридичними особами, засновниками яких можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Український фонд підтримки підприємництва, юридичні та фізичні особи, Кошти Українського фонду, регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів одержаних від приватизації державного та відчуження комунального майна, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, та інших коштів.

Зазначені фонди  є неприбутковими організаціями.

До складу фінансових важелів регулювання підприємництва відносять:

- податкову й фінансово-кредитну політику, в тому числі встановлення ставок податків і відсотків із державних кредитів, податкових пільг;

- ціни і правила ціноутворення;

- цільові дотації;

- валютний курс;

- розмір економічних санкцій.

Використання  фінансових важелів переслідує різні  цілі, серед яких основними виступають такі:

1. Запобігання зростанню цін.

2. Стримування або стимулювання виробництва певних товарів.

3. Вилучення додаткових коштів для державного бюджету.

4. Запобігання значній диференціації доходів.

Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб’єктів  малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Інформаційна  державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва та об’єктів інфраструктури підтримки малого і  середнього підприємництва може здійснюватися  шляхом:

1) створення та забезпечення функціонування державних, регіональних і місцевих інформаційних систем, інформаційно-телекомунікаційних мереж, сприяння започаткуванню підприємницької діяльності за допомогою Інтернету;

2) надання інформації:

- про стан виконання державних, регіональних і місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва та рівень ефективності державної підтримки;

- про стан розвитку малого і середнього підприємництва;

- про об’єкти інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

- іншої інформації (економічної, правової, статистичної, виробничо-технологічної, з питань маркетингу), необхідної для забезпечення розвитку суб’єктів малого і середнього підприємництва.

Консультаційна  державна підтримка може здійснюватися  шляхом:

1) сприяння утворенню об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, які надають консультаційні послуги суб’єктам малого і середнього підприємництва, та забезпечення їх діяльності;

2) спрощення  доступу до інформації в режимі  реального часу;

3) тощо.

Серед фінансових важелів розвитку підприємництва особливе місце займає система оподаткування. Вона використовується як інструмент впливу на бізнес, стимулює і обмежує  певні види підприємницької діяльності, забезпечує надходження коштів до державного бюджету.