Державне сприяння розвитку підприємництва в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2013 в 17:31, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є вивчення політики держави стосовно сприяння розвитку підприємництва в Україні.
Завдання:
1) з’ясувати роль держави в розвитку підприємництва;
2) провести аналіз державної політики стосовно розвитку підприємництва в Україні;
3) ознайомитись зі світовим досвідом державного сприяння розвитку підприємництва;
4) виявити існуючі резерви, щодо покращення розвитку підприємництва в Україні;
5) засвоїти матеріал по обраній темі.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………...………..…3
Розділ 1
Сутність державного регулювання підприємництва……………………….…..…6
1.1. Поняття, основні функції та методи регулювання підприємництва……………………………………………………………….…..….6
1.2. Органи, що забезпечують розвиток підприємництва в Україні, та їх повноваження……………………………………………………...………….11
1.3. Правове забезпечення розвитку підприємництва…………………………...14
Розділ 2
Державна підтримка розвитку підприємництва………………………………….20
2.1. Політика держави щодо сприяння розвитку підприємництва………...……20
2.2. Фінансово-кредитна, консультаційна та податкова політика підтримки розвитку підприємництва………………..……………………………….……..…29
2.3. Світовий досвід державного впливу на підприємницьку діяльність………37
2.4. Шляхи вдосконалення розвитку та підтримки підприємництва………...…44
Висновки……………………………………………………………………...…….50
Список використаної літератури………………………………………………..…55

Работа содержит 1 файл

Видрукувати.doc

— 632.50 Кб (Скачать)

Для здійснення ефективного державного регулювання  підприємництва необхідні відповідні механізми.

Механізми державного регулювання підприємництва - це система  заходів, розроблених державою, з урахуванням вимог ринку та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.

До цієї системи  входять правовий та фінансовий механізми, механізм стимулювання, підтримки, сприяння та контролю; форми та методи реалізації державного регулювання, державні органи та фонди, які покликані займатися діяльністю суб'єктів підприємництва.

Органи державного управління будують свої відносини  з підприємцями, використовуючи:

  • податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і відсотків з державних кредитів, податкових пільг;
  • ціни і правила ціноутворення;
  • цільові дотації;
  • валютний курс;
  • розміри економічних санкцій;
  • державне мито і систему резервів, ліцензій, а також лізинг, соціальні, економічні та інші норми і нормативи;
  • науково-технічні, економічні та соціальні загальнодержавні й регіональні програми;
  • договори на виконання робіт і поставок для державних потреб.

Державна підтримка  підприємництва здійснюється за такими напрямами:

1) формування  інфраструктури підтримки і розвитку підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів підприємництва;

2) встановлення  системи пільг для суб'єктів  підприємництва;

3) запровадження  спрощеної системи оподаткування,  бухгалтерського обліку та звітності;

4) фінансово-кредитна  підтримка підприємництва;

5) залучення  суб'єктів підприємництва до виконання  науково-технічних і соціально-економічних  програм, здійснення поставки  продукції (робіт, послуг) для  державних та регіональних потреб.

Державне регулювання  здійснюється за допомогою системи  норм та заходів, що регламентують поведінку  суб'єктів підприємницької діяльності, використовуючи як адміністративні  методи впливу (закони, укази, постанови, інструкції, положення тощо), так  і систему економічних методів та регуляторів (податки, ціни, банківські відсотки, пільги, санкції т. ін.).

За засобами впливу механізми регулювання підприємництва можуть бути прямими, тобто такими, що здійснюються за допомогою прийняття  Верховною Радою України законодавчих актів, на яких грунтуються дії виконавчої влади, та непрямими, що ґрунтуються на використанні різних економічних та фінансових важелів (цін, податків, кредитів, відсотків, пільг тощо).

Отже, без втручання  держави, без державного регулювання  підприємництво ніколи не зможе зробити виробництво економічно безпечним, гарантувати здійснення соціально-економічних прав людини, вирівняти структурні та регіональні диспропорції тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1. Органи, що забезпечують розвиток підприємництва в Україні, та їх повноваження

 

Державна підтримка  підприємництва здійснюється Кабінетом  Міністрів України, центральним  органом виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва, іншими центральними органами виконавчої влади.

Повноваження  Кабінету Міністрів України у сфері розвитку підприємництва:

- забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва;

- здійснює розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів;

-  здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки підприємництва;

-  спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Центральний орган  виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва в межах своїх повноважень бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики розвитку малого підприємництва.

До повноважень  Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій у сфері розвитку малого і середнього підприємництва належать:

1) визначення  регіональних пріоритетів і видів  державної підтримки з урахуванням  загальнодержавних пріоритетів;

2) розроблення  проектів регіональних та місцевих  програм розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечення їх виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, національних і регіональних соціально-економічних, екологічних, культурних та інших особливостей, здійснення моніторингу виконання таких програм;

3) сприяння розвитку міжрегіонального співробітництва суб’єктів малого і середнього підприємництва;

4) забезпечення  пропагування і популяризації  підприємницької діяльності;

5) налагодження  співпраці з міжнародними організаціями,  адміністративно-територіальними утвореннями іноземних держав з питань розвитку малого і середнього підприємництва;

6) проведення  оцінки фінансових, економічних,  соціальних та інших показників  розвитку малого і середнього  підприємництва та рівня ефективності  державної підтримки, прогнозування розвитку малого і середнього підприємництва у відповідних регіонах України;

7) сприяння формуванню  інфраструктури підтримки малого  і середнього підприємництва  у відповідних регіонах України;

8) методичне  забезпечення органів місцевого  самоврядування, сприяння розробленню та здійсненню ними заходів щодо розвитку малого і середнього підприємництва.

До повноважень  Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері розвитку малого і середнього підприємництва належить створення умов для розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема:

1) визначення  пріоритетів та видів державної  підтримки суб’єктів малого і  середнього підприємництва з  урахуванням загальнодержавних  пріоритетів;

2) участь у  розробленні проектів регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, їх затвердження та забезпечення виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, національних і місцевих соціально-економічних, екологічних, культурних та інших особливостей, здійснення моніторингу виконання таких програм;

3) сприяння формуванню  інфраструктури підтримки малого  і середнього підприємництва;

4) сприяння діяльності  громадських організацій, що представляють  інтереси суб’єктів малого і  середнього підприємництва.

До повноважень органів місцевого самоврядування також належить утворення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

До повноважень  інших центральних органів виконавчої влади у сфері розвитку малого і середнього підприємництва належать:

1) участь у  формуванні та реалізації державної  політики у сфері розвитку  малого і середнього підприємництва;

2) участь у  розробленні проектів державних  програм розвитку малого і  середнього підприємництва, забезпечення  їх виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та здійснення моніторингу виконання;

3) забезпечення  рівних можливостей суб’єктів  підприємництва для доступу до  участі у виконанні загальнодержавних,  регіональних та галузевих програм.

Підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Національних програм сприяння розвитку підприємництва, регіональних та місцевих програм підтримки підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства.

Фінансове забезпечення виконання відповідних програм  підтримки підприємництва провадиться за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом.

Обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку підприємництва визначається у видатковій частині  Державного бюджету України та Державній  програмі приватизації. Розпорядником  цих коштів є центральний орган  виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва. Контроль за цільовим використанням цих коштів здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби.

 

    1. Правове забезпечення розвитку підприємництва

 

Знайти розумне  співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням – одне з ключових завдань розбудови української держави.

На етапі  становлення ринкової економіки  перед державою постають такі основні  завдання:

  • по-перше, формування нової системи відносин власності, які притаманні змішаній, багатоукладній економіці;
  • по-друге, формування основних елементів ринкової інфраструктури;
  • по-третє, сприяння становленню підприємництва.

До того ж, формування цього сектора економіки не може бути пущено на самоплив, а вимагає чіткого ініціювання, регулювання та підтримки з боку держави.

Слід зазначити, що найважливіша функція держави – розробка законодавства та забезпечення виконання законів, тобто правове регулювання. Це, власне, і визначає роль держави в ринковій економіці.

Формування  та розвиток національного підприємництва значною мірою залежить від створення  відповідної правової бази, яка стимулювала  б підприємницьку активність та добросовісну конкуренцію.

Правова база підприємництва – це сукупність законів, нормативних  та інструктивних документів, які визначають порядок створення підприємств, реєстрацію фізичних осіб-підприємців, їхні правові та організаційні форми, порядок організації виробництва, забезпечення його необхідними ресурсами, збут, систему оподаткування, відносини між державою та підприємцями, суб'єктів підприємницької діяльності між собою, а також дають підприємцям певні правові гарантії.

Формування  правової бази підприємництва  найголовніша передумова його становлення та розвитку. Законодавство у сфері підприємництва повинно становити єдину систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності.

Світовий досвід свідчить про те, що для успішного  розвитку підприємництва необхідно  створити правову базу його функціонування, забезпечити належним чином юридичне закріплення прав та постійне правове забезпечення з боку держави, що гарантує захист законного функціонування підприємництва, сприяє його розвитку. Міжнародна практика господарювання доводить, що підприємництво не може існувати без чітких та ефективних законодавчих актів. Тому формування сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності неможливе без прийняття та реальної дії таких законів, які б чітко визначали умови здійснення підприємницької діяльності.

У розвинутих країнах  з ринковою економікою не існує спеціальних  законів про підприємництво. Свобода  підприємницької діяльності в цих  країнах закріплена в конституції, цивільному законодавстві та в інших  нормативно-правових актах, що регламентують господарську діяльність.

7 лютого 1991 р.  Верховною Радою України було  схвалено Закон України "Про  підприємництво", який вступив  у дію 1 березня 1991 р. Цей  Закон визначав основні правові,  організаційні, економічні та  соціальні засади здійснення  підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України.

Проте, з 2004 року Закон України «Про підприємництво» втратив чинність і здійснення підприємницької діяльності в Україні з того часу регламентується Господарським Кодексом України (введений в дію з 1 січня 2004 року), який    відповідно   до Конституції України встановлює правові основи  господарської діяльності  (господарювання),  яка базується на  різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Розділ другий Господарського Кодексу України  визначає основні напрями та форми  участі держави і місцевого самоврядування у сфері господарювання, у тому числі засоби державного регулювання  господарської діяльності (ст.12), державний  контроль та нагляд за господарською діяльністю (ст. 19), особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки (ст.22) тощо.

Більше десяти років пропрацював Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва", метою якого  було надання державної підтримки суб’єктам малого підприємництва. Звичайно ж, за ці роки багато змінилося, і тому на даний час зазначений нормативний акт вже не враховував усіх потреб розвитку підприємництва. Крім цього, державної підтримки потребувало не лише мале, а ще й середнє підприємництво в Україні. Враховуючи існуючі потреби, було розроблено та прийнято Закон України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

Информация о работе Державне сприяння розвитку підприємництва в Україні