Аналіз дебіторської заборгованості

Як видно з табл.. 2.11, загальна сума дебіторської заборгованості ВАТ «ТеЗК» збільшилась на кінець року на 886,0 тис. грн., у тому числі заборгованість за товари, роботи і послуги, строк оплати яких не настав, - на 791,0 тис.грн.

Негативної оцінки заслуговує зростання заборгованості за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк, на 95,0 тис. грн. Необхідно зазначити, що питома вага цієї заборгованості в загальній сумі дебіторів досить висока: на початок року вона становила 16,3 % (422 : 2581). На кінець року - 14,9 % (517 : 3467).

Таблиця 2.11

Аналіз стану дебіторської заборгованості (тис. грн.)

№ п/п	Показники	На початок року		На кінець року		Відхилення
		сума (тис. грн.)	питома вага у%	сума (тис. грн.)	питома вага у%	сума (тис. грн.)	питома вага у %
1.	Розрахунки з дебіторами:	2581,0	100	3467,0	100	+886,0	-
	-за товари, роботи  і послуги, строк оплати яких  не настав	2139,0	82,9	2930,0	84,5	+791,0	+1,6
	-за товари, роботи і послуги,  не сплачені в строк	422,0	16,3	517,0	14,9	+95,0	-1,4
	- з іншими дебіторами	20,0	0,8	20,0	0,6	-	-0,2
2.	Оборотні активи	9684	X	15254	X	+5570	X
3.	Питома вага дебіторської заборгованості в загальній сумі поточних активів (%)		26,7		22,7		-4,0

 

З обороту підприємства відвернено на кінець року 22,7 % коштів від загальної суми поточних активів. Хоча це й менше на 4,0 %, аніж на початок року, але відвернення такої значної суми з обороту негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може спричинити фінансові труднощі.

Оцінюється рівень дебіторської заборгованості підприємства та його динаміка у попередньому періоді. Оцінка цього рівня здійснюється на основі визначення коефіцієнта відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість, що розраховується за такою формулою:

де КОАдз – коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість;

ДЗ – загальна сума дебіторської заборгованості підприємства або сума заборгованості окремо з  товарного і споживчого кредиту;

ОА – загальна сума оборотних активів підприємства.

Визначаються середній період оплати дебіторської заборгованості та кількість її оборотів в аналізованому періоді.

Середній період оплати дебіторської заборгованості характеризує її роль у фактичній тривалості фінансового  й загального операційного циклу  підприємства. Даний показник розраховується за такою формулою:

 

,

де ПОдз – середній період оплати дебіторської заборгованості підприємства;

ДЗ – середній залишок дебіторської заборгованості підприємства (у цілому або окремих її видів) в аналізованому періоді;

Оо – сума одноденного обороту  з реалізації продукції в аналізованому  періоді. 

Оцінюється склад дебіторської заборгованості підприємства за окремими її "віковими групами", тобто за передбаченими термінами її оплати.

Докладно розглядається склад простроченої дебіторської заборгованості, виділяються сумнівна та безнадійна заборгованість. У процесі цього аналізу використовуються такі показники, як коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості й середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості розраховується за такою  формулою:

,

де КПдз – коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості;

ДЗnр – сума дебіторської заборгованості, неоплаченої у передбачені  терміни;

ДЗ – загальна сума дебіторської заборгованості підприємства.

Середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості визначається за такою формулою:

,

де ВПдз – середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості;

ДЗпр – середній залишок  дебіторської заборгованості, неоплаченої  в термін (сумнівної, безнадійної), в  аналізованому періоді;

Оо – сума одноденного  обороту з реалізації в аналізованому  періоді.

Доцільно визначити  темпи зростання дебіторської заборгованості і порівняти їх з минулими періодами. Більш високі темпи зростання порівняно з минулими періодами, пов'язані з неплатежами, свідчать про погіршення платоспроможності підприємства. В нашому випадку дебіторська заборгованість на кінець року порівнюючи з початком зросла на 34,4 % (3467/2581х100 = 134,4%) . Порівняно з минулим роком (31,5 %) темп зростання підвищився на 2,9 %. Підвищення темпов зростання дебіторської заборгованості зумовлено значним збільшенням на (37 %) заборгованості за товари, строк оплати яких не настав (2930/2139х100=137%)

Після загального ознайомлення зі структурою дебіторської заборгованості необхідно дати оцінку щодо реальної її вартості, вірогідності повернення, оскільки не вся заборгованість може бути стягнута з дебіторів. Вірогідність повернення дебіторської заборгованості визначається за досвідом минулих років та реальних умов. Розрахунок відсотка неповернення боргів проводиться за середніми даними кількох минулих років. Наприклад, для розрахунку взято дані за п'ять років. Середній процент неповернення дебіторської заборгованості за ці роки становив 2; 3,5; 2,8; 4,6; 7. Середній відсоток неповернення дебіторської заборгованості за п'ять років дорівнює 4,0. Але цей відсоток не можна механічно переносити на аналізований період. Необхідно врахувати, що в теперішніх умовах проявляється тенденція зростання відсотка неповернення заборгованості. Тому в ході аналізу доцільно вивчити:

• який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або на кількох основних боржників, цей випадок характеризує концентрацію неповернення заборгованості; чи буде впливати несплата боргів одним з основних боржників на фінансовий стан підприємства;

• який розподіл дебіторської заборгованості за термінами її утворення;

• яку частку векселів у дебіторській заборгованості становить  продовження старих векселів.

Важливо дати оцінку показникам якості та ліквідності дебіторської заборгованості. Під якістю дебіторської заборгованості слід розуміти вірогідність одержання цієї заборгованості в повній сумі. Показником цієї вірогідності є термін утворення заборгованості, а також питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі. Практика свідчить: що більший строк дебіторської заборгованості, то нижча вірогідність її одержання.

Тому в ході аналізу доцільно згрупувати дебіторську заборгованість за термінами її виникнення. Наявність такої інформації за тривалий період дозволяє виявити як загальні тенденції розрахункової дисципліни, так і конкретних покупців, які найчастіше потрапляють у число ненадійних платників.

У нашому випадку тривалість дебіторської заборгованості характеризується даними, що містяться у табл. 2.12                          

Таблиця 2.12

Аналіз тривалості дебіторської заборгованості (тис. грн.)

Статті дебіторської заборгованості	Усього	Умежах строку (до 20 дн.)	Час після прострочення заборгованості
			до 1 міс.	від 3 міс.	від З до 6 міс.	від 6 до 9 міс.	від 9 міс. до 1 року	більше 1 року
Розрахунки з дебіторами:
- за товари, роботи і послуги, строк оплати яких не настав	2930	2930	-	-	-	-	-	-
за товари, роботи й послуги, не оплачені в строк	517		207	138	112	39	21
- з іншими дебіторами	20	-	-	-	-	-	-	20
Усього	3467	2930	207	138	112	39	21	20
Питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості (%)	15,5
Питома вага сумнівної щодо повернення заборгованості до загальної суми дебіторської заборгованості (%)	0,6 (20x100) /3467

Значну питому вагу в  загальній сумі дебіторської заборгованості, а  саме 90,5 % (2930+207)/3467хІ00 , становить заборгованість за строками виникнення до одного місяця, у тому числі за товари і послуги, строк оплати яких не настав, - 84,5 % (2930х100/3467).

Як видно з таблиці, прострочена заборгованість дорівнює 537 тис. грн., або 15,5 % до загальної суми дебіторської заборгованості. З них заборгованість із часом прострочення до одного місяця -207 тис. грн., або 6,0 %; від одного до трьох місяців - 138 тис. грн., або 4,0 %; від трьох до шести місяців - 112 тис. грн., або 3,2 %; від шести до дев'яти місяців - 39 тис. грн., або 1,1 %; від дев'яти місяців до одного року - 21 тис. грн., або 0,6 %. Сумнівна щодо повернення заборгованість зі строками більше ніж один рік становила 20 тис. грн., або 0,6 % до загальної суми дебіторської заборгованості (20х100/3467)  і 3,7 % до суми простроченої заборгованості (20х100)/537.

Тривалість періоду  погашення дебіторської заборгованості відображає середню кількість днів, необхідних для її повернення, і обчислюється за формулою:

Т. об. от. =  С з. дт. зб.х Д  / В,

де  Т.об.дт. - тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості;

С з.дт.зб. - середній залишок  дебіторської заборгованості;

Д- кількість днів у  періоді, за який проводиться аналіз;

В - виторг від реалізації.

Коефіцієнт оборотності {Коб.дт.) показує, скільки разів заборгованість утворюється і надходить підприємству за період, що аналізується, або скільки разів протягом аналізованого періоду обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів). Цей показник визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства. Кредитного тому, що даючи товар (роботи, послуги) з відтермінуванням платежу іншим суб'єктам господарської діяльності, підприємство фактично їх кредитує.

Коефіцієнт оборотності обчислюється за формулою:

Коб.дт. =   В /  Сз.деб.заб.

Можна визначити і  такий показник, як відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації продукції.

При визначенні показників оборотності до уваги беруть лише суми по дебіторах - покупцях (замовниках) як такі, що мають пряме відношення до обсягів реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг).

Таблиця 2.13

Аналіз показників оборотності  дебіторської заборгованості

№ п/п	Показники	За минулий рік	За звітний рік	Відхилення
1.	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (швидкість обороту, рази)	5,82 ( 23520/4038)	8,27 ( 25007/3024)	+2,45
2.	Тривалість періоду  погашення дебіторської заборгованості (дні)	61,9 (4038x360/23520)	43,5 (3024x360)/25007	-18,4
3.	Відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації	0,17 ( 4038/23520)	0,12 ( 3024/25007)	-0,05