Аналіз дебіторської заборгованості

Таблиця 2.7

	На початок року	На кінець року
Загальна сума поточних активів Загальна сума короткострокових боргів підприємства Сума власного оборотного капіталу Доля в сумі поточних активів, %: Власного капіталу; Позиченого капіталу.	19407   13293 6114   31,5 68,5	25099 14871   10228   40,7 59,3

 Аналізуючи дані  таблиць 2.6 і 2.7 можна сказати,  що на кінець року в порівнянні  з початком доля власного капіталу  зросла на 9,2% (31,5-40,7),  або на 4114тис.грн. (6114-10228), що свідчити  про зменшення  фінансової залежності підприємства і нестійкості його стану. Цей фактор є позитивним для даного підприємства, так як збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення суми поточних активів.

Якщо підприємство буде і в майбутньому такими темпами  накопичувати власний капітал, то скоро воно досягне оптимального співвідношення власних і позичених коштів. 

Розраховується також  структура розподілення власного капіталу, а саме доля власного оборотного капіталу в загальній його сумі. Відношення власного оборотного капіталу в загальній його сумі отримало назву “коефіцієнта маневрування капіталу”, який показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами.

Таблиця 2.8

	На початок року	На кінець року
Сума власного оборотного капіталу Загальна сума власного капіталу (Іп.) Коефіцієнт маневрування власного капіталу	6114 240891 0,02	10228 241881 0,04

 На аналізуючому  підприємстві по стану на кінець  року частка власного капіталу, яка знаходиться в обороті  зросла на 0,02 % (0,02-0,04), але це є  незначне зростання для підприємства. Підприємство далі залишається  з малою часткою власного оборотного  капіталу, що не забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість є забезпеченість матеріальними оборотними засобами власними джерелами фінансування. Вона встановлюється порівнянням суми власного оборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних фондів.  

    Таблиця 2.9

	На початок року	На кінець року
Сума власного оборотного капіталу Сума матеріальних оборотних  фондів Процент забезпеченості	6114 15575 39	10228 21176 48

 

Звідси видно, що процент  забезпеченості зріс на 9% (39-48), що є  позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився.

Надлишок чи недостача  джерел коштів для формування запасів  і затрат (матеріальних оборотних  фондів) являється одним з критеріїв  оцінки фінансової стійкості підприємства.

Існує чотири типи фінансової стійкості:

абсолютна стійкість  фінансового стану (якщо запаси і  затрати (З) менші суми власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під  товарно-матеріальні цінності (КР) ;

нормальна стійкість (якщо запаси і  затрати (З) дорівнюють сумі власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР);

нестійкий, передкризовий фінансовий стан, при якому порушується платіжний  баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних  засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д);

кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкруцтва), при  якому:

З>ВК+КР+Д

;

Проаналізувавши фінансовий стан на ВАТ “ТеКЗ” ми бачимо, що підприємство знаходилося  у 2005 році в кризовому фінансовому стані, це видно з наступних розрахунків: за 2005 рік

15575 > 6114+0,39*15575+(182+160)    =>     15575 > 12530,25;

за 2006 рік:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

Рівновага платіжного балансу  в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці , судам банку, постачальникам, бюджету і т.п.

Рівновага фінансового  стану може бути відновлена шляхом:

прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого пройде відносне його зменшення на гривень товарообороту;

обгрунтованого зменшення  запасів і затрат (до нормативу);

поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

        У звітному році відбувається незначне покращення фінансової стійкості, що видно з наступних розрахунків:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

,

що свідчить про те, що підприємство перейшло в нестійкий (передкризовий) фінансовий стан. При цьому фінансова нестійкість рахується допустимою, якщо виконуються наступні умови:

виробничі запаси плюс готова продукція рівні або перевищують  суму короткострокових кредитів, які  приймають участь в формуванні запасів  – ця умова виконується, так як ІІа>ІІІп.

Незавершене виробництво  плюс витрати майбутніх періодів рівні або менші від суми власного оборотного капіталу – умова виконується.

Оскільки наявність  власного оборотного капіталу і його зміни мають дуже велике значення в забезпеченні фінансової стійкості підприємства, доцільно провести факторний аналіз його динаміки.

 

         Таблиця 2.10

     Аналіз  впливу факторів на зміни наявності  власного оборотного капіталу.

Фактор	Розрахунок впливу	Рівень впливу тис.грн.
Постійний капітал. Статутний фонд Додатковий капітал Резервний фонд Спеціальні фонди і  цільове фінансування Реструктизований борг Збитки звітного року Довгострокові кредити	977-977 239731-239390 182-182 323-160 2413-282 -(1645-0) 0-103	— +341 — +163 +2131 -1645 -103

 

Продовження табл. 2.10

1	2	3
Довгострокові активи. Основні засоби Нематеріальні активи Незавершені капітальні вкладення Устаткування	-(159107-162846) -(2-2) -(72114-71556) -(430-476)	+3739 — -558 +46
Всього	10228-6114	4114

 

З таблиці 2.10 видно, що за звітний період сума власного оборотного капіталу збільшилась в цілому на 4114тис.грн. Це настало головним чином за рахунок приросту суми реструктизованого боргу, додаткового капіталу, основних засобів, а також зменшення за рахунок збитків в звітному році. Зменшення вкладання капіталу в основних фондах визвало збільшення суми власного оборотного капіталу. 

Темпи росту власного капіталу (відношення суми прибутку, направленої  в фонд накопичення, до власного капіталу) залежать від наступних факторів:

Рентабельність продаж (R);

Оборотності капіталу (Коб);

Структури капіталу, що характеризує фінансову активність підприємства по залученню запозичених коштів (відношення середньорічної суми валюти балансу до середньорічної суми власного капіталу), (К);

Процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва (Двід).

Отже темп росту власного капіталу розраховується за формулою:

за допомогою методу ланцюгової підстановки розрахуємо вплив зміни  кожного показника на темп росту  капіталу.

 

 

 

 

Вплив коефіцієнту рентабельності продажу за звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу на 0,001 (0,0017-0,0007), в свою чергу такі коефіцієнти як коефіцієнт оборотності капіталу і структури капіталу в незначній мірі підвищили темпи росту власного капіталу. Найбільш суттєво вплинув на підвищення процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва – 0,00075 (0,00085-0,0016). В цілому темпи росту власного капіталу за звітний рік зменшились не суттєво (на 0,0001).

 

2.2. Аналіз складу  та структури дебіторської заборгованості

 

Дебіторська заборгованість - це заборгованість підприємств, організацій, осіб даному підприємству. Це як безвідсоткова позика клієнтам.

Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами  підприємства щодо розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови суворі, менше  клієнтів купують його товари в кредит, зменшується обсяг реалізації, отже, зменшується величина дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів. З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з'являється більше замовників, зростає обсяг реалізації і сума дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів. Послаблення умов розрахунків має як переваги, так і недоліки.

Переваги - це зростання  обсягу реалізації і прибутку. Недоліки -можливість збільшення суми безнадійних  боргів.

Саме тому якість оборотного капіталу, фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від стану розрахункової дисципліни і від розміру, якості та ліквідності дебіторської заборгованості.

В умовах переходу до ринку  багато підприємств потрапили в  зону господарської невизначеності і підвищеного ризику, вперше стали  перед необхідністю об'єктивної оцінки платоспроможності і надійності своїх партнерів, постійного контролю за якістю розрахунково-фінансових операцій і розрахункової дисципліни.

У діяльності багатьох підприємств  укоренилась шкідлива практика зловживання позиковими коштами. Виникають ситуації, коли підприємство, яке вважається безнадійним боржником, у той же час має солідний валютний рахунок, здійснює активні фінансові вкладення в акції та інші цінні папери, в статутні фонди інших підприємств. Використовуючи механізм безвідсоткової товарної позики, підприємства-партнери одержують продукцію без передоплати, перетворюють її в гроші і задіюють як оборотні кошти.

Відвернення коштів у  дебіторську заборгованість призводить до фінансових утруднень, підприємство буде відчувати нестачу коштів  для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, постачальниками. Окрім того, заморожування коштів призводить до сповільнення оборотності капіталу. Тому кожне підприємство повинно бути зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, передоплати, впровадження вексельної форми розрахунків тощо.

Завданням аналізу дебіторської заборгованості є вивчення та оцінка:

•    складу та структури  дебіторської заборгованості;

•  питомої ваги  дебіторської заборгованості в сумі поточних активів;

•    її реальності (правдивості);

•    правильності оформлення дебіторської заборгованості;

•    показників якості та ліквідності цієї заборгованості;

• впливу дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємства;

• пошуку шляхів прискорення  оборотності дебіторської заборгованості.

Для аналізу використовують:

•    дані бухгалтерського  балансу;

•    дані аналітичного обліку.

Перш за все вивчають, які зміни відбулися в складі та структурі дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з початком, а також у питомій вазі дебіторської заборгованості щодо загальної суми поточних активів.