Аналіз дебіторської заборгованості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз дебіторської заборгованості ВАТ „Проторус”

 

2.1. Комплексний  аналіз фінансового стану підприємства

 

Як відомо, капітал  знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу.

На першій стадії підприємство закуповує необхідні йому основні  фонди, виробничі запаси, на другій – засоби в формі запасів поступають в виробництво, а частина використовується на оплату праці працівникам, виплату податків, платежів по соціальному страхуванню і інші витрати. На третій стадії готова продукція реалізовується і на рахунок підприємства поступають грошові кошти. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції отримає і реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до сповільнення оборотності капіталу, потребує додаткових вкладень коштів і може визвати значне погіршення фінансового стану підприємства.

Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його віддачею (рентабельністю) як відношення суми прибутку до середньорічної суми основного і оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності (відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до середньорічної вартості капіталу).

Взаємозв’язок між показниками  віддачі капіталу і його оборотністю виражається наступним чином:

Іншими словами, прибутковість  інвестованого капіталу рівна добутку  рентабельності продажу і коефіцієнта  оборотності капіталу.

Розрахунок впливу факторів на зміни рівня рентабельності капіталу можна провести методом абсолютних різниць (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Показники ефективності використання капіталу ВАТ „Проторус” 2005/2006 р.

Показники	Попередній рік	Звітний рік
Прибуток підприємства, тис.грн.	4313	2252
Виручка від реалізації продукції, тис.грн.	17805	20712
Середня сума капіталу, тис.грн.	254287	256752
Рентабельність капіталу, %	1,7	0,87
Рентабельність продаж, %	24,2	10,87
Коефіцієнт оборотності  капіталу	0,07	0,08
Зміни рентабельності за рахунок: Рентабельності продажі; Коефіцієнта оборотності.	(10,87-24,2)*0,07= -0,9 (0,08-0,07)*10,87=+0,1 Всього                    -0,8

 

За допомогою методу абсолютних різниць ми визначили  вплив факторів на рентабельність капіталу. Віддача капіталу за звітний рік  зменшилась на 0,8, це зменшення відбулося за рахунок зменшення показника рентабельності продажі (0,9). Також спостерігається незначне прискорення оборотності на 0,1. 

Швидкість оборотності  капіталу характеризується наступними показниками:

Коефіцієнтом оборотності (Коб):

 Тривалість одного  обороту (Тоб):

, чи 

де Д – кількість  календарних днів в періоді, що аналізується (360).

Отже для 2005/2006 року тривалість одного оберту дорівнює:

;       

   .

Таким чином в порівнянні з минулим роком оборотність  капіталу прискорилась на 678,8дні (5141,4-4462,6).

В процесі аналізу  необхідно вивчити оборотність  капіталу не тільки в цілому, але  і по стадіям кругообороту. Це дозволить прослідкувати, на яких стадіях відбулося прискорення чи сповільнення оборотності капіталу. 

Таблиця 2.2

Аналіз тривалості обороту  капіталу.

Вид коштів	Середні залишки, тис.грн.		Сума виручки, тис.грн.		Тривалість обороту, дні
	мин.  рік	звіт.  рік	мин. рік	звітн. рік	мин. рік	звіт. рік	Зміни
Загальна сума капіталу В тому числі: Основного Оборотного В тому числі: Грошова готівка Дебітори Запаси	254287     234880 19407   17 3815 15575	256752     231653 25099   57 3866 21176	17805     17805 17805   17805 17805 17805	20712     20712 20712   20712 20712 20712	5141,4     4749 392,4   0,34 77,1 314,9	4462,6     4026,4 436,3   0,99 67,2 368	-678,8     -722,6 +43,9   +0,65 -9,9 +53,1

 

За даними цієї таблиці  видно, що тривалість обороту зменшилась в основному за рахунок основного капіталу – 722,6 днів (зменшення основного капіталу і збільшення виручки від реалізації).

Тривалість обороту  капіталу багато в чому залежить від  органічної будови капіталу (відношення основного і оборотного капіталу). Чим вища доля основного капіталу в загальній його сумі, тим помаліше він обертається, і навпаки, при збільшенні питомої ваги оборотних активів прискорюється загальна оборотність капіталу.  Залежність загальної тривалості обороту капіталу можна виразити наступним чином:

ТОБ=ТОБ.К : ПВОБ,К

Де ТОБ  – середня  тривалість обороту загальної суми капіталу; ТОБ.К – тривалість обороту  оборотного капіталу;    ПВОБ.К  – питома вага оборотного капіталу в загальній сумі.

Для розрахунку впливу факторів використовуємо спосіб ланцюгової підстановки:

ТОБ 0=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 0=392,4 : 7,63 = 51дн.

ТОБ=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 1=392,4 : 9,77 = 40 дн.

ТОБ 1=ТОБ.К 1 : ПВОБ,К 1=436,3 : 9,77 = 44 дн.

З цих даних видно, що загальна оборотність капіталу прискорилась на 7 днів (51-44), в тому числі за рахунок збільшення долі оборотного капіталу на 9 днів (40-51).  В зв’язку з сповільненням оборотності поточних активів загальна оборотність капіталу сповільнилась на 4 дня (44-40).

Економічний ефект в  результаті прискорення оборотності  виражається в відносному звільненні засобів з обороту, а також в збільшенні суми прибутку.

Сума вивільнених засобів  з обороту в зв’язку з прискоренням  (-Е) чи додатково залучених коштів в оборот (+Е) при сповільненні оборотності  визначається множенням одноденного  обороту по реалізації на зміни тривалості обороту:

в нашому прикладі в зв’язку  з прискоренням оборотності капіталу на 7 днів відносно вивільнено з обороту 402,7 тис.грн.

Оскільки суму прибутку можна представити у вигляді  наступних факторів   , збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнта оборотності капіталу можна розрахувати множенням приросту коефіцієнта оборотності на фактичний коефіцієнт рентабельності продажу і на фактичну середньорічну суму капіталу:

В нашому прикладі прискорення  оборотності капіталу в звітному році забезпечило приріст прибутку на суму 279,1 тис.грн.

Одним з показників,  характеризуючих ФСП, являється  його платоспроможність, можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання.

Оцінка платоспроможності  здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, часу, необхідного для перетворення їх в грошову масу. Поняття платоспроможності  і ліквідності дуже близькі. Від степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й перспективу.

Найбільш мобільною  частиною ліквідних засобів являються  гроші і короткострокові фінансові  вкладення. До другої групи відноситься готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість.

Значно більший строк  потрібний для переробки виробничих запасів і незавершеного виробництва  в готову продукцію, а потім в  грошову масу. Тому вони відносяться до третьої групи.

Таблиця 2.3

Групування поточних затрат по степені ліквідності

Поточні активи	На початок року	На кінець року
Грошові кошти Короткострокові фінансові  вкладення	17 —	57 —
Всього по І-й групі	17	57
Готова продукція Товари відвантажені Дебіторська заборгованість Інші оборотні активи	7764 3104 558 153	13111 1624 2180 62
Всього по ІІ-й групі	11579	16977
Виробничі запаси Незавершене виробництво Витрати майбутніх періодів	4617 3189 5	5795 2260 10
Всього по групі ІІІ	7811	8065
Всього поточних активів	19407	25099

 

На три групи розбиваються і платіжні зобов’язання підприємства:  1. Заборгованість строки оплати якої вже  наступили; 2. Заборгованість, яку можна  погасити найближчим часом; 3. Довгострокова  заборгованість.

Для оцінки перспективної платоспроможності розраховують наступні показники ліквідності: абсолютний, проміжний і загальний.

Абсолютний показник ліквідності визначають відношення ліквідних засобів першої групи  до всієї суми короткострокових боргів підприємства. Його значення призначається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25. Якщо підприємство в поточний момент може на 25-35% погасити свої борги, то його платоспроможність рахується нормальною. На аналізуючому підприємстві на початок року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,001(17:13293),  а на кінець року 0,003 (57:14871).

Відношення ліквідних  засобів перших двох груп до загальної  суми короткострокових боргів підприємства являє собою проміжний коефіцієнт ліквідності. Задовільняє переважно  межі від 0,7 до 0,8. В нашому випадку коефіцієнт буде дорівнювати:

     2005 рік                                                             2006 рік

(17+11579) : 13293                                     (57+16977) : 14871

      0,87                                                                    1,14

Загальний коефіцієнт ліквідності  розраховується відношенням суми поточних активів до загальної суми короткострокових зобов’язань. Задовільняє переважно  коефіцієнт 2-2,5. В нашому випадку  на початок року коефіцієнт становив:  

19407 : 13293 = 1,46

на кінець року: 25099 : 14871 = 1,68.

Таблиця 2.4

Показники ліквідності  підприємства 2006 р.

Показник ліквідності	На початок року	На кінець року
Абсолютний	0,001	0,003
Проміжний	0,87	1,14
Загальний	1,46	1,68

 

Дані таблиці свідчать, що дане підприємство є неліквідним, так як коефіцієнт абсолютної ліквідності близький до 0, порівнюючи за нормативним  коефіцієнтом, який коливається в межах 0,2-0,25. Низький коефіцієнт ліквідності не дозволяє підприємству користуватися кредитами банків і підприємств, погіршує матеріально-технічне постачання, не сприяє вкладенню інвестицій в підприємство.

Аналізуючи проміжний  коефіцієнт ліквідності, можна сказати  що він є досить високим, вищий  нормативної норми і має тенденцію  росту порівняно з попереднім періодом, що зумовлюється насамперед збільшенням кількості готової продукції на складах (13111-7764=5347), що свідчить про затоварення ринків збуту, низькою купівельною спроможністю господарських суб’єктів, високою собівартістю продукції, це призводить до замороження оборотних засобів, відсутності грошових коштів, і дебіторської заборгованості (2180-558= 1622).