Товарознавство і торговельне підприємництво

Довжина коду – це число знаків у коді (без урахування пробілів).

Наприклад, товар має  код 54 3121 1211. Основа цього коду має 12 знаків (десять цифр і два пробіли), а його довжина 10 знаків (пробіли в довжині коду не враховуються).

Сукупність правил і  методів кодування класифікаційних  угруповань і об'єктів класифікації називається системою кодування. Певна система кодування покладена в основу побудови класифікаторів.

Класифікатор — це офіційний документ, який являє собою звіт найменувань і кодів класифікаційних угруповань або об'єктів класифікації.

Як уже було зазначено  вище, загальнодержавним класифікатором продукції, яка обертається на внутрішньому ринку України, є НТНС (номенклатура товарів народного споживання). Розміщення розділів, товарних груп і окремих позицій в номенклатурі визначається насамперед їх значенням у забезпеченні потреб і життєвого рівня населення та місцем у структурі товарообігу. При розробці НТНС здійснено істотне зближення та ідентифікацію товарних груп номенклатури оптової та роздрібної торгівлі, що забезпечує здійснення товарно-групового аналізу виробництва товарів, їх поставок і реалізації.

НТНС складається з  двох частин.

1. Систематичний товарний словник, який включає назви всіх груп ТНС, що реалізуються населенню і враховуються в роздрібному товарообігу підприємств торгівлі і громадського харчування всіх форм власності і підпорядкування. Він поділяється на два розділи:

А. Продовольчі  товари

Б. Непродовольчі товари

Систематичний товарний словник містить 103 товарні групи, які охоплюють понад 15 тисяч підгруп і позицій.

2. Алфавітний товарний словник, в якому для полегшення пошуку відповідних ТНС назви товарних підгруп, позицій, підпозицій та субпозицій розміщені в алфавітному порядку з виділенням в окремі підрозділи номенклатури продовольчих і непродовольчих товарів.

Кодова система НТНС дозволяє одержувати інформацію в зручній для збирання, передачі та обробки на ЕОМ формі, яку можна легко звірити з даними інших видів звітності і використовувати для комплексного економічного аналізу.

Для цього служать відповідні коди Гармонізованої системи (ГС) опису і  кодування товарів, товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) та Вищих класифікаційних угруповань діючого класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції, які проставлені біля товарних груп, підгруп і позицій НТНС і є перехідними ключами між зазначеми номенклатурами.

Довжина коду в номенклатурі має 10 знаків (рис. 1):

• перші дві цифри означають клас;
• третя цифра – підклас;
• четверта цифра – група;
• п'ята цифра – підгрупа;
• шоста цифра – вид;

— сьома – десята цифри – внутрішньовидові угруповання.

Рис. 1. Модель структури  кодового позначення

 

В НТНС проставлені тільки шестизначні коди, тобто в цих кодах немає позначок внутрішньовидових угрупувань. Наприклад, код товару 92 1411 розшифровується таким чином:

92 – клас товару – „М'ясопродукти”,

1 – підклас товару – „М'ясо і птиця, включаючи субпродукти”,

4 – група товару – „М'ясні напівфабрикати”,

1 – підгрупа товару – „М'ясні напівфабрикати січені”,

1 – вид товару – „Котлети м'ясні, м'ясо-рослинні та з іншими добавками”.

Штрихове кодування  – це система автоматичної ідентифікації об'єктів кодування.

Основним об'єктом штрихового кодування  є товар. Конкретні одиниці товару мають певні характеристики (розмір, масу, ціну, якість), завдяки яким один товар відрізняється від іншого, і тому повинні мати різні коди. Штриховий код не класифікує товар, а ідентифікує його так, щоб будь-який інший товар, що реалізується на міжнародному ринку, не міг мати такий же код.

Штрихове кодування найбільш широко використовується при виробництві  й реалізації товарів, що дозволяє автоматизувати облік у виробництві, на складах  сировини і готової продукції, в  оптових і роздрібних торговельних підприємствах, тобто скрізь, де необхідна повна і точна інформація про переміщення матеріальних цінностей.

Використання шрихового коду разом  з ЕОМ забезпечує оптимізацію  таких процесів:

– виробникам – облік кількості виробленої продукції, її сортування і розміщення в складах за видами, найменуваннями, сортами; облік товарних запасів; формування товарних партій при виконанні замовлень;

– оптовим посередникам – приймання товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних запасів на складах; відвантаження в роздрібну торговельну мережу;

– транспортним організаціям – швидке і безпомилкове приймання та відвантаження товарів;

– роздрібній торгівлі – приймання товарів за кількістю й асортиментом; оптимальне розміщення товарів у складі; облік і контроль товарних запасів у магазинах; контроль за збереженням товарів; забезпечення ритмічного поповнення запасів товарів по мірі їх реалізації.

У рамках системи ЕАN розроблено й активно використовується в багатьох країнах світу стандарт електронного обміну даними (ЕАNСОМ).

Система ЕАN універсальна і тому може застосовуватися на будь-якому етапі ланцюжка „виробник – оптова ланка – підприємство роздрібної торгівл”».

Коди ЕАN можуть бути 8-розрядними (для товарів невеликого розміру), 13-розрядними (для більшості товарів) і 14-розрядними (тільки для транспортної тари). Всі вони являють собою комбінації штрихів і пробілів різної ширини. При цьому найвужчий штрих або пробіл береться за одиницю товщини – модуль. Інші штрихи і пробіли за шириною дорівнюють двом і трьом модулям. Кожна цифра коду ЕАN являє собою комбінацію двох штрихів і двох пробілів. Перші 2–3 цифри, так званий національний префікс, означають країну, де знаходиться організація, що зареєструвала виробника та його товар, і присвоюються Асоціацією ЕАN.

Наступні 3–5 цифр – код виробника, який видається конкретній організації-виробнику національним органом з ідентифікації.

Наступні 3–5 цифр кодів ЕАN–8 і ЕАN–13 – це інформація, що присвоюється товару організацією-виробником або продавцем самостійно у вигляді реєстраційного номера в межах свого підприємства. У даних цифрах виробник може закодувати необхідні для ідентифікації відомості про товар.

Будь-які зміни, що вносяться в  товар і викликають його зміну, вимагають  перекодування і встановлення нового штрихового коду. Тільки зміна вартості товару не призводить до зміни штрихового коду.

Остання цифра штрихового коду – контрольна, яка дозволяє перевірити правильність зчитування штрихового коду сканером. На початку і на кінці штрихового коду знаходяться крайні подовжені штрихи, які вказують на початок і кінець зчитування коду. В центрі штрихового коду є центральні видовжені штрихи, які полегшують візуальну перевірку повноти запису коду.

Штриховий код наноситься на транспортну  або споживчу тару (упаковку) друкарським способом або за допомогою етикеток і ярликів, що наклеюються на упаковку чи тару.

Існують певні правила розміщення штрихових кодів на упаковці товару:

• кожен товар має тільки один код ЕАN, який повинен знаходитись на зворотній стороні упаковки (лицьовою стороною вважається та сторона, де розміщена назва товару) в правому нижньому куті. Якщо цього зробити не можна, то штриховий код може розміщатися на лицьовій стороні;
• код повинен бути розміщений тільки вертикально;
• код повинен мати темний колір;
• знаходиться код тільки на світлому фоні;
• штриховий код не повинен бути там, де вже є інші елементи маркування;
• штриховий код має певні розміри.

Використання штрихового коду не збільшує витрати часу на виробництво  товару і не підвищує його вартість.

 

ТЕМА: ОСНОВНІ РЕЧОВИНИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

 

План

 

1. Хімічний склад продуктів.
• Неорганічні речовини харчових продуктів (вода, мініральні речовини)
• Органічні речовини харчових продуктів (вуглеводи, азотні речовини, жири, вітаміни, ароматичні, барвні речовини)
2. Енергетична цінність харчових продуктів та раціональне харчування

 

Людина здатна рухатися, працювати і взагалі жити лише за умови приймання їжі. Людина споживає різноманітні продукти, які відрізняються хімічним складом, а отже, споживчою цінністю і властивостями. Найбільше значення у складі харчових продуктів мають вода, вуглеводи, білки, жири, ферменти, мінеральні елементи, вітаміни, дубильні, барвні, ароматичні речовини, органічні кислоти та ін. Всі ці речовини відіграють дуже важливу роль у фізіологічних процесах, які відбуваються в організмі людини. Одні з них мають енергетичну цінність (жири, вуглеводи, білки), інші – надають продуктам певного смаку, аромату, забарвлення так чи інакше діють на нервову систему та органи травлення (органічні кислоти, дубильні, ароматичні, барвні речовини); деякі мають бактерицидні властивості (фітонциди).

Споживаючи різноманітну їжу, людина одержує певну кількість речовин, які необхідні їй для загального перебігу життєвих процесів.

Харчові продукти тваринного і рослинного походження дуже різноманітні, але всі вони складаються з  одних і тих же речовин, тільки в різному кількісному співвідношенні. Так, наприклад, соняшникова олія, яловичий жир містять в основному жири; м'ясо, сири, яйця багаті на білки; свіжі овочі та плоди містять вуглеводи, а також є для людини джерелом вітамінів та мінеральних елементів.

Для повного уявлення про споживчі властивості і харчову  цінність продуктів, їхню технологічність і здатність до зберігання необхідно знати не тільки кількісний вміст різних хімічних речовин, а й розподіл цих речовин у продукті, фізико-хімічний склад і можливі зміни при переробці, перевезенні і зберіганні.

За складом і властивостями речовини, з яких складаються продукти, поділяють на дві групи: неорганічні й органічні. До неорганічних речовин належать вода та мінеральні елементи, до органічних – вуглеводи, азотні речовини, жири, вітаміни, ароматичні, барвні речовини тощо.

 

Неорганічні речовини харчових продуктів

Вода. Вода має надзвичайно велике значення для всіх живих організмів. В організмі людини і тварин в середньому міститься 75–80% води. Процес старіння організму супроводжується зниженням кількості води, принаймні гідратаційної, що призводить до зморщування організмів. Без води не можуть проходити хімічні реакції, відбуватися обмін речовин і підтримуватися певний фізичний стан тканин організму.

Харчові речовини засвоюються  організмом тільки за наявності води. Живі організми втрачають воду, коли дихають через пори шкіри, з різними виділеннями, втрата 20% води може викликати смерть живого організму. Втрати поповнюються питтям і харчуванням. Кількість води в харчових продуктах різна: у плодах і овочах 70–90%, у борошні та крупах – 12-15, у рибі – 20-64, у – цукрі  1-4%.

Вода є важливим середовищем, в якому проходять усі життєві  процеси. Вона, як добрий розчинник, бере участь у багатьох хімічних та біохімічних  реакціях (окислення, гідролізу, дифузії  та ін.). Вода також бере участь в регулюванні температури тіла, а у зв'язку з тим, що в присутності води набухають колоїди, вона має велике значення при побудові тканинних структур. Потреба дорослої людини у воді становить 2,5-3,0 л на добу, при великих фізичних навантаженнях або при високій температурі навколишнього середовища потреба у воді збільшується до 3,5-5 л і навіть більше. Нестача води в організмі призводить до згущення крові, а надмірність води - до вимивання солей з організму, збільшення навантаження на серце і нирки. Втрата до 10 л води викликає втрату свідомості, серце не може прокачати по кровоносних судинах загуслу кров. Незважаючи на те, що властивостям і структурі води присвячено досить багато досліджень, й досі немає єдиної думки з питань структури води; не з'ясовано до кінця закономірності і взаємодії з іншими речовинами.

Харчові продукти являють  собою багатокомпонентні системи. Майже вся вода, що входить до складу продуктів, перебуває у зв'язаному  стані, але утримується сухими речовинами з різною силою. Зв'язок води з матеріалом визначається енергією, яку треба витратити на порушення цього зв'язку при виділенні вологи з матеріалу. За цією класифікацією форми зв'язку води з матеріалом поділяються на три групи: хімічну, фізико-хімічну та фізико-механічну.

Хімічно зв'язана вода може входити до складу харчових продуктів у вигляді іонів, або кристалогідратів.

Кристалізаційна вода – це та вода, яка утримується певними речовинами, коли вони виділяються з водного розчину у формі кристалів.

Вода, яка зв'язується з матеріалом у вигляді іонів, утримується найбільш міцно, бо входить у структуру речовини. Такий зв'язок води виникає у процесі гідролізу складних речовин, виділити таку воду можна тільки при порушенні структури речовини.