Товарознавство і торговельне підприємництво

Маркування може бути виробничим і торговельним.

Виробниче маркування – це тексти, умовні позначення або малюнки, що наносяться виробниками продукції на товар або упаковку. Носіями виробничого маркування можуть бути етикетки, кольоретки, вкладки, ярлики, клейма, штампи та ін.

Етикетки – досить розповсюджені носії інформації, що прикріплюються на товарі або упаковці. Більшість запакованих у виробничих умовах товарів мають на упаковці етикетку, на якій текст, малюнок чи інша інформація нанесені друкарським способом. За кількістю ознак, що характеризують товар, етикетки містять найпоширеніші відомості.

Кольоретки – це різновид етикетки. Вони мають особливу форму і наклеюються на шийку пляшки. Кольоретки не несуть великого інформаційного навантаження, а відіграють роль естетичного оформлення пляшок. На кольоретці може бути така інформація: назва напою і підприємства-виробника, рік виготовлення напою (для вин та коньяків). Іноді на кольоретках взагалі немає ніякої інформації.

Вкладки – це різновид етикеток, що мають певний напрямок інформації про товар. Вони містять відомості про найменування товару і виробника (назва фірми, зміна, в якій вироблено товар, номер укладника товару тощо). Іноді вкладки містять відомості про споживчі властивості товару (перш за все функціональні властивості, правила вживання чи експлуатації). У цьому випадку вкладки виконують додаткові функції – рекламного листка або проспекту. Найчастіше вкладки використовують при упаковці кондитерських виробів, косметичних та лікарських засобів, товарів побутової хімії.

Ярлики – це носії інформації, що прикріплюються до товару. Вони містять такі відомості: найменування товару і виробника, його адресу, гатунок товару, дату виготовлення, а також деякі ідентифікаційні дані (наприклад, для верхнього одягу – артикул, номер моделі, розмір, зріст тощо).

Клейма і штампи – носії інформації, за допомогою яких на товар або упаковку наносяться ідентифікаційні умовні позначки. Клеймування та штампування як засіб маркування товарів використовують досить широко. Для м'яса і м'ясних продуктів обов'язково повинно бути ветеринарне клеймо. Штампи ставлять на металевих банках або металевих кришках скляних банок, на окремі деталі складних технічних виробів (двигуни автомобілів, холодильні агрегати).

Маркування включає  три елементи: текст, малюнок і  умовне позначення або інформаційний  знак.

Інформаційні  знаки, можна поділити на такі групи: товарні знаки, знаки відповідності або якості, компонентні знаки, експлуатаційні знаки, попереджувальні знаки, екологічні знаки.

Товарні знаки – спеціальні позначки, що дають змогу відрізнити товари одних юридичних осіб від однорідних товарів інших юридичних або фізичних осіб.

Визначення цього терміна, а також інші правові норми  та правила стосовно товарних знаків регламентуються Законом України  «Про охорону прав на знаки для  товарів та послуг». У цьому законі встановлено, що правова охорона  товарного знака здійснюється на основі його державної реєстрації. Термін дії свідоцтва 10 років від дати подання заяви і може подовжуватися кожен раз на 10 років.

На зареєстрований товарний знак видається свідоцтво, яке засвідчує  пріоритет товарного знака: виключне право власника на товарний знак стосовно до товарів, що перелічені у свідоцтві.

Закон передбачає виключне право власника товарного знака  користуватися, дозволяти і забороняти його використання іншими особами.

Роль та значення товарного  знака обумовлені його функціями:

• забезпечення надійної гарантії якості;
• індивідуалізація певного товару;
• рекламування продукції підприємства.

Залежно від об'єкта, інформацію про який представляє товарний знак, товарні знаки поділяються на фірмові та асортиментні. Асортиментні в свою чергу можуть бути видовими і марочними.

Товарні знаки можуть бути колективними та індивідуальними.

Фірмові товарні знаки використовуються для ідентифікації виробника товарів. Існують три основних типи цих знаків:

• фірмове ім'я – слово, буква, група слів чи букв, що можуть вимовлятися;
• фірмовий знак – символ, малюнок, колір;
• торговий знак – фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ, що офіційно зареєстрований в Міжнародному реєстрі і юридично захищений. Його розміщують поряд з товарним знаком.

За ступенем значущості та престижності товарні знаки можуть бути звичайними і престижними.

Звичайні фірмові знаки  розробляються безпосередньо фірмами, їх реєстрація не обов'язкова, але при  цьому власник такого знака не має авторського права на нього.

Престижні знаки присвоюються фірмам за їхні особливі заслуги перед  державою. Роль престижних фірмових знаків можуть виконувати зображення призів, медалей, які одержують товари фірми  на міжнародних, регіональних та національних виставках.

Асортиментні товарні знаки використовуються для ідентифікації асортиментної належності. Вони можуть бути видові (за видом товару) і марочні (за торговою маркою або найменуванням).

Торгова марка – це ім'я, знак, які присвоюються конкретному виду товару з певними споживчими властивостями, що відрізняють його від інших товарів того ж виду.

Знаки відповідності або якості. Знак відповідності (в галузі сертифікації) — захищений законодавством знак, що використовується відповідно до правил системи сертифікації і показує, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що дана продукція, процес або послуга відповідає конкретному стандартові або іншому нормативному документу.

Залежно від сфери  дії знаки відповідності бувають  національними і транснаціональними.

Національний знак відповідності означає, що даний товар/ послуга відповідає вимогам національних стандартів або інших нормативних документів. Він розробляється, затверджується і реєструється національним органом зі стандартизації та сертифікації. Знак відповідності дозволяється використовувати тільки для сертифікованих товарів.

У багатьох країнах, в  тому числі і в Україні, використовуються загальні знаки відповідності (рис. 1).

Логотип європейського знака відповідності

Логотип національного знака відповідності

 

 

Рис. 1. Знаки відповідності  національним стандартам

 

Транснаціональні (регіональні) знаки відповідності означають, що даний товар/послуга відповідає вимогам регіональних стандартів. Вони використовуються в країнах певного регіону на основі гармонізованих стандартів і взаємного визнання результатів сертифікації.

У країнах ЄС використовується транснаціональний європейський знак «СЕ», який означає, що продукція відповідає розпорядженням європейських директив і технічних агреманів (АТЕ). Під  терміном «технічний агреман» розуміють  документ, що містить детальні технічні характеристики матеріалів, обладнання або технічних процесів, які відповідають вимогам безпеки та експлуатаційної надійності. Ці документи розробляються і діють у тому випадку, коли об'єкти агреманів є технічною новинкою.

Поряд зі знаками відповідності в деяких країнах використовують і знаки якості. Ці знаки можуть присвоюватися не тільки органами із сертифікації, але й іншими організаціями, які не входять в національну систему сертифікації.

Компонентні знаки — це знаки, що використовуються для інформації про харчові додатки або інші компоненті, властиві (або невластиві) для товару.

На багатьох закордонних, а інколи й на вітчизняних, товарах  зустрічаються компонентні знаки, що позначаються буквою Е з цифровим кодом, який складається з трьох  або чотирьох цифр.

Е-компонентні знаки  використовують як альтернативну позначку частіше за все складної хімічної назви харчових додатків. Наприклад, додаток Е464, що використовується в  харчовій промисловості як згущувач, стабілізатор та емульгатор, називається гідрооксипропілметилцелюлоза. Така складна назва багатьом споживачам незрозуміла, потребує багато місця на маркуванні, ускладнює сприйняття іншої інформації. Для усунення цих недоліків Європейською Радою була розроблена система цифрового кодування харчових додатків, яка була пізніше сприйнята як Міжнародна цифрова система кодифікації харчових додатків — INS (Internetional Numbering System).

Усі харчові додатки  були поділені на функціональні класи  залежно від технологічних функцій:

Е100 – Е199 – барвники;

Е200 – Е299 – консерванти;

Е300 – Е399 – антиокислювачі;

Е400 – Е499 – стабілізатори;

Е500 – Е599 – емульгатори;

Е600 –Е699 – посилювачі смаку та аромату;

Е700 і далі – запасні індекси.

У нашій країні перелік  додатків, які дозволяється використовувати  в харчовій промисловості, і їх гранично допустимі концентрації регламентуються «Медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових додатків» та «Санітарними правилами з використання харчових додатків».

Крім Е-компонентних знаків на маркуванні деяких непродовольчих товарів є компонентні знаки, що дозволяють розпізнавати склад цих товарів. Зокрема, це часто зустрічається на лакофарбових товарах та мийних засобах. Наприклад, знак М-11 на фарбі означає, що це олійна фарба (М), для зовнішніх робіт (1), на натуральній оліфі (1), М-15 – теж олійна фарба для зовнішніх робіт, але на комбінованій оліфі (5).

Експлуатаційні знаки – це знаки, що знайомлять споживачів з правилами експлуатації, методами догляду та налагодження споживчих товарів. Такі знаки наносять на етикетки, ярлики, бирки, упаковку або безпосередньо на товар. У табл. 1 наведено деякі міжнародні символи, що застосовуються для текстильних виробів.

Таблиця 1

Міжнародні символи, що використовуються

на етикетках і упаковках

		-	При хімічній чистці застосовувати  тетрахлоретилен;			-	Виріб прати не можна;
		-	Виріб можна чистити  всіма загальновідомими розчинниками;			-	Машинне прання;
		-	При хімічній чистці застосовувати  лише важкий бензин (уайт-спірит);			-	Машинне прання не рекомендується;
		-	Сушити на плічках;			-	Хлороване відбілювання застосовувати не можна;
		-	Прасувати не можна;			-	Виріб можна відбілювати  за допомогою засобів, що містять  хлор;
		-	Прасувати при температурі  не вище 120 С°;			-	Хімічна чистка;
		-	Прасувати при температурі  не вище 160 С°;			-	Хімічна чистка не рекомендується;

 

 

 

Продовження табл. 1

		-	Прасувати при температурі  не вище 190 С°;			-	Дозволяється сушити в барабанній сушці. Не потребує особливої обережності;
		-	Ручне прання;			-	Вологі вироби сушити на плоскій поверхні;
		-	Прати при температурі  не вище 30 С°;			-	Хімічна чистка потребує обережності;
		-	Виріб можна кип'ятити;

 

 

Різновидами експлуатаційних  знаків можна вважати знаки управління на складних технічних товарах, а також в експлуатаційних документах. Наприклад, на електропрасках режими прасування позначають однією, двома або трьома крапками з відповідним поясненням в супровідних документах. На багатьох електропобутових приладах стрілками або іншими умовними позначками показані місця вмикання до електромережі, перемикання програм тощо.

Маніпуляційні знаки – це знаки, що інформують про правила поводження з товаром. Частіше за все ці знаки наносяться на транспортну тару, їх символіка, найменування та призначення регламентуються ГОСТ 14192-77 „Маркування вантажів”.

Попереджувальні знаки — це знаки, що використовуються для гарантування безпеки споживачів і навколишнього середовища під час експлуатації потенційно небезпечних товарів.

Попереджувальні знаки  поділяються на два види:

• ті, що попереджують про небезпеку;
• ті, що попереджують про дії для безпечного використання.

Відповідно до міжнародних  вимог щодо класифікації і маркування небезпечних речовин і матеріалів, які розроблені органами ООН і Міжнародною організацією праці (МОП), кожен вид попереджувальних знаків має певний символ, що складається з літери „К” – для знаків першого виду, або літери „5”– для знаків другого виду і двозначного номера-коду, який вказує на конкретну небезпеку. Наприклад, К-12 – дуже небезпечно, К-34 – викликає опіки.