Організація товаропостачання роздрібної торговельної мережі та шляхи її удосконалення

    

    

    

    

      

    

    Рис. 1.4. Форми товаропостачання роздрібної торговельної мережі

    Складська форма передбачає товаропостачання магазинів з власних складів  роздрібних торговельних підприємств. Складську форму товаропостачання застосовують, як правило, у випадку  отримання товарів від іногородніх  постачальників. За цієї формі постачання склади, отримуючи великі партії товарів  від різних спеціалізованих виробничих підприємств, забезпечують їх зберігання і здійснюють всі необхідні операції з підбору асортименту товарів  для роздрібної торговельної мережі: розпакування, перевірку якості, комплектування невеликих партій товарів у широкому асортименті; в окремих випадках на складах здійснюються також операції з фасування продовольчих товарів, підготовки товарів до продажу та ін. Склади мають можливість відправляти  в магазини товари збільшеними партіями, в підсортованому асортименті (в  т.ч. укладаючи в Одну одиницю  транспортної тари — контейнера, тари-обладнання — по кілька одиниць або блоків товарів різних найменувань).

    Складська форма товаропостачання застосовується при завезенні в роздрібну  торговельну мережу товарів складного  асортименту (тканини, одяг, трикотажні вироби, взуття, галантерейно-парфумерні вироби, культтовари та ін.), щодо яких існує необхідність комплектування, підсортування, формування широкого та глибокого асортименту з метою  організації безперебійної торгівлі. Використання складської форми товаропостачання для товарів простого асортименту  рекомендується за недостатності обсягів  роздрібного товарообігу окремих  магазинів для отримання товарів безпосередньо від їх виробників у кількостях, що відповідають мінімальним нормам відвантажування. З цієї ж причини складська форма товаропостачання часто е найбільш прийнятною і при постачанні невеликих, неспеціалізованих магазинів товарами складного асортименту.

     Складська форма  товаропостачання дозволяє забезпечити  концентрацію товарних запасів на складах  роздрібної торгівлі, забезпечити в  роздрібній торгівлі більш широкий  асортимент товарів і безперебійну торгівлю ними з меншими поточними  запасами; разом з тим товаропостачання роздрібної торговельної мережі з торгових складів обумовлює необхідність здійснення додаткового комплексу  складських операцій, повторного виконання  завантажувально-розвантажувальних  робіт, що призводить до зростання витрат обігу підприємств торгівлі. Тому працівники торговельних підприємств  повинні визначати доцільність  вибору транзитної або складської форми  товаропостачання на основі врахування конкретних умов діяльності підприємства (рис. 1.5), економічних наслідків прийнятого рішення та запитів населення щодо асортименту товарів у підприємствах роздрібної торгівлі. Так, наприклад, при складській формі товаропостачання існує можливість сформувати в магазинах ширший асортимент товарів, що сприяє повнішому задоволенню попиту населення і нарощуванню обсягів роздрібного товарообігу.

    

    

    

      

      

    Рис. 1.5. Основні фактори, які впливають на вибір форми товаропостачання

    Практикою торгівлі доказано, що транзитну форму  товаропостачання доцільно застосовувати  за таких умов:

    — кількість товарів, що завозяться в  магазини, достатня для покриття витрат на прямий збут;

    — мережа підприємств роздрібної торгівлі є нечисленною і зосередженою на обмеженій території;

    — товар потребує високоспеціалізованого сервісу;

    — обсяги кожної партії товарів достатні для заповнення одно) одиниць транспортної тари;

    — оптовий покупець володіє достатньою мережею склад/в і приміщень  для зберігання товарів;

    — відбуваються швидкі коливання ціни на товари, що потребує негайного узгодження з підприємством роздрібної торгівлі.[3]

    За  результатами проведених розрахунків  обсяги завезення товарів зі складів  і в порядку транзиту обумовлюються  в договорах поставки для кожної назви або групи товарів.

    Вибір оптимальних джерел та форм товаропостачання для підприємств роздрібної торгівлі, які мають значну кількість магазинів  та інших об'єктів роздрібної торговельної мережі, можна здійснювати шляхом розробки схем завезення товарів. Ці схеми визначають конкретний порядок  руху товарів від промислових, сільськогосподарських, переробних підприємств, оптових баз  та інших постачальників до роздрібних торговельних підприємств (до кожного  окремого магазину, кіоску тощо) у розрізі  кожної товарної групи, а за потреби  — і в розрізі окремих підгруп  товарів.[1, ст. 205]

    1.5 Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі

    Організація процесу товаропостачання суттєво  залежить від того, беруть у ньому  безпосередню участь працівники підприємств  роздрібної торгівлі чи процеси постачання товарів у магазини здійснюються без них. З врахуванням цієї ознаки розрізняють два методи товаропостачання; децентралізований (так званий "самовивіз") і централізований (в порядку централізованого завезення товарів — ЦЗТ).

    Для завезення товарів у магазини може використовуватися власний  транспорт торговельних підприємств  чи торговельних систем (наприклад  АТП, автоколони, ВАТО споживчої кооперації), транспортні засоби інших підприємств  і приватних підприємців, які  мають ліцензію на право надання  послуг з перевезення вантажів, а  також транспортні засоби транспортних підприємств загального користування.

    Децентралізований метод товаропостачання передбачає виконання транспортно-і експедиційних  операцій силами і засобами роздрібних торговельних підприємств, ( тобто всі  операції з завезення товарів  від складів постачальників починаючи  з пошуку транспорту, роздрібні підприємства виконують самостійно. У цьому  разі для одержання товарів від  постачальника працівник роздрібного  торговельного підприємства сам  шукає транспортний засіб і прибуває до нього з належно оформленим дорученням, в якому вказуються асортимент і кількість товарів, необхідних магазину. На основі доручення оформляються відбірковий лист, рахунок-фактура, за яким відпускають товари, товарно-транспортна  і податкова накладні. Отримані від  матеріально відповідальної особи  складу постачальника товари завозяться у пункти їх роздрібного продажу.

    Можливий  і такий варіант організації  цієї роботи, коли на основі договору з  роздрібним торговельним підприємством  автогосподарство надає транспортний засіб, а виконання експедиційних  операцій бере на себе підприємство роздрібної торгівлі, яке направляє до постачальника  власного експедитора, і той організовує  приймання та завезення товарів  у магазини.

    Децентралізований метод товаропостачання передбачає виконання силами працівників роздрібної торгівлі операцій завантажування товарів на транспортний засіб у постачальника. Тому роздрібні торговельні підприємства вимушені нести додаткові витрати на оплату праці вантажників і експедиторів, які забезпечують завезення товарів у магазини.

    Застосування  децентралізованого методу товаропостачання також веде до відволікання працівників  роздрібних торговельних підприємств  від виконання основних функцій  з обслуговування покупців (в магазинах  з одним продавцем застосування цього методу викликає необхідність тимчасового закриття на час, необхідний для поїздки за товарами).

    При застосуванні децентралізованого методу товаропостачання значно зростають  витрати обігу, зокрема транспортні  витрати (оскільки більшість магазинів  не мають власних транспортних засобів), нераціонально використовується вантажопідйомність транспортних засобів через їх неповне  завантажування товарами і збільшення часу простоїв автомобілів (внаслідок  невпорядкованості процесів відбору  товарів, оформлення документації, вантажно-розвантажувальних  робіт, одночасного прибуття до постачальників представників багатьох підприємств  роздрібної торгівлі).

    Особливо  невигідним є цей метод у разі організації завезення товарів, які не потребують огляду та ознайомлення з їх споживними характеристиками безпосередньо  в постачальника (це в першу чергу  товари простого і стійкого асортименту).

    Водночас у разі організації постачання товарів складного і складно-технічного асортименту працівники магазинів мають можливість безпосередньо оглянути товари на складі постачальника, ознайомитися з їх асортиментом і отримати кваліфіковані консультації від персоналу постачальника. Завдяки цьому існує можливість сформувати оптимальний асортимент товарів і не допускати завезення в роздрібну торговельну мережу неходових товарів. Додатковою перевагою децентралізованого методу товаропостачання є скорочення тривалості інтервалу між замовленням та завезенням товарів, оскільки отримання товарів при цьому методі можливе в день відбору на складі.

    Більша  ефективність системи товаропостачання досягається при організації  товаропостачання на основі централізованого завезення товарів.

    Постачання  товарів при їх централізованому завезенні здійснюється силами і  засобами постачальників або транспортних підприємств за заявками магазинів  і на основі завчасно розроблених  графіків і маршрутів.

    У практиці вітчизняної торгівлі застосовуються й інші методи товаропостачання, зокрема, постачання через пересувні склади, пересувні кімнати товарних зразків, роз'їзних товарознавців та ін.

    Постачання  через пересувні склади може застосовуватися  для забезпеченій товарами щоденного  попиту невеликих неспеціалізованих  магазинів у сільській місцевості. Такі склади, як правило, обладнуються в автомобілях з закритим кузовом. Автомобілі забезпечуються товарами простого асортименту і за встановленими  графіками та маршрутами об'їжджають роздрібну торговельну мережу. Визначення потреби в товарах і оформлення їх відпуску для потреб магазину проводиться  безпосередньо на місці комірником і працівником підприємства роздрібної торгівлі..

    Пересувні кімнати товарних зразків теж  організовуються на базі автомобілів  з закритим кузовом, але їх оснащують  лише зразками товарів, які є на складах  оптового підприємства. Товарознавці оптового підприємства в процесі  об'їзду магазинів за встановленими  графіками і маршрутами інформують їх працівників про асортимент наявних  товарів і приймають заявки на завезення товарів.

    Роз'їзні товарознавці теж об'їжджають магазини за встановленими графіками, знайомлячи працівників магазинів з наявним  на базах асортиментом товарів і  приймаючи замовлення на завезення  товарів. Прийняті пересувними складами або роз'їзними товарознавцями заявки передаються на склади оптового торговельного  підприємства для їх виконання; термін виконання прийнятих заявок не перевищує, як правило, З—4 днів.[1, ст. 208] 
 
 

    2.Аналіз  господарської діяльності  підприємства ТОВ  «Експансія»

    2.1 Характеристика підприємства

    ТОВ «Експансія» - це мережа роздрібних торговельних підприємств. Одним з підприємств даної мережі є гіпермаркет « Fozzy» .

    Юридична  адреса гіпермаркету « Fozzy» :

    Київська  обл.;

    Бориспільський  р-н;

    с.Проліски;

    вул. Броварська, 2а

    Основним  предметом діяльності «Fozzy» є роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, а метою його діяльності є найбільш повне задоволення потреб споживачів. Магазин починає свою роботу о 8⁰⁰, а закінчує о 22⁰⁰. [9]

    Головними цілями діяльності в гіпермаркеті є: отримання прибутку для подальшого розвитку організації; реалізація товарів, що задовольняють потреби і попит  покупців; вивчення потреб споживачів; вивчення постачальників та ін.  
При складанні планів керівництво “Fozzy"  враховує стан зовнішнього середовища (постачальників, конкурентів, споживачів, науково-технічний прогрес), аналізує отримані альтернативи і вибирає їх;  реалізує програму,  контролює її здійснення та аналізує отримані результати для подальшого прийняття відповідних рішень. 

    2.2 Розгляд і аналіз показників, які характеризують роботу магазину “Fozzy" 

    Діяльність  кожного торговельного підприємства залежить від сукупності факторів, які визначають його діяльність. В  результаті  посилення впливу цих факторів на результат роботи підприємства відбувається зростання ролі елементів, які  забезпечують налагоджену роботу торговельного підприємства. Саме вдало налагоджені процеси закупівлі, зберігання та реалізації товарів, є основою  успішної та прибуткової діяльності кожного підприємства, а необхідною умовою забезпечення роботи цих процесів є  формування товарного забезпечення обороту підприємства.