Позакласна робота з математики у молодших класах

ІІІ. Робота над темою.

• Відгадувати ви вже почали. Тепер розв’яжіть задачу. Спочатку дайте відповіді на питання.
• Скільки ніг у жука? (6)
• Скільки ніг у павука? (8)
• Тепер я читатиму вам задачу, а ви порахуйте, скільки всього ніг у моєму живому куточку.

В одній  коробці в мене 3 жуки,

А в  другій маю я трьох павуків.

В куточку  шарудять два їжаки,

А в  клітках розспівались 2 чижі.

Хто б з вас мені, малята, допоміг

Порахувати, скільки разом ніг? (54 ноги.)

       Для відповіді з кожної команди виділяють  по одному гравцеві. Якщо всі відповіді  правильні, то кожна команда нагороджується прапорцем.

       Логічна задача.

       У змаганні з бігу Василь, Ігор і Мирон  зайняли перші три місця. Яке  місце зайняв кожен із хлопців, якщо Ігор зайняв не друге і не третє місце, а Мирон – не третє?

       Під час розв’язування логічної задачі корисно домагатися від дітей  пояснень, які й сприяють розвитку логічного мислення, наприклад: Ігор зайняв не друге і не третє місце, значить, перше; Мирон зайняв не третє місце і не перше, отже, він зайняв друге місце.

       Наведені  роздуми являють собою скорочені  умовиводи, позаяк кожен з них  зайняв перше, друге або третє  місце. Це вихідне положення тільки розуміється.

       Задача  на кмітливість.

       Як  розставити у кімнаті п’ять стільців, щоб біля кожної з чотирьох стін стояло їх по два?

       Для кожної команди заздалегідь на дошці  чи на плакаті малюють план кімнати. З паперу вирізають по 5 кружків  чи квадратиків – це стільці, якщо на них дивитися згори. Одночасно з кожної команди до своїх рисунків виходять по одному учню і починають розв’язувати задачу.

       Розв’язок цієї задачі:

       

         
 
 
 

          

         
 
 
 

       Задача-жарт.

       Що  дорожче – кілограм монет по одній  копійці чи півкілограма монет по дві копійки?

       ІV. Підбиття підсумків.

       Після гри проводиться відкритий підрахунок. За його результатами розподіляють місця, які зайняли команди у змаганні. Для нагородження команд із кольорового  паперу заздалегідь виготовляються «медалі» - «золота», «срібна», «бронзова». З кожної командам самі учні виділяють найбільш активних і кмітливих гравців, яким і вручається нагорода як представникам команд. 
 
 
 
 
 

       Додаток Б

       Змагання  допитливих

       Хід заняття

       І. Організація учнів.

       Учні  діляться на дві команди – «Лічилка»  і «Кмітливинка».

       Парти поставлені у два ряди. Представлення команд та їх капітанів. Учитель оголошує умови змагання. За кожну правильну відповідь, безпомилкове виконання завдань члени команд отримують фішки. Наприкінці змагання судді підрахують набрані фішки. Переможе та команда, яка збере найбільшу їх кількість.

       ІІ. Проведення засідання  клубу.

       1-й  конкурс «математична розминка».

       Для кожної команди вчитель по черзі  читає умови задач. Учні усно розв’язують  їх і говорять відповіді.

       Задача1. В одній ялинковій шишці міститься 125 насінин. У білки було 3 шишки. Скількома насінинами вона поласувала? (375).

       Задача 2. Мурахи одного гнізда знищують за день 25000 шкідливих комах. Скільки комах за день знищують мурахи трьох гнізд? (75000 комах)

       Задача 3. Комар робить крилами 1000 зламів за секунду, у 5 разів більше, ніж бджола. Скільки зламів крилами робить бджола за секунду? (200 зламів).

       Задача 4. Маса новонародженого слоненяти складає 130 кг, він на 1870 кг менший від дитинчати синього кита. Яку масу має новонароджений синій кит?(2000кг)

       Задача 5. Пара солов’їв протягом дня приносить своїм пташенятам 400 комах. Скільки комах принесе тато-соловейко своїм пташенятам за тиждень? (1400 комах).

       Задача 6. Зі 100 кг свіжих ялинових шишок можна одержати 2 кг чистого насіння. Скільки чистого насіння можна одержати із 300 кг свіжих ялинових шишок? (6кг).

       2-й  конкурс «Ми – вчителі».

       Кожна команда отримує приклади на картці. Прикладів стільки, скільки учнів  у команді. Кожен учень по черзі  на картці перевіряє свій приклад і, де треба, виправляє відповідь.

       420 : 3 = 140                                      10000 – 2 = 9900

       502 * 5 = 2500                                   1200 : 6 = 200

       120 * 4 = 460                                     13000 * 3 = 39000

       900 : 30 = 30                                      980 + 120 = 1110

       1500 * 7 = 10700                               960 : 2 = 480

       3600 + 40 = 3640                               170 * 5 = 855

       3-й  конкурс – капітанський.

       Звучить мелодія. Капітани команд отримують  картки із завданнями і виконують  їх на дошці.

       а) Розв’яжіть рівняння:

       х : 7 – 32 = 28                           х * 6 – 54 = 66

       б) Поставте знаки дій:

       5…5…5…5…5 = 100

       2…2…2…2…2 = 7

       4-й  конкурс «якщо …,то…» (теоретичний).

       Якщо  ділене поділити на частку, то…

       Якщо  швидкість помножити на час, то…

       Якщо  до різниці додати від’ємник, то…

       Якщо  площу прямокутника поділити на довжину, то…

       Якщо  до числа додати 0, то…

       Якщо  відстань поділити на час, то…

       5-й  конкурс «Чи знаєте ви, хто такий Гаус?».

       У крісло інформатора запрошується учениця, яка розповідає про Гауса (див. додаток).

• Чи знаєте ви, чому ми згадали про нього? Одного разу вчитель у класі, де вчився Гаус, щоб надовго зайняти учнів, дав їм завдання знайти суму всіх чисел від 1 до 100. Гаус дуже швидко знайшов цю суму. Як ви думаєте, як він це зробив?

        Якщо учні не можуть самостійно знайти відповідь, учитель їм допомагає.

       

       1,   2,  3,    4, … 97,  98,  99, 100 
 
 
 
 

       (сума крайніх чисел дорівнює 101, а таких доданків є 50, тому загальна сума дорівнює 101 * 50 = 5050.)

       6-й  конкурс «домалюй».

       Завдання  від олівця-малювця. На дошці ½ кола

         
 

         

       Кожна команда по черзі називає, що із цього  півкола можна намалювати. Хто  назве більше предметів, той заробить більше фішок.

       ІІІ. Підбиття підсумків  заняття.

       Наприкінці  заняття підбиваються підсумки змагання. Перемагає команда, яка заробила більше фішок.

       Переможцям  вручаються медалі з написом « Юний математик». 
 
 
 
 
 

       Карл  Фридріх Гаус

       Карл  Фридріх Гаус народився 30 квітня 1777 р. у Брауншвейгу – одному з  німецьких князівств. Батько Карла  спочатку працював слюсарем, а згодом став садівником, поєднуючи це заняття з обов’язками рахівника в торговельній конторі якогось купця. Він був людиною суворою, навіть грубою. Мати ж, дочка каменяра, була від природи жінкою розумною, розважливою, доброю і веселою. Карл був її єдиною дитиною, і вона безмежно й щиро любила його. Син відповідав їй такою самою палкою любов’ю.

       Читати  і писати Карл навчився самотужки: йому вистачило кількох букв, підказаних матір’ю, щоб оволодіти технікою читання. Вже в ранньому дитинстві  у хлопчика виявились особливі здібності до математики. Пізніше він сам жартома говорив: « Я навчився рахувати раніше, ніж розмовляти». Розповідають про такий випадок. Якось до Карлового батька зібралися товариші по роботі, щоб розподілити зароблені за тиждень гроші. Тут же був і трирічний Карл. Коли батько закінчив підрахунки, які він проводив у голос, щоб усі чули їх, і оголосив результат, хлопчик вигукнув: «Татку, ти помилився!». Присутні були вражені заявою малої дитини, але батько перерахував усе спочатку. Коли він назвав нову цифру ( а спершу він і справді припустився помилки), Карл радісно підтвердив: « Тепер правильно!»

       У 1784 р. Карла віддали до школи. Перші  два роки навчання він нічим не відзначався серед товаришів. Його виняткові здібності до арифметики виявилися у третьому класі. Якось учитель дав дітям досить складне завдання з арифметики: відшукати суму деякої кількості натуральних послідовних чисел. Він був упевнений, що учні досить довго шукатимуть відповідь. Але Карл упорався із завданням за кілька хвилин. Коли вчитель проглянув розв’язання, то побачив, що малий Гаус відкрив спосіб скороченого знаходження арифметичної прогресії.

       Після чотирирічного навчання в школі  Гаус перейшов до гімназії, відразу  в другий клас, де яскраво виявились  інші його здібності – він блискуче володів стародавніми мовами – грецькою і латиною. Талановитого юнака представили герцогу Брауншвейгському, який надалі опікувався його вихованням.

       По  закінченні гімназії Гаус у 1972 р. вступив  до так званої Каролінської колегії. Тут він продовжував студіювати стародавні мови, водночас систематично і поглиблено вивчаючи математичні дисципліни. Ознайомився з творами таких видатних математиків, як Єйлер, Лагранж, Ньютон. Твір Ньютона «Математичні начала натуральної філософії» справив на Гауса глибоке враження і запалив у ньому той невгасимий потяг до математичних досліджень, який став рушійною силою усього його життя.

       Праці Гауса мали великий на весь подальший  розвиток вищої алгебри, теорії чисел, диференціальної геометрії, класичної  теорії електрики і магнетизму, геодезії, теоретичної астрономії.

       Хоча  Гаус плідно працював у різних галузях  науки, він часто говорив: «Я весь відданий математиці». Математику він  вважав царицею наук, а арифметику – царицею математики. В усних  обчисленнях йому не було рівних. Він  знав напам’ять перші десяткові цифри багатьох логарифмів і користувався ними при наближених усних обчисленнях. Розв’язуючи складні задачі, він помилявся дуже рідко, цифри писав чітко. Останні десяткові знаки перевіряв, не покладаючись на таблиці. Праці Гауса не зробили такого перевороту в науці, як, скажімо, геніальні знахідки Архімеда і Ньютона, але через їх глибину, різнобічність, відкриття нових, невідомих до того законів природи в галузі фізики, астрономії, геодезії, математики сучасники вважали Гауса найкращим математиком світу.

       На  медалі, виготовленій у 1855 р. на його честь, вигравірувано напис         « Король математиків».