Позакласна робота з математики у молодших класах

 

       Міністерство  освіти і науки України, молоді і спорту

       Коломийський  інститут Прикарпатського

         національного університету ім. В. Стефаника 
 

       Кафедра математичних і природничих

       дисциплін початкової освіти  
 
 

       Курсова робота 
 
 

       Позакласна  робота з математики у молодших

       класах 
 
 

       Виконала:

       студентка IV курсу

       групи ПНП

       Нагорняк  Ірина Петрівна

       Науковий  керівник:

       доцент  кафедри математики

       і природничих дисциплін

         Романишин Руслана Ярославівна 
 
 
 
 

       Коломия 2011

       Зміст

       Вступ

Розділ  І. Позакласна робота з математики як методико-педагогічна

проблема.

1. . Особливості організації позакласної роботи з математики.

1.2. Формування і розвиток інтересу до математики.

    Розділ  ІІ. Форми  позакласної роботи з математики.

2.1. Математичний гурток.

2.2 Математичний клуб.

2.3. Математична вікторина.

2.4. Математичні ранки.

2.5. Математичні олімпіади.

2.6. Математичні конкурси.

2.7.  Математика на екскурсіях.

2.8. Математична газета і математичний куточок в газеті.

       Висновок

       Список  використаної літератури

       Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Вступ

       Робота учителя початкових класів дає можливість сприяти формуванню та розвитку математичних здібностей учнів, їхніх пізнавальних інтересів не лише на уроках та у ході позакласних занять з математики, а й у процесі постійного спілкування з дітьми. Педагог має не просто викладати свій предмет, а постійно розширювати коло власних інтересів, проявляти зацікавлення навчальними досягненнями своїх вихованців, спонукати їх до пошуку нестандартних розв’язків завдань підручника, бути готовим до того, що дитина виконає завдання таким способом, про який сам учитель і помислити не міг. Досвід показує, що ефективним напрямом роботи з розвитку пізнавальних інтересів учня під час вивчення математики є диференціація, і то не лише завдань, а й рівня допомоги, що надається вчителем в ході їх розв’язування.

       Чи  можна визвати здивування і жагучу цікавість на обличчях молодших учнів  під час занять математики? Можна спостерігати спалах непідробленої радості в очах, у виразі облич дітей, коли у них зародиться догадка, заб’ється жива думка, яка рветься на поверхню і вони з  нетерпінням починають тягнути вверх руки, підплигувати на місці, бажаючи швидше відповісти на “коварне” запитання вчителя. Чи можна у молодших учнів до занять з математики настільки великий інтерес, що вони, зустрічаючи вчителя, неодноразово звертаються до нього з одним і тим же питанням: “Коли ж у нас буде ще таке заняття?” І ждуть його, завбачуючи це заняття як своєрідне свято.

       Актуальність дослідження пов’язане із впровадженням у навчально – виховний процес позакласної роботи з математики.  Такі моменти коли, вчитель може визвати окриленість і непідроблений інтерес учнів до предмету, є для нього щасливими.  Із них і складається радість педагогічної роботи. Завдяки такому загальному  підйому  діти починають дивитися на  вчителя відкрито  і закохано,  очікуючи,  чи  не  подарує він їм  ще  мить  зацікавленості  і захоплення.

       Та, нажаль, вивчення досвіду роботи вчителів показує, що в реальному навчальному  процесі позакласна робота з математики у початкових класах нерідко використовується епізодично, безсистемно, з недостатнім врахуванням вікових особливостей.

       Позакласна  робота з математики в молодших класах переслідує таку мету:

• Підвищити рівень математичного розвитку;
• Розширити світогляд дітей;
• Розвинути інтерес до занять математикою;
• Поглибити уявлення про використання відомостей із математики на практиці;
• Прищеплювати навички самостійної роботи;
• Виховувати наполегливість, волю в досягненні мети.

       Об’єкт  дослідження - процес навчання математики учнів початкової школи.

       Предмет дослідження - методична система проведення годин цікавої математики у молодших школярів.

       Мета  дослідження - розробити і науково обґрунтувати систему годин цікавої математики та перевірити умови ефективного впливу їх на загальний та математичний розвиток молодших школярів, покращення результатів навчання.

       Для реалізації мети необхідно було розв’язати такі завдання:

       Вивчити стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці.

       Сформулювати  вимоги до системи годин цікавої  математики.

       Розробити систему годин цікавої математики з молодшими школярами.

       Перевірити  ефективність запропонованої системи.

       Для розв’язання поставлених завдань  було використано комплекс методів  дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної і методико-математичної літератури з проблеми дослідження; вивчення й узагальнення педагогічного досвіду; цілеспрямовані спостереження, анкетування; констатуючий та формуючий експеримент.

       Структура та обсяг курсової. Робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел, які містять 13 позицій, та додатків. Загальний обсяг курсової роботи - 47 сторінок. 
 
 

       Розділ  І. Позакласна робота з математики як методико-педагогічна  проблема

1. Особливості організації позакласної роботи з математики

       Позакласна  робота з математики формує і розвиває здібності й особистість дитини. Керувати цим процесом означає не лише розвивати та удосконалювати закладене в людині від природи, а й формувати у неї потребу в постійному саморозвитку, самореалізації, адже кожна людина творить себе сама, те, що вона здобула власними зусиллями, залишається з нею на все життя[2,59].

       Під позакласною роботою розуміють  систематичні заняття з учнями у  позаурочний час, які вони відвідують за бажанням. Математичні школи, факультативні  заняття, гуртки мають поглиблювати математичні знання школярів, які вже визначили коло своїх інтересів. Одним із важливих завдань, позакласної роботи з математики є формування та розвиток інтересу учнів до цієї науки. Учні бажають перевірити свої сили, математичні здібності, уміння розв’язувати нестандартні задачі. Для них актуальною є можливість добровільної участі у цих заняттях.

       Досить  часто участь дитини у позакласній  роботі може стати першим етапом поглибленого вивчення математики, що приведе її згодом до обрання факультативу з математики, вступу в математичну школу, до самостійного вивчення матеріалу, який зацікавив[6,125]

       Ведення позакласної роботи з математики є чудовим підвищенням кваліфікації вчителів. Одним із завдань цієї роботи є розширення навчального  курсу математики, і часом таке розширення виходить за межі обов’язкової програми. Вивчення на додаткових заняттях позапрограмних питань спонукає учителя до ґрунтовного ознайомлення із цим матеріалом та методикою подачі його учням.

       Проведення  позакласної роботи з математики допомагає виявити в учнів, які мають інтерес та здібності до занять математикою, що є важливою передумовою розв’язання проблеми підготовки значної кількості нових математичних та науково-методичних кадрів, яких потребує сьогодні суспільство. Сучасна школа має не пасти задніх, а керувати науково-виховним процесом. Це означає не лише розвивати та удосконалювати закладене в людині природою, коригувати можливі соціальні відхилення у її поведінці, а й формувати у неї потребу в постійному саморозвитку, прагнення до гармонійної й повної реалізації своїх фізичних та духовних потреб, адже кожна людина творить себе сама[7,140].

       Розрізняють такі види позакласної роботи з математики:

- робота з учнями, які не встигають у вивченні програмного матеріалу (додаткові позаурочні заняття);

- робота з учнями, які проявляють до вивчення математики більш високий, порівняно з іншими, інтерес та здібності.

       Говорячи  про перший напрям позакласної роботи з математики, слід зважати на те, що він є актуальним практично  в кожному навчальному закладі. Разом з тим підвищення ефективності навчання математики має привести до зниження значення додаткової роботи з невстигаючими учнями. В ідеалі перший вид позакласної роботи повинен мати чітко виражений індивідуальний характер та використовуватись лише у виняткових випадках (наприклад, якщо дитина тривалий час не відвідувала заняття через хворобу або перейшла на навчання до школи нового типу). Але на сучасному етапі така робота вимагає посиленої уваги з боку вчителя.

       Другий  із названих вище напрямів позакласної роботи з математики – заняття з учнями, що проявляють до її вивчення підвищений інтерес, - спрямований на реалізацію таких основних завдань:

1. пробудження й розвиток стійкого інтересу учнів до математики;
2. розширення й поглиблення знань із програмного матеріалу;
3. оптимальний розвиток математичних здібностей учнів та формування у них певних навичок науково-дослідницького характеру;
4. виховання високої культури математичного мислення;
5. розвиток умінь учнів самостійно й творчо працювати з навчальною й науково-популярною літературою;
6. розширення й поглиблення уявлень школярів про культурно-історичну цінність математики;
7. формувати у дітей почуття колективізму та уміння поєднувати індивідуальну роботу з колективною.

       Передбачається, що реалізація цих цілей частково здійснюється на уроках. Однак у процесі класних занять, обмежених рамками навчального часу й програми, це не вдається зробити з достатньою повнотою. Тому остаточна й повна реалізація цих цілей переноситься на позакласні заняття з математики другого виду[9]. 

2. Формування  і розвиток інтересу до математики.

       Що  може примусити молодших учнів почати міркувати над тим чи іншим  математичним завданням, запитанням, задачею, коли ці завдання необов’язкові для  нього? В усякому разі не примушування. Примушування може лише пригнічувати, а не збуджувати розумову діяльність дитини. Не завжди можуть активізувати думки учня і словесні благання та переконання. Основним джерелом спонуки молодших учнів до розумової праці на позакласних заняттях може послужити інтерес. Тому вчитель повинен шукати і знаходити засоби і методи збудження інтересу дітей до математичних тем, логічних завдань, які він пропонує в процесі позакласної роботи. Викликаний у дітей інтерес до окремих завдань до математики в загалі послужить стимулом для їх участі в випуску математичної газети, створення математичного кутка активна участь в математичних вікторинах, екскурсіях і т.д. Відбувається і зворотній вплив участі в цікавих математичних екскурсіях, вікторинах, випуску газет, в заняттях на яких пропонуються цікаві завдання, можуть викликати інтерес і до самої математики[3,225].

       Щоб викликати інтерес до позакласної  роботи, перш за все до позакласних  занять з математики, потрібно постаратися  не тільки привертати увагу дітей  до якихось її елементів, але й викликати у дітей здивування. Дітей здивувати можна тоді, коли вони бачать, що складена ситуація не збігається з очікуваною. Якщо при цьому здивування пов’язане з виникненням деякого задоволення, то воно перетворюється в приємне здивування. При необдуманій ситуації може бути і навпаки: виникають неприємні здивування. Тому важко на початковій стадії організувати позакласні роботи з математики створити ситуації для приємного здивування. Потрібно враховувати, що здивування викликає в дітей більш зосереджену увагу. Здивування повинно сусідити з зацікавленістю  дітей, з прагненням їх побачити на математичному фоні щось нове, дізнатися про те що до тих пір їм не відомо. Здивування в поєднанні з цікавістю допоможе викликати активну розумову діяльність учнів.