Позакласна робота з математики у молодших класах

       Викликавши  цікавість до випуску газети, учитель  перед дітьми ставить завдання – обрати назву для газети. Для випуску газети створюється або постійна редколегія з 7-9 чоловік, або тимчасова – лише для даного номеру. Редколегія спочатку збирає матеріал для стінгазети: одні підбирають цікаві задачі, інші – математичні ребуси, інші підбирають вірші, які можуть бути умовою математичної задачі, четверті – з різних дитячих книжок підбирають загадки, п’яті знаходять математичні ігри. В пошуку таких матеріалів велику допомогу надають бібліотекарі, організатори дозвілля і, звичайно, вчитель. В процесі пошуку матеріалу для газети діти використовують поради старших учнів, батьків. В результаті включення в цей пошук дітей та дорослих можна зібрати цікаві та різноманітні за змістом задачі, приклади, вправи, ігри, які корисно буде використовувати і в наступних випусках газети[13,15-16].

       Дітям подобається, коли в газеті висвітлено зібраний ними матеріал і коли газету оформляють вони самі. Тому і в оформленні газети дітям потрібно допомагати порадами, скеровувати їхню діяльність і в  потрібні моменти поправляти.

       Відповідальною  частиною роботи є письмо тексту. До письма тексту варто допускати лише тих учнів, в яких чіткий, красивий почерк. Для письма текстів газет, які випускаються у 1-2 класах, можна залучати учнів старших класів і батьків. Чорнові ж матеріали повинні бути написані дітьми й ретельно перевірені учителем. Малюнки теж повинні бути виконані в основному дітьми.

       Випуск  математичної газети вимагає великих  витрат часу і на пошук матеріалу, на поступове оформлення, на ретельний  контроль з боку вчителя, тому вона повинна виходити один раз на півтора-два місяці.

       Газета  звичайно містить цікаві задачі, різноманітні головоломки, логічні вправи в формі  питань, завдань, загадок, задач у  віршах, математичні ребуси, шаради, найпростіші кросворди з математичною термінологією, задачі-жарти. В газети можна включати окремі задачі, складені учнями й визнані учителем оригінальними. Корисно в ній освітлювати пізнавальний матеріал або пропонувати задачі пізнавального характеру, тобто такі, після розв'язання яких діти дізналися б щось нове, наприклад, тривалість життя тварин, їх вагу, розмір, швидкість польоту птахів, руху риб.

       Велике  місце в математичній газеті повинні  займати малюнки, які привертають  увагу дітей до газети, роблять  її цікавою й виступають наочним  посібником під час розв'язання різних питань і задач.

       Розв'язання задач, прикладів та інших завдань, запропонованих в газеті, не повинно  займати занадто багато часу. У  дітей може не вистачити терпіння на тривале обдумування, тим більше що ці завдання для них не є обов’язковими.

       Газета  буде мати успіх і виконувати своє призначення, якщо до її математичного змісту буде привернуто увагу учнів. До математичного матеріалу газети вчитель може звертатись під час уроків, заздалегідь передбачивши його у якості додаткових завдань окремими учнями, які швидко впорались з вправами, запропонованими всьому класу. Після виконання додаткового завдання учень повинен отримати оцінку.

       Робота  з газетою може включати організацію  змагання між окремими учнями за найбільшу  кількість вирішених завдань, запропонованих математичною газетою, відгаданих загадок, виконаних завдань, а також за найбільш цікавий матеріал, поданий у газеті. З цією метою необхідно налагодити облік змагання, його гласність. На зборах відзначити тих дітей, які проявили себе в роботі з газетою. Корисно в певні святкові дні організувати виставку стінних газет. Учнівські комісії при цьому відбирають кращі газети, а адміністрація школи оголошує подяку відповідним членам редколегій.

       Під час відбору матеріалів для газети слід орієнтуватись не лише на сильних  учнів, але й на середніх та слабких. Облік вирішених задач, взятих з газети, дозволяє відзначити та заохотити не лише тих, які завжди активні, але й слабких учнів, які проявили певну здогадливість, пробуджуючи тим самим і в них цікавість до математики[11,45-46]. 
 
 
 

       Висновок

       Математика  – найстародавніша з усіх наук. Поняття числа – одне з основних понять математики – виникло з  практичних потреб людини на світанку історії людства.

       Ще  в давні часи математику називали “царицею наук”, “ключем до всіх наук”.

       Позакласна робота з математики являє нерозривну частину навчально – виховного процесу навчання математиці, складного процесу дії на свідомість і поведінку молодших учнів, поглиблення і розширення їх знань і навиків таких факторів, як зміст самого навчального предмету математики, всієї діяльності вчителя в складовій з різносторонньою діяльністю учнів.

       Здивування  і гострий інтерес учнів, радість  на їх обличчях від догадки, яка виникла, можна побачити на уроках в процесі  вивчення математики. Поряд з цим  широкі можливості створення атмосфери творчого піднесення, самостійної індивідуальної і колективної практичної діяльності учнів зберігають різні види позакласної роботи з математики.

       На  позакласних заняттях з математики в учнів треба формувати навички  обчислень, вчити учнів застосовувати вивчені властивості додавання і віднімання, множення і ділення для розв’язування вправ, рівнянь та задач. Розвивати обчислювальні та логічне, творче мислення. Виховувати увагу, наполегливість, навички самостійної творчої праці на заняттях. Виховувати прагнення учнів до розвитку здорового способу життя. Формувати і розвивати у дітей різноманітні поняття, які впливають на стан їх фізичного розвитку.

       Проведене теоретичне дослідження, присвячене проблемі проведення позакласної роботи з математики в початкових класах дозволило розв’язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження.

       1. Вивчаючи стан досліджуваної  проблеми в педагогічній теорії і практиці, я прийшли до таких висновків.

       Потреби сучасного суспільства вимагають вже в молодшому шкільному віці пошуків шляхів розвитку повноцінного мислення, здатного ефективно розв’язувати різноманітні життєві задачі. Одним із критеріїв повноцінного мислення є здатність використовувати отримані знання в нових умовах. Засобом для цього є позакласна робота в початкових класах.

       Проведений  аналіз наукових розробок, навчальної та методичної літератури, роботи вчителів-класоводів засвідчує, що і в теорії, і в  практиці школи проблема проведення позакласної роботи з математики в початкових класах має певне відображення. Проте на сьогодні немає цілісного підходу вирішення цієї проблеми, хоч і присутні зразки систем позакласних заходів і є методика проведення цієї роботи у школі.

     2. Для досягнення поставлених задач розроблена система годин цікавої математики.

     Сформульовано вимоги до годин цікавої математики:

     практичні завдання цих занять повинні викликати  в учнів відчуття трудності процесу  їх розв’язання;

     заняття повинні знайомити школярів з  оригінальними методами розв’язування  різноманітних завдань;

     заняття повинні нести відомості про навколишнє середовище, знайомити на інтуїтивному рівні з розділами математики, які у початковій школі не вивчаються;

     заняття повинні бути цікавими, сприяти розвитку позитивної мотивації до вивчення предмету математики;

     завдання  повинні відповідати навчальним можливостям учнів.

     Сформульовано основні вимоги до системи годин  цікавої математики:

     система повинна сприяти розвиваючому навчанню, оптимальному розвитку кожної дитини зокрема;

     система повинна забезпечувати зростання  самостійності учнів, позитивно впливати на їх математичні вміння й навички;

     система повинна здійснювати пропедевтичну  функцію у вивчанні математики;

     система повинна враховувати сучасні  умови шкільної практики, бути зручною  для роботи вчителя.

     Проведення  годин цікавої математики дозволяє значно підвищити рівень научуваності не лише сильних учнів, а й середніх і навіть слабких.

       Проаналізувавши методичну літературу з позакласної роботи, можна зробити висновок, що її досить для того, аби проводити позакласні заняття систематично, з врахуванням вікових особливостей учнів і методично правильно. Та позакласна робота з математики у початкових класах не повністю ведеться не через те, що немає методичних вказівок й зразків її проведення, а через небажання вчителів робити це (з різних, вагомих на це причин). Сумно, але така робота не сприяє всебічному розвитку молодої особистості.

     Підсумовуючи  загалом, відзначу: поставленні завдання вирішені, мета дослідження досягнута.

     В сучасній школі є всі можливості для створення нових ефективних засобів математичного розвитку молодших школярів, для вивчення закономірностей і тенденцій, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Список  використаної літератури 

1. Богданович  М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах: Навчально-методичний посібник.-К.,1999
2. Глейзер Г.И. История математики в школе.-М.,1983
3. Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень//Вісник АПН України.-1993.-№ 1.-С.11-24
4. Іванців М. Порівняння на уроках математики//Початкова школа.-1999.-№ 1
5. Ізюмова А.В. Математична скарбничка//Математика.-2001.-№ 14-15
6. Касьяненко М.Д. Підвищення ефективності навчання математики. Організація творчої діяльності учнів: Навчально-методичний посібник.-К.,1980
7. “Математичні цікавинки”. – Все для вчителя  2004, №3.
8. Побірченко Н.А. Психологічні основи навчання математики в початковій школі.-К.,1985
9. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи.-К.,1994
10. Русанов В.Н. Математические олимпиады младших школьников.-М.,1990
11. Свечникова А.А., Сорокин П.И. Числа, фигуры, задачи во внеклассной работе: Пособие для учителя.-М.,1977
12. Труднев В.П. Внеклассная работа по математике в начальной школе.-М.,1975
13. “Я іду на урок ... математики”. – Все для вчителя, 2004, № 1-2.

 
 
 
 
 
 

       Додаток А

       Приклад занять математичного  гуртка для 3-го класу.

       Захоплива математика

       Хід заняття

       І. Організація класу до роботи. Мотивація  діяльності учнів.

       - Сьогодні,  діти, ви ближче ознайомитеся із загадковим світом математики. Ви побачите, який різноманітний цей світ. Заняття наше буде незвичним уже ти, що ми одразу організовуємо змагання між трьома командами (учні об’єднуються у три команди). На занятті вам пропонуватимуть різні цікаві питання і завдання. Щоб перемогти у змаганні, ви маєте бути активними, намагатися швидше від інших, подумавши, відповісти на питання чи виконати завдання. За кожну правильну відповідь команда отримуватиме прапорець. Ці прапорці ми будемо класти в три конверти, закріплені на дошці. За кількістю набраних прапорців наприкінці ми дізнаємось, яке місце зайняла у змаганні кожна з команд.

       ІІ. Повідомлення теми заняття.

       - Вам, звичайно, хочеться знати, чим ви будете займатися сьогодні? Тоді спробуйте відкрити ось ці таємничі «двері». Щоб їх відчинити, треба прочитати загадкові слова, які на них написані. Це – ребуси. Для кожної команди – свої «двері». Та з команд, яка перша правильно прочитає слово, може відчинити двері, й на звороті прочитати друге слово, яке і вказує, чим ви сьогодні будете займатися. Якщо команда не зможе розгадати ребус, то на допомогу їй доведеться запросити членів другої команди.

                       

                   

                 

                                                 

       Пояснення. Ребуси читають так: «Підвал», « Актриса», «Місто».

• Тепер давайте скажемо хором, чим ми будете займатися. (розв’язувати, грати, відгадувати)