Заходи щодо покращення розробки маркетингової програми для ДП «Березівський лісгосп»

2.3.1 Діагностика  мікросередовища ДП «Березівський  лісгосп»

Мікросередовище організації  складається з сил і діючих осіб, з якими вона має безпосередній  контакт і сукупність яких утворює систему доставки споживчої цінності організації або впливає на здатність обслуговувати цільових споживачів. До мікросередовища належать такі елементи як посередники, постачальники, конкуренти, споживачі та контактні аудиторії, які і буде проаналізовано нижче (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Діагностика мікросередовища  ДП «Березівський лісгосп»

Постачальники

Постачальники - важлива ланка в системі створення і доставки споживчої цінності кожної компанії. Погані відносини з постачальниками негативно впливають на маркетингову діяльність. ДП «Березівський лісгосп»- виробничо-заготівельна організація і залежить від постачальників у сфері виробництва паркетних заготовок, фанери, ДСП, дерев’яних вікон й дверей, деяких видів меблів (стільці, столи), а   також у забезпеченні технічної бази виробництва.

Виробництво меблів, паркетної  дошки, вікон та дверей вимагає значної  кількості розхідних матеріалів. Крім дерева, поставки якого лісгосп, природно, забезпечує сам, потрібні ще й різноманітні лаки, фарби, емульсії, клеї, поліетиленові плівки і багато іншого. Для доставки цієї продукції лісгосп має підписані контракти з виробниками товарів хімічної промисловості м. Калуша та Чернівецької області.

Підприємство також  виконує замовлення держави та приватних  осіб щодо лісозаготівлі. Щоб вкладатися в домовлені терміни, потрібно мати значну матеріально-технічну базу, що включає різні типи тракторів, вантажні машини, деревообробні верстати, пилорами, бензопили, столярські інструменти. Деяка частина техніки є спадком ще з радянських часів, але в загальному впроваджується гнучка політика модернізації. Держлісгосп налагодив довгострокові партнерські відносини з українським дилером німецької фірми-виробника «Stiehl», яка спеціалізується на випуску електро- і бензопил, дрелей, косарок та іншої техніки. У дилера держлісгосп закуповує головним чином пили та деякі інструменти, необхідні для виробництва меблів.

Окрім опису зв’язків лісгоспу з постачальниками, потрібно враховувати і той факт, що підприємство з іншого боку саме виступає як постачальник. Відповідно до угод, воно постачає деревину та продукти лісопереробки. Отже, вчасна і добросовісна робота підприємства також буде впливати на показники діяльності тих компаній, з якими воно має зв’язки.

Маркетингові  посередники

Підприємство напрацювало  деякий досвід роботи з посередниками. Частіше замовлення укладаються  напряму або з приватними особами, або з державою. Проте деякі  види своєї продукції лісгосп продає по оптових цінах у будівельні супермаркети переважно м.Львова, які в свою чергу перепродують їх індивідуальним покупцям; населенню або фірмам, які займаються будівельними роботами.

Споживачі

ДП «Березівський лісгосп» має справу зі споживачами на внутрішньому та зовнішньому ринках. На внутрішньому ринку споживачами продукції підприємства є населення, оптові та роздрібні покупці. Населення для індивідуального будівництва закуповує переважно продукти лісозаготівлі і лісопереробки; фанеру, дошку обрізну,   дрова, паркетну дошку. Серед організованих покупців насамперед виділяються будівельні супермаркети та будівельні фірми. Супермаркети закуповують в основному готову продукцію та перепродають її, а з боку будівельних фірм наявний попит і на готову продукцію, і на продукти лісопереробки. Останнім часом спостерігається зростання попиту на меблі з боку малого бізнесу; ресторанчиків, кафе, які облаштовують інтер’єр в стилі, близькому до народного, що передбачає використання виробів з дерева. Торгівлю товарами власного виробництва підприємство здійснює через гуртові склади. На внутрішньому ринку діє також держава, яка оформлює замовлення для задоволення потреб держаних установ.

На зовнішньому ринку  підприємство співпрацює із замовниками  зі Словаччини, Чехії, Австрії, Нідерландів, Нової Зеландії, Белізу. Як бачимо, це країни, в яких лісові ресурси обмежені, тому фірми з даних держав змушені шукати постачальників за кордоном. На експорт іде переважно сира деревина, пиловник, пиломатеріали необрізні і т.д.

Конкуренти

ДП «Коломийський держлісгосп» має справу з двома типами конкурентів: іншими державними лісгоспами та підприємствами приватного сектору. У межах власного району господарювання підприємство значних  конкурентів не має, суперництво  починається при виході на внутрішній та зовнішній ринки. Всі лісгоспи пропонують певною мірою однорідну й стандартизовану продукцію. Тому лісгоспи намагаються запропонувати найвигідніші умови, а замовник має певний вибір.Одним із найбільших конкурентів ДП «Березівський лісгосп» на території Львівської області є ДП «Туркіський лісгосп», який займається виробництвом та реалізацією аналогічної продукції. Конкуренція з боку приватного сектору зростає внаслідок політики продажу площ під вирубку деревини на аукціонах. Механізм цього процесу наступний. Через регіональну торгову біржу лісгосп оголошує тендер на продаж певної ділянки стиглого лісу. Особи, зацікавлені в покупці, приймають участь в аукціоні і шляхом торгів визначається остаточний покупець. Визначена ділянка переходить у розпорядження покупця, який веде лісозаготівельні роботи і має право використовувати одержану деревину на власний розсуд (використати на свої потреби, продати, експортувати). Звичайно, така діяльність створює певний рівень конкуренції для лісгоспів і змушує їх враховувати можливу поведінку конкурентів   на ринку лісопродуктів.

Контактні аудиторії

До основних контактних аудиторій ДП «Березівський лісгосп» належать засоби масової інформації, фінансові кола, державні установи, місцева громадськість та внутрішні контактні аудиторії. ЗМІ можуть бути дуже корисними у поширенні інформації про діяльність підприємства, асортимент його виробів через рекламу, інтерв’ю з керівництвом, статті в друкованих виданнях. Фінансові кола впливають на можливість підприємства залучати додаткові фінансові ресурси, зокрема кредити. Державні установи впливають на роботу лісгоспу через видачу дозволів, ліцензій, оформлення замовлень. Місцева громадськість може оцінювати роботу підприємства, висловлювати незгоду через громадські протести щодо деяких протиправних дій організації. Внутрішні контактні аудиторії - це співробітники, управлінський та технічний персонал та ін. Підприємство може впливати на даний тип аудиторії шляхом випуску інформаційних бюлетенів, застосуванню певних методів інформування та стимулювання.

2.3.2 Аналіз макросередовища ДП «Коломийський лісгосп»

Макросередовище компанії  - це сили, які відкривають перед нею нові можливості чи являють собою джерело загрози. Існує чотири основні чинники, фактори макросередовища: соціальні, економічні, технічні та політичні, Проаналізуємо їх по черзі за допомогою PEST - аналізу. Назва даного аналізу макросередовища  - це перші букви чинників впливу - політичні, економічні, технічні та соціальні. Для країн Зх. Європи, де політичне становище в країні є стабільним, не відбуваються ніякі політичні «баталії», то для підприємств та організацій тих  країн можна проводити STEP – аналіз, тобто там на передній план виносяться соціальні, технічні. економічні і аж в останню чергу – політичні фактори. Але оскільки, Україна – країна із нестабільним політичним становищем, то ми проводитимемо PEST- аналіз, адже це для нас актуальніше. (табл.2.3)

Таблиця 2.3

PEST – аналіз стану макрооточення

Економічні  чинники

Істотні зрушення в розвитку світової економіки наприкінці двадцятого століття відбулися завдяки економічному захисту природи. Як стверджує англійський  енвайроекономіст Д. Пірс, у країнах, що входять до ОЕСР, застосовують приблизно 150 інструментів екополітики, за допомогою яких регулюється використання довкілля і природних ресурсів. Усього цього багатства світової економічної думки в Україні не використовують. Про нього добре не знають навіть відомі науковці та фахівці. Без цих знань не можна побудувати ефективну лісову політику, яка б дала змогу підприємствам лісового сектора вижити в складних еколого-економічних умовах, що наразі склалися в Україні. Лісовому господарству України у спадок від старої адміністративно-командної економіки залишився архаїчний економічний механізм, який стримує розвиток підприємств лісового господарства. Цей механізм критикували ще в роки панування радянської системи господарювання. За роки незалежності України мало що змінилося, оскільки економічна   система в лісовому господарстві не стала захисником лісу. Реформування лісового господарства в Україні ускладнюється не лише недолугим «Лісовим кодексом України», але й несприятливими еколого-економічними умовами лісокористування. Для того, щоб лісові підприємства були конкурентоспроможними на ринках лісової продукції необхідно, щоб структура їх лісового фонду була близькою до нормального лісу. У багатьох європейських країнах таку структуру лісового фонду стимулюють податковими пільгами, пільговим кредитуванням, державними дотаціями тощо. В Україні склалася несприятлива вікова структура лісів (частка стиглих і перестійних лісів на підприємствах Держкомлісу складає лише 11,2 %). Запаси деревини складають приблизно 50% потенційних. З такою характеристикою лісів неможливо без державної фінансової підтримки забезпечити ефективне відтворення лісів, розвиток лісової інфраструктури і сталий розвиток лісового господарства. Тим більше потрібна така фінансова допомога у випадку проведення лісової політики розширеного відтворення лісів. А таку політику проводити необхідно, оскільки лісистість території України складає лише 15,6% (лісистість - 38,0%). Лісове господарство і промисловий лісовий сектор тісно пов`язані між собою. Через постійну, а часом і злочинну приватизацію деревообробна промисловість опинилася в дуже критичному стані. Ще в 1990-1991рр. на нарадах працівників лісового комплексу і місцевих органів влади, які відбувалися в Ужгороді та Львові, фахівці застерігали від негативних наслідків приватизації промислових об`єктів комплексних лісових підприємств. В Україні у процесі приватизації було розвалено немало ефективних комплексних лісових підприємств, особливо на території Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Тепер знову починається розвиток переробки деревини на державних лісогосподарських підприємствах. Складна економічна ситуація в деревообробній промисловості є віддзеркаленням соціально-економічної ситуації в Україні. Через різке падіння життєвого рівня населення зменшився попит на меблі та іншу продукцію лісового промислового сектора, змінилася структура споживання продукції деревообробної промисловості.

Крім того, внутрішній ринок меблевої продукції виявився незахищеним. Інфляція в національній економіці, нерозвинена інфраструктура ринкової економіки та монополізм на ринках   капіталів призвели до іммобілізації обігових коштів на багатьох деревообробних підприємствах. Перед деревообробною промисловістю стоїть складне питання розвитку. Основне завдання довгострокової державної економічної політики полягає в тому, щоб зберегти кваліфікованих фахівців, науковців і викладачів. Необхідно допомогти утвердитися на ринках продукції перспективним підприємствам, визнати банкротами безнадійні підприємства і передати їх майно в руки ефективних власників. Ситуація в лісовому комплексі почне змінюватися на краще лише з підвищенням життєвого рівня населення. Як би не змінювалася ситуації на ринках лісової продукції, необхідно мати на увазі: лісове господарство (державний сектор економіки) і промисловий лісовий комплекс (приватний сектор економіки) приречені бути партнерами. Лісове господарство повинно навчитися сприяти розвитку внутрішнього ринку і захищати його (це найбільш надійний ринок).

Технічні фактори

Швидкі зміни в технологічному зовнішньому середовищі можуть поставити підприємство в безнадійно програшне конкурентне становище. Технологічні нововведення впливають на ефективність виробництва та удосконалення продукції, яке очікують споживачі підприємства. Але не всі організації знаходяться під значним впливом швидкого науково-технічного прогресу. На мою думку, ДП «Березівськийлісгосп» належить саме до таких організацій, адже лісова галузь характеризується більшою статичністю, ніж, скажімо, сфера комп’ютерних технологій, електротехнічна чи автомобільна галузі. Досить значний вплив на технологічне становище підприємства має процес покращення характеристик лісопильного обладнання. Скажімо, якщо з’явилася нова бензопила, в якої розхід бензину менший, то це прямо впливатиме на підвищення продуктивності праці лісозаготівельників і зменшення витрат. Або ж впровадження новітньої технологічної лінії виробництва меблів, яка дозволяє значно збільшити випуск продукції і скоротити кількість відходів.

 Політичні  фактори

До політичних факторів відносять політичне становище в країні, вплив законодавчої системи на політику в сфері лісокористування. Перспективи розвитку діяльності Держкомлісгоспу знайшли своє відображення у цілому ряді програмних документів. У 2002р. розроблена державна програма “Ліси України” на 2002-2015 рр. із заходами в розрізі міністерств і відомств України з визначенням обсягу робіт, витрат на реалізацію та джерел фінансування. Наприкінці 2004р. Міністерство промислової політики подало   на розгляд Кабінету Міністрів Державну програму розвитку деревообробної і меблевої промисловості (2004-2011 рр.). Проте порівняно з більшістю європейських країн, Україна значно відстає у плані формування необхідної законодавчої бази. Держава має недосконалу правову основу для нормального функціонування лісового сектору. «Лісовий кодекс України» за своїм змістом і духом залишається радянським, незважаючи на те, що був прийнятий Верховною Радою України в квітні 1994 року. Його готували фахівці, які недостатньо обізнані із сучасним лісовим законодавством та інструментами лісової політики. У «Лісовому кодексі України» необхідно затвердити пріоритет за державною формою власності на ліси. У приватну власність можна передавати лише невеличкі ділянки лісу, що відірвані від контурів основних лісових масивів і прилягають до фермерських господарств. Також доцільно законодавчо закріпити вимогу, щоб лісовласники обов`язково мали спеціальну освіту, яка б дозволяла їм ефективно вести господарство в лісах. Закон повинен передбачати матеріальну відповідальність лісовласників у випадках порушення ними екологічних стандартів.