Шпаргалка по "Маркетинговая ценовая политика"

Облікова ставка чи ціна банківського капіталу.

Емісія цінних паперів. Визначається станом сфери виробництва, рентабельністю промислових та інших підприємств тощо, станом ринку позичкових капіталів, розмірами наявних грошових коштів, позичковим відсотком та ін. Валютний курс (його підвищення чи зниження) впливає на платіжний та зовнішньоторговельний баланси країни, на конкурентоспроможність експортованих товарів. Дефіцит державного бюджету. характеризує перевищення державних витрат над державними доходами. Визначається за даними про державний бюджет. Показники ділової активності: портфель замовлень, тобто кількість та обсяг укладених контрактів  на купів­лю чи продаж; характеристики укладених угод: їх кількість і розмір, динаміку і частоту; низку показників ринків цінних паперів, інвестицій, праці і деякі макропоказники економіки.

Економічний барометр — система економічних показників, що застосовуються для аналізу та прогнозування кон’юнктури.

123. Попередня оцінка нових стратегій підприємства

1. Збір вихідної інформації.

1)Оцінка витрат: які види витрат щодо цінового рішення, яке розглядається, можуть бути попереджені. 2) Врахування фінансових цілей. 3) Визначення потенційних покупців: які категорії покупців можна зацікавити товаром фірми і чому цей товар їх зацікавить. 4) Уточнення маркетингових стратегій фірми.

5) Визначення потенційних конкурентів. Необхідно насамперед визначити теперішніх і майбутніх конкурентів, діяльність яких може суттєво позначитися на прибутковості продажу власних товарів фірми. 2. Стратегічний аналіз

1) Фінансовий аналіз. визначається: -інформацією про можливі варіанти ціни;- інформацією про продукт і витрати на його виробництво; - інформацією про можливий вибір того сегмента ринку, в якому фірма може завоювати покупців кращим задоволенням їхніх запитів. 2) Сегментний аналіз ринку - уточнення оцінки ринкових умов діяльності фірми на основі переходу від розгляду ринку в цілому до дослідження конкретних його сегментів. 3) Аналіз конкуренції — оцінка (прогнозування) можливого ставлення конкурентів до змін цін і тих конкретних кроків, які вони можуть зробити у відповідь на дії конкурентів. 4) Оцінка впливу державного регулювання - визначення тих можливих кроків органів державного управління економікою, які можуть безпосеред­ньо вплинути на процес реалізації цінового рішення чи всієї цінової стратегії фірми.

3. Формування стратегії. кожна комбінація «товар — фірма — конкуренти — покупці — держава» настільки унікаль­на, що стратегію для власної фірми необхідно розробляти самостійно з урахуванням усіх особливостей цієї комбінації. Лише тоді конкретна ціна, яка є вершиною піраміди цінової стратегії фірми, забезпечить фірмі реальне підвищення прибутковості операцій.

124. Принцип розумного ризику в підприємницькій діяльності

У господарськім житті слід користуватися принципом розумного ризику. У підприємницькій діяльності цей принцип означає наступне: ухвалюючи розв'язку про ціни, необхідно керуватися таким співвідношенням ймовірностей здійснення й нездійснення події, при якім приблизно дві третини шансів сприяють успіху й одна третина – не сприяє. Одна третина шансів, яка не сприяє успіху, виступає стимулом для вживання заходів по їхньому усуненню. Цьому принципу при нормальному розподілі ймовірностей відповідає інтервал значень випадкової величини (ціни), дорівнює відхиленню від математичного очікування в межах середнього квадратичного відхилення, тобто М(х) ± (х).

Економістові при характеристиці відхилень зручніше користуватися відсотковими співвідношеннями (коефіцієнтами).

Коефіцієнт варіації при нормальному розподілі ймовірностей характеризує інтервал відхилень випадкової величини (ціни) при імовірнісному результаті, що відповідає двом третинам шансів « за» і однією третини шансів « проти» у відсотковому відношенні до математичного очікування. Це звичне для економіста процентне вираження імовірнісних відхилень.

125. Принципи і методи дослідження чутливості покупців до рівнів цін

126. Психологічне сприйняття ціни.

Відправною точкою повномасштабного маркетингового дослідження повинен стати комплексний аналіз діяль­ності підприємства. Такий аналіз дасть змогу оцінити минулу діяльність підприємства (ретроспективний огляд), розглянути його досягнення й невдачі, розкрити причини тих та інших, установити компетентність співробітників та ефективність їхньої роботи, а також відповісти на багато інших запитань, що пов’язані з комер­ційною активністю. маркетингу такий аналіз прийнято називати ситуаційним аналізом. Він проводиться як комплексно, так і за окремими блоками, напрямами й розділами. Але головним розділом аналізу, що визначає цінову політику маркетингу, є розділ «Ціноутворення», що дасть можливість відповісти на запитання: як встановлювати ціни на товари і як їх змінювати залежно від ситуації на ринку, щоб опанувати певною часткою ринку, одержати запла­нований обсяг прибутку і т. ін., — тобто, по суті, вирішити оперативні завдання, пов’язані з реалізацією товару у певній фазі його життєвого циклу, відповісти на акції конкурентів тощо. Споживачі товарів впливають на прийняття підприємством рішень за цінами. Тому для найбільш правильного встановлення цін, вибору ефективної цінової стратегії необхідно, насамперед, добре розуміти взаємини між ціною та покупками споживачів. Цей взаємозв’язок визначається тим, що ціна товару в умовах ринкових відносин встановлюється в результаті взаємного тиску продавця і покупця. Першого цікавить вартість, що обумовлюється витратами, другого — споживацька вартість, що визначає, чи є ці витрати суспільно необхідними, тобто чи здатен товар задовольняти суспільні потреби.

Спостерігається тісна залежність між цінами і ринковим попитом на товари, що знаходяться в обернено пропорційній залеж­ності. Цей взаємозв’язок пояснюється двома економічними категоріями: законом попиту і ціновою еластичністю. Психологи, що вивчають торговельні процеси, накопичили деяку інформацію про феномени купівельної поведінки. Ця інфор­мація пов’язана з раціональною оцінкою споживачем (на рівні здорового глузду і підсвідомості) співвідношень продажних цін і якості товару.

У широкому сенсі зв’язок ціни і якості товару — це концепція, відповідно до якої споживачі часто думають, що високі ціни означають високу якість, а низькі ціни пропонованого товару — низьку його якість.

Так, середньостатистичний споживач, намагаючись встановити характер зв’язку між вартістю товару, представленою на ринку у вигляді ціни, і його споживацькою цінністю, розглядає ціну як надійний індикатор товарних якостей за таких суб’єктивних обставин:

покупець не знайомий з даним товаром чи має поверхневе уявлення про нього;

оцінюваний товар занадто складний технічно чи технологічно, щоб споживач зміг самостійно розібратися в його позитивних якостях;

ризик під час покупки товару вважається занадто високим;

недостатня надійність в оцінці товарних властивостей і якостей

127.              Регульовані ціни.

Під час переходу суспільства до ринку з’являється така класифікаційна ознака, як ступінь свободи цін від впливу держави на їх визначення

регульовані ціни — складаються під впливом попиту та пропозиції, але зазнають під час формування певний вплив державних органів, що здійснюється або прямим обмеженням зростання чи зниження цін, або шляхом регламентації рентабельності, або шляхом встановленням граничних надбавок чи коефіцієнтів до фіксованих цін прейскуранта, або шляхом встановлення граничних значень елементів ціни, або яким-небудь аналогічним методом;

128.   Регулювання цін та ціноутворення в Данії.

Вивчення досвіду ціноутворення та регулювання цін закордонних країн дозволяє зрозуміти його закономірності й тенденції, використовувати отримані знання для формування цінового механізму в Україні в період переходу її економіки до ринку.Система ціноутворення в Данії складається під впливом ринкових чинників. Державний вплив на формування цін дуже обмежений і полягає головним чином у сприянні формування максимально сприятливих умов для вільної конкуренції приватних виробників, що самі встановлюють ціни на свою продукцію виходячи з таких критеріїв, як обсяги виробничих витрат, співвідношення попиту та пропозиції тощо. Гнучке застосування системи споживчих податків дозволяє уряду впливати на рівень цін тих чи інших товарів і впливати на споживання в бажаному напрямі (наприклад, обмежувати споживання спиртних напоїв та ін.). Ціни й тарифи в державному секторі, масштаби якого невеликі, визначаються фолькетингом, муніципальною та міською владою. Питома вага встановлюваних безпосередньо державою твердих чи регульованих цін становить близько 6 %. Основним юридичним актом з ціноутворення є Закон про конкуренцію, прийнятий фолькетингом 1 червня 1989 р.

Нагляд за діяльністю монополій в галузі ціноутворення здійснює Рада з питань конкуренції, члени якої призначаються міністром пром-ті на чотирирічний термін. У разі порушення порядку встановлення цін рада зобов’язує підприємця протягом певного терміну (до 1 року) ввести прийнятні ціни на свою продукцію чи використовувати конкретні правила розрахунку цих цін. Якщо підприємець відмовляється надати раді необхідну інформацію і при цьому неодноразово й грубо порушує положення Закону про конкуренцію, то рада може направити спеціальне звертання Міністерству промисловості з викладом своїх пропозицій про характер санкцій стосовно порушника. Тексти звернень публікуються в пресі.

Хоча в Данії фактично відсутня система державних дотацій до цін, однак у сфері споживання надаються державні субсидії на придбання медичних препаратів. Але цей порядок розглядається як елемент системи соціального забезпечення, а не як дотації до цін. Процес ціноутворення на сільгосппродукцію складається під впливом механізму сільськогосподарської політики ЄС. При цьому в Данії існує досить розгалужена система державної підтримки фермерів, що передбачає, зокрема, надання державних гарантій на позики та пільгові рентні умови для капітального будівництва, ведення дренажних і зрошувальних робіт, впровадження енергозберігаючих систем.

136.   Ризик у визначенні цін і страхування цін. Встановлення ціни на продукцію, що випускається фірмою, як правило, пов’язане з певним ступенем ризику. З чималою часткою ризику сполучене також і визначення цін на виробничі ресурси (сировину, матеріали, устаткування, паливо, робочу силу тощо). Допущена помилка у встановленні рівня ціни на вироблену продукцію може призвести до значних втрат доходу від реалізації, а у разі великої еластичності попиту від ціни ці втрати зможуть істотно збільшитися. Втрати в обсязі реалізованої продукції можуть виникнути і під час визнач-ня цін на спожиті фірмою послуги. Фірмі необхідно визначити розмір ризику і шляхом порівняння ступеня ризику різних альтернативних варіантів зупинитися на варіанті, який би найбільш мірою відповідав стратегії ризику, обраній керівництвом фірми. Ризики у господарській д-ті виміряються як в абсолютному вираженні — сумою втрат і збитків, так і ступенем ризику, тобто мірою ймовірності недосягнення запланованого рівня ціни. Перший показник характ-є абсолютний ризик, другий — ризик відносний.Абсолютний ризик виражається в гривнях, відносний — у відсотках чи у частках одиниці.

  В умовах обмеженої інформації при визначенні цін непросто обрати потрібну емпіричну функцію розподілу ймовірностей. Тому на практиці зручніше користуватися найуживанішими в теорії ймовірностей стандартними функціями розподілу ймовірностей:

- нормальним розподілом ймовірностей, чи розподілом Гауса;

- показниковим розподілом ймовірностей, що дуже широко використовується в розрахунках надійності (а розрахунок цін вимагає певних критеріїв надійності);

- розподілом Пуассона, що часто використ-ся в теорії масового обслуговування.

У господарській д-ті варто користуватися принципом доцільного ризику: приймаючи рішення про ціни, необхідно керуватися таким співвідношенням імовірностей здійснення і нездійснення події, за якого не менш двох третин шансів сприяють успіху й третина — не сприяє.