Реклама в маркетинге

t-align:justify">7. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, який цілеспрямовано привертає увагу споживачів реклами до об’єкта інтелектуальної власності, конкретної марки (моделі, артикулу) продукції або до її виробника для формування інтересу і сприяння реалізації продукції та/або містить вихідні дані (реквізити) особи, що виробляє та/або розповсюджує зазначену продукцію, вважається рекламою і має бути вміщений під рубрикою “Реклама” чи “На правах реклами”.

Особливе місце в Законі “Про рекламу” приділяється зовнішній рекламі.

1.        Зовнішня реклама — реклама, що розміщується на окремих тимчасових і стаціонарних спеціальних конструкціях — установках, щитах, екранах тощо, розташованих просто неба, на фасадах будинків, будівель та споруд, опорах вуличного освітлення та над проїжджою частиною вулиць і доріг, елементах вуличного обладнання тощо.

2.        Спеціальні конструкції розміщуються на підставі дозволів, що надаються Київською та Севастопольською міською державною адміністрацією, виконавчими органами сільських, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами відповідно до типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.                                                                               
         Втручання у форму та зміст реклами забороняється. Плата за видачу дозволів не справляється.
         Розміщення спеціальних конструкцій в місцях, що не перебувають у комунальній власності, узгоджується лише з їх власниками або уповноваженими ними органами (особами).

3.        Реклама власників (орендарів) на спорудах та будівлях чи у вітринах споруд, що знаходяться у їх власності (оренді), не потребує отримання дозволу Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, виконавчого органу відповідної влади.

4.        Вимоги щодо розміщення зовнішньої реклами:

      Розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон пам’яток історії та культури, об’єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади;

      Зовнішня реклама повинна розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та забезпечення видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування, а також за умови, що така реклама не повторює зображення дорожніх знаків;

      освітлення реклами на спеціальних конструкціях не повинно викликати засліплення учасників дорожнього руху;

      фундаменти наземних спеціальних конструкцій, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

      опори наземних спеціальних конструкцій, що розташовані вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

      спеціальні конструкції, що розміщуються над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинні розташовуватись на висоті не менше, ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття та мати висновок відповідної проектної чи експертної установи щодо безпечності;

      там, де дорога, вулиця межують з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію без обмежень.

5.      Забороняється розташовувати наземні спеціальні конструкції:

      на пішохідних доріжках і алеях;

      на квітниках і газонах без погодження з власниками або уповноваженими ними органами (особами);

      у населених пунктах на висоті менш, ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;

      поза населеними пунктами на відстані менш, ніж 8 метрів від краю проїжджої частини.

6.      Забороняється без погодження з власниками або уповноваженими ними органами (особами) розміщувати рекламу методом фарбування, наклеювання на поверхнях елементів вуличного обладнання, будинків, будівель і споруд.

7.      Цей перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами є вичерпним.

 

Контроль за дотриманням законодавства про рекламу

 

1.       Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах компетенції.

Державний комітет по стандартизації, метрології і сертифікації України — щодо рекламодавців та розповсюджувачів реклами у сфері захисту споживачів реклами від порушень законодавства про рекламу;

Антимонопольний комітет України — щодо порушень антимонопольного законодавства.

2.       На вимогу державних органів виконавчої влади (їх територіальних органів), на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці та розповсюджувачі реклами зобов’язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень, передбачених цим Законом.

3.       Для координації діяльності в галузі реклами Кабінет Міністрів України створює раду, до складу якої входять представники всеукраїнських об’єднань підприємств у галузях реклами.

 

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу

 

1.      Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

—     рекламодавці, винні у розповсюдженні реклами щодо продукції, виробництво та/або реалізацію якої заборонено чинним законодавством; у розповсюдженні реклами, забороненої чинним законодавством; у недотриманні вимог законодавства про рекламу щодо змісту реклами; у неперерахуванні збору на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління, зловживання алкоголем та іншої соціальної реклами на території України; у порушенні порядку розповсюдження реклами; якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

—     розповсюджувачі реклами, винні в порушенні порядку розповсюдження реклами;

2.      З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів і учасників рекламного процесу державні органи, визначені в статті 26 цього Закону, можуть забороняти рекламу, що порушує вимоги законодавства про рекламу, та вимагати її публічного спростування.

3.      Рішення про порушення законодавства про рекламу надсилається рекламодавцеві або розповсюджувачеві і є обов’язковим для виконання.

4.      Державний комітет по стандартизації, метрології і сертифікації України та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням державних органів і громадських організацій або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, мають право накладати штрафи на:

—     рекламодавців за розповсюдження реклами щодо продукції, виробництво та/або реалізацію якої заборонено чинним законодавством, розповсюдження реклами, забороненої чинним законодавством, недотримання вимог законодавства про рекламу щодо змісту реклами — у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

—     розповсюджувачів реклами за порушення порядку розповсюдження реклами — у розмірі чотирикратної вартості розповсюдженої реклами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розділ 3

 

РЕКЛАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТЯЧОГО СУПЕРМАРКЕТУ “дРЕМА”

 

3.1. Історія, структура та характеристика дитячого супермаркету “Дрема”

 

Це була не перша сімейна вечеря в затишному куточку міста Харкова, під час якої обговорювались питання спільного бізнесу. По суті, для тих двох, хто сидів того вечора за домашнім столом, робочий день ще продовжувався. Два роки тому Марія і Дмитро відкрили власний магазин “Карапуз”, де почали продавати товари для немовлят та вагітних жінок. Тоді було розроблено комплекс маркетингу магазину, вкладено немало грошей — в товар, інтер’єр, рекламу. Боролися за кожного покупця. Прийшов перший успіх, з’явилися постійні покупці. Та інколи траплялося, що до “Карапуза” зазирали лише поодинокі відвідувачі. Тоді й продавці, як кажуть, починали “занепадати духом”. Непокоїла думка: у чому ж справа? Все ніби, як годиться – і ось, на тобі… Тому і задалося питанням молоде подружжя: чи всі їх маркетингові рішення, як роздрібних підприємців, були правильними? Які їх сильні та слабкі сторони?

Того вечора з’явилась, на перший погляд, безглузда думка: “А може змінити місце розташування магазину?” Гроші були і планувалося відкриття ще одного магазину. Тепер вже почали думати про можливість переїзду на нове місце.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Астахов Д.” з продажу товарів для немовлят та вагітних жінок утворилося 1997 року. Перші контракти на ексклюзивну дистрибуцію в Україні були укладені з такими фірмами як: Chicco, Zwitsal, Cabriela, Cannon. Керівництво магазину змогло невдовзі здійснити дві свої заповітні мети: зменшити залежність від ненадійних оптових продавців та представити закуплені товари у вигляді повноцінних колекцій у різноманітному асортименті (оптовики закуповували досить дрібні партії товару, та ще й не всіх категорій).

Упродовж 1997-2001 років “Карапуз” укладає ексклюзивні угоди з низкою іноземних фірм — Inglesina, Bebe Car, Coco Drila, Bebe confort і відкриває нові магазини. Наприкінці 2001 року фірма вже налічувала 25 працівників, володіла трьома магазинами у Харкові. Два магазина і торгівля деякими торговими марками перейшли до “Карапуза”, а фірма “Дрема” залишила за собою один магазин і контракти з фірмами “Coco Drila”, “Inter Max”, “Astrolend”, “Inglesina”, “Bebe Car”, “Chicco”.

 

3.2. Аналіз маркетингового середовища підприємства

Засади успішного становлення. Керівництво  фірми починає з виявлення можливостей і ризиків, які закладені у зовнішньому середовищі.

Демографічне середовище. Незважаючи на те, що чисельність наявного населення Харківського області з кожним роком зменшується і складає на 01.01.2002 року 2940, 7 тис. осіб, що на 29,2 тис. осіб, або на 1,0% менше у порівнянні з минулим роком. В тому числі чисельність населення у працездатному віці становила 1740,5 тис. осіб, або 59,6% від загальної чисельності населення. На жаль, природний приріст харків’ян в останні сім років є негативний і складає 11174 тис. осіб. Тому основна причина росту населення Харкова – внутрішня міграція.

Кількість розлучень також у порівнянні з минулими роками збільшилась на 13,4%. Основна причина зменшення розмірів сімей – прагнення поліпшити свій добробут, бажання жінок працювати і просуватися кар’єрними сходинками.

Тому більшість рішень про покупки приймають, в основному, жінки, заодно впливаючи на багато інших рішень. Це необхідно враховувати при закупівлях товару, оформленні магазину та проведенні рекламної кампанії.

Ще одна важлива тенденція сьогодення – дефіцит часу для покупок, що теж необхідно враховувати роздрібним підприємцям. Керівництво магазину має забезпечувати тривалі часи роботи, працювати у вихідні, поліпшувати обслуговування покупців, що включає персональне обслуговування, скорочення процедури платежу, прийом кредитних карток.

Економічне середовище. Успішна робота магазину безпосередньо залежить не лише від наявності людей, а й від їхньої купівельної спроможності. Розподіл доходів в Україні набуває все більшої популярності: доходи найбільш забезпечених груп населення зростають, тоді як деякі групи населення із середніми і низькими доходами втрачають купівельну спроможність. Відповідно поляризуються і торгові підприємства, орієнтуючись на більш або менш забезпечених споживачів.

Політико-правове середовище. На жаль, законодавча база в Україні не заохочує приватне підприємництво. Більш того, законодавство робить його беззахисним перед численними державними контролюючими структурами — податковою інспекцією, податковою поліцією, пожежниками, санепідемстанціями, товариствами із захисту прав споживачів, районними адміністраціями тощо. Внаслідок таких обставин частка приватного бізнесу залишається досить малою.

Культурне середовище. Споживачі розцінюють торгові марки, товари і послуги як засіб самовираження і престижу. Як правило, товари престижу на українському ринку – це імпортні товари, зроблені в країнах Західної Європи чи США. Ще одна важлива тенденція в українському суспільстві — турбота про своє благополуччя і здоров’я своїх дітей.

Місія магазину. Місію магазину було сформульовано як “забезпечення покупців доброякісним, модним і порівняно дорогим товаром для вагітних жінок та дітей до 12 років; обслуговування їх на найвищому рівні в умовах унікальної бутикової атмосфери”. Як наголошує керівництво магазину, “наша мета — мати успішні довгострокові взаємини з клієнтами і репутацію модного і комфортного магазину”. Було визначено такі довгострокові завдання:

          одержання 10% прибутку протягом другого року роботи магазину і 15% протягом третього року;

        створення широкого контингенту постійних клієнтів, що налічує мінімум 250 чоловік, які б купували товари на суму в середньому 5000 грн. протягом року;