Маркетингова стратегія промислового підприємства

     Прогнозування можна здійснювати різними способами: можна переносити виявлені тенденції  минулого на майбутнє. Можна врахувати  можливість зміни тенденцій у зв'язку зі зміною якого-небудь фактора, зокрема, доходу на душу населення. Короткострокові прогнози попиту робити важче, ніж довгострокові. Попит важко піддається прогнозу, і ще важче цілеспрямованому впливу.

     При визначенні обсягів виробництва не можна не враховувати виробництво цього ж товару іншими виробниками - конкурентами. При вирішенні цього питання важливо визначити міру насиченості ринку, а також насиченість господарської сфери підприємницькою ініціативою і діяльністю. Якщо ці показники невисокі, то можна сподіватися на успішний пошук виробничої ніші. Методи визначення цих мір різні: вивчення довідкових рекламних видань, статистики, конкретний аналіз.

     Визначивши  очікуваний рівень попиту, необхідну і можливу пропозиція з боку фірми можна визначить можливий обсяг виробництва. Визначення ціни продукції потрібно робити з урахуванням ряду факторів [15]:

• ціна повинна покривати витрати на виробництво одиниці продукції і приносити підприємству прибуток;
• ціна повинна орієнтуватися на ціни конкурентів, тобто  не перевищувати їх при відповідності функціональних характеристик і  якості товару, і при можливості бути нижче цін конкурентів, щоб стимулювати попит на продукцію даної фірми;
• ціна повинна відповідати ціні попиту, тобто  максимальній ціні, що покупці повинні заплатити за дану продукцію.

     Попит на ресурси є залежним від попиту на готову продукцію, тому в першу  чергу визначаються види продукції, виробництво яких буде користатися  найбільшим попитом і принесе  найбільший прибуток. Одержання найбільшого прибутку означає, що продукція буде вироблятися з меншими витратами. Відомо, що значну частину  витрат складають витрати на матеріальні ресурси, тобто  ресурси необхідні на виробництво даної продукції. Тому з визначених видів продукції необхідно вибрати  ті види продукції, виробництво яких буде приносити найбільший питомий прибуток, тобто прибуток на одиницю продукції. Для цього пропонується вирішити задачу про планування виробництва. Вихідними даними для рішення задачі є: види продукції, що може випускати дане виробництво, види ресурсів, якими володіє підприємство і їхні запаси, питома витрата кожного виду ресурсу на виробництво кожного виду продукції, ціна від реалізації одиниці продукції, а також вартість одиниці кожного виду ресурсу. У результаті рішення задачі ми одержимо ті види продукції, які необхідно робити й у якій кількості, а також сумарний прибуток від реалізації всієї  продукції, що випускається.

       Прогнозування ринкової ціни  за допомогою зрушень кривих  попиту та пропозиції припускає  знання функцій попиту та пропозиції в явному виді. Однак виявити реакцію учасників ринкових угод на зміну ціни від її максимального значення до нуля практично дуже важко. У той же час у країнах з розвитою ринковою економікою регулярно публікуються розрахунки значень коефіцієнтів прямої еластичності попиту та пропозиції по окремих благах. Оскільки при невеликих змінах ціни функції попиту та пропозиції припустимо вважати прямолінійними, то явний вид цих функцій біля точки рівноваги можна визначити на основі коефіцієнтів прямої еластичності попиту та пропозиції. При прямолінійній функції попиту Q^D = a - bР у точці рівноваги [42].

     

     Тоді

     

     Відповідно  при прямолінійній функції пропозиції Q^S = - m + nР у точці рівноваги.

     Тоді

     

     Таким чином, знаючи рівноважні значення ціни й обсягу продажів (P*, Q*), а також  коефіцієнти прямої еластичності попиту та пропозиції (e^D і e^S), можна визначити константи прямолінійних функцій попиту та пропозиції і представити алгебраїчний вид цих функцій. При заданих у явному виді функціях попиту та пропозиції легко прогнозувати, як зміниться ціна у випадку зміни переваг споживачів чи витрат виробництва блага.

      Вплив ціни на обсяг реалізації продукції  проаналізовано у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Реакція покупців на зміни  ціни

η Характер  попиту Поводження  покупців при зниженні ціни при зростанні  ціни η = ∞ Зовсім еластичний Підвищують  обсяг закупівель на необмежену величину Знижують обсяг  закупівель на необмежену величину (цілком відмовляються від товару) 1 < η  < ∞ Еластичний Значно підвищують обсяг закупівель (попит росте  більш високим темпом, чим знижується ціна) Значно знижують обсяг закупівель (попит знижується більш високим темпом, чим росте  ціна) η =1 Одинична еластичність Попит росте  в тім же темпі, що і падає ціна Попит знижується в тім же темпі, що і росте ціна 0< η<1 Нееластичний Темп росту  попиту менше темпу зниження ціни Темп зниження попиту менше темпу росту ціни η = 0 Зовсім нееластичний Зовсім не змінюється обсяг закупівель Зовсім не змінюється обсяг закупівель

 

1. Чим більше товарів, що є, з погляду  покупця, замінниками даного, тим еластичніше попит. Наприклад, попит на мило визначеної марки. Якщо ціна на цю марку мила підвищиться, то більшість покупців безболісно перейдуть на інші сорти, хоча хтось, можливо, залишиться вірний своїй звичці (от чому так важливий оборот "з погляду  покупця" у першій фразі цього пункту). Звідси випливає такий висновок: чим більш агрегиований товар ми розглядаємо, тим нижче еластичність. Так, попит на мило взагалі мало еластичний, однак попит на мило "Консул" може мати дуже високу еластичність.
2. Чим вище частка витрат на даний товар у бюджеті споживача, тим вище еластичність. Якщо споживач витрачає на даний товар незначну частину свого бюджету, йому не потрібно змінювати свої звички і пристрасті при зміні ціни. З цього погляду  цікава історія такого товару, як сіль. У середині XІ в. у Росії пуд солі коштував від 50 коп. до 1 руб. через високий податок на соляне виробництво. Для багатьох, особливо в селі, це було непомірно дорого. Після скасування акцизного податку в 1880 р. ціна солі упала в два рази, а споживання виросло на 70 % [58]. Але та сама   сума при великому доході склала б малу частку бюджету, а при низькому доході - значну. Тому еластичність попиту на той самий товар у споживачів з високим доходом менше, ніж з низьким.
3. Еластичність попиту нижче всього в тих товарів, що, з погляду  споживача, є необхідними. Мова тут йде не тільки про хліб. Для одного необхідними товарами є тютюн і алкоголь, для іншого - марки і сірникові етикетки, для третього - джинси "Levі Strauss". Це справа смаку. Різновидом даної закономірності є особливо низька еластичність попиту на ті товари, споживання яких (знов-таки з погляду  споживача) не може бути відкладено. "Мені дуже потрібно" плюс "мені терміново потрібно" - і покупець стає згідливим. Приклад: попит на квіти 8 березня, 1 вересня і т.п.

  Таким чином, при формуванні стратегії  підприємства конче необхідно враховувати  еластичність попиту на продукцію підприємства.

 

Розділ  ІІ.   Діагностика  економіко-фінансової діяльності ЗАТ "Солоницівський комбінат меблевих деталей"

2.1. Характеристика фінансово-економічного стану ЗАТ"Солоницівський комбінат меблевих деталей"

 

     Закрите акціонерне товариство „Солоницівський  комбінат меблевих деталей” веде свою історію з 20-х років ХХ ст.. На сьогодення це велике підприємство основною сферою діяльності якого є випуск комплектуючих для виробництва різноманітних меблів.

     Юридична  адреса підприємства: Україна, 62370, Харківська обл, смт. Солоницівка, вул.Заводська, 1.

     Схему управління підприємством наведено у додатку А.

     Розглянемо  докладніше фінансовий стан підприємства. Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі та наскільки ефективними і без ризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін. Для підприємства, як і для його партнерів, становить інтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан.

     Поряд з якісною ознакою „стійкий фінансовий стан” та бездоганною репутацією підприємства необхідно мати науково  обґрунтовану кількісну узагальнюючу оцінку фінансового стану підприємства. В Україні розроблена й діє Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, що затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за змістом і назвою, одиницями вимірювання, вагомістю та іншими характеристиками чинників фінансового стану. Весь подальший аналіз фінансового стану буде базуватися саме на рекомендаціях даної Методики.

     Першим  етапом в оцінці фінансового стану  підприємства є побудова порівняльного  аналітичного балансу. Методику його складання  запропонував у 20-ті роки один з фундаторів балансознавства М. Блатов. Щоб отримати порівняльний аналітичний баланс, треба вихідний баланс доповнити показниками структури, абсолютної та структурної динаміки вкладень (активи) і джерел коштів (пасиви) підприємства за звітний період.

     У додатках Б і В наведено порівняльний аналітичний баланс ЗАТ „Солоницівський комбінат меблевих деталей”. Розглянемо його докладніше.

     Проаналізувавши порівняльний аналітичний баланс за три останні роки, можна виявити  як позитивне, так і негативне  у фінансовому стані підприємства:

     Позитивне:

• за аналізований період майно підприємства збільшилось на 474,93 тис. грн. або 17,22%, проте слід відмітити, що дане збільшення відбулося у 2005-2006 фінансовому році, а за період 2004-2005 рр. спостерігалося зменшення майна підприємства на 108,00 тис. грн. або на 3,92%;
• збільшення майна відбулося за рахунок збільшення необоротних активів на 93,10 тис. грн. або на 58,89%, оборотних активів на 381,84 тис. грн.. або на 14,69% та збільшення запасів на 627,21 тис. грн. або на 56,21%;
• збільшення запасів на 56,21% в даному випадку можна розглядати як позитивну тенденцію, так як наряду з ними на 122,00% збільшилась виручка підприємства, що свідчить про значне збільшення реалізації продукції підприємства;
• за аналізований період відбулося збільшення власного капіталу підприємства на 33,76 тис. грн. або 17,46% та статутного капіталу на 32,49 тис. грн. або на 17,32%;
• на 189,94 тис. грн. або 7,41% зменшилась кредиторська заборгованість підприємства.

Негативне:

• дебіторська заборгованість збільшилась на 245,08 тис. грн. або на 35,42%, а також враховуючи, що питома вага дебіторської заборгованості у оборотних активах складала у 2006 році 31,40% (при нормативному значенні 10-20%) то це є вкрай негативним показником який свідчить про не виважену політику підприємства стосовно власних дебіторів;
• за період з 2004 по 2006 рік кошти підприємства зменшились на 498,03 тис. грн. або 67,38%, що негативно позначилось на показниках ліквідності підприємства (зокрема на коефіцієнті абсолютної ліквідності який у 2006 році склав 0,08 пунктів при нормативному значенні 0,20 – 0,35 пунктів);

      Розглянемо  детальніше показники оцінювання майнового  стану підприємства (див. табл.. 2.1).

Таблиця 2.1

Показники оцінювання майнового  стану ЗАТ „Солоницівський  комбінат меблевих деталей”

№ п/п Показник Формула для  розрахунку 2004 2005 2006 1 2 3 4 5 6 1 Частка основних засобів в активах Залишкова варість  ОЗ / Активи 0,05 0,07 0,07 2 Коефіцієнт  зносу основних засобів Знос ОЗ / Первісна вартість ОЗ 0,47 0,50 0,50 3 Коефіцієнт  оновлення основних засобів Збільшення  за звітний період первісної вартості ОЗ / Первісна вартість ОЗ х 0,26 0,18

 

      Як  свідчать дані таблиці 2.1 частка коштів інвестованих в основні засоби збільшилась на 0,02 пункта. Як свідчить коефіцієнт зносу основних засобів майно підприємства зношене на 50% і темпи оновлення майна падають (коефіцієнт оновлення у 2006 році зменшився на 0,08 пунктів).