Маркетингова діяльність підприємства

     3.1.2.4. Культурне середовище

     Соціально - культурне середовище включає такі фактори, як соціальні групи, базові цінності, переваги світосприйняття, поведінку, системи поглядів, цінностей, моралі, звичок, мови, стилю життя.

     На  відміну від швидких змін у  технологічному середовищі зміни в  культурному середовищі досить повільні, а деякі цінності залишаються стабільними й незмінними (наприклад, чесність, порядність, відповідальність, за своїх дітей, повага до батьків тощо).

     Молочну продукцію завжди любили, тому її й  далі будуть випускати і розробляти. Яготинська продукція завжди підтримувала культурні традиції, це ми можемо побачити по барвистій упаковці (рис. 3.1).

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 3.1. Барвиста упаковка 

     3.1.2.5. Природне середовище

     Природне середовище як фактор маркетингового макросередовища останнім часом набуває дедалі більшого значення у зв’язку зі зростанням рівня забруднення навколишнього середовища. Досліджується вплив кліматичних умов на стратегію підприємства, до уваги приймається забезпеченість енергією, корисними копалинами, забрудненість навколишнього середовища, якість повітря, води, ґрунту і в зв’язку з цим пошук нових засобів виробництва, технологій, упаковки, які б не пошкоджували природне середовище.

     Своєчасні поставки сировини, матеріалів, електроенергії – все це невід’ємною частиною гарного функціонування Яготинського маслозаводу. 
 

     3.1.2.6. Екологічне середовище

     Екологічні  проблеми були головною причиною виникнення концепції соціально-етичного маркетингу. Її суть у тому, що, задовольняючи  потреби окремих споживачів, фірми  повинні враховувати інтереси суспільства в цілому. Наприклад, у багатьох країнах виникла проблема утилізації металевих баночок з-під напоїв, яка знайшла своє втілення в маркетинговій стратегії щодо упаковування товару.

     Продукція на заводі є екологічно чистою, при виробництві не використовуються неутилізовані шкідливі речовини.

     3.1.2.7. Науково - технічне середовище

     Науково - технічний прогрес, технологічні зміни справляють значний вплив на спосіб життя, поведінку, потреби та переваги споживача. Вони впливають на всі елементи маркетингового комплексу, але більш за все проявляється в аспекті інноваційної діяльності.

Наслідки  впливу науково-технічного прогресу на елементи маркетингового комплексу:

• розроблення нового товару, модифікація товару, пристосування до споживчих потреб, що змінюються;
• зниження витрат виробництва, можливість зіставлення цін, можливість контролю за цінами;
• підвищення швидкості збуту, зростання обсягів збуту, оптимізація контролю за збутом;
• підвищення комунікаційних можливостей, скорочення строків просування, оптимізація планування просування.

   Науково-технічне середовище – це насамперед науково-технічний  прогрес, який проявляється у нових  технологіях і обладнанні. Це негативно  впливає на продукт, оскільки призводить до морального зносу обладнання і змушує підприємство купувати нове устаткування, яке є дорогим, що, в свою чергу, збільшує витрати фірми і ціну продукту.

    Але на Яготинський маслозавод науково-технічний  прогрес впливає добре, хоча обладнання й дороге, але воно окуповує витрачені кошти, за певний час роботи машин, до чого й прагне Яготинський маслозавод, оскільки постійне комплексне удосконалення матеріально-технічної бази дасть змогу піднятися на вищий рівень молочних підприємств.

   3.1.1.8. Визначення загального впливу макросередовища

   Таблиця 3.4

 

   Отже, можна зробити висновки по макросередовищу  Яготинського маслозаводу. Важливу  роль для підприємства відіграють багато факторів, і мають позитивний вплив  такі, як рівень доходів та купівельної  спроможності населення, якщо населення матиме достатній дохід, то зможе купувати продукцію тим самим буде приносити дохід підприємству; роль чисельності населення полягає в тому, що підприємство орієнтується на кількість споживачів, а зараз чисельність населення зменшується (переважає смертність над народжуваністю), і тому завод повинен якомога більше зацікавлювати споживачів, щоб мати змогу розвиватися далі; вартість енергоносіїв та якість природних ресурсів полягає в тому, що підприємство займається пошуком найкращих природних ресурсів (якість води, сировини, матеріалів), щоб виготовляти найкращу продукцію; наявність новітніх технологій на Яготинському заводі розвивається дуже добре. Завод постійно оновлює своє обладнання найновішими машинами. У 2001 році директор з колегами відвідали Німеччину, де ознайомились з роботою тамтешніх молокопереробних підприємств. Ідея встановлення на заводі нового молоко сушильного обладнання, яке обіцяло високу рентабельність та швидку окупність, отримало підтвердження своєї правильності, тому підприємство зупинило свій вибіл на словацькій фірмі, яка виготовляє молоко сушильне обладнання. Це не єдиний приклад, оновлення обладнання підприємства. 
 
 
 
 
 
 

3.2. Аналіз цілей підприємства

   Цілі  підприємства - це його бажаний стан, конкретні межі, яких воно має досягнути в усіх сферах діяльності в кінці стратегічного періоду і на проміжних етапах.

     Важливість  цілей визначається функціями, які  вони виконують:

критеріїв для прийняття рішень; ініціативи або мотиву дій персоналу; інструменту  управління (вимоги до дій персоналу, визначення напрямків розвитку підприємства); координації (забезпечення безконфліктності осіб, які приймають рішення, узгодження дій підрозділів); контролю (порівняння оперативних показників стану підприємства з цільовими).

     Цілі конкретизують місію, виступають орієнтиром і мотивом поведінки всіх членів колективу. І, навпаки, місія є інтеграційним декларативним виразником цілей.

      Будь-яка  діяльність повинна бути цілеспрямованої. Найпоширенішою  помилкою є те, що -  єдина мета фірми це одержання прибутку. Дана мета є найбільш типовою для довгострокового планування діяльності фірми. Однак, у короткостроковому періоді  можливі наступні цiлi фірми:

1.  Одержання прибутку

2.  Досягнення конкретного обсягу збуту

3.  Ріст продажу

4.  Завоювання розташування клієнта й іміджу

5.  Закріплення на ринку

Класифікація  цілей:

1. За змістом (за предметом, сферами діяльності підприємств): 

- економічні;

- соціальні;

- виробничі;

- організаційні;

- технологічні;

- політичні;

- наукові;

- естетичні;

- психологічні;

- екологічні.

2. За спрямованістю на середовище :

- зовнішні;

- внутрішні.

3. За розміром: 

- максимальні;

- мінімальні.

4. За горизонтом планування (часовим): 

- довгострокові  (стратегічні);

- середньострокові (тактичні);

- короткострокові (оперативні).

5. За сферою дії: 

- глобальні;

- регіональні;

- вищі;

- проміжні;

- національні;

- локальні.

6. За ієрархією: 

- цілі підприємства;

- цілі структурних підрозділів і функціональних служб.

7. За сумісністю: 

- сумісні, взаємодоповнюючі;

- індиферентні (незалежні);

- конкурентні.

8. За вимірюваністю: 

- кількісні;

- якісні.

9. За відношенням до бізнесу :

- комерційні; б) некомерційні (суспільні).

10. За персоніфікацією: 

- індивідуальні (особисті);

- групові.

11. За характером діяльності: 

- цілі функціонування;

- цілі розвитку.

12. За стадіями життєвого циклу: 

- цілі створення;

- цілі розвитку;

- цілі згортання.

   В маркетинговій діяльності визначення цілей ґрунтується на наступних  положеннях:

      Цілей у підприємства може бути багато, тому їх потрібно рангувати, тобто виділяти головну ціль і цілі, які визначаються нею.

      Для досягнення головної цілі ставляться основні цілі, для їх досягнення цілі другого рівня, для їх досягнення цілі третього рівня і т. д., так будується “Дерево цілей”.

   “Дерево цілей” — це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку  цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії [25].

     Декомпозиція (розукрупнювання) — це метод розкриття  структури системи, при якому  за однією ознакою її поділяють на окремі складові.

     Декомпозиція  використовується для побудови «дерева цілей», щоб пов’язати генеральну мету зі способами її досягнення, сформульованими у вигляді завдань окремим виконавцям. 
 

Рис. 3.2. “Дерево цілей” Яготинського маслозаводу”

    Яготинському маслозаводу потрібно вибиватися в лідери. Наш маслозавод не раз займав вищі місця за показником якості. Маслозавод постачає свою продукцію лише в Києві та Київській області, тому йому потрібно розширювати ринки збуту, розширити виробництво та обсяг продаж. В 2003-2004 році щодоби Яготинський маслозавод продавав 25 тонн продукції, в 2005 показник збільшився і становив вже 35 тонн, а в 2006 році 60 тонн продукції, 2007-2008 роки принесли рекордні продажі 70 тонн.  Доцільним буде протягом наступних 2 років завоювати ринки інших країн молочною продукцією на 60%.

      Потрібно  почати експортувати продукцію в  країни СНД.

    Залучити  завод до участі в різних виставках і ярмарках; організація роботи демонстраційних залів; безкоштовне розповсюдження демонстраційних зразків; презентація нових видів продукції; гнучка система та інше