Маркетингова діяльність підприємства

     Яготинська  продукція немає реклами на телебаченні, вона “бере” своїх покупців якістю. Якщо споживач хоча б раз скуштував цю продукцію, наступного разу обов’язково обере її знову.

     В структурі заводу за значимістю його діяльності голова заводу правління  ставить на перше місце відділ закупівлі сировини. Цей підрозділ  відносно молодий, але його роль визначальна.  

     Автопарк  заводу нараховує 80 одиниць автотранспортних засобів. Щоденно “на лінію” виходить 70 автомобілів. Перші з них починають вантажитись уже після 2-ої ночі. Ще 14-18 автолавок, які вирушають до Києва, аби зранку доставити яготинські сирки, кефіри і йогурти до столичного покупця, вантажаться о 4 ранку. О 5 ранку починають виїжджати 40 молоковозів, які щодня курсують шляхами Яготинського і сусідніх районів, звозячи сировину на завод. Роботу, яку проводить відділ закупки – багатопланова і складна, на перший погляд ніби й особливо не помітна, але зверз важлива. Коли їдеш селом і бачиш, як сходяться люди з бідончиками чи відрами, аби здати молоко, розумієш – діє налагоджена система. Люди впевнені – молоко їхнє завод забере і з такою ж гарантією щомісяця розраховується. Завдяки роботі відділу ось уже впродовж трьох років підприємство повністю забезпечене сировиною. Якщо в 1997 році завод переробив всього 34 тис. тонн молока, то в останні 2 роки ця цифра зросла вдвічі – 65-70 тис. тонн. Завод поступово розширює зону збирання сировини, удосконалює форми роботи зі здавачами – і це все справа рук відділу закупівлі молока. А вдень в роботу включаються автокрани, бензовози, автобуси для перевезення людей, легковики.  

     Неодноразово підприємство та директор були нагородженні державними відзнаками дипломами: на виставці “Молочна та м’ясна індустрія ХХІ століття” продукція Яготинського маслозаводу отримала 3 медалі. Золотою медаллю виставки відзначено масло “Солодко вершкове” та “Селянське”. А сир “Адигейський” нагороджено срібною медаллю. Нагороди було присуджено за результатами роботи галузевої дегустаційної комісії.

     На  Всеукраїнському конкурсі “Бренд року 2001” завод нагороджено дипломом. Особиста відзнака та медаль від Президента України з нагоди 10-ої річниці незалежності України є високою оцінкою роботи колективу.

      У 2002 р. на загальнонаціональному конкурсі “Вища проба” ВАТ “Яготинський маслозавод” нагороджений золотою медаллю за бездоганну якість продукції та послуг. Також у цьому році директору підприємства О.О. Сіренку присвоєно звання “Заслужений працівник промисловості України”, а у 2005 році був нагороджений Знаком пошани Міністерства аграрної політики (рис.1.2).

                      Рис. 1.2. Нагороди

     Невдоволення  днем сьогоднішнім – рушійна сила розвитку. Зробити сьогодні краще, ніж було вчора – на цьому базується  принцип будь-якого прогресу. Коли ми сьогодні даємо оцінку “відмінно”, то знаємо: це – не межа. Бо добре – підвалина кращого. В цьому діалектика виробничих буднів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ 2. Зміст маркетингової діяльності підприємства

2.1. Концепції управління  маркетингу і їх  використання підприємством

    Іноді виникає конфлікт інтересів компанії, споживачів і суспільства. Комерційні організації у своїй маркетинговій діяльності в умовах конкуренції керуються такими основними концепціями управління виробництвом: удосконалення виробництва; удосконалення товару; інтенсифікація комерційних зусиль; маркетингу; соціально-етичного маркетингу; стратегічного маркетингу.

    Концепція вдосконалення виробництва (виробничо-орієнтована). Стверджує, що споживачі схилятимуться до поширення і доступних за ціною товарів. Отже, керівництво має зосередити зусилля на підвищенні ефективності виробництва й оптимальному формуванні системи розподілу.

    Таку  концепцію доцільно використовувати  у двох випадках: коли попит на товар  перевищує пропозицію; якщо собівартість виробництва товару надто висока і її необхідно знизити.

    Прихильників  концепції багато серед представників  таких галузей народного господарства, які працюють за принципом виробничого конвеєра, постійно поліпшують технологію виробництва, що сприяє, з одного боку, зменшенню витрат, а з іншого – зниженню якості обслуговування. Клієнти сфери послуг часто скаржаться на знеособлювання і низький рівень обслуговування.

    Така  концепція не передбачає попереднього здійснення маркетингових досліджень. За неї реалізуються виготовлені  товари, збільшуються витрати на формування мережі розподілу. І останнє – зменшення ціни на продукцію інколи призводить до зниження іміджу компанії.

    Концепція вдосконалення товару (продуктово-орієнтована). Стверджує, що споживачі схилятимуться  до товарів найвищої якості, з найкращими експлуатаційними властивостями і  характеристиками. Отже, фірма має  зосередити зусилля на постійному вдосконаленні товару.

    Водночас, приділяючи особливу увагу товару, необхідно зважити на потреби  споживачів. Якщо постійно вдосконалювати велосипед (додаючи до нього парасольку, жовтогарячий відбивач, сидіння з відкидною спинкою тощо), його ціна може наблизитись до ціни мотоцикла, і тоді покупцеві вигідніше купити мотоцикл, який розвиває більшу швидкість. Помилкою окремих виробників є «закоханість» у свій товар. Вони  забувають про потреби й можливості споживачів. Повчальною є історія з комп’ютером NeXT С. Джобса. У виробництво було вкладено величезні кошти. Найперший серійний персональний комп’ютер мав мікрофон високого класу та дисковод для компакт-дисків. Наприкінці 80-х років цей комп’ютер не користувався попитом через дуже високу ціну і надмірну кількість технічних нововведень. Тому на початку 1993 року його виробництво було припинено [14]. Таким чином, недоліками подібної концепції є:

    Концепція вдосконалення комерційних зусиль (орієнтації на продаж). Стверджує, що споживачі  не купуватимуть товари фірми в достатній кількості, якщо вона не вживатиме відповідних заходів у сфері збуту та стимулювання.

    Головна увага приділяється після продажному сервісу, гарантійному обслуговуванні, доставці товарів додому, системі  пільг і знижок. На практиці цю концепцію  найчастіше застосовують виробники товарів і послуг (особливо некомерційна сфера), які мають обмежений ринок збуту і про необхідність потенційний покупець навіть не замислюється (наприклад, страхування, продаж енциклопедій і довідників). У передвиборній боротьбі політичній партії зобов’яні продати свого кандидата виборчим дільницям. Для цього існує ціла система: організація зустрічей кандидата з виборцями, різноманітні і радіо- і телеоб’яви, на що витрачаються величезні кошти. Певна річ, метою цієї концепції є продаж уже вироблених товарів, а не виробництво продукції, потрібної на ринку. Як наслідок, у суспільній думці формується переконання, що маркетинг – це лише реклама і заходи , спрямовані для просування товарів.

    Така  концепція ефективна за умов, що покупці, незадоволенні покупкою, швидко забувають про це; на ринку є достатньо потенційних покупців, і фірму не турбує те, що хтось не купуватиме товар повторно; покупці не знають своїх прав і не можуть захистити свої інтереси під час купівлі.

    Концепція маркетингу стверджує, що запорукою досягнення цілей фірми є визначення потреб споживачів і потреб цільових ринків, а також забезпечення бажаного рівня задоволення їх ефективнішими та продуктивнішими, ніж у конкурентів, засобами.

    Основою цієї концепції є комплексне дослідження й аналіз ринку, прогнозування розміру попиту на певний товар і вжиття комплексних заходів стимулювання збуту цього товару.

    Концепція соціально-етичного маркетингу передбачає, що завданням фірми є визначення потреб споживачів. Потреб та інтересів цільових ринків і забезпечення бажаного рівня задоволення потреб ефективнішими і продуктивнішими, ніж у конкурентів, засобами з одночасним збереженням або підвищення добробуту споживача й суспільства загалом.

    Така  концепція орієнтує фірму не тільки на отримання прибутку будь-яким чином, а й на одержання статусу компанії, якій не байдужий розвиток суспільства в цілому. Сьогодні концепція спрямовує свої зусилля переважно на підвищення добробуту соціуму та екологізацію виробництва.

    Концепція стратегічного маркетингу. Сутність цієї найсучаснішої концепції полягає в довгостроковому перспективному плануванні діяльності підприємства з урахуванням ґрунтовного аналізу кон’юнктури ринку. Цього можна досягти створивши економіко-математичні моделі ринку, на базі яких формується стратегії підприємства, спрямовані на задоволення потреб споживачів з урахуванням прогнозу їх розвитку.

    Отже, Яготинський маслозавод використовує маркетингову і соціально-етичну концепцію  розвитку виробництва, і орієнтується на потреби покупців. Будь-яке рішення щодо купівлі певного товару може бути компромісним. Уявлення про потреби споживача складаються тільки внаслідок спеціальних досліджень. Коли всі відділи підприємства працюють, аби задовольнити інтереси клієнтів, формується дворівнева система інтегрованого маркетингу: перший рівень – визначення функцій маркетингу на підприємстві; другий – узгодження роботи всіх відділів.

    Завод кожного року вдосконалює виробництво  продукції і приділяє особливу увагу  якості продукції. Яготинська продукція завжди на ринку виділялася своїми якісними характеристиками, тому що завод постійно закуповує найсучасніше обладнання, для того щоб задовольнити потреби споживачів.

    Підприємство  досліджує й аналізує ринок, знаходячи  нові підходи, обходячи цими розробками своїх конкурентів. Я вважаю, що ці концепції дуже важливі для підприємств і повинні обов’язково застосовуватися, тому що, насамперед, потрібно враховувати потреби споживачів, а потім виробляти продукцію.

    На  даний момент на заводі впроваджується нова концепція стратегічного маркетингу.

    Неправильне розуміння маркетингової концепції  може зумовити гальмування науково-технічного прогресу. Розвиток науки часто на багато років випереджає розвиток суспільства. В результаті створюються вироби, які не змогли б задовольнити потреби споживачів через 20-30, навіть 50 і більше років. Звичайно, бувають випадки, коли фінансуванням подібних проектів займаються комерційні організації. Але нині помічено тенденцію до різкого скорочення фінансування науки такими підприємствами й здебільшого через те, що вони просто невпевнені у своєму існуванні протягом такого значного періоду. Тому таке фінансування повністю повинна взяти на себе держава.  
 
 
 

      2.2. Організаційні побудова  служби маркетингу  на підприємстві

      Маркетингові  організаційні структури, що "вмонтовуються" в систему управління фірмою, мають задовольняти такі вимоги: незначна кількість рівнів управління; створення умов розвитку на підприємстві інтегрованого маркетингу; сприяння постійному задоволенню потреб наявних і потенційних споживачів; забезпечення розвитку інноваційної діяльності; гарантія швидкої адаптації товарів до вимог ринків, на яких діє фірма; сприяння зростанню обсягів продажу та зниженню собівартості продукції.

      Кожне підприємство самостійно формує свою маркетингову структуру. Проте можна виділити декілька типових моделей інтегрованих маркетингових структур.

      Функціональна структура служби маркетингу – передбачає розподіл обов'язків між відділами  щодо виконання певних маркетингових  функцій (планування продукції, маркетингові дослідження, реклама, збут, сервіс). Кожний функціональний підрозділ очолює керівник відділу (відділ реклами, бюро маркетингових досліджень). Ефективна для великих підприємств з вузьким асортиментом, які діють на невеликій кількості ринків. Головна перевага структури в її простоті.

      Коли  кількість товарів, сегментів споживачів і ринків, на яких працює фірма, збільшується, виникає реальна загроза того, що деяким товарам, сегментам і ринкам не буде приділено достатньої уваги. Тоді функціональну структуру реформують у товарну, регіональну або сегментну.

      Товарна (продуктова) структура служби маркетингу – передбачає наявність на підприємстві декількох керівників маркетингу, відповідальних за певний товар і підпорядкованих  віце-президенту з маркетингу.