Маркетинг и стимулирование сбыта

     Розрахунок  регулярного збору Банк здійснює консолідовано, з урахуванням всіх підрозділів та надає його в електронному вигляді і на паперових носіях до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановлені ним строки.

     За  звітний 2009 рік нараховано збору до Фонду 10 655 тис. грн., у попередньому році 2008 - 6 455 тис. грн.

     Сплата  нарахованих зборів проводиться  Банком щокварталу рівними частинами у встановлені Фондом терміни [15]. 

     2.2. Порівняльний аналіз основних показників діяльності ПАТ «Донгорбанк»

     Використовуюси  данні деяких форм звітності : баланс ПАТ «Донгорбанк» (додаток а) та звіт про фінансові результати (додаток  б) проаналізуємо основні показники діяльності ПАТ «Донгорбанк». Отримані результати занесемо до табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Порівняльний  аналіз основних показників роботи ПАТ  «Донгорбанк»

 

Продовження табл. 2.1

 

Продовження табл. 2.1

 

     Станом  на 01.01.2010 активи Банку склали 7096685 тис.грн. проти 7752201 тис.грн. станом на 01.01.2009, тобто  зменшились на 655516 тис.грн. Заборгованість клієнтів юридичних та фізичних осіб за наданими кредитами, у порівнянні з початком року зменшилась на 910704 тис.грн. та склала станом на 01.01.2010 - 4031394 тис.грн. проти 4942098 тис.грн. на 01.01.2009. Сума сформованого резерву під знецінення кредитів зросла з початку року на 607455 тис.грн. і склала на 01.01.2010 - 935419 тис.грн. проти 327964 тис.грн. на 01.01.2009.

     Грошові кошти та їх еквіваленти у порівнянні з початком звітного року збільшились  на 248431 тис.грн. та склали станом на 01.01.2010 - 2 089255 тис.грн. проти 1840824 тис.грн. на 01.01.2009. Зобов’язання Банку на 01.01.2010 склали 6466464 тис.грн. проти 6672278 тис.грн. станом на 01.01.2009, тобто зменшились з початку року на 205814 тис.грн. Власний капітал Банку станом на 01.01.2010 становив 630221 тис.грн. проти 1079923тис.грн. станом на 01.01.2009. Зменшення суми капіталу на 449702 тис.грн. відбулося за рахунок збитку звітного року, який за результатами діяльності Банку за 2009 рік склав 447088 тис.грн.

     Від’ємне  значення фінансового результату діяльності Банку за звітний рік склалось завдяки значному збільшенню витрат на відрахування коштів в резерви під заборгованість за наданими клієнтам кредитами. За 2009 рік ці відрахування склали 629097 тис.грн., проти 169363 тис.грн. у 2008, тобто збільшились на 459734 тис.грн.

     ПАТ «Донгорбанк», відповідно до Закону України „Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та нараховує і сплачує регулярні збори у розмірі та у порядку, встановленому „Положенням про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб”, затвердженим рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, від 14.01.2002, №1.

     За  звітний 2009 рік нараховано збору  до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -10654837,39 грн., у попередньому 2008 році -6454674,01 грн.

     За  станом на 01.01.2010 регулятивний капітал  Банку склав 1071229тис.грн., у тому числі  капітал 1 рівня –612436 тис.грн., капітал 2 рівня – 458 793 тис.грн.

     За 2009 рік зменшення регулятивного  капіталу Банку склало 128250 тис.грн. Зменшення суми регулятивного капіталу сталось за рахунок збитку звітного року, який для розрахунку регулятивного капіталу станом на 01.01.2010 року склав 295753 тис.грн. та за рахунок збільшення суми нарахованих, але не отриманих доходів (за вирахуванням резервів під ці доходи), які станом на 01.01.2010 склали 83517 тис.грн. проти 18530 тис.грн. на початок попереднього звітного року.

     Субординований  борг, що враховується до капіталу Банку, станом на 01.01.2010 склав 463 008 тис.грн. проти 193 544  тис.грн. на 01.01.2009, тобто збільшився на 269464 тис.грн. у порівнянні з минулим звітним роком. Завдяки збільшенню суми субординованого боргу, що враховується до капіталу Банку, сума регулятивного капіталу зменшилась на 128250 тис.грн.

     Норматив адекватності регулятивного капіталу на 01.01.2010 дорівнює 17,50%, при мінімальному значенні 10%. За звітний рік норматив достатності капіталу збільшився на 0,94% [15]. 

     2.3. Створення відділу маркетингу  та стимулювання збут на ПАТ  "Донгорбанк"

     Банківський маркетинг безпосередньо пов'язаний з діяльністю банку та управлінням банківської системи, включаючи як управління самої системи, так і управління персоналом банку. Співробітники банку безпосередньо займаються просуванням банківських послуг на ринку, витрачають великі зусилля та кошти на рекламу і особисте спілкування з потенційними клієнтами банку з метою переконати їх скористатися його послугами, в результаті чого можливі клієнти прийдуть в банк. Проте в наслідок неуважного ставлення до них співробітників банку, у клієнтів може скластися несприятливе враження про банк і вони відмовляться від взаємодії з ним. Тому, діяльність всіх співробітників банку повинна ґрунтуватися на концепції маркетингу, орієнтованої на споживача.

     Для формуючого банківського ринку України, який є важливою структурою сучасної економіки, прийнятний такий маркетинг, який визначає чітку систему взаємозв'язку, а також гарантує вплив усіх чинників на ринок, долучаючи основні елементи маркетингу, такі як:

     - послуга;

     - вивчення умов продажу;

     - засоби доставки послуги на  ринок;

     - реклама, засоби просування послуги,  заходи для створення сприятливої громадської думки про банку і т.д.

     Банківський маркетинг реалізувати на практиці складніше, ніж маркетинг, орієнтований на послугу.

     Банківський маркетинг можна визначити як пошук банком найбільш вигідних банківських продуктів з урахуванням реальних потреб клієнтури. Головне завдання банківського маркетингу полягає в аналізі процесів, що відбуваються на ринку капіталу, тобто безпосередньо в сфері дії кредитно-фінансових інститутів, цілому банківській системі. Це необхідно керівництву банків для того, щоб приймати гнучкі рішення, спрямовані, насамперед, на розширення банківської діяльності та відповідно на збільшення прибутків.

     Найважливішими  елементами, що викликали необхідність застосування маркетингу в банківській сфері, є наступні:

     - розвиток інформаційних технологій  і засобів комунікації на базі  сучасної техніки і як наслідок  розширення регіональної та національної  сфер діяльності фінансово-кредитних інститутів;

     - розвиток конкуренції всередині  банківської системи;

     - обмеження цінової конкуренції  на ринку банківських послуг, пов’язані з державним регулюванням;

     Метою політики керівництва банку та діяльності всіх його служб є залучення клієнтури, розширення сфери послуг, зростання отримуваного прибутку.

     Банківський маркетинг можна визначити як використання банком найбільш вигідних ринків банківських продуктів з  урахуванням потреб клієнтури, що передбачає чітку постановку цілей банку, формування способів їх досягнення, заходів для реалізації планів [2].

     Комерційний характер банків вимагає точного  застосування маркетингу. Специфіка  маркетингу в банківській області  характеризується не тільки особливостями  грошового обороту, який виступає об’єктом всієї банківської діяльності і всієї банківської системи. Банківський маркетинг повинен бути орієнтований на прискорення обігу грошової маси за рахунок безготівкових розрахунків у народному господарстві.

     Маркетингова  ринкова концепція управління діяльністю банку та банківською системи, спрямована на вивчення економічної кон'юнктури, запитів клієнтури і орієнтації на них пропонованих послуг.

     Мета  банківського маркетингу - створення  необхідних умов і відповідних до вимог сучасного ринку капіталу, підвищення конкурентоспроможності та прибутковості, а також вироблення сучасної концепції модернізації банківської системи і банківських послуг в період світової фінансової кризи.

     Цілями  маркетингу в банку також є:

     - формування і стимулювання попиту  на ринку банківських послуг;

     - забезпечення прийнятих управлінських  рішень і планів роботи банку;

     - розширення обсягів послуг;

     - збільшення прибутку.

     Основні завдання маркетингу в банку є:

     - забезпечення рентабельності роботи  банку;

     - забезпечення ліквідності банку  в цілях дотримання інтересів кредиторів і вкладників, підтримка іміджу банку;

     - максимальне задоволення запитів  клієнтів за якістю послуг, що  надаються банком.

     Виходячи  із завдань, банківський маркетинг  орієнтується кількісними та якісними показниками, як:

     - кількість клієнтів;

     - обсяг депозитів;

     - обсяг кредитних вкладень;

     - обсяг інвестицій;

     - розміри здійснюються банком операцій і послуг;

     - показники доходів і витрат банку;

     - дані про швидкості обігу коштів;

     - обсяг витрат на здійснення операцій;

     - терміни обробки документів;

     - ступінь задоволення запитів клієнтів за обсягом, структури та якості послуг; забезпечення збереження конфіденційної інформації;

     - розвиток професійної підготовки працівників банку [14].

     Специфічною рисою маркетингової діяльності банку виступає широка гама факторів, які постійно доводиться тримати під контролем: грошовий обіг і кредитні відносини на макро і мікро рівнях, наявність чималого ризику при виконанні грошових операцій, що випливає з складного переплетення дій численних внутрішніх і зовнішніх обставин та інші.