Дослідження кон’юнктури ринку рекламних послуг

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2013 в 14:21, курсовая работа

Описание работы

Світовий ринок характеризується різноманітним асортиментом конкуруючих товарів і пропозиція на них перевищує попит. Тому українські експортери змушені не тільки шукати не зайняті конкурентами „ніші", а й інтенсифікувати свою рекламну діяльність, організовувати і проводити кампанії більш професійно, управляти рекламним процесом.
В другому розділі роботи наведено динаміку обсягу рекламних бюджетів різних типів, динаміку надання рекланих послуг та ін.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………………..3
Основні риси та особливості ринку рекламних послуг …………………………5
Сутність та особливості ринку рекламних послуг …………………………5
Основні принципи здійснення кон’юнктурних досліджень ринку………..9
Комунікації реклами та їх характеристика………………………………11
Дослідження кон’юнктури ринку рекламних послуг…………………………...14
2.1. Динаміка надання рекламних послуг на ринку України ………………….14
2.2. Фірмова структура ринку рекламних послуг ………………………………30
3. Прогноз кон’юнктури ринку рекламних послуг…………………………………42
Висновки та рекомендації………………………………………………………………48
Перелік використаних літературних джерел…………………………………………..49
Додатки…………………………………………………………………………………...52

Работа содержит 1 файл

Курсак переробка.docx

— 103.78 Кб (Скачать)

На рекламному ринку Прибалтики найбільше займає реклама в пресі, з часткою 45,0%, на другому місці  – телереклама (34,0% загального обсягу ринку реклами. Частка реклами на радіо досить значна, порівняно з  ринком реклами України (12,0% до 4,0%). Реклама  у всесвітній мережі також не користується особливим попитом і становить  менше 1,0% загального обсягу ринку.

Отже, на ринку рекламних послуг спостерігається тенденція до зростання: обсяг деяких комунікаій реклами  зростає стрімко, інших – поступово. Найбільші темпи приросту характерні ринкам телевізійної і  зовнішньої реклами. На далеку песпективу – стрімкий розвиток Інтернет-реклами.

2.2. Фірмова структура ринку рекламних  послуг.

Якщо говорити про специфіку  реклами на українському телебаченні, то вона досить звичайна.  За підсумками 2010 року, в десятку найбільш рекламованих секторів війшли: кондитерські вироби, товари гігієни, розваги, ЗМІ, безалкогольні напої, побутова хімія, алкогольні напої, соціальна реклама, лікарські препарати. Порівняно з 2009 роком, з переліку зникли косметика і побутова техніка. Їх замінили алкогольні напої і продовольчі товари.

В групі лідерів за три роки відбулися деякі перебудови. Найбільш стабільною залишилася реклама ЗМІ, розваг і соціальна реклама. Збільшилась реклама кондитерських виробів, безалкогольних і алкогольних напоїв, продовольчих товарів, знизилась реклама побутової хімії і лікарських препаратів. Однак в цілому слід зазначити, що суми, вкладені в рекламу секторів десятки лідерів, минулого року, порівняно з  2009 роком, помітно знизилися. Частково це можна пояснити доброю розкруткою продукції, яка потребує постійної реклами, однак не в таких масштабах, як раніше. Наприклад, в 2009 році реклама гігієни займала в ефірі перше місце -  внеї вклали приблизно 34 мільйона доларів. В 2010 році в рекламу гігієни було вкладено всього 24,5 мільйона доларів. Реклама кондитерських виробів, в яку в 2010 році було вкладено найбільшу кількість коштів – 25,5 млн. дол., - значно нижче лідера 2009 року. В цілому, порівняно з 2009 роком, помітно зросла реклама тютюнових виробів, транспорту, меблів та інтерєру, будівництва та ремонту, реклами і маркетингу, а зменшилась – галантереї та іграшок, оргтехніки, садівництва, сантехніки.

Таблиця 2.19.

Десятка найкрупніших телевізійних рекламодавців 2010 року

Назва

Обсяг доларів США

Procter&Gamble

17 924 463,02

Nestle

6 785 500,16

Mars LLS

6 564 251,09

Dandy

5 874 547.43

Kraft Jacobs Suchard

5 831 274,43

Unilever

5 822 375,98

Wrigley

4 834 134,25

Olvia-Beta

4 495 192,77

Samsung electronics

3 897 641,95

Немирівський лікеро-горілчаний завод

3 442 965,26


* [9]

З них найбільш сталими, тобто такими, які змогли протриматися на ринку  в першій десятці протягом трьох  років, можна назвати лише чотири: Procter&Gamble,  Nestle, Kraft Jacobs Suchard, Wrigley.

Найбільша кількість брендів (значить  і найменувань продукції) просуває Procter&Gamble (ряд відомих пральних порошків, шампунів, мил, миючих засобів).

Dandy спеціалізується на жувальних  гумках, Mars LLS – на шоколадних  виробах Mars, Snickers та кормі для тварин ”Віскас”. “Корона” окрім щоколаду “Корона” просуває бренди “Якобс”, “Сiєста”. Unilever підтримуєтематику гігієнічних засобів догляду за тілом: Timotei, Rexona, Domestos. Нова компанія, яка несподівано ввійшла в десятку, Olvia-Beta просуває бренди Gala, Chandy.

Брендами, в рекламу яких 2010 року було вкладено найбільшу суму грошей, були: Orbit, Neskafe, Gala, Stimorol, Dirol, Samsung, “Корона”, “Славутич”, “Світоч”, Партія ”Демократичний Союз”. При чому лише два бренди протрималися в десятці протягом 2008-2010 років (“Корона”, Orbit).

 Рекламування брендів на тому чи іншому каналі пов’язане з фінансовими можливостями рекламодавців і цілями їх рекламної кампанії.

Характерною особливістю 2010 року слід назвати збільшення самореклами телеканалів. В 2008-2009роках в тридцятку самих великих телевізійних рекламодавців входили тільки два канала – “Інтер”, СТБ. В 2010 році ж в тридцятку самих крупних рекламодавців входили вже чотири канала:

Таблиця 2.20.

Обсяги витрат телеканалів на саморекламу 2010 року

Канал

Обсяг, дол. США

“Інтер”

5 136 083,46

СТБ

2 631 023,20

“1-ий Національний”

2 165 528,02

“1 +1”

1 165 132,28


          *[8]

Це можна пояснити тим, що останнім часом канали стали приділяти  свої рекламізначно більше уваги: з  ціллю підняти свій загальний  рейтинг.

Отже, за результатами останніх трьох  років можна дійти висновку. Що український рекламний ринок  завойований і поділений, але  між іноземними рекламодавцями.

Як зазначалось вище, в 2010 році відбувся значний прирісткількостіплощин на спеціальних рекламних конструкціях.. Рекордсменом по приросту стала фирма “ЛУВЕРС”, яка збільшила за рік совю мережу з 189 до 378 на кінець року. В Донецьку зявилася навіть нова фірма – “ПЛАЗМА”, - відразу ж впевнено ввійшовша в десятку найбільших в форматі 3х6. Власники великих мереж більше приділяли уваги оптимізації розміщення своїхКонструкцій, хоча і в них приріс  складав  в середньому біля 18% (“BIGBOARD” – 1415 площин, “Poster” - 642 площини, “ALTER-V” – 610 площии.

Нижче наведені ведучі “саплаєри” великого (3х6, 4х10) і малого (1,2х1,8) форматів.

Таблиця 2.21.

Найбільші власники мереж у форматі billboard 3х6, 4х10

Власник

Кількість площин

BIGBOARD

1379

POSTER

607

ЛУВЕРС

352

OCTAGON

312

STAR

252

PEREKHID OUTDOOR

245

ПЛАЗМА

180

ГОРИСПОЛКОМ

166

BBB

155

MALLIS

115

Інші

2864

Разом

6627


*[6]

 

 

 

 

 

 

 

Т аблиця 2.22.

Найбільші власники мереж у форматі city-light & bus shelter 1,2х1,8

Влоасник

Кількість площин

РАЗБОРН

907

ALTER-V

610

UKRAINE ADVERTISING

456

CONSULTING UKRAINE

279

RENATA

154

ДАЛМЕНЕР

136

STAR

128

ГАЛИЦЬКІ КОНТРАКТИ

120

ОДЕСЬКИЙ ДІМ

82

Інші

1310

Разом

4324


        *[6]

Дуже цікаві зміни відбувалися  серед фірм – власників рекламних  констукцій. Спостерігалося збільшення проміжку між першою п’ятіркою та іншими.

 В цілому основна кількість  рекламоносіїв - 75% - зосереджена  в семи найбільших містах. Частка  Києва впала до позначки 29%, разом  з тим спостерігається великий  приріст в Харкові і Донецьку. Переважаючим форматом є щит розміром 3х6.

З середини 2010 року сіті-лайти почали витісняти зупинки. Зменшення кількості зупинок спричинив ряд чинників. По-перше, обмежене коло рекламованих товарів, і як наслідок, труднощі в пошуку рекламодавців. По-друге, необхідність великих витрат по догляду за цими рекламоносіями (через складність конструкції і масовий вандалізм).

 

 

Таблиця 2.23.

Витрати  ведучих рекламодавців в Укрїані за 2010 рік

Фірма

Обсяг витрат, тис. дол.

PHILIP MORRIS

2 037

ВАТ

1 680

RJR

1 527

UMC

886

Reemstma

526

Golden telecom

331

Київстар

331

Samsung

218

Славутич

204

АРГО трейдинг

139


                      *[8]

Незмінним лідером серед рекламодавців  залишається фірма “PHILIP MORRIS”. Однак проміжок між нею та іншиими тютюновими компаніями різко зменшився.. Так, якщо в 2009 році проміжок між “PHILIP MORRIS” та “REEMSTМA”, яка займала друге місце, становив 850 тис. у.о., то тепер різниця між “PHILIP MORRIS” та “ВАТ” становить 350 тис.у.о Варто відмітити, що в 2009 році  “ВАТ” майже не проводила рекламних кампаній, а “REEMSTМA”, навпаки, провівши велику і доцільну рекламну кампанію, в 2010 році на ринку зовнішньої реклами була майже непомітна.

Десятка ведучих торгових марок  яскраво показує фінансову основу розвитку зовнішньої реклами в 2010 році.Кількість рекламних площин, задіекламі тютюну, збільшилось з 1 8000 площин в січні до 3 500 в грудні. Слід відмітити, що на кінець 2011 року чотири основних рекламодавці в категорії тютюну орендували майже однакову кількість площин, приблизно по 750-780 штук. Прогнозують, що на ринок України будуть виходити нові тютюнові кампанії. Це повязано з тим, що в США і Західній Європі загострилася боротьба з курінням і тютюнові фірми змушені засвоювати нові регіони.

Доволі несподівано активувалися на зовнішній рекламі банки, що і  вивело категорію “фінанси” на третє місце. Основними рекламодавцями в цій сфері виступили: “УКРСИББАНК”, ПРАВЭКС-БАНК”, “ПРИВАТБАНК”, а також реклама карточок “WESTERN UNION”.

Таким чином, ринок зовнішньої реклами  повністю відійшов від кризи кінця 2009 року. Відбулася зміна рекламодавців, власникам великих мереж не вдалося задавити дрібних “саплаєрів” (навіть з’явилися нові) і реклама тютюну ще тривалий термін буде найбільшою у зовнішній рекламі.

В 2010 році темп приросту сегменту дівових видань, за даними компанії Media-Box, становить 40%, а обсяги рекламних надходжень збільшилися з 13,1 до 18,3 млн. дол. За попередніми оцінками, їх частка на ринку преси досягла 20%. Сегмент ділової преси приваблює рекламодавців за рахунок цільової аудиторії – економічно активних людей з “середнім” і “вище середнього” доходами, які можуть здійснювати дорогі покупки. Такі люди читають ділову пресу і готові платити за рекламовану в них продукцію, а рекламодавці готові вкладати кошти (реклама в ділових виданнях коштує дорого) за “друковану” комунікацію з потенційними споживачами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.24.

Частка ділових видань на ринку реклами в  діловій пресі. 2010

 

Видання

Витрати,$

Частка, %

1

Бізнес

6391758

49,2

2

Ділова столиця

2933810

22,3

3

Компаньон

2155779

16,9

4

Галицькі контракти

1285104

10

5

Інвестиційна Газета

313671

2,3

6

Office

31409

0,3

Разом

13111531

100


 

Таблиця 2.25.

Частка ділових видань на ринку реклами в  діловій пресі. 2010 року

 

Видання

Витрати,$

Частка, %

% приросту

1

Бізнес

8344824

461

30,6

2

Ділова столиця

4573246

25,5

55,9

3

Галицькі контракти

2494510

13,9

94,1

4

Компаньон

2085025

11,1

-3,3

5

Інвестиційна Газета

280508

1,5

-10,6

6

Office

180383

1

474,3

7

ММ. Деньги и технологии

159852

0,9

-

8

Ділова Україна

90200

0,5

-

9

Мир денег

61950

0,3

-

Разом

18270499

100

39,4

Информация о работе Дослідження кон’юнктури ринку рекламних послуг