Звіт з проходження виробничої практики

Посадова інструкція головного агронома

І. Загальні положення

Головний агроном є технологом виробництва, керівником і організатором виробничої І агротехнічної роботи в рослинництві.

На посаду головного агронома призначають спеціаліста з вищою або як виняток з середньою агрономічною освітою, який має практичний досвід роботи по спеціальності.

Призначає на посаду або звільняє з посади, яку він займає, правління підприємства з відома районного управління сільського господарства з наступним затвердженням загальними зборами членів підприємства.

Головному агроному підлеглі галузеві агрономи і керівники, які очолюють підрозділи рослинництва, а він підпорядковується правлінню.

Основне завдання головного агронома полягає у виконанні планів виробництва продукції рослинництва з найменшими затратами праці та коштів.

Вказівки головного агронома з питань технології проведення сільськогосподарських робіт обов'язкові для всіх працівників рослинництва.

II. Обов'язки

Головний агроном зобов'язаний:

IV.  Забезпечувати виконання завдань виробничо-фінансового плану по виробництву продукції рослинництва.

V.  Здійснювати    безпосереднє    керівництво    виробничою    діяльністю підрозділів рослинництва, бути організатором впровадження в виробництво досягнень науки і передової агрономічної практики. VI.  Забезпечувати раціональне використання земельних угідь:

•              брати    участь    в    розробці    проектів нутрішньогосподарського землевпорядкування;

•              керувати   роботами,    спрямованими   на   освоєння   і   введення   в господарське     використання     нових     земель,     поліпшення     існуючих

сільськогосподарських угідь;

•              розробляти систему заходів по впровадженню і освоєнню сівозмін, раціональної структури посівних площ;

•              вести книгу історії полів, постійно робити записи в шнуровій книзі обліку   земель,    слідкувати   за   правильним   веденням   в   господарстві агрономічної документації.

4)              Організовувати   заготівлю   і   контролювати   дотримання   правил зберігання місцевих, мінеральних і бактеріальних добрив; слідкувати за їх раціональним використанням.

5)              Здійснювати   заходи   по   боротьбі   з   бур'янами,   шкідниками   та хворобами сільськогосподарських культур;  визначати потребу в отрутохімікатах І гербіцидах, забезпечувати їх завезення, зберігання І правильне використання в господарстві.

6)              Розробляти та впроваджувати раціональну систему обробітку грунту з визначенням  оптимальних  строків  сівби та виконання  Інших робіт  по вирощуванню і збиранню врожаю сільськогосподарських культур.

7)              Забезпечувати господарство насінням кращими районованих сортів, своєчасно доводити його до високих посівних кондицій; організовувати апробацію   сортових   посівів   та   правильне   зберігання   І   використання насінного матеріалу.

8)              Розробляти   разом   з   головним   інженером-механіком   заходи   по комплексній механізації виробництва в рослинництві, перевіряти готовність до використання техніки.

9)              Закріплювати машини за виробничими підрозділами, слідкувати за використанням    тракторів    і    інших    сільськогосподарських    машин    у рослинництві, вживати заходів до скорочення їх простоїв, контролювати обсяг і якість виконаних робіт.

10)              Разом з головним зоотехніком розробляти заходи по дальшому зміцненню кормової бази тваринництва.

11)              Брати    участь    у    розробці    основних    показників    діяльності

госпрозрахункових    підрозділів   у   рослинництві,    своєчасно   підводити підсумки   виробничої   діяльності,   працювати   в   постійному   контакті   з головним економістом підприємства.

12)              Брати участь у впровадженні у виробництво прогресивних форм організації і оплати праці, науково обгрунтованих норм виробітку, розробці лімітів грошово-матеріальних витрат.

13)              Брати участь у складанні заявок і обгрунтуванні розрахунків на придбання нової техніки, насіння, добрив, отрутохімікатів і гербіцидів.

14)              Організовувати агротехнічне навчання працівників рослинництва, постійно підвищувати їх виробничу кваліфікацію та агротехнічні знання.

15)              Разом з спеціалістами підприємства брати участь у розробці питань розміщення галузей рослинництва по підрозділах господарства, виходячи з раціональної концентрації та спеціалізації виробництва.

16)              Брати    участь    у    плануванні     і     проектуванні     будівництва зрошувальних,   осушувальних   систем,   зерносховищ,   сушарок  та   інших споруд на території господарства.

17)              Здійснювати    контроль    за    встановленням    якості    продукції, слідкувати    за    своєчасним    виконанням    договорів    з    організаціями заготівельниками.

18)              Контролювати   виконання   планів   капітального   будівництва   і поточного ремонту будівель та споруд, що використовуються в галузях рослинництва.

19)              Готувати і подавати необхідні матеріали на експонати виставки передового досвіду.

20)              Брати участь і сприяти організації агрометеоспостережеиь у господарстві, надавати допомогу у роботі агрометеопостів і агрометеопунктів.

21)              Систематично   проводити   виховну   роботу   серед   працівників рослинництва.

22)              Пропагувати    рішення    уряду    з    питань   розвитку    сільського господарства.

Ш.     Права Головний агроном має право:

1)              Відповідно   до   умов   вносити   необхідні   зміни   в   технологію   і організацію вирощування сільськогосподарських культур та використання техніки.

2)              Давати вказівки агрономам І керівникам виробничих підрозділів з технології виробництва, організації роботи машинно-тракторного парку в рослинництві.

3)              Затверджувати наряди на виконання механізованих та кінно-ручних робіт в рослинництві.

4)              Подавати правлінню пропозиції щодо заохочення кращих працівників та накладання штрафів на порушників правил агротехніки.

5)              Бракувати неякісно виконані роботи і вимагати їх перевиконання без оплати праці.

6)              Подавати    правлінню    підприємства    пропозиції    щодо    підбору, розстановки або звільнення керівників, спеціалістів та інших працівників підрозділів рослинництва.

7)              Слідкувати за правильністю визначення кількості та якості проданої продукції рослинництва.

8)              За дорученням керівника представляти господарство у вищестоящих організаціях, на наукових нарадах і конференціях.

VII.      Відповідальність Головний агроном відповідає за:

1)              Раціональне    використання    землі,    своєчасне    впровадження    у виробництво досягнень науки і передової практики.

2)              Дотримання вимог технології виробництва і Правил внутрішнього розпорядку в рослинництві.

3)              Обґрунтоване та своєчасне складання заявок на придбання техніки, обладнання, насіння, добрив та ін.

4)              Раціональне використання основних засобів і витрачання фонду оплати праці, охорону землі, водних джерел, лісів та ін.

5)              Своєчасне  доведення  до  виробничих  підрозділів  галузі  робочих планів І завдань та їх виконання.

6)              Точне і своєчасне подання бухгалтери і вищестоящим органам звітів даних та довідок про хід виконання сільськогосподарських робіт.

7)              Дотримання   працівниками   рослинництва  правил   охорони   праці, техніки безпеки та виробничої санітарії.

8)              Матеріальні збитки, заподіяні в результаті неправильного керівництва галуззю. Відповідно до існуючого законодавства.

9)              Виконання обов'язків передбачених прийнятою інструкцією.

3.3 Технологія вирощування зернових культур

Для підприємства основними культурами є: озима пшениця, жито, гречка, кукурудза, ячмінь, овес та цукрові буряки.

Головною відмінністю рослинництва від інших галузей виробництва є два визначальних фактора, які впливають на вирощування продукції — земля і кліматичні умови. Тому однією з головних задач при цьому виробництві є правильний обробіток грунту та строки посадки і збору урожаю. Виходячи з цього основним резервом підвищення продуктивності і стійкості землеробства є максимальне використання біоенергетичного потенціалу ґрунту, умов зовнішнього середовища, а також використання потенціалу видів і сортів. Найвища продуктивність сільськогосподарських культур досягається за оптимального співвідношення керованих людиною і некерованих факторів на всіх етапах розвитку рослин.

Суть технології, в тому числі і ефективності - в оптимізації умов вирощування сільськогосподарських культурна всіх етапах розвитку і росту.

Технологія передбачає:

1)              Розміщення посівів на кращих попередниках в сівозміні.

2)              Вирощування високоврожайних сортів з високою якістю продукції.

3)              Оптимальне забезпечення рослин елементами мінерального живлення

з врахуванням їх наявності в ґрунті.

4)              Застосування нових методів обробітку.

5)              Застосування нових сільськогосподарських машин.

6)              Інтегрований захист культур від шкідників і бур'янів.

7)              Застосування регуляторів і стимуляторів росту.

Андрушівська сортодослідна станція як і в більшості сільськогосподарських підприємствах технологія виробництва зернових практично однакова. Всі роботи механізовані.

Технологія вирощування озимої пшениці:

Після збирання попередніх культур, проводиться лущення стерні ( Т-150К, ЛДГ-10), внесення органічних добрив (МТЗ 50, ПЕ-0,8). Після цього проводиться глибока оранка з подрібненням брил (Т-150К, ПЛН-5-35, 2БЗТС-1,0),передпосівне вирівнювання, коткування (МТЗ-80, РВК-З), внесення мінеральних добрив (МТЗ-80, НРУ-0,5) і сівба (МТЗ-80, СП-11, СЗ-3,6). На початку літа підживлення азотистими добривами, згодом проводиться обприскування проти бур'янів (МТЗ-80, СГ-21).

Розділ 4. Економіка праці

4.1 Організація робочих місць

Використання робочої сили на підприємстві значною мірою залежить від організації праці, яка має забезпечувати раціональне поєднання всіх складових виробництва для досягнення найефективнішого використання землі, засобів виробництва, трудових ресурсів з урахуванням новітніх досягнень науки, кращого досвіду, прогресивних технологій, раціональних методів застосування нових технічних засобів. Організація праці здійснюється відповідно до об'єктивних економічних законів. Вона є економічною категорією, що виражає певну взаємодію елементів виробництва, зумовленої єдністю мети, часу, місця.

Під організацією праці розуміють систему заходів щодо раціонального використання робочої сили, в тому числі відповідну розстановку людей у процесі виробництва, розподіл і кооперацію, методи нормування, форми і мотивацію праці, організацію робочих місць. їх обслуговування і необхідні умови праці. Головне завдання організації праці - систематично поліпшувати використання живої праці, що передбачає:

•   розроблення   і   впровадження   раціональних   форм   розподілу   і кооперації праці,   організацію  виробничих  підрозділів,  трудових
колективів;

•   удосконалення   організації  трудових   процесів,   робочих   місць, методів і прийомів праці;

•   удосконалення нормування праці;

•   застосування     найбільш     ефективних     систем     матеріального стимулювання праці;

•   підготовку кадрів і систематичне підвищення їх кваліфікації;

•   зміцнення їх трудової дисципліни та сприяння піднесенню творчої
активності працівників;

•          поліпшення санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних
умов праці; забезпечення раціональних режимів праці і відпочинку.

Розроблені заходи раціональної організації мають відзначатись науковістю, комплексністю, оптимальністю, економічною ефективністю та гуманністю.

На момент проходження практики на сортодослідній станції було зареєстровано 20 чоловік працюючих, з них 3 спеціалісти, тобто 19,2% від загальної кількості, серед яких: з вищою освітою - 2, з середньою спеціальною – 1.

Згідно законодавству, на підприємстві працюють 4 чоловіки інваліди І і II групи ( 3,3% ).

Підприємство повністю забезпечене запчастинами і технікою для обробітку землі, наймають тільки сезонно, лише для оранки і жнив, в разі неможливості виконати ці операції в зазначені строки.

Коефіцієнт ручної праці на підприємстві не великий, практично все механізовано, деякі операції виконуються вручну. Хоча залишається одна з важливих і трудоємних операцій, яку можна було б механізувати - це роздача як грубих так і концентрованих кормі.