Звіт з проходження виробничої практики

              Рентабельність діяльності підприємства

Згідно, зафіксованих в річному звіті Андрушівської державної сортодослідної станції,  даних по фінансових результатах діяльності підприємство в 2006 році отримало збитку на 60 тис.грн , проте вручка від еалізації продукції зросла на 18%, а в 2005 році - на 1,5%

Не менш важливою характеристикою діяльності підприємства є встановлення показників рентабельності його діяльності. Основні показники наведемо в таблиці 10.

Таблиця 18. Показники рентабельності діяльності підприємства

за 2004-2006 роки, %

Аналіз показує, що підприємство в 2005 році було в змозі покривати витрати власними прибутками, однак рентабельність в 2004 та 2006 роках мала від’ємне значення. Відмітимо, що впала рентабельність продажу на 9,6% до -14,7%, погіршилися показники рентабельності основної діяльності та рентабельності реалізованої продукції. Дещо краща картина спостерігається з показниками рентабельності статутного капіталу та рентабельності власного капіталу. Загалом підприємство не є рентабельним і потерпає від збиткової діяльності.

Розділ 3. Менеджмент

3.1 Організаційна структура управління Андрушівської державної сортодослідної станції

Андрушівська сортодослідна станція  має такі підрозділи: 2 тракторні бригади, 2 млини, 1 ремонтна майстерня, 1 склад, 1 комора, об'єктів соціальної інфраструктури немає.

Важливим елементом господарського механізму є створення ефективного організаційного організму АПК. Організаційний механізм охоплює організацію процесу функціонування системи, якою управляють і організацію структури управляючої системи, які регулюються системою організаційно-правових нормативів і стандартів. Перш за все це статут Андрушівської сортодослідної станції, Закон України “Про підприємство в Україні" тощо.

Під організаційною структурою розуміють сукупність підрозділів підприємства, виробничого, господарського, допоміжного і культурно-побутового призначення. Це бригади, цехи, відділки, дільниці, майстерні, житлово-комунальні господарства тощо.

До факторів, що визначають організаційну структуру підприємства слід віднести: природноекономічні та екологічні умови; розмір господарства; рівень технічної забезпеченості підприємства та ряд інших факторів.

Вище визначені фактори впливають на зміст, обсяг і склад робіт по функціям управління, систему підпорядкованості, визначають основні напрями вдосконалення організаційної та управлінської структури.

На підприємстві склалася організаційна структура управління, що являє собою сукупність підрозділів господарства, зайнятих основною діяльністю, а також обслуговуючих і допоміжних виробництв, які здійснюють свою діяльність на основі кооперації і поділу праці в середині Андрушівської сортодослідної станції. Організаційна структура підприємства базується на бригадному принципі.

Бригади в господарстві діють як первинні трудові колективи, працівники яких пов'язані між собою єдиним виробничим процесом, виконують весь цикл робіт і відповідають за кінцеві результати.

Функціональні служби здійснюють кваліфіковане керівництво окремими галузями відповідно до діючих на підприємстві положень про ці служби.

Обслуговуюче і підсобне виробництво в господарстві представляють: ремонтна майстерня, млини, комора, складське господарство.

Структура управління Андрушівської сортодослідної станції  являє собою упорядковану сукупність взаємопов'язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службових зв'язків між структурними підрозділами апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами і працівниками, а також регламентує потоки Інформації у системі управління.

В своїй діяльності керівники спираються на функціональні служби, які очолюються головними спеціалістами галузей.

Головні спеціалісти підприємства: керівники відділків, заступник головного бухгалтера, начальник відділу кадрів, агрономи, зоотехніки перебувають у безпосередньому підпорядкуванні керівника. Діяльність апарату управління Андрушівської сортодослідної станції  регламентують наступні організаційно-правові документи: статут, колективний договір, посадові інструкції.

Враховуючи результати проведеного аналізу можна стверджувати, що наявна організаційна будова і структура управління є не досить ефективними. Завжди існує можливість покращення системи управління підприємством, тобто подальшої раціоналізації її. Для цього необхідно, щоб раціоналізація забезпечувала комплексний характер і системний підхід до розроблюваних і впроваджуваних заходів. Система управління повинна удосконалюватися на всіх рівнях, починаючи від керівництва трудовим колективом і закінчуючи галузевими, міжгалузевими і функціональними органами господарського керівництва. При організації вдосконалення організаційної структури запропоновані заходи повинні бути економічно обгрунтовані і спрямовані на вирішення нових завдань, впровадження раціональних форм поділу праці, високопродуктивне використання виробництва і праці, раціональну організацію обслуговування основного виробництва.

3.2 Посадові інструкції на підприємстві

В статуті вказані загальні положення, місцезнаходження, юридичний статус, мета та предмет діяльності господарства, засновники, майно і статутний фонд, порядок розподілу прибутку та покриття збитків. Також в статуті вказані органи управління та контролю підприємства, їх права, компетенції та порядок скликання.

є   нормативним   актом,   на   підставі   якого усіх   соціально-економічних,   виробничих,   і

Колективний   договір здійснюється   регулювання трудових відносин.

Положення про підрозділ апарату управління є документом, який регламентує структурну будову і порядок роботи певного підрозділу. У положенні визначаються основні завдання структурного підрозділу, його склад та розміри, ступінь організаційної та виробничої самостійності, права та відповідальність, а також характер зв'язків з Іншими підрозділами в умовах ринкових відносин.

Положення про структурні підрозділи розробляється на основі міжгалузевих типових положень, затверджених Кабінетом Міністрів України або відповідними керівними органами. За ними складаються посадові інструкції, в яких зазначають:

>              точну назву посади , для якої розробляють інструкцію;

>              до якого підрозділу належить;

>              кому підпорядковані;

>              прізвище особи, яка виконує функції цього працівника у період його

відсутності;

>              порядок призначення та звільнення з посади;

>              документи якими повинен керуватися працівник;

>              основні його обов'язки;

>              взаємозв'язки з працівниками інших підрозділів;

>              права;

>              відповідальність.

Посадові Інструкції повинні забезпечувати: по-перше, дотримання принципу єдиноначальності і персональної відповідальності працівника за доручену ділянку роботи; по-друге, органічний зв'язок підрозділів та найбільш доцільне поєднання обов'язків і повноважень між ними; по-третє, чітку систему підпорядкованості; по-четверте, створення умов для вирішення виробничих питань на можливо нижчому рівні управління; по-п'яте, оптимальну норму обслуговування та кількість керівних об'єктів і виконавці

Кожен працівник виконує лише ті функції, які визначені посадовими інструкціями працівника, в межах чітко визначених своїх повноважень, які теж зазначені у посадових інструкціях. їх діяльність неповинна суперечити чинному законодавству і нормативно-правовим документам підприємства.

Посадова інструкція директора (керівника).

І.    Загальні положення

Директор є керівником і організатором всієї виробничої і фінансової діяльності господарства. Він очолює роботу правління і здійснює повсякденне керівництво діяльністю його членів по забезпеченню виконання рішень загальних зборів, направляє і координує роботу всіх ланок апарату управління; представляє господарство в адміністративних та громадських організаціях.

Керівника обирають на посаду або звільняють з посади загальні збори ( збори уповноважених) членів господарства.

На посаду керівника обирають спеціаліста з вищою або як виняток середньою спеціальною освітою (агроном, зоотехнік, економіст, менеджер та ін.), який має достатній практичний досвід роботи І організаторські здібності.

Основним завданням керівника є виконання передбачених виробничо-фінансовим планом завдань господарства.

У своїй діяльності керівник керується рішеннями діючим законодавством, Статутом підприємства, Правилами внутрішнього розпорядку, рішеннями загальних зборів та правління підприємства.

П.    Обов'язки

1)              Здійснювати      повсякденне      керівництво      організаційною, виробничо-фінансовою   діяльністю,   культурно-побутовою   і   виховною роботою в господарстві.

2)              Очолювати діяльність правління, широко залучати до управління громадські організації та актив господарства.

3)              Керувати  роботою  спеціалістів  і  керівників виробництва по перспективному, річному, поточному плануванню виробничо-фінансової діяльності, розробці і впровадженню у виробництво заходів раціональної системи ведення господарства і окремих його галузей.

4)              Здійснювати контроль за діяльністю виробничих підрозділів і дотримання принципів внутрішньогосподарського розрахунку.

5)              Організовувати роботу керівників і спеціалістів на виконання планів виробництва.

6)              Забезпечувати збереження громадської власності та економне витрачання матеріальних і грошових засобів підприємства.

7)              перевіряти   своєчасність   подання   і   достовірність   державної звітності.

8)              Забезпечувати швидке освоєння і введення в дію виробничих будівель, споруд, нового обладнання і техніки.

9)              Забезпечити  ефективне  використання  основних  І  оборотних засобів виробництва.

10) Підбирати кадри та вносити пропозиції правлінню підприємства щодо розстановки керівників і спеціалістів.

її) Здійснювати контроль за дотриманням виробничими підрозділами затверджених Правил внутрішнього розпорядку.

12)              Очолювати роботу по розробці  та впровадженню принципів наукової організації, управління і прогресивних форм оплати праці.

13)              Забезпечувати   раціональне   використання   місцевих   джерел сировини, матеріалів та відходів виробництва.

14)              Забезпечувати  виконання рішень  вищестоящих міністерських сільськогосподарських     органів,     загальних     зборів     та     правління підприємства.

15)              Згідно з Статутом підприємства готувати і проводити загальні збори, засідання правління, слідкувати за правильністю прийнятих рішень.

16)              Забезпечувати виконання правил охорони, техніки безпеки і гігієни праці.