Виробничий потенціал економічної системи

2. В процесі використання ОФ зношуються. В економіці розрізняють фізичне (матеріальне) і моральне (економічне) зношення. Фізичне зношення – це матеріальне зношення ОФ, в результаті якого вони перестають задовольняти вимоги, які до них ставляться. Воно може наступити в результаті використання, неправильного використання (зберігання) і невикористання. Всі ОФ підлягають ремонту, щоб усунути зношення. Міра фізичного зносу розраховується за показником коефіцієнту фізичного зношення:

αф=Тф/Тн

Тф –  фактичний термін служби

Тн –  нормативний термін служби

αф=А (сума аморт. відрахувань)/ Sп.

αф= S рем/ Sп.

S рем  – вартість ремонту

Крім  фізичного зношення, ОФ підлягають моральному зношенню, яке відбувається внаслідок впливу НТП. Є 2 види морального зношення:

1-го  роду – спричиняє НТП, що проявляється в підвищенні продуктивності праці в галузях, які виготовляють основні засоби.

2-го  роду – це втрата ОФ частини  їх вартості в результаті появи  сучасніших, більш продуктивних  ОФ, кращої організації виробництва.  Його можна усунути шляхом модернізації.

Економічним мірилом морального зношення може служити  коефіцієнт морального зношення:

αм= (Sп- Sв) /Sп 

Коефіцієнт  загального зношення:

αз= 1-(1- αф)*(1- αм)

3. Амортизація – це поступове погашення вартості ОФ шляхом перенесення її на вартість виготовленої продукції. Норми амортизації (встановлений розмір амортизаційних відрахувань за певний період часу, виражений в % до їх первісної або переоціненої вартості) використовуються для розрахунку суми амортизаційних відрахувань:

А= (Sп*Нам)/100%

А –  сума амортизаційних відрахувань

Нам=(Sп- Sв)/( Sп*Тсл)*100%

Тсл –  термін служби

Спрощено  норми амортизації розраховуються як величини, обернено пропорційні  термінам корисної експлуатації окремих  видів необоротних активів.

Всі ОФ в Україні згідно прийнятого “Положення про порядок визначення амортизації і віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства” поділяються на групи:

будівлі, споруди, передавальні пристрої (норма  амортизації – 5%)

транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади, інструменти, інформаційні системи (25%)

інші (15%)

Можуть  бути застосовані такі методи амортизації  необоротних активів:

1. Прямолінійний.

2. Зменшення  балансового залишку (залишкової  вартості)

3. Прискореного  зменшення балансового залишку (залишкової вартості).

4. Суми  чисел (кумулятивний).

5. Виробничий.

Прямолінійний метод.

За цим  методом річна сума амортизації  визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період використання об'єкта основних засобів.

Річна сума амортизації дорівнює:

(первісна  вартість – ліквідаційна вартість)/корисний  термін використання.

Наприклад, первісна вартість об'єкта 80 000 грн., термін його корисної експлуатації — 5 років. Очікується, що цей об'єкт основних засобів буде мати ліквідаційну вартість 10 000 грн. Річна сума амортизації об'єкта основних засобів дорівнює:

(80000 –  10000)/5 = 14000 грн.

Розподіл  амортизаційних відрахувань

Прямолінійний метод має свої переваги та недоліки. Переваги: простота розрахунку, рівномірність  розподілу суми амортизації між обліковими періодами, забезпечує порівняльність собівартості продукції з доходами від її реалізації.

Недоліки: не враховує моральне зношування, відмінність  виробничої потужності об'єкта основних засобів у різні роки його експлуатації, не враховує необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації об'єкта.

Амортизаційні відрахування за методом зменшення  балансового залишку визначаються за допомогою фіксованого (постійного) відсотка від залишкової вартості об'єкта. Норма амортизації в цьому випадку розраховується так:

t√(ліквідаційна вартість/первісна вартість)

де t —  термін корисної експлуатації об'єкта

Якщо  розрахункову величину амортизаційних відрахувань віднести до первинної  вартості основних фондів, то норми  амортизації розподіляють за регресивною шкалою.

За даним  методом річні амортизаційні відрахування протягом періоду експлуатації постійно зменшуються і в результаті не повністю компенсують амортизовану вартість основних фондів. Тому доволі часто використовується комбінація методів зменшеного залишку і рівномірної амортизації (здійснюється в другій половині терміну експлуатації основних фондів). Це дозволяє повністю амортизувати їх первинну вартість.

Наприклад, припустимо, на підприємстві встановлено  певного типу обладнання вартістю 100 тис. грн. Списання проводяться в розмірі 20% від балансового залишку. Щорічні амортизаційні відрахування виглядають так:

За три  роки списано 48,8 тис. грн., тобто 18,8 тис. грн. — прибуток, прихований у витратах виробництва, який повністю звільнений від оподаткування і перерахований в амортизаційний фонд. Кошти з амортизаційного фонду можуть бути використані для інвестицій.

Метод прискореного зменшення балансового  залишку.

Згідно  з цим методом річна сума амортизації визначається як добуток балансового залишку об'єкта на початок звітного періоду та норми амортизації, яка обчислюється із терміну корисного використання об'єкта і подвоюється. Ліквідаційна вартість об'єкта в такому разі не береться до уваги.

У попередньому прикладі річна норма амортизації  обладнання становила 20%, отже, подвійна норма дорівнюватиме 40%.

Зробимо розрахунок амортизації для кожного  року корисної амортизації обладнання в таблиці.

 

Суму  амортизації останнього року розраховують у такий спосіб, щоб балансовий залишок об'єкта наприкінці періоду його експлуатації був не менший, ніж його ліквідаційна вартість.

Метод суми чисел (комплексний) також характеризується постійним зменшенням річних амортизаційних відрахувань. На відміну від методу зменшення балансового залишку він забезпечує повне відшкодування балансової вартості основних фондів. Річна норма амортизації за цим методом визначається діленням кількості років, що залишились до кінцевого використання об'єктів основних засобів, на суму чисел від одиниці до числа, яке дорівнює встановленій тривалості використання цього виду основних засобів.

Наприклад, припустимо, що придбаний верстат  служить 6 років. Розглянемо ряд послідовних  чисел терміну служб: 1, 2, 3, 4, 5, 6. Підрахуємо суму чисел —21. Числа послідовного ряду в зворотному порядку діляться на їх загальну суму, тобто в перший рік дозволяється списувати 6/21 від первинної вартості, в другий 5/21; в третій 4/21 і т.д.

Формула для визначення норми амортизації  за методом сум року t має загальний вигляд:

(2 (Тн  – t + 1))/(Тн(Тн + 1))

Тн —  корисний термін використання об'єкта, років;

t— рік,  для якого визначається норма  амортизації.

Виробничий  метод. У цьому випадку нарахування  амортизації здійснюється залежно  від виробітку об'єкта за увесь період експлуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготовленої продукції, відпрацьовані години, величина пробігу тощо). Сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції за звітний період та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням частини вартості об'єкта, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням цього об'єкта.

Виробнича ставка амортизації (Ва) = (ПВ – ЛВ)/обсяг випуску продукції за певний період часу

Сума  амортизаційних відрахувань за певний період часу = обсяг випуску х  Ва

Наприклад: первісна вартість об'єкта основних засобів 100 000 грн. Ліквідаційна вартість — 10 000 грн. Загальний обсяг виготовленої продукції 150 000 одиниць. У квітні виготовлено 12 000 од. Розмір амортизаційних відрахувань визначається: Ва = (1000000 – 10000)/150000 = 0,6 (грн./год); Аквітень = 12000 х 0,6) = 7200 грн.

Прискорена  амортизація забезпечує, по-перше, прискорене відновлення об’єктів основних засобів; по-друге, є гарантією проти втрат від морального зношування основних засобів, викликаних швидшим заміщенням їх вартості.

Прискорена  амортизація забезпечує списання до двох третин вартості основних засобів в першій половині терміну їх служби. У випадку вибуття та заміни основних фондів до завершення корисного терміну їх експлуатації прискорена амортизація забезпечує зменшення втрат через недоамортизовану величину вартості більшою мірою, ніж рівномірний метод амортизації.

Приклад розрахунку величини амортизаційних відрахувань  за лінійним методом та за методом спадного балансового залишку. Вихідні дані прикладу:

початкова вартість основних фондів — 400 тис. грн.

норма лінійної амортизації — 12,5 %, що становить половину норми за методом спадного балансового залишку.

За методом  лінійного списання:

період  експлуатації об'єкта 8 років (100:12,5) щорічні  списання;

400 тис: 8 років = 50 тис. грн.

За методом  спадного балансового залишку:

суми  амортизаційних відрахувань:

1-й рік  — 100 тис. грн.

2-й рік  — 75 тис. грн.

3-й рік  — 56 тис. грн.

4-й рік  — 42 тис. грн.

5-й рік  — 32 тис. грн.

6-й рік  – 24 тис. грн.

7-й рік  — 18 тис. грн.