Удосконалювання управління закупівельною діяльністю організації

     Даними  для аналізу є відомості про  чисельність, склад, освіту, стаж роботи, заохочення та стягнення, плинність  кадрів, втрати робочого часу, витрати  на апарат управління, форми підвищення кваліфікації тощо. Обстеження персоналу  повинно проводитися з точки зору відповідності чисельності персоналу трудомісткості робот і винагородження та якості їх виконання.

     Виділене  коло питань, що вирішуються логістиками: транспорт і перевезення; контроль запасів і виробничих планів; управління продажами і замовами; обслуговування споживачів; управління складським господарством; дослідження в сфері логістики; удосконалення системи. Для їх вирішення створюється структура, склад функцій якої наступний: розвиток і формування системи; визначення логістичної стратегії підприємства; адміністрування і координація взаємозалежних функцій; специфічні логістичні функції. Для їх виконання вирішується система задач (рис. 3.1.).

     В курсовій роботі пропонується методика аналізу управління з точки зору логістичного підходу, що дозволяє визначити ефективність функціонування логістичної системи і визначити шляхи її підвищення, що складається з трьох етапів.

     На  першому етапі аналізу дається  загальна характеристика структури  управління та принципів, на яких ґрунтується  її функціонування, проводиться аналіз системи управління інформаційними потоками. 

     Поєднання якісних та кількісних аналітичних  показників на даному етапі дозволить  виявити першочергові напрямки її розвитку та перебудови. Якісний аналіз організаційної системи доцільно доповнити аналізом кількісних показників (табл. 3.1).

     З наведених даних випливає, що рівень керованості в структурі управління підприємств недостатній, ієрархічність  управління, що дасть найкращу керованість, має не перевищувати двох, а на практиці вона складає від трьох до чотирьох рівнів. Інші показники також свідчать про можливість оптимізації структури управління матеріальними потоками, підвищення його ефективності та оперативності.

     На  другому етапі здійснюється економічний  аналіз результатів роботи структури управління матеріальними та інформаційними потоками. Його результати дозволяють виявити резерви скорочення витрат на функціонування управлінської підсистеми, поліпшити її зв’язок з виконуючими підрозділами.

     Третій  етап – аналіз діяльності підрозділів, що здійснюють логістичний цикл підприємства. На ньому здійснюється аналіз виконання управлінських рішень, склад та стан технічних засобів і складів, що задіяні в логістичному циклі та створюються передумови для створення якісного та комплексного плану перетворення всієї операційної та управляючої систем підприємства. 
 

 

     

    

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 3.1. Структура задач інтегрованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками підприємства

 

    

Таблиця 3.1.

Характеристика  показників аналізу структури управління матеріалопотоками промислового підприємства ВАТ «КЗЕЗУ»

 
 

     3.2. Розрахунок ефективності запропонованих заходів  

     Основною  задачею логістичної системи  управління запасами підприємства у  сфері постачання є адекватне, бажано бездефіцитне задоволення потреб виробництва в матеріальних ресурсах із максимально можливою ефективністю. Формування логістичної системи управління запасами рекомендується здійснювати відповідно до алгоритму, наведеному на рис. 3.2.

    Одним з основних етапів розробки логістичної системи є ідентифікація об'єктів управління, яку пропонується здійснювати шляхом спільного проведення аналізу АВС і XYZ, результатом якого є виділення головних, найважливіших ресурсів фірми і встановлення на цій основі пріоритетів у структуризації об'єктів управління логістичної системи, що розробляється.

    

     Рис. 3.2. Алгоритм формування логістичної системи управління запасами підприємства 

     Основою для створення системи управління матеріально-технічним забезпеченням на ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» є структура пріоритетів в управлінні логістичною системою, а алгоритм формування логістично-орієнтованої системи управління показано на рис. 3.3. 

 

     

      
 
 
 
 
 
 
 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 3.3. Алгоритм створення логістично-орієнтованої системи управління

 

    

     При реформуванні управління пропонується застосування підходу, коли в межах одної структурної одиниці об’єднуються всі види діяльності з управління матеріальними ресурсами підприємства.

     Саме  цей підхід орієнтований на підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на протязі всього ланцюга "постачання – виробництво – збут".

     Після проведення аналізу проектується нова система управління матеріальними  та інформаційними потоками. Для цього  необхідно виконання наступних  робіт:

• визначити сильні та слабкі сторони системи управління матеріальними та інформаційними потоками підприємства, ступінь інтегрованості інформаційних та інших систем підприємства з постачальниками та споживачами;
• визначити та проранжувати показники, за якими буде оптимізуватися система; створити та проаналізувати варіанти змін, що будуть внесені до системи управління логістикою підприємства. Для порівняння між собою варіантів, що будуть розглядатися, пропонується використовувати інтегральні показники на основі адитивної чи мультиплікативної моделі.

     Пропонується  використання наступного підходу до визначення оптимального варіанта змін:

• визначення системи показників та їх ранжування;
• оцінка їх значень за умов внесення різних змін в організаційну структуру;
• визначення оптимального значення для кожного показника;
• нормування показників;
• отримання інтегрального показника за формулою

, де i –  варіант перетворень, j – номер  показника, w_j – вага j-го показника, q_ij – нормоване значення j-го показника для i-го варіанту;

• вибір оптимального варіанта перетворень за максимальним значенням інтегрального показника.

     Для нормування пропонується перетворення різних за порядком та економічним змістом показників в умовні одиниці на основі процентного відношення до оптимального значення за формулою

       якщо оптимальний  показник найбільший

     та  в іншому випадку  ,

     де p_ij – значення j-го показника для i-го варіанта перетворень,

       – оптимальне  значення j-го показника для i-го  варіанта.

     Для вдосконалення системи використання матеріальних ресурсів пропонується впровадження заходів, що можуть бути поділені на дві групи. До першої відносяться організаційно-економічні заходи, а до другої – виробничо-технологічні.

     Результатом реорганізації стане помітне  поліпшення оперативного управління матеріальними ресурсами, що здійснюються на території підприємств та й поза їх межами, під час постачання та відвантаження та монтажу готової продукції. Надання вдосконаленій структурі управління повноважень самостійно вирішувати всі питання, що виникають під час управління матеріальними потоками, окрім позитивних наслідків, що вже згадувалися, значно спростить процедури, що відбуваються в постачанні та просуванні матеріалів, дозволить досягти більш високого рівня контролю матеріальних потоків, зменшить витрати на їх здійснення та управління.

     Можливі три варіанти вирішення проблеми створення інтегрованої автоматизованої  системи управління підприємством: на основі програмно-апаратних комплексів провідних світових розробників; програмного  забезпечення того ж напрямку, розробленого в Україні чи країнах СНД; створення продукту аналогічного призначення власними силами. За результатами проведеного аналізу найприйнятнішим для підприємств визнано третій варіант. Систему управління інформаційними потоками запропоновано створювати за наступною моделлю (рис. 3.4). Економічний ефект від впровадження нової системи управління охарактеризовано в табл. 3.3

    Таблиця 3.3.

Ефективність  впровадження запропонованої системи  управління матеріальними потоками

 

     Запропонована система заходів щодо вдосконалення роботи системи управління матеріальними та інформаційними потоками промислових підприємств на основі логістичної концепції, враховує зарубіжний досвід та  адаптована до умов національної економіки. Запропонована модифікована організаційна структура управління логістичним циклом, заснована на логістичному підході.

     Аналіз, основою якого є визначення ефективності діяльності управлінського персоналу, організації його роботи, використання необхідних засобів автоматизації та механізації, рівня підготовленості управлінського персоналу, відповідності його діяльності виробленій стратегії розвитку підприємства, дозволяє виявити сильні та слабкі сторони управління логістичним циклом при здійсненні структурних перетворень для створення логістично-орієнтованої системи на промислових підприємствах.

       

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 3.4. Концептуальна модель інформаційної  системи підприємства з точки  зору логістики