Розробка системи управління об’єктом

       Вантажні  перевезення здійснюються висококваліфікованими  водіями при участі професійного диспетчера. Всі рейси транспортних перевезень відслідковуються й контролюються.

       ТзОВ  "ЮсА" планує у майбутньому подальше розширення спектру послуг, що надаються та покращення їх якості із урахуванням вимог і бажань замовників, вивчення та впровадження у виробництво найновітніших технологій. Надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів, механізмів, вузлів та агрегатів підприємствам, організаціям, фізичним особам, утворення цеху по регенерації автогуми для вантажних автомобілів методом наварювання

       Ключовими факторами конкурентної боротьби є: характер розподілення ринкових частин, темпи росту ринку, рентабельність ринку.

       Підприємство свій фірмовий бланк, печатку з повним найменуванням державною мовою, необхідні штампи, діє на принципах господарського розрахунку.

       В нашій організації діє ряд  способів заохочування робітників: підвищення заробітної плати, премії, перспектива  кар’єрного росту, індивідуальні заохочення, створення зручних умов праці, Розширення повноваження працівника, дозвіл брати йому участь у прийнятті рішень. Створення диференційованої систему винагороди. Для певної категорії працівників мотивацією є навчання (підвищення кваліфікації), для інших — оплата проїзду до місця роботи. Для керівного складу мотивуючим чинником є акції і опціони на їх купівлю.  
 
 

       1.2 Розробка сценарію діяльності підприємства 

    Кожна компанія, яка тільки но розпочинає свою діяльність або вже існує, на початку повинна чітко представити потреби та перспективи в фінансових, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсів, джерело їх отримання, а також вміти чітко виконувати розрахунки ефективності використовування цих ресурсів, які існують в процесі діяльності фірми. В умовах ринкової економіки підприємцям не варто розраховувати на стабільний дохід та успіх без чіткого та ефективного планування своєї діяльності, постійного сбору та акумулювання інформації як про стан цільових ринків, положенні конкурентів на них, так і про власні можливості та перспективи. Одним із головних напрямків стратегічного планування є бізнес – планування, яке прогнозує перспективу розвитку, у випадку якщо він доцільно складений і відповідає на головне питання бізнесмена –  чи варто вкладати кошти в той чи інший проект, чи даси він очікуваний дохід, який зможе потім окупити усі затрати сил та засобів. Кожна з компаній та фірм, яка має свій початок, свою початкову діяльність. Звичайно, свої сили та потужності для виконання тих чи інших робіт, потрібно розраховувати в межах свого бюджету і перспектив розвитку. Для роботи підприємства, насамперед, необхідна земля, для побудови підприємства, люди, які б там працювали, задовольняючи потреби замовників, а також капітал, який утворюють товари тривалого використання, вироблені для виробництва інших товарів, в якості яких можуть виступати дорожньо-будівельні машини, комп’ютерна техніка, верстати і т.д.

    Перспективні  напрямки роботи підприємства

 Визначення та вирішення головних та проблемних питань галузі шляхом:

• підвищення результативності та якості роботи;
• залучення до вирішення проблем провідних фахівців інших установ і організацій;
• комплексного вирішення взаємопов'язаних проблем (дослідження → дослідне опробування → виробниче впровадження → моніторинг → внесення змін в технології та нормативи → включення до проектів);
• розширення співпраці з закордонними колегами;
• участі в міжнародних заходах;
• організації та проведення семінарів, конференцій та виставок з метою ознайомлення працівників галузі з передовим досвідом;

      В основі діяльності вищого керівництва лежить глибокий аналіз діяльності підприємства, а одним із головних елементів її є маркетинг та нововведення. Кожен менеджер водночас представляє собою одну із форм підприємницької діяльності. Керівництво не може бути чисто бюрократичним, адміністративним актом або схилюватись на політичні домисли. Це по справжньому творча діяльність, яка виключає всі форми пристосування. Воно повинно постійно, активно, в широких масштабах створювати нові умови існування.

    Вище  керівництво ставить перед собою  цілі. Спочатку вони набувають форму  бажаного, потім в процесі розробки конкретних планів і постановок конкретних задач для окремих сфер діяльності підприємства. Ці глобальні цілі співвідносяться  з можливостями. З цього виходить, що менеджер повинен організовувати аналітичну роботу на підприємстві.

    Керівництво фірми вирішує важливі питання  та проблеми. Йому вкрай важно знати, як буде виглядати ринок завтра і  післязавтра, що будуть очікувати клієнти від фірми не тільки сьогодні, але й завтра.

    Головними сферами діяльності, для яких вище керівництво повинно встановлювати  цілі, є ситуації на ринку, інновації, оснащення фінансовими ресурсами  і робочою силою, рентабельність в технічному і фінансовому розумінні, а також ефективність праці службовців та їх взаємовідношення, а також зв’язки із суспільством.

    Між всіма цими сферами існує тісний взаємозв’язок і взаємозалежність. Наприклад, погані відносини, яки склались між керівництвом і співробітниками, рано чи пізно стануть негативно впливати  і на положенні підприємства на ринку.  

       1.3 Аналіз зовнішнього середовища 

       Кожна організація є відкритою системою, яка перебуває у постійній  взаємодії із зовнішнім середовищем.

       Зовнішнє  середовище — сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників. При аналізі зовнішнього середовища визначаю можливості та прогнози зовнішнього середовища відносно підприємства, що створюється. Для цього аналізуємо такі фактори:

       Економічні  фактори. До них належать: рівень і темпи інфляції; зростання та спад виробництва; коливання курсу національної валюти щодо валют інших країн; оподаткування; умови одержання кредиту і відсоткова банківська ставка; рівень динаміки цін, розподіл прибутків і попит покупців; платоспроможність контрагентів тощо. Нині вагомого значення набула глобалізація — політико-економічний фактор, який робить сильних суб'єктів ринку ще сильнішими, а слабких — ще слабшими і переводить конкурентну боротьбу на нові рівні. Для забезпечення сприятливих умов своєї діяльності підприємства мусять здійснювати постійний моніторинг економічної ситуації та оцінювати її зміни з точки зору можливих для себе наслідків.

       Політичні фактори. Це політична стабільність у державі, регіональні політичні інтереси, міжнаціональні та міжконфесійні відносини тощо. Вплив політичних факторів особливо відчутний у нестабільному соціально-економічному і політичному середовищі (період трансформації економічних відносин). Нестабільна політична ситуація спричиняє відтік капіталу від галузей, що потребують значних довгострокових інвестицій, і водночас спрямовує підприємницьку діяльність у бік короткого обігового циклу, який властивий торговельному бізнесу. У період зростання політичної активності (виборчі процеси) відкриваються нові можливості для засобів масової інформації — вони стають надзвичайно рентабельними через високу вартість політичної реклами і можуть збільшувати свої тиражі, набуваючи іміджу «правдоносіїв». Політичні фактори впливають і на відносини з іноземними партнерами.

       Ринкові фактори. Основні ринкові фактори: легкість проникнення ринок (чим легше прон6икнути на ринок, тим успішніше будуть просуватися товари), зміна демографічних умов (чим більша кількість споживачів, тим більшим буде попит на товар),рівень конкуренції (з одного боку чим більше конкуренція, тим важче продаються товари, з другого – тим більше ця ситуація стимулює).

       Технологічні фактори - це науково-технічні розробки й устаткування, які визначають методи виготовлення і продаж продукції (послуг, робіт) у суспільстві.

       На  жаль широкі можливості технологічного середовища в Україні використовуються вкрай недостатньо. А в зв'язку зі значною еміграцією вчених і висококваліфікованих фахівців у західні країни існує реальна загроза різкого погіршення технологічного середовища. Тому політикам і бізнесменам, які мають відповідні можливості, хотілось би висловити таку рекомендацію "Утримуйте висококваліфікований персонал в Україні, навіть якщо для них сьогодні немає відповідної роботи Адже завтра, коли доведеться вам вести конкурентну боротьбу на світових ринках, знайти і залучити до своїх організацій висококваліфікованих фахівців буде коштувати дорожче".

       Міжнародне  середовище включає сферу відносин між окремими державами та міжнародними інституціями, що безпосередньо впливають на результати діяльності даної організації.

       Складові  міжнародного середовища:

• стан і тенденції розвитку міжнародних економічних відносин;
• міжнародні і регіональні організації, що сприяють розвиткові міжнародного бізнесу (ЮНІДО, Всесвітній банк. Міжнародний валютний фонд. Європейський Спілка та ін.);
• міжнародні   багатосторонні   й  двосторонні   договори,   міжнародні   ділові асоціації;
• посольства і торговельні представництва в інших країнах; . міжнародний транспорт І міжнародні комунікації; міжнародні навчальні заклади, наукові дослідження, конференції, зустрічі;
• валютні курси.

       Слід  відзначити сприятливе для України  в цілому міжнародне середовище. Підтвердженням цього є не тільки розширення міжнародних зв'язків України з іншими державами, а й обрання представника України головою Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на 1997-1998 роки. Водночас сприятливе міжнародне середовище містить у собі значні загрози. Довіра до України сьогодні - це скоріше аванс, ніж стале ставлення з бокову зарубіжних країн. А існуюча в Україні корумпованість владних структур не додає державі авторитету. Не завжди в ладах з міжнародними антидемпінговими процедурами вітчизняні бізнесмени. Виникає чимало запитань у зв'язку з кредитами Міжнародного валютного фонду і міжнародних банків. Справді, слід подумати над питанням, хто і як їх буде віддавати. Чи не чекає Україну доля багатьох латиноамериканських і африканських країн? Не завжди зважають вітчизняні бізнесмени і політики на зарубіжні правила господарювання.

       Фактори конкуренції. Ці фактори передбачають постійний контроль зі сторони керівництва організацій їх за діями конкурентів. Це дозволяє  бути постійно готовими до потенціальних загроз. Нашим конкурентами, перш за все, рухає бажання максимізації свого прибутку, а отже бажання бути першими по обсягам продажу та мати найбільший ринок збуту. Конкуренти розробляють стратегію щодо покращення технологій для підвищення якості продукції для того, щоб збільшити попит на свій товар. І цим самим вони можуть охопити значну частину світового ринку.

       Фактори соціального походження.  До цих факторів відносять: установки і відносини, очікування населення, суспільні цінності, які змінюються. В умовах економічної нестабільності саме в соціальному середовищі з’являються проблеми, які несуть велику загрозу для діяльності організації. Щоб ефективно справлятися з цими проблемами, організація як соціальна система повинна змінюватися, пристосовуватися до зовнішнього середовища.

       Таблиця1.1-Аналіз можливостей та погроз зовнішнього  середовища.