Поняття та визначення менеджменту

65.Розвиток людських ресурсів

Незалежно від ефективності с-ми відбору більшості працівників потрібно додаткове навчання, якщо вони хочуть підвищуватися по службі, а також для оцінювання їхньої роботи та забезпечення зворотного зв'язку. Навчання та підвищення кваліфікації Навчання полягає в ознайомленні виробничого та технічного персоналу з викон-м тої роботи, на яку їх було прийнято. Підвищення кваліфікації стосується навчання мен-ів та спеціалістів навиків, що потрібні як для теперішньої, так і для майбутньої роботи. Більшість о-ій складає програми постійного навчання та підвищення кваліфікації для мен-ів і працівників. Першим кроком у розробці плану навчання є визначення його потреб. Наприклад, якщо працівники не знають, як працювати за допомогою певних механізмів, потрібних для виконання якоїсь роботи, то потрібна програма підготовки для роботи з цими механізмами. Крім того, потрібно розробити план оцінювання навчання. Результати навчання та підвищення кваліфікації завжди потрібно оцінювати. Оцінки в кінці навчання отримати не важко, однак справжні показники визначають тоді, коли слухачі вже працюють на робочому місці. Коли працівники вже навчені і виконують свої обов'язки, наступним завданням є оцінка їхнього виконання. Оцінка виконання є офіційним висновком про те наскільки успішно працівники виконують свою роботу. Останнім кроком у більшості систем оцінки виконання є зворотний зв'язок з підлеглими. Це відбувається під час зустрічі між особою, яку оцінюють, та її керівником. Інтерв'ю для зворотного зв'язку не так легко провести. Багато мен-ів почувається невпевнено, виконуючи таке завдання, особливо якщо зворотний зв'язок (реакція) негативний, і підлеглі розчаровані тим, що чують. Останнім нововведенням в оцінці виконання є зворотний зв'язок "на 360 градусів" -- мен-ів оцінюють усі навколо - їхній керівник, колеги та підлеглі. Такий комплексний та наскрізний підхід дає багатшу інфо-ю про їхню д-ість, ніж звичайна оцінка, зроблена, скажімо, лише керівником.

66.Управління диверсифікацією

Д-я робочої сили стала дуже важливою проблемою у багатьох о-іях. Д-я є у групі або о-ії, якщо її учасники відрізняються один від одного за однією або більше важливими ознаками, такими як вік, стать або етнічна належність. Д-я створює в о-ії як додаткові можливості, так і проблеми. -- Д-я як конкурентна перевага. Багато о-ій виявили, що д-я може стати джерелом конкурентної переваги на ринку. Наприклад, п-ва, які ефективно керують д-ією, загалом мають вищий рівень продуктивності праці та нижчий рівень плинності кадрів і прогулів. О-ії з д-ікованою робочою силою більше творчі. -- Д-ія як джерело конфлікту. Одна з потенційних можливостей конфлікту виникає тоді, коли особа вважає, що хтось, прийнятий на роботу, просувається по службі внаслідок свого д-ікаційного статусу. Іншим джерелом конфлікту є нерозуміння, неправильне трактування або неадекватні стосунки між людьми різних груп. Конфлікт також може виникнути в результаті страху, недовіри або особистої неприязні. Менеджмент диверсифікації в о-іях Індивідуальний підхід. Один із ключових ел-ів мен-ту д-ії стосується питань, які залежать від самих людей. Розуміння, безперечно, є головним. Треба намагатися зрозуміти погляди інших; важливе також толерантне ставлення. Проте якщо мен-ри і навчаться розуміти д-ію та прагнутимуть ладнати з іншими, вони все ж не зможуть сприймати деякі аспекти поведінки інших людей. Проблеми д-ії є, оскільки люди бояться або не хочуть відкрито обговорювати їх. О-й підхід до мен-нту д-ії. головну роль у цьому процесі повинна відігравати о-ія. Вихідним моментом тут є стратегія, яку приймає о-ія і яка впливає на ставлення до людей. Інший аспект о-ійної політики є те, як о-ія вирішує і реагує на проблеми, що випливають з д-ії.

67.Комунікації та їх процес у менеджменті

Комунікація у мен-ті здійснює роль обміну інфо-ю, в результаті якого керівник одержує дані для прийняття рішень з доведенням їх до працівників о-ії. Для ефективного обміну інфо-ю формується комунікаційна мережа, яка поєднує між собою працівників через інфо-ні канали. Комунікаційний процес - це обмін інфо-єю між 2 або більше людьми. При обміні інфо-ю між відправником і отримувачем відбуваються деякі етапи комунікаційного процесу. Кожний такий етап несе в собі небезпеку спотворити зміст або його втратити. До таких етапів відносяться: Зародження ідеї. Будь-яка інфо-я починається з формулювання ідеї або відбору інфо-ї. Відправник вирішує яку ідею або повідомлення потрібно зробити об'єктом обміну. Кодування і вибір каналу. Перед передачею ідеї відправник повинен за допомогою символів закодувати її, використовуючи для цього слова, інтонації, жести тощо. Таке кодування перетворює ідею в повідомлення.

Передавання. На цьому етапі відправник використовує фізичний канал передачі повідомлення отримувачеві. Декодування. Суть його полягає у перекладі символів відправника в думки отримувача.

68.Класифікація комунікацій

Комунікації можуть мати формальний і неформальний характер. Формальні комунікації передбачаються о-ійною структурою. Вони поділяються на:

1)вертикальні - здійснюються згори вниз і знизу догори. Комунікації згори вниз пов'язують різні рівні о-ії. Комунікації знизу догори сприяють налагодженню ефективного зворотного зв'язку, через які передається інфо-ія від підлеглих до керівника. 2)горизонтальні - здійснюються між працівниками, які знаходяться на одному рівні упр-ня, що значно поліпшує ефективність координації їх д-сті. 3)діагональні - здійснюються між працівниками, які перебувають на різних рівнях упр-ня

Неформальні комунікації не передбачаються о-ійні структурами і здійснюються незапланованими керівництвом способами. Вони ґрунтуються на поширенні чуток, неофіційних даних і в деяких випадках можуть доповнювати формальну інформацію або її спотворювати. Комунікації поділяються на дві великі групи: 1.письмові - можуть фігурувати у формі планової та звітної документації, пам'ятних записок, доповідей, тощо. 2.усні -до них відносяться телефонні розмови, публічні виступи, наради, безпосереднє спілкування та інші.

69.Комунікаційні схеми та бар'єри

Комунікативна схема - це спосіб, за допомогою якого групи або команди спілкуються між собою. Виявили кілька типових схем у групах або командах, які складаються з 3, 4, або 5 осіб. У схемі колесо усі комунікативні потоки проходять через одну центральну особу, яка груповим лідером. Колесо - найбільш централізована схема оскільки одна особа отримує і поширює всю інформацію. Ланцюг забезпечує рівномірніший потік інфо-ії між учасниками, хоча двоє людей (на кожному кінці) взаємодіють лише з однією особою. Комплексна схема прямого доступу найменш централізована, забезпечує вільний потік інфо-ї між усіма членами групи: усі беруть однакову участь у комунікаціях, а груповий лідер, якщо такий є, немає надмірної влади. Комунікативний процес перервати або ж стати бар'єрами ефективних комунікацій можуть кілька чинників. Їх розділяють на два класи: 1.індивідуальні бар'єри - суперечливістю або невідповідністю сигналів, брак довіри, погане вміння слухати.

2.організаційні бар'єри - стосуються о-ійних умов, у яких відбуваються комунікації. Зокрема, проблеми семантики виникають, коли слова мають різні значення для різних людей, статус або владні відмінності , різне сприйняття.

70.Неформальні комунікації

Звичайні форми неформальних комунікацій в о-іях - це:

Система непідтверджених повідомлень і чуток - це неформальна сис-ма, яка може поширюватися по цілій о-ії. Вона є у будь-якій о-ії. за винятком дуже малої; може мати різновиди. Неформальні комунікації поширюються з двох головних причин. По-перше, вони витікають під час процесів злиття, придбання та поглинання о-ій. По-друге, щораз більше корпорацій переносять свої офіси з міста до передмість. Спроби обмежити систему непідтверджених повідомлень і чуток безуспішні; однак мен-р може її частково контролювати.

М-т "нишпорки" - деякі м-ри, завжди в курсі того що відбувається, нишпорячи навколо і розмовляючи з людьми - підлеглими, постачальниками, клієнтами або іншими особами, які причетні до о-ії.

Несловесні комунікації - це обмін інфо-єю без слів або за допомогою слів з підтекстом. Вони є дуже впливовою, однак малозрозумілою формою в о-ії, оскільки в них беруть участь вираз обличчя, рухи тіла, жести. М-р повинен розуміти важливість несловесних комунікацій. Повідомлення працівнику хороших новин про нагороду з сердитим виглядом може зіпсувати цінність нагороди. Так само, покарання працівника з використанням неадекватних жестів може знизити ефективність санкцій. Тон повідомлення, де і як його зроблено, вираз обличчя та жести можуть посилити, послабити або взагалі змінити його значення.

7І.Невербальні комунікації

Несловесні комунікації - це обмін інформацією без слів або за допомогою слів з підтекстом Вони є дуже впливовою, однак малозрозумілою формою в о-ції, оскільки в них беруть участь вираз обличчя, рухи тіла, жести. Визначено три види несловесних комунікацій, які застосовують ме-ри - уявлення, оточення та мова жестів. У цьому контексті - уявлення - це слова, які люди вибирають для висловлення однієї думки. Важливу роль у несловесних комунікаціях також відіграє оточення - приміщення, умови роботи та інші ел-ти. Багато написано про символи влади в о-іях. Розміри та розташування офісу, меблі в офісі, доступність особи в офісі дають корисну інфо-ію.

3 формою несловесних комунікацій є мова жестів. Відстань на якій ми стоїмо від когось під час розмови, теж має значення. Мова очей також є ефективним засобом несловесних комунікацій. Види мови жестів - це рухи тіла і рук, паузи в розмові, стиль одягу.

Мен-р повинен розуміти важливість несловесних комунікацій. Повідомлення працівнику хороших новин про нагороду з сердитим виглядом може зіпсувати цінність нагороди. Так само, покарання працівника з використанням неадекватних жестів може знизити ефективність санкцій.

72.Управління комунікаціями в організації

Існують різні методи вдосконалення системи комунікації в о-ії. Серед них виділяють дві групи:

1.Вдосконалення міжособових комунікацій може здійснюватись на основі:

1.Урахування потреб і настроїв підлеглих.

2.Удосконалення особистих стосунків (м-р спостерігає настрої підлеглих, їхню поведінку, дає змогу підлеглому, вільно висловлюватись).

3.Удосконалення особистих стосунків (самоаналіз, оцінювання цінностей інших людей, розвиток у себе культурної та етичної толерантності тощо).

4.Використання зрозумілої мови та повторів (повідомлення повинно пристосовуватись до аудиторії).

5.Правильний вибір засобів комунікації.

6.Забезпечення довіри у підлеглих.

7.Розвиток вміння слухати.

2.Удосконалення організаційних комунікацій може реалізовуватися через:

1.Об'єктивну оцінку трудомісткості кожної упр-кої ф-ції (вилучення зайвих видів робіт, усунення дублювання в роботі, спеціалізація управлінської праці тощо).

2.Вдосконалення інфо-них потоків і діловодства (досконалість документообігу, раціональна о-ія діловодства).

3.Вдосконалення о-ної структури упр-ня о-ією (спрощення та чіткість побудови структури упр-ня).

4.Застосування сучасних ІТ (використання персональних комп'ютерів, телетайпів, електронної пошти тощо).

 

 

 

 

 

 

73.Групи і команди в організації

Під групою розуміють двох або більше людей, які постійно взаємодіють для досягнення спільної мети. В о-іях загалом бувають три типи груп: - Функційна група - це постійна група, створена о-ією для досягнення цілої низки о-ійних цілей без обмеження часу. Діє і після того, як досягає поточних цілей, оскільки замість з'являються нові. - Неформальна група або група за інтересами -створюють члени фірми з метою, яка може і не відповідати цілям о-ії. Така група також не має обмеження в часі. Неформальні групи можуть бути впливовою силою, на що повинні зважати м-ри. Неформальні групи можуть бути як позитивною, так і негативною силою. - Цільова група - це група, створена о-ією для досягнення порівняно вузького кола цілей у межах визначеного або потрібного часу. Цільовими групами є більшість комітетів. О-ія визначає членів групи і їхню мету. Команда -це група робітників, яка працює як цілісна одиниця, часто з обмеженим наглядом або й без нагляду, для виконання завдань, функцій та дій, пов'язаних з роботою. Типи команд: Команда для вирішення проблеми - працівників розумової праці об'єднують для вирішення конкретної проблеми, а потім їх розпускають. Команда менеджерів - складається переважно з різних функційних м-рів; координує роботу інших команд. Робоча команда -відповідальні за поточну роботу о-ії .Віртуальна команда - новий тип робочої команди, яка взаємодіє через комп'ютер; члени входять і виходять з мережі у разі потреби, відіграють роль лідера почергово. Осередок якості - об'єднує працівників та керівників, які зустрічаються періодично для обговорення поточних проблем

74.Характеристики груп та команд

Виділяють 4 характеристики груп та команд:

Структура обов'язків : Кожна особа в команді має свої обов'язки або ролі, які виконує для досягнення цілей групи. Деякі люди є лідерами, деякі провадять безпосередню роботу, деякі співпрацюють з іншими командами тощо. Структура обов'язків групи - це набір визначених обов'язків та взаємозв'язки між цими обов'язками, що їх члени групи чи команди визнають та сприймають

Норми поведінки. Норми - це стандарти поведінки, що їх групи або команди приймають для своїх членів. Норми однієї групи не завжди можна використати для іншої. Навіть в одному робочому приміщенні подібні групи або команди можуть запровадити різні норми. Особа також може проігнорувати норми. У цій ситуації можливі кілька варіантів. Спочатку група намагатиметься вплинути на цю особу, більше спілкуючись з нею. Якщо це не спрацює, то стосунки можуть погіршитися. З часом група може усунути цю особу від своєї діяльності і вилучить її.

Згуртованість - це ступінь, до якого члени лояльні та віддані групі. Згуртованість може вплинути на рівень виконання командою завдань, однак на це також впливає дотримання командою норм. Коли згуртованість і дотримання норм високі, то високим буде виконання, тому що команда працює на високому рівні (норми), а її члени працюють разом для досягнення цього результату (згуртованість). Коли ж норми високі, а згуртованість мала, то рівень виконання буде середнім. Хоча команда хоче діяти на високому рівні, її члени не обов'язково працюють добре разом. Коли норми низькі, рівень виконання також буде низьким, незалежно від того, згуртованість групи велика чи мала.

Формальне та неформальне лідерство. Багато функційних груп та команд мають формального лідера - того, кого призначає о-ія або ж вибирають члени групи. Формального лідера можуть обрати як самі члени групи, так і він може призначатися. Неформальний лідер - це особа, яка виконує функції лідера, однак її права на це формально не визнані. Формальний та неформальний лідери можуть бути поєднані в одній особі, а можуть бути і різними людьми.

75.Поняття та класифікація конфліктів

Конфлікт - це суперечності між двома або більше особами, групами або о-ціями. Конфлікт виявляється по-різному - через змагання, вороже ставлення, крики чи звільнення.

Міжособовий конфлікт - конфлікт між двома або більше особами завжди є в кожній о-ії і стосується сприйняття, мети, ставлення та багатьох інших причин. Найпоширеніші джерела конфлікту в о-іях

- персональним розходженням, тобто коли двоє людей відчувають неприязнь один до одного.

- різні переконання або сприйняття деяких аспектів своєї роботи чи діяльності організації.