Поняття і цілі менеджменту (управління). Складові управлінської діяльності: планування, організація, мотивація, контроль

   Підготовка  та організація навчального  процесу полягає у послідовному здійсненні чотирьох етапів: планування, підготовки, виконання та оцінювання.

   Етап  планування складається з так званого ситуаційного аналізу (дослідження потреб у навчанні, аналіз складу студентів, урахування існуючих обмежень) та вироблення загальних цілей навчання.

   Одним із чи не найважливіших моментів у  плануванні навчального процесу  є визначення потреб у навчанні. По суті, необхідно дати відповідь на питання: «Для чого, чому і кого необхідно навчати?» Основою для виникнення потреб є проблемна ситуація, тобто усвідомлення розбіжності між тим, що є, і тим, що мало бути. Проблемна ситуація створюється, з одного боку, потребою підприємств у кваліфікованих менеджерах, а з іншого, — очікуваннями та мотивами студентів до навчання.

   У процесі навчання розвиток досвіду студента послідовно проходить на чотирьох рівнях:

   І рівень (ознайомчий) — упізнання об’єктів, властивостей та процесів даної сфери діяльності (науки) при повторному сприйнятті раніше засвоєної інформації про них або виконанні дій з ними. Це так звані знання- знайомства, коли студент може виконувати певні дії з підказкою, діяти за інструкцією чи алгоритмом, які доступні під час виконання цієї дії.

   ІІ  рівень (репродуктивний) — репродуктивні дії шляхом самостійного відтворення по пам’яті та застосування інформації чи алгоритму (знання-копії). У цьому разі студент має вирішити задачу чи виконати інше завдання, згадавши правила, принципи чи алгоритм виконання дій за умовами поставленого завдання. Наприклад, провести бесіду зі споживачем з метою з’ясування його проблеми.

   ІІІ рівень (суб’єктивно-продуктивний) — передбачає, що студент, лише частково використовуючи загальний метод, має самостійно виробити певний алгоритм дій для вирішення конкретного, існуючого на практиці завдання.

   Наприклад, розробити стратегію вирішення  типової проблеми клієнта: оформлення установчих документів для відкриття власного бізнесу, звернення до місцевих органів влади тощо.

   ІV рівень (об’єктивно-продуктивний) — полягає у створенні принципово нового підходу для вирішення певної задачі чи проблеми. Наприклад, розробити проект програми розвитку конкретного підприємства, або ж розробити стратегію вирішення унікальної складної проблеми клієнта [11].

   Отже, формулюючи цілі, слід передбачити  не тільки те, які знання та уміння будуть формуватися у процесі навчання, але й рівень їх засвоєння. При цьому необхідно досягти узгодженості загальних цілей навчання (підготовки фахівця), цілей навчальної дисципліни та конкретних  цілей окремих тем. 
 

3.2. Навчально-методичний комплекс дисципліни.

   Важливим  етапом підготовки до викладання менеджменту  є розробка навчально-методичного комплексу дисципліни, що передбачає послідовне вирішення низки завдань-кроків: визначення змісту кожного модуля та його структурування, постановка конкретних завдань окремих тем та блоків модуля, обґрунтування та вибір тих чи інших методів навчання, підготовка відповідних кожному методу допоміжних засобів, розробка оціночного інструментарію, комплектування методичних матеріалів для викладача та для студентів, самопідготовка викладача.

   Сучасний  навчально-методичний комплекс дисципліни повинен складатися з таких розділів:

   — навчальна та робоча програма дисципліни;

   — графік навчального процесу;

   — порядок та критерії поточного і  підсумкового контролю;

   — індивідуальні контрольні завдання для самостійного виконання та порядок  їх контролю;

   — приклади типових завдань;

   — тестові завдання, що виносяться на іспит або залік;

   — список рекомендованої літератури.

   Першим  кроком є розробка загального змісту навчальної дисципліни та кожного модуля. Зміст навчальної дисципліни та кожного модуля визначається в основному трьома чинниками: цілями навчання, методами та тривалістю навчального процесу.

   Важливо знати, що структурування змісту може здійснюватись за різними (згаданими раніше) принципами:

   ■ хронологічно (теми розташовуються згідно з історичною хронологією розвитку предмета, що вивчається). Скажімо, за таким принципом можна побудувати модуль «Історія менеджменту»;

   ■ дедуктивно (теми розташовуються таким чином, що спочатку ставляться загальні теми, а потім — більш конкретні). За таким принципом побудовано модуль «Методи менеджменту»: спочатку у одній із тем визначається поняття методів менеджменту, далі — розглядаються характеристики конкретних методів (економічних, адміністративних,

   соціально-психологічних  тощо); ■ індуктивно (спочатку пропонуються теми, що передбачають розгляд конкретних проблем, а потім, — розташовуються узагальнюючі теми);

   ■ проблемно-орієнтовано (зміст модуля складається з тем, що являють собою реальні проблеми, які потребують практичного вирішення).

   ■ комбіновано (використовується поєднання різних принципів).

   Наприклад, модуль «Менеджмент як професія» може складатися з п’яти тем-блоків. Перша тема «Актуальність проблем менеджменту на сучасному етапі розвитку української держави» побудована за проблемно-орієнтованим та індуктивним принципом, тобто до уваги слухачів пропонуються конкретні важливі проблеми розвитку економіки, з’ясовується роль менеджменту у їх вирішенні, робляться узагальнення та висновки. Друга тема «Еволюція менеджменту» побудована за хронологічним принципом. Матеріали інших тем: «Основні функції менеджменту» та «Професійні вимоги до менеджера» структуровані за дедуктивним принципом.

   Наступним кроком у підготовці матеріалів та методів навчання має бути розробка змісту окремих тем модуля. Методика такої роботи аналогічна роботі над змістом усього модуля, тобто до кожної теми формулюються загальна мета та завдання навчання щодо формування конкретних знань, умінь та цінностей, розробляється зміст та здійснюється структурування навчального матеріалу, визначається час, необхідний для опанування кожного змістовного блоку, кожної теми у відповідності з навчальним часом, відведеним на викладання всього модуля, враховуються можливості активних методів у доведенні змісту кожної теми модуля до студентів. Слід переглянути підготовлений зміст, щоб уникнути дублювання, надмірності, або, навпаки, браку навчального матеріалу.

   Результатом цієї роботи має бути підготовлений текст (конспект) кожної теми.

   Третій  крок — визначення та обґрунтування методів навчання. Методи навчання були детально розглянуті нами вище, однак слід додати, що при виборі конкретних методів ураховуються переваги й недоліки кожного з них. Орієнтиром у даному разі є цілі й зміст навчання, а критеріями виступають ефективність та результативність засвоєння, різноманітність (варіативність), доступність, особливості навчальної групи.  

3.3. Контроль і моніторинг у викладанні менеджменту.

   Складовою частиною процесу викладання менеджменту  є контроль і оцінка знань, умінь  студентів. Основна форма контролю — заліки й іспити. При цьому здійснюються не лише контролюючі, а й навчальні, виховні функції. Заліки й екзамени у вищому навчальному закладі — це підсумкова перевірка засвоєння навчальних програм у цілому або окремих їх розділів. Викладач не обмежується констатацією рівня засвоєних студентами знань, умінь і навичок, а й пропонує певну роботу по вдосконаленню їх. Як правило, заліки передують екзаменаційній сесії. На заліках застосовуються як усні, так і письмові форми контролю. Студенти, які на семінарах і практичних заняттях продемонстрували відмінні знання, за рішенням відповідної кафедри можуть бути звільнені від заліків та іспитів.

   Одним з методів перевірки наявного рівня знань і умінь є використання тестів. В більшості випадків переважають тести, що вимагають лише вибору однієї відповіді з кількох (альтернативна форма) або закреслення неправильних відповідей, вставлення пропущеного слова тощо. Однак нині все більше навчальних закладів перевагу віддають тестам, що вимагають від студента значної розумової активності (тести з відкритою формою відповіді). Наприкінці кожного семестру студенти складають іспити, а по закінченні вищого навчального закладу — державні іспити. Іспити — це складна й сувора перевірка знань студентів. Оцінка знань на іспиті виставляється згідно з відповідями на питання білета або за результатами тестування. Білети для іспитів складаються і затверджуються відповідними кафедрами згідно з програмою курсу. В процесі екзамену студент має право один раз замінити білет, але при цьому оцінка знижується. На екзамені перевіряються повнота знань, уміння застосовувати їх у майбутній професійній діяльності, в житті, контролюється розуміння студентами основних законів, принципів, правил даної науки, вміння самостійно працювати з літературою і творчо підходити до вирішення управлінських проблем, а також розвиток у них таких розумових операцій, як аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, узагальнення тощо. Рівень виконання цих операцій — дуже важливий показник професійної підготовки спеціаліста з менеджменту.

   Нижче наводиться один із можливих варіантів  анкети для моніторингу результатів навчання.

АНКЕТА  для вивчення думок  студентів щодо викладання

   Ваші  загальні враження про  курс?

   □ чудові;

   □ дуже добрі;

   □ добрі;

   □ задовільні;

   □ погані.

   На  вашу думку, наскільки  зміст курсу є  корисним для вашої  майбутньої професії?

   □ повністю;

   □ в основному;

   □ достатньою мірою;

   □ частково;

   □ зовсім не має користі.

   Чи  достатніми були пояснення  викладача?

   □ повністю;

   □ в основному;

   □ достатньою мірою;

   □ частково;

   □ зовсім недостатні.

   Яке, на Вашу думку, було навантаження при  вивченні курсу?

   □ надто інтенсивне;

   □ інтенсивне;

   □ помірне;

   □ слабке;

   □ дуже слабке.

   Дайте, будь ласка, оцінку обсягу годин для даного курсу:

   □ дуже багато;

   □ багато;

   □ достатньо;

   □ мало;

   □ дуже мало.

   Чи  відчули Ви принципову відмінність методики викладання курсу від традиційної?

   □ так;

   □ ні;

   □ певною мірою.

   Як  на Вашу думку, чим  саме відрізняється  методика викладання курсу від традиційної?

   □ більшою демократичністю та відкритістю  у стосунках між студентами та викладачем;

   □ постійною взаємодією із викладачем;

   □ більшою активністю та емоційністю  навчання;

   □ більшою самостійністю та можливістю вільно висловлювати власну думку;

   □ творчим підходом та різноманітністю  методів навчання;

   □інше (напишіть) ________________________________________________________

   На  Вашу думку, дана методика викладання курсу  найбільш за все сприяє:

   □ кращому засвоєнню матеріалу;

   □ умінню працювати самостійно;

   □ умінню аналізувати управлінські проблеми та знаходити шлях їх вирішення;

   □ опануванню навичками роботи в групі;

   □ встановленню більш тісних контактів  з викладачем.

   Ті  питання, що виникли  у процесі навчання, Ви:

   □ з’ясували самостійно;

   □ з’ясували на заняттях з викладачем;

   □ питання залишились нез’ясованими.

   Як  Ви оцінюєте роботу викладача за 100-бальною  системою оцінки?

   Ваші  враження та зауваження щодо покращення якості викладання даного курсу?

   Оцінювання  проміжних та кінцевих результатів  навчання можуть здійснюватись за допомогою  тестування, контрольних завдань як після завершення кожної теми, так і для підсумкового контролю. Тестування сприяє підвищенню ефективності навчального процесу, виробленню необхідних менеджеру навичок і здібностей, потреби само- аналізу й самовдосконалення, самостійного розвитку лідерських й інших ділових якостей.