ПіДВИЩЕННЯ РіВНЯ ОРГАНіЗАЦії ПРАЦі

Зміст

Вступ

ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА

1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Загальна  характеристика і завдання організації  праці

1.2 Елементи  організації праці та виробництва  на підприємстві

1.3 Основні  принципи наукової організації  праці та виробництва

на підприємстві 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ТЗОВ «ЛУГОК».

2.1 Загальна  характеристика та основні показники  діяльності підприємства.

3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ  ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЦТВА  НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Основні  напрямки вдосконалення організації праці та виробництва на підприємстві

3.2.  Безтарифна система оплати праці, взамін існуючій в виді ставок (окладів) на ТзОВ «Лугок»

3.3. Зміцнення  фінансового стану підприємства  за рахунок оформлення кредиту

3.4. Зменшення  витрат підприємства на оплату праці за рахунок створення додаткових дотаційних робочих місць

3.5. Закупка  і впровадження в дію на  виробництві в ТзОВ «Лугок»  сушильної камери LE.KO…(додатковий дохід)

3.6. Заміна  циркулярних пил для порізки  деревини на круглопильний станок  з рухливим пильним вузлом FleхiRip….

ВИСНОВОК

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

 

ВСТУП 

     Актуальність  вивчення основ організації праці  та організації виробництва зумовлена  тим, що сучасне виробництво не може розвиватися інтуїтивно, без наукового підходу та ігноруючи закони економіки праці, організації виробництва тощо.

     Зміна техніки і технології виробництва  вимагають відповідної зміни  або вдосконалювання, підвищення організації праці. Крім того, наука про організацію праці збагачується новими даними, виникає передовий досвід нових організаційних рішень.

     Якщо  виробництво чітко реагує на все  нове, що з'являється в області  організації праці, і систематично впроваджує його в свою практику, то ми вправі говорити про наукову організацію  праці (НОП). Науковий підхід до організації праці дозволяє щонайкраще з'єднати в процесі виробництва техніку і людей, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження трудомісткості і росту продуктивності праці. Він спрямований на збереження здоров'я працівників, збагачення змісту їхньої праці.

     Важливою  ознакою НОП є її спрямованість  на рішення взаємозалежних груп завдань:

     - економічних (економія ресурсів, підвищення якості продукції,  ріст результативності виробництва);

     - психофізіологічних (оздоровлення виробничого середовища, гармонізація психофізіологічних навантажень на людину, зниження ваги і нервово-психічної напруженості праці);

     - соціальних (підвищення розмаїтості  праці, його змістовності, престижності, забезпечення повноцінної оплати  праці).

     Розвитком уявлень про задачі НОП є положення  про її функції, тобто специфічних  особливостях прояву НОП на підприємстві, її впливу на різні сторони виробництва. Аналіз впливу НОП на виробництві  дозволяє виділити наступні її функції.

     Ресурсозберігаюча функція, у тому числі працезберігаюча, спрямована на економію робочого часу, ефективне використання сировини, матеріалів, енергії, тобто ресурсів. Крім того, економія праці містить у собі не тільки економію засобів виробництва, але і усунення всякої марної праці. Це досягається раціональним поділом і кооперацією праці, застосуванням раціональних прийомів і методів праці, чіткої організації робітників місць і добре налагодженою системою їх обслуговування. Економії ресурсів слугує і спрямованість НОП на підвищення якості продукції: краща якість рівносильна більшій кількості. Ресурсозбереження - один з головних важелів інтенсифікації виробництва. У сучасних умовах приріст потреб у паливі, енергії, металі й інших матеріалах повинен бути на 75-80% задоволений за рахунок їхньої економії. На це необхідно націлити не тільки технологію, але й організацію праці.

     Оптимізуюча функція виявляється в забезпеченні повної відповідності рівня організації  праці прогресивному рівню технічного озброєння виробництва, досягненні наукової обґрунтованості норм праці й інтенсивності праці, у забезпеченні відповідності рівня оплати праці її кінцевим результатам.

     Функція формування ефективного працівника. Це здійснення на науковій основі професійної  орієнтації і професійного відбору  працівників, їх навчання, систематичного підвищення кваліфікації.

     Працезберігаюча функція виявляється в створенні  сприятливих, безпечних і здорових умов праці, у встановленні раціонального  режиму праці і відпочинку, у використанні режиму гнучкого робочого часу, у полегшенні важкої праці до фізіологічно нормальної величини.

     Функція покращення праці. Робота з покращення на виробництві умов для гармонічного розвитку людини, підвищення змісту і  привабливості праці, викорінювання  рутинних і примітивних трудових процесів, забезпечення розмаїтості праці і його гуманізації.

     Виховна функція активізує та спрямовує  на вироблення дисципліни праці, розвитку трудової активності і творчої ініціативи. Високий рівень організації праці  сприяє формуванню цих якостей працівника, а чим вища якість виконавців, тим вищий рівень організації праці.

     Розуміння функцій НОП дозволяє забезпечити  всебічний, комплексний підхід до рішення  проблем організації праці на підприємстві, більш чітко представити  механізм впливу НОП на працівника і саме виробництво.

     Об’єкт  дослідження – підвищення рівня організації праці та виробництва на підприємстві.

     Предмет дослідження – теоретичні та практичні  аспекти вдосконалення організації  праці та виробництва на ТзОВ «Лугок»  м. Коломия.

     Завдання  дипломної роботи: розкрити теоретичні основи організації праці та виробництва, визначити основні принципи та підходи до НОП, розглянути методи визначення ефективності заходів з наукової організації праці та виробництва на основі аналізу діяльності ТзОВ «Лугок» розробити заходи щодо вдосконалення організації праці та виробництва на підприємстві.

     Методи  дослідження: літературний, методи аналізу  та синтезу, методи узагальнення та порівняння та ін.

     Література: під час виконання даної роботи були використані різноманітні наукові праці, посібники з економіки праці та організації виробництва, виробничого менеджменту тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА

1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ 

1. Загальна  характеристика і  завдання організації  праці

 

     Щоб забезпечити виконання встановлених перед працівниками промислового підприємства конкретних завдань, необхідно відповідним чином організувати працю людей, зокрема:

     - визначити функції кожного працівника;

     - розробити форми кооперації праці;

     - визначити робочі місця;

     - вказати методи виконання роботи.

     Характер  організації праці в колективі  визначається мірою прогресивності техніки і технології, що застосовуються, а також рівнем кваліфікації працівників. Наукова організація праці передбачає систематичне впровадження досягнень  науки і передового досвіду та дозволяє найкращим чином поєднувати техніку і людей в єдиному виробничому процесі, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці [8, c.54].

     Впровадження  наукової організації праці (НОП) спрямоване на рішення економічних, соціальних і психофізіологічних задач. До економічних задач НОП належать:

     - підвищення продуктивності праці,  економія живої праці, що витрачається  при виконанні трудових операцій;

     - найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів;

     - використання найбільш прогресивних  методів і прийомів праці, скорочення  або повна ліквідація витрат  робочого часу;

     - створення сприятливих умов праці;

     - підвищення рівня нормування  праці.

     Соціальні задачі НОП - це всебічний розвиток людини в процесі праці, виховання свідомого відношення до праці, розвиток творчої ініціативи, підвищення освітнього рівня і ділової кваліфікації кадрів і перетворення праці в першу життєву потребу. Психофізіологічними задачами НОП є забезпечення умов для збереження в процесі праці здоров’я, стійкої працездатності людини, полегшення праці, підвищення його змістовності і привабливості [12, c.71].

     Економічні, психофізіологічні і соціальні  задачі НОП тісно пов’язані між  собою. Впровадження наукової організації праці дає найкращий результат тільки тоді, коли її застосування носить комплексний характер по всьому підприємству загалом. Основними задачами наукової організації праці є:

• підвищення продуктивності праці, зростання освітнього і культурного рівня робітників, використання в організації праці наукових досягнень і передового досвіду;
• поліпшення умов праці;
• всебічний облік і контроль за мірою праці, матеріальне стимулювання працівників;
• правильний підбір кадрів, виховання відповідальності, дисципліна праці;
• розвиток творчої активності робітників, залучення їх до роботи в області НОП.

     Практичне застосування методів НОП в промисловому підприємстві сприяє:

• зниженню витрат праці, витрат обігу;
• підвищенню продуктивності праці працівників;
• поліпшенню і оздоровленню умов праці;
• підвищенню змістовності та привабливості праці тощо.

     Організація праці— це спосіб поєднання безпосередніх  виробників із засобами виробництва  з метою створення сприятливих  умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.

     В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити економічні та соціально-психологічні завдання щодо поліпшення організації праці.

     Економічні  завдання передбачають досягнення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат у процесі виробництва продукції і надання послуг належної якості [4, c.93].

     Соціально-психологічні завдання передбачають створення таких  умов праці, які б забезпечували  високий рівень працездатності зайнятих у виробництві. Крім того, працівники мають одержувати задоволення від роботи, яку виконують.

     Вперше  наукова теорія праці знайшла  відображення в тейлоризмі (понад 100 років тому), і подальший її розвиток полягав у переході до концепцій  “збагачення праці”, “автономних  груп”, “гуманізації праці”, які потім продовжили свій розвиток у складі більш широких економіко-соціологічних і політико-ідеологічних теорій “демократії в промисловості, “соціальної інтеграції та ін.

     Організація праці на підприємстві охоплює такі основні напрями:

     - поділ і кооперація праці, що  передбачають науково обгрунтований  розподіл працівників за певними  трудовими функціями, робочими  місцями, а також об'єднання  працівників у виробничі колективи;

     - організація і обслуговування  робочих місць, що сприяють  раціональному використанню робочого часу;

     - нормування праці, що передбачає  визначення норм затрат праці  виробництво продукції і надання  послуг як основу для організації  праці і визначення ефективності  виробництва;