Организация и управление основным производством

     Системи управління, що ґрунтуються на автоматизації  процесів, і поділяються на автоматичні  і автоматизовані.

     Під автоматичними системами управління розуміють об'єкт і управління, вимірювальну і управляючу апаратуру, поєднані в систему, в якій обробка інформації, формування команд та перетворення їх у вплив здійснюються практично без втручання людини.

     Автоматизовані  системи управління передбачають безпосередню участь людини у процесах прийняття  рішень. Автоматизована система управління - людино-машинна система, яка забезпечує автоматизоване збирання і обробку  інформації, потрібну для оптимізації  управління у різних сферах людської діяльності. Ця система ґрунтується  на сукупності взаємозв'язаних технічних  засобів, економіко-математичних методів  і моделей, інформаційних баз, комплексі  організаційних, фінансових і технічних  заходів, які дають змогу здійснювати (за допомогою технічного персоналу) раціональне управління контрольованими  процесами за встановленими алгоритмами  і регламентами.

     Частина управлінських функцій і завдань, таких як збирання, обробка аналіз і перетворення інформації, розробка певних рішень, в умовах АСУ виконується  за допомогою ЕОМ і засобів  механізації. Основне завдання АСУ  на рівні підприємства - організувати і скоординувати всі процеси  на досягнення поставленої цілі. Для  цього потрібно визначити ціль для  підприємства, зібрати інформацію, розробити варіанти рішень і прогнозувати їх здійснення, погодити і вибрати оптимальний варіант рішень, довести рішення до виконавців та організувати і скоординувати виконання рішень. Автоматизована система управління вимагає використання великої кількості математичного і не математичного апаратів. До математичного апарату належать математичне програмування, математичне моделювання, алгебра, логіки, теорії графів, інформації масового обслуговування та імовірності, до не математичного апарату - інженерна психологія, філософія, соціологія, економіка і евристика. Крім того АСУ - це технічні засоби, тобто машини і пристрої для автоматизованого збирання, обробки і передачі інформації на ЕОМ. Проте основне місце в АСУ належить людині, людським методам і принципам. При спільній роботі людини з машиною використовуються переваги кожної з них: людина - ланка універсальна завдяки своїм психологічним і фізіологічним якостям; машина ж переважає її в операційній і виконавській частині щодо точності і швидкості виконання операцій і стабільності роботи протягом тривалого періоду. Отже, в процесі управління людина виконуватиме дедалі більший обсяг висококваліфікованої творчої роботи, для чого їй справді будуть потрібні її особливі якості. Всі інші роботи (що часто повторюються, нетворчі, тобто традиційні) можна перекласти на машину.

     Характерною особливістю АСУ є її цілеспрямованість  якогось одного глобального або  локального завдання. Ці системи складні: вони включають ЕОМ, телемеханічні  і людські системи. Роботу машинних ланок системи забезпечують нові спеціалізовані підрозділи органу управління: і обчислювальний (інформаційно-обчислювальний) центр з розгалуженою системою термінального обладнання (пунктів введення і виведення даних) , група програмування і обробки даних, група розвитку системи тощо. В АСУ і багато прямих, зворотних і перехресних зв'язків, причому ці зв'язки можуть бути як технічними, так і біологічними, тобто неживими і живими. Особливістю АСУ є і те, що вона багатомірна (управляє великою кількістю параметрів і регулює їх). Природа СУ стохастична (випадкова), зумовлена тим, що відмовляти в роботі, вносити випадкові фактори у діяльність системи можуть зайняті в ній люди, а також технічні засоби АСУ.

     Спрощена  система функціонування асу може мати такий вигляд: у центрі - обчислювальний комплекс, на периферії - джерело інформації і засоби передачі її на ЕОМ. Функції  АСУ і завдання, що розв'язують за її допомогою, залежать від специфіки управління господарським об'єктом. У цілому АСУ забезпечує:

1. Багатоваріантні і оптимальні планові розрахунки.
2. Ефективне оперативне управління у реальному масштабі часу.
3. Механізовану і автоматизовану обробку даних з машинним формуванням.
4. Зберігання і швидкий автоматизований пошук великого обсягу інформації, потрібної для управління.
5. Автоматизоване нагромадження і аналіз статистичних даних, формування і постійне поновлення нормативних даних.

     Основне завдання автоматизованих систем управління забезпечити оптимальне функціонування об’єкта (підприємства, об'єднання, галузі та ін.), як єдиного цілого внаслідок  правильного вибору цілі і засобів  її досягнення, найкращого розподілу  завдань між окремими частинами  об'єкта і забезпечення чіткої їх взаємодії.

     Принципи  розробки АСУ визначаються вимогами ефективної організації управління, характером завдань. Виходячи із цього, принципи побудови та функціонування АСУ можна поділити на дві групи:

     1. Методологічні (принципи безперервного  розвитку системи, єдності, забезпечення  системного підходу, автономності, оптимальності та ін.

     2. Організаційно-технологічні принципи  нових завдань, першого керівника,  орієнтації на вихідні документи,  єдиної інформаційної бази тощо). При проектуванні АСУ слід  насамперед керуватися принципом  безперервного розвитку системи.  Системи повинна мати можливість  швидко реагувати на зміни  і відповідним чином перебудовуватися, розвиватися «вшир» - охоплювати  більшу кількість управлінських  об'єктів, «вглиб» - поступово  включаючи нові економіко-математичні  завдання, методи і програми, змінювати  структуру й функцію апарату  управління.

     При розробці кожної підсистеми слід додержувати  принципу єдності надійного її зв'язку з іншими підсистемами, синтезу і  інтеграції окремих автономних елементів і підсистем в єдину автоматизовану систему підприємства. Для цього потрібно використовувати єдину теоретичну концепцію створення і оптимального функціонування АСУ, проектувати програмно-сумісні засоби обчислювальної техніки, забезпечувати ефективну координацію робіт з проектування, впровадження та експлуатації АСУ. Інформаційна єдність має велике значення і тоді, коли інформацію збирають не для одного завдання, а для всіх завдань управління, тобто досягають одноразового введення інформації і багаторазового використання, уникають невиправданого дублювання інформації в основних інформаційних масивах.

     Підготовка  об'єкта до впровадження АСУ включає:

• установку технічних засобів і введення в дію обчислювального центру;
• навчання і підготовку персоналу до роботи на ЕОМ, периферійних пристроях і засобах оргтехніки;
• підготовку і комплектування штатів програмістами, операторами;
• розробку і впровадження системи класифікації і кодування інформації;
• створення централізованих масивів нормативно-довідкової інформації на машинних носіях;
• підготовку документообігу і приведення організаційної структури об'єкта до умов функціонування системи.

     Після виконання заходів по підготовці об'єкта до впровадження системи, закінчення навчання персоналу, підготовки робочої  документації приступають до введення системи. Досвід впровадження автоматизованих  систем управління показує, що економічна ефективність від впровадження АСУ  за рахунок збільшення обсягу виробництва  є результатом раціонального  розподілу трудових, земельних і  матеріальних ресурсів, прийняття своєчасних і обґрунтованих рішень та усунення різних організаційних недоліків, повного  завантаження виробничих потужностей  та інтенсивного використання ресурсів, прискорення циклів виробництва  за рахунок оптимізації виробничих програм, зменшення рівня виробничих запасів і підвищення оборотності оборотних коштів та ін.

     Одним із шляхів удосконалення системи  виробництва продукції є підвищення урожайності, яка багато в чому залежить від норми висіву, якості й сорту  насіння. Нестача насіння, зниження норми висіву, використання некондиційного насіння зменшують кількість  рослин на кожному гектарі, створюють  умови для розмноження бур'янів, знижують урожайність культур. Треба  встановити, чи всюди виконувалися норми висіву з урахуванням якості насіння, яка фактична схожість насіння (за даними контрольних обстежень  ділянок і полів). Якщо мала місце  зрідженість полів у результаті зниження норми висіву, поганої якості насіння, порушення строків і  способів сівби, то необхідно підрахувати, наскільки знизилася за рахунок  цього фактора урожайність культури.

     В селекції, одночасно з підвищенням  урожайності та якості продукції, невід'ємною  складовою при створенні нових  сортів здійснено забезпечення високої  їх стійкості не тільки до екстремальних  факторів навколишнього середовища, але й до ураження найбільш шкідливими патогенами. У 2008 р. завершена 8-річна  програма наукових досліджень та апробації  у виробництві передпосівної  мікрохвильової обробки насіння  практично всіх сільськогосподарських  культур, в тому числі зернових та зернобобових. У вивченні мікрохвильової технології брали участь 15 науково-дослідних  установ УААН, результати досліджень засвідчили ефективність застосування передпосівної обробки насіння  мікрохвильовим полем для підвищення польової схожості насіння, стійкості  рослин до хвороб та шкідників, несприятливих  факторів навколишнього середовища, підвищення урожайності та якості отриманої  продукції. Отже, можна зекономити кошти  за рахунок виключення обробки насіння  отрутохімікатами та отримати додатковий приріст урожаю (табл. 3.1).

     Таблиця 3.1 - Результати передпосівної мікрохвильової обробки насіння зерна

     Отже, передпосівна стимуляція насіння повітряно-тепловим обігрівом з використанням сонячного  опромінення - умова екологічно чистого  землеробства без застосування хімічних засобів захисту рослин.

     Великий вплив на урожайність робить виконання  плану по впровадженню більш перспективних  і високоврожайних сортів. Через  недовиконання плану посіву одних  сортів і перевиконання по іншим  змінюються співвідношення між ними. Якщо збільшується частка більше урожайних  сортів, то в результаті середня  урожайність культури зростає й  навпаки. Переважна більшість високоврожайних  сортів та гібридів характеризуються здатністю формувати високоякісну продукцію, забезпечують високі врожаї, стійкі до вилягання та основних хвороб, мають високу морозо- та посухостійкість. Вони є найбільш адаптованими до умов України, переважають сорти іноземної  селекції за своїми господарсько-біологічними ознаками. Так для вирощування  у ТОВ «ТОНАР» нових гібридів сільськогосподарських культур можна запропонувати наступні сорти:

     1) озимої пшениці – Українка  одеська, Миронівська 61, Харківська  – 63, Донецька 48;

     2) ярого ячменю – «Стакер», Донецький  12, Одеський 115;

     3) гороху - Харківський еталонний.

     Запровадження даних сортів сільськогосподарських  культур дасть змогу підвищити  урожайність окремих культур  в середньому на 15 - 20 %. В деяких випадках за рахунок того, що в господарстві у 2008 р. спостерігалося зниження урожайності, ефект від запровадження нових  гібридів культур може зрости і у 2 рази.

     Визначимо резерви збільшення обсягів виробництва  продукції рослинництва в ТОВ «ТОНАР» у 2011 р. за рахунок впровадження нових сортів зернових культур на основі даних за 2009 р. (табл. 3.2).

     Як  свідчать дані таблиці 3.2, за рахунок  впровадження нових високоврожайних  районованих сортів зернових культур  ТОВ «ТОНАР» в 2011 р. має можливість отримати додатковий обсяг зерна 1264,5 ц.

Таблиця 3.2 - Резерви збільшення обсягів виробництва  продукції за рахунок впровадження нових сортів ТОВ «ТОНАР», 2011 р.