Организация и управление основным производством

     Для складання оперативних планів в  рослинництві застосовується наступна інформація:

• перелік вирощуваних сільськогосподарських культур;
• технологія і обсяги робіт;
• кількість і технологічні характеристики тракторів і сільськогосподарських машин;
• строки проведення робіт;

     - нормативи, що діють в галузі.

• Оперативне управління вимагає виконання таких важливих функцій, к контроль, облік, аналіз та регулювання. Здійснюючи контроль керівник ТОВ «ТОНАР» вчасно може виявити відхилення від плану, його недоліки і прийняти необхідні заходи. Критерієм контролю є важливість продукції та час виробництва. Проте, зрозуміло, що здійснення постійного контролю потребує значних коштів, тому в господарстві здійснюється періодичний контроль. Постійний контроль здійснюється по особливо важливим напрямкам. Види контролю задіяні в господарстві різноманітні.

     В господарстві застосовуються такі види контролю:

• перевірка виконання;
• контроль невідповідності;
• контроль правильності;
• контроль дотримання технологічних вимог;
• контроль технічного стану засобів механізації;
• контроль за дотриманням правил внутрішнього розпорядку.

     Здійснення  обліку особливо важливо для оперативного управління, оскільки облік відображає поточні потреби виробничих процесів в людях, техніці, обладнанні, матеріалах. Здійснюючи, в першу чергу, оперативно-технічний  облік господарство отримує інформацію щодо керованої системи на кожен  момент часу. Інформація про хід  роботи надходить безпосередньо  до відповідальної особи. Здійснення оперативного обліку стану і використання сільськогосподарської  техніки включає щоденний збір даних  про наявність тракторів, автомобілів  і сільськогосподарських машин, кількість виробленого ними часу, витрат паливо-мастильних матеріалів, виконаних робіт. Облік трудових ресурсів здійснюється в господарстві на основі табельного обліку робочого часу із зазначенням фактично відпрацьованого  часу, а також відхилень від  визначеного режиму роботи.

     Здійснення  оперативного аналізу необхідно  для підготовки управлінських рішень та визначення параметрів контролю. Здійснення оперативного аналізу сполучається із оперативним плануванням і  обліком. Охоплюючи невеликі проміжки часу роботи сільськогосподарського підприємства оперативний аналіз дозволяє детально вивчити весь хід фактичного виконання плану, всі фактичні зміни в роботі, визначити причини перевищення планових витрат. Оперативний аналіз є однією з основ розробки плану на наступний період. Система оперативного аналізу в господарстві передбачає щоденну перевірку виконання робіт підрозділів, агрегатів і окремих робітників, правильність використання техніки, матеріальних ресурсів, дотримання агротехнічних строків. Оперативний аналіз здійснюється в чотири етапи. Перший етап спрямований на виявлення фактичних показників від планових, базуючись на оперативних планах-графіках робіт, технологічних картах і звітних даних об'єктів господарювання. Другий етап передбачає встановлення конкретних факторів, що обумовлюють виявлені зміни та оцінку впливу кожного з них. Третій етап - це детальне вивчення причин, що обумовили відхилення від планів і виявлення наявних організаційних недоліків виробництва. На четвертому етапі відповідно до отриманих даних виробляють заходи спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків і мобілізацію додаткових ресурсів. Затверджені планові показники та фактичні дані отримані від виробничих об'єктів в результаті співставлення дають аналітичні показники, на основі яких приймаються управлінські рішення. 

3. Аналіз  ефективності операційного управління виробництвом

     Ефективність може бути визначена як досягнення поставлених перед системою цілей; у загальному значенні ефективність - це задоволення потреб покупців.

     Завдяки своєму подвійному впливу на прибуток операційний менеджмент грає життєво  важливу роль в успіху організації. Головне при підвищенні ефективності - забезпечити таке проведення операцій, щоб задовольнялися запити покупців. Організація забезпечує покупця  послугами, що він хоче, і так, щоб це відповідало його потребам, чи ж робить товари, що потрібні покупцю, відповідно до визначених специфікацій.

     Підвищення  ефективності збільшує доход за рахунок  більшої конкурентноздатності організації.

     Ефективність  управління визначається відношенням  одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої  праці. Ефективність виробництва - узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої  праці в засобах виробництва. Економічна оцінка діяльності підприємств  проводиться шляхом вивчення основних економічних показників ефективності ведення господарства. До таких показників належать величина одержаної валової  продукції, розмір прибутку, рівень рентабельності.

     Суть  ефективності операційного управління полягає в одержанні максимального  результату з одиниці виробничого  ресурсу. Для її визначення застосовують систему показників, які обчислюють відношенням виробленої продукції (в натуральному і вартісному виразі), товарної продукції, валового і чистого  доходу (прибутку) до приведених витрат - сума поточних виробничих витрат. Показники  економічної ефективності відображають рівень і темпи розвитку підприємства: співвідношення та організаційні форми  галузей і структурних підрозділів, ступінь використання вкладень живої  і уречевленої праці. В умовах формування ринкових відносин і переорієнтації економіки на потреби людини, оцінка показників економічної ефективності повинна здійснюватись з урахуванням  соціальної спрямованості виробництва, гарантій проти забруднення навколишнього  середовища, дотримання норм та ін. Проте  найбільш концентровано відображає ефективність одержаний чистий доход (прибуток).

     Ефективність  виробництва борошна для випічки можна оцінити за наступними показниками:

     - урожайність зернових культур;

     - витрати виробництва на купівлю  1 т зерна ;

     - грошові надходження від реалізації;

     - прибуток і рентабельність реалізації хлібобулочних виробів.

     У господарстві, як і в інших галузях  народного господарства, виробництво  продукції пов'язане з використанням  виробничих ресурсів галузі - трудових, земельних, водних, матеріальних, в  процесі якого вони частково або  повністю споживаються і переносяться на новостворену продукцію. Сукупність спожитих і перенесених на продукцію  виробничих ресурсів становить витрати  виробництва. Розрізняють суспільні  витрати і витрати виробництва  певного підприємства. Суспільні  витрати становлять вартість продукту, що включає вартість спожитих засобів  виробництва та вартість продукту, створеного необхідною працею, і вартість продукту, створеного додатковою працею. 
 
 
 
 
 
 

3   ОБГРУНТУВАННЯ  ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ  УПРАВЛІННЯ ОСНОВНИМ ВИРОБНИЦТВОМ 

   3.1  Розробка  заходів  з  удосконалення  системи управління виробництвом

     На  сучасному етапі вдосконалення  управління всебічно впливає на суспільне  виробництво і є важливим резервом його інтенсифікації і підвищення ефективності. Організовуючи процес раціоналізації управління потрібно уникати і однобічного  захоплення окремими заходами. Вдосконалення  управління І повинно мати комплексний  характер і забезпечувати системний  підхід до розроблюваних й впроваджуваних заходів.

     Основні завдання раціоналізації системи управління у ТОВ «ТОНАР» такі: удосконалення організаційної структури управління, пошук раціональних форм організації праці, виробництва і управління; посилення зацікавленості працівників у кінцевих результатах праці, розвиток їх ініціативи. Удосконалення системи оперативного управління здійснюється по різним напрямкам. Головним є удосконалення оперативного планування роботи всіх структурних підрозділів і ланок. Важливо не лише вчасно розробити і довести до виконавців плани на перспективу, рік, певний період але і якісно спланувати роботу трудових колективів, окремих виконавців на день, тиждень,декаду, виключити простої робочої сили і техніки. При оперативному плануванні слід врахувати непередбачувані переміщення робочої сили і техніки через погодні умови, поломки техніки, недисциплінованості виконавців. Необхідно планувати резервну техніку та її оперативний ремонт.

     Важливу роль в оперативному плануванні в  господарстві відіграє якість планів та їх оформлення. Добре побудовані і оформлені оперативні плани, доведені до виконавців і робітників диспетчерської служби, дозволяють краще організувати в подальшому контроль і аналіз їх виконання. До побудови оперативних планів обов'язково слід залучати керівників середньої ланки. Для удосконалення оперативного управління необхідно мати добре відпрацьовану систему нормативів і вміло її використовувати. Нормативи повинні знаходитись в основі оперативного планування і контролю за діяльністю виконавців. Необхідний високий рівень розпорядництва. Оскільки вчасно віддані розпорядження сприяють кращій організації роботи виконавців. Фіксація в журналі диспетчера розпоряджень і контроль за їх виконанням дозволяють згодом проаналізувати стан виконавчої дисципліни працівників господарства. Необхідно підвищити роль диспетчерської служби з інформаційної до інформаційно-регулюючої. В результаті такої реорганізації диспетчерська служба підприємства стане самостійним структурним підрозділом господарства. Це дозволить полегшити і удосконалити працю керівників і спеціалістів звільнити їх від багатьох розпорядницьких і контрольних операцій, підвищити якість управлінських рішень. Штат диспетчерської служби залишиться незмінним, проте працівники служби повинні мати вищу освіту. Старший диспетчер повинен добре знати раціональні форми і методи організації сільськогосподарського виробництва, найкращі способи виконання технологічного процесу для того, щоб не допускати в своїх розпорядженнях будь-яких організаційних, технічних, технологічних помилок. Старший диспетчер повинен вміти передбачати ті чи інші несприятливі ситуації, швидко орієнтуватись у мінливих умовах сільськогосподарського виробництва, мати здібності до прогнозуванню і аналізу, організаційні здібності і досвід керівництва виробничим колективом. Змінний диспетчер повинен мати економічну чи інженерну освіту.

     Важливим  напрямком удосконалення оперативного управління в господарстві на базі диспетчеризації є визначення оптимального співвідношення централізації і  децентралізації в управлінні. Дієва  диспетчерська служба створює сприятливі умови для централізації виконання  ряду функцій управління і по вирішенню  багатьох питань оперативного управління, особливо це стосується маневрування робочою силою, технікою, технічним обслуговуванням основних засобів. Централізація і децентралізація в оперативному управлінні залежить від наявності необхідної кількості підготовлених керівників структурних підрозділів. Підвищуючи рівень диспетчерської служби в господарстві важливо не порушити принцип єдино начальства. Про всі зміни, які відбуваються у встановлених раніше завданнях слід повідомляти диспетчерську службу. Якщо диспетчер не проінформований, він не лише не зможе забезпечити необхідний контроль ходу робіт, допомогти у вирішенні організаційних питань, а стане навіть дезінформатором для керівника господарства. Диспетчерська служба не зможе ефективно здійснювати свої функції, якщо головні спеціалісти будуть вирішувати оперативні і виробничі питання без участі диспетчера. Тому, чітка взаємодія диспетчерської служби з іншими службами і підрозділами господарства дозволить максимально ефективно здійснювати виробничу діяльність.

     Важливу роль в роботі диспетчерської служби ТОВ «ТОНАР» відіграє підготовка і проведення диспетчерських нарад. Ефективність диспетчерської наради у великій мірі залежить від якості її проведення. До початку наради повинні бути підготовлені і систематизовані оперативні зведення про хід виконання робіт, запити на ресурси, проекти робочих планів на поточний робочий день. Кожен з учасників повинен завчасно підготуватися до участі в оперативній нараді. Всі повідомлення учасників наради повинні бути стислими. Завдяки засобам зв'язку учасники наради можуть приймати в ній участь зі своїх робочих місць і не їхати в центральну контору.

     Важливою  складовою удосконалення оперативного управління є здійснення оперативного аналізу. Відсутність необхідним чином  організованого оперативного аналізу  призводить до нераціонального використання машино-тракторного парку, перевитрат нафтопродуктів та інших ресурсів.

     Досвід  удосконалення оперативного управління на базі диспетчеризації свідчить, що після удосконалення управління помітно підвищується коефіцієнт змінності  використання машинно-тракторного  парку, виробіток на 1 еталонний трактор  і об'єм механізованих робіт, знижується їх собівартість, краще використовується автотранспорт, поліпшується використання робочої сили, скорочуються строки і підвищується якість І сільськогосподарських робіт у найбільш напружений період. Щорічний І економічний ефект, як свідчать дослідження може досягати 15-20 тис. грн. за рік.

     Подальший розвиток і удосконалення диспетчерської служби слід здійснювати на основі автоматизованої системи управління (АСУ).

     В умовах постійного ускладнення виробництва, а отже, і управління виявляється  недостатня ефективність рішень, що ґрунтуються  на інтуїції одного працівника або  прийнятих внаслідок обговорення  певного складного питання колегіальним органом. Для прийняття відповідних  рішень потрібна інформація, зростаючі  обсяги якої апарат управління вже  не може переробити. Цю проблему не можна  розв'язати за рахунок нових працівників  у сферу управління, оскільки це призводить до ще більшого ускладнення  системи управління і зростання  витрат на управлінський апарат. Виходом  із цього становища може бути впровадження автоматизованої системи управління, яка ґрунтується на ЕОМ. Впровадження АСУ впливає на різні сторони  суспільного виробництва. Підвищуючи у десятки разів продуктивність праці на обчислювальних операціях  та інших роботах, пов'язаних з обробкою інформації, автоматизована система  управління не тільки дає змогу зменшити час на інформаційні процедури, а  й сприяє удосконаленню всієї  системи управління, застосуванню сучасних економіко-математичних методів для  розробки управлінських рішень. В  результаті цього підвищуються якість і оперативність прийняття управлінських  рішень, більш змістовним стає праця  керівників і спеціалістів, оскільки вони звільняються від багатьох рутинних операцій, пов'язаних з обробкою інформації, а також досягаються безперервність планування, багатоваріантність планів і можливість оптимізації їх за встановленими критеріями.