Напрямки організації управлінської праці на підприємстві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. 2.Напрямки впливу на ефективність управлінської праці.

Ефективність  діяльності управлінців розглядають  у вузькому і широкому розумінні. Згідно з вузьким баченням цієї проблеми підвищення ефективності праці управлінців  забезпечує скорочення витрат живої  праці, часу на виконання робіт, заміна праці висококваліфікованих і високооплачуваних працівників працею менш кваліфікованою. У широкому розумінні свідченням зростання ефективності праці управлінських кадрів є поліпшення показників роботи керованих об’єктів у зв’язку з більшою обґрунтованістю, своєчасністю, вищою якістю управлінських рішень.

 

РОЗДІЛ 2. Організація робочих місць управлінського персоналу на підприємстві.

2.1. Робоче місце працівника менеджменту організації та вимоги до нього.

Останніми роками організація та обладнання робочих  місць працівників апарату управління, створення відповідальних умов для їх праці набувають дедалі більшого значення. З кожним роком збільшується обсяг оброблюваної в процесі управління інформації, дедалі ширше застосовуються засоби механізації та автоматизації робіт – від простої оргтехніки до складних ЕОМ, виникають нові професії, поглиблюється поділ, кооперація та спеціалізація праці. Все це потребує певної організації робочих місць, їх планування, устаткування, створення оптимальних умов для праці.

Вимоги до організації робочих місць можна згрупувати таким чином: кваліфікаційні, інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні, технічні, організаційні.

Кваліфікаційні  вимоги охоплюють комплекс параметрів, які характеризують сукупність вимог до рівня освіти й кваліфікації працівника, необхідних для ефективної реалізації функцій, закріплених за цим робочим місцем.

Інформаційні  вимоги охоплюють комплекс заходів з інформаційного забезпечення робочого місця. До них відносять: визначення обсягів і структури інформації, яка надходить на робоче місце, обробляється на ньому, створюється і передається на інші робочі місця; проектування інформаційних потоків, у систему яких включене робоче місце та ін.

Інформація, яка концентрується на певному робочому місці, повинна відповідати загальним принципам наукової організації управлінської інформації та бути достатньою для виконання службових обов’язків працівником.

Економічні  вимоги передбачають таку організацію робочого місця в апараті, управління, при якій витрати на утримання робочого місця мінімальні, проте достатні для його функціонування. Доцільно також перевірити робоче місце за критерієм оптимальності: ефект від діяльності працівника на робочому місці повинен перевищувати витрати на утримання робочого місця і працівника.

Ергономічні вимоги вивчаються та формулюються новою галуззю науки, з’явилася порівняно недавно у зв’язку з новими вимогами виробництва та управління – ергономікою.

Ергономіка  виникла на межі технічних наук, психології, фізіології, гігієни. Ця наукова дисципліна використовує також дані анатомії, антропометрії, біофізики, токсикології. Ергономіка – галузь науки, яка вивчає функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення для неї оптимальних умов праці, які, роблячи її високопродуктивною та надійною, разом з тим забезпечують людині необхідні зручності та зберігають її сили, здоров’я та працездатність. Отже, все що оточує працюючу людину, створюючи її робоче середовище, повинно відповідати вимогам ергономіки та бути максимально пристосованими до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.

Гігієнічні  вимоги – це вимоги до освітлення робочих місць, повітрообміну, температурного режиму, вологості, шуму та інших факторів середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини. Оскільки ці вимоги відносять у цілому до виробничого середовища працівників апарату управління, а не тільки до окремого робочого місця, то вони розглядаються далі окремо.

Естетичні вимоги. Продуктивність праці людини значною мірою залежить від елементів зовнішнього оформлення середовища, в якому вона працює. Отже, такі елементи естетичного оформлення виробничого середовища, як зовнішній вигляд приміщення і знарядь праці, їх кольорова гама, наявність квітів в інтер’єрі та ін. також потрібно враховувати при організації робочого місця.

Технічні  вимоги. Для будь-якої праці, в тому числі для праці службовця, насамперед необхідний певний простір. Це площа, на якій встановлюють необхідні меблі та устаткування, яку займає сам працівник. а також площа проходів до столу, устаткування, іншого робочого місця та ін.

Робоче місце в апаратурі  управління повинно також відповідати організаційним вимогам, тобто потрібно визначити сферу компетенції працівника на певному робочому місці, його права, обов’язки, підпорядкованість, вертикальні і горизонтальні зв’язки з іншими робочими місцями, форми і методи стимулювання ефективної праці. Ці питання вирішують розробкою положень про структурні підрозділи апарату управління та посадових інструкцій працівників.

Положення про структурні підрозділи повинні містити чітко сформульовані завдання, функції та права кожної ланки з врахуванням специфічних умов організації їх діяльності, а також всього підприємства чи організації в цілому. При розробці положень враховують конкретні умови здійснення господарсько-фінансової діяльності, аналізують внутрішньогосподарські зв’язки, що склалися. 9, 100

 

 

2.2. Типові проекти організації  робочих місць.

З метою удосконалення  організації праці службовців часто  вдаються до розроблення й використання типових рішень, які ґрунтуються  на суворій регламентації праці. Це передбачає обладнання робочих місць уніфікованими наборами устаткування і допоміжного обладнання, які є матеріальною основою розроблення і впровадження типових проектів організації праці, а також використання типових рішень для однотипних робочих місць. 21, 457

Застосування типових  рішень дає змогу:

скоротити терміни виконання  робіт, зекономити матеріальні й  трудові затрати на робочих місцях;

повніше враховувати досягнення науки й передового досвіду;

використовувати у широких масштабах однотипні елементи організаційного обладнання;

пришвидшити процес виявлення  й використання внутрішніх резервів зростання продуктивності праці  управлінців і створити для цього  відповідні умови. Розрахунки свідчать, що реалізація типових проектів робочих місць забезпечує економію часу й підвищення продуктивності праці в управлінні на   4-5 %.

Використання типових  проектів організації робочих місць  сприяє вирішенню таких завдань:

раціональне планування робочого місця відповідно до технологічного процесу менеджменту;

оснащення робочого місця  устаткуванням і обладнанням  відповідно до змісту виконуваних робіт  і вимог естетики;

забезпечення безперебійного обслуговування робочих місць. 2, 330

Типовий проект організації робочого місця в апараті менеджменту є сукупністю (системою) проектних рішень з основних напрямів наукової організації управлінської праці (НОУП). Складається він із кількох розділів і передбачає обладнання, просторове ( внутрішнє й зовнішнє) планування робочого місця, розташування знарядь і засобів праці, взаємозв’язок з іншими робочими місцями в технологічному процесі управління, основні системи обслуговування робочого місця. Основним документом типового проекту організації робочого місця є карта організації праці. Додаток до типового проекту містить схеми, креслення, перелік обладнання тощо. Типові проекти, однак, не є готовими схемами організації робочих місць. Вони потребують прив’язки до конкретних умов: підтягування наявного організаційно-технічного рівня до запроектованого, перегляд окремих типових рішень з урахуванням конкретних умов. Передусім установлюють ступінь відповідності наявних організаційних умов передбаченим типовим проектним рішенням. Визначають з передбачених проектом ті заходи, які повністю або частково неможливо запровадити за існуючих умов. Потім здійснюють прив’язку (за розмірами, плануванням, комунікаціями) типового проекту до конкретних умов. Заключним етапом є складання плану впровадження НОУП на основі типового проекту з урахуванням конкретних реалій в організації, вимог науки. Одночасно підраховують необхідні витрати та очікуваний ефект.

Якісно новим етапом роботи з НОУП є створення типових  проектів організації праці управлінців  на основі комплексного, системного вдосконалення організації праці. Комплексність вирішення завдань у такому разі означає взаємо поєднання робіт в управлінні з комплексом технічних і технологічних аспектів, з організацією виробництва й менеджменту.

Використання типових  проектів робочих місць працівників менеджменту дає змогу суттєво скоротити витрати на їх обладнання й експлуатацію, застосувати науково обґрунтовані схеми технологічних процесів управління, а отже підвищити ефективність управлінської праці.

 

2.3.Положення про структурні підрозділи та посадові інструкції працівників менеджменту.

Основними документами, які регламентують сферу компетенції  працівника чи групи працівників  управління, об’єднаних в окремий  структурний підрозділ є посадові інструкції та положення про структурні підрозділи апарату управління. Ці документи повинні відповідати основним вимогам щодо їх структури і змісту, тобто охоплювати увесь спектр питань, пов’язаних із статусом, правами, обов’язками, функціями конкретного управлінського підрозділу чи працівника. 21, 458

Загальна  частина. У ній обґрунтовують  місце та значення підрозділу в системі  менеджменту організації, вказують, кому він безпосередньо підпорядкований, а також його особливості, основні  завдання, напрями та цілі його діяльності.

 Функції  підрозділу. Містить формулювання  функцій, необхідних для виконання  завдань конкретного підрозділу  апарату управління.

Права підрозділу. Охоплює коло прав, необхідних і  достатніх для реалізації підрозділом  закріплених за ним функцій, а також передбачає порядок здійснення цих прав.

Управління  підрозділом. Визначає структуру підрозділу, яка, орієнтуючись на структуру організації, залежить від обсягу робіт і кількості  працівників. При цьому відповідно до штатного розкладу зазначають посади осіб, які очолюють сектори, групи всередині підрозділу, регламентують взаємовідносини підрозділу з іншими відділами та службами організації. Встановлюють порядок одержання та видачі відповідної документації, інформації тощо.

Відповідальність. З урахуванням особливостей роботи кожного підрозділу обумовлюють дисциплінарну та матеріальну відповідальність керівників і співробітників підрозділу за своєчасне та ефективне виконання їх обов’язків, раціональну організацію праці, правильність планування та здійснення заходів, спрямованих на вирішення питань, віднесених до компетенції цих осіб.

Матеріальне стимулювання. Містить перелік показників, які є підставою для преміювання  чи депреміювання працівників підрозділу.

Організаційні вимоги щодо індивідуального робочого місця зумовлені загальними організаційними засадами функціонування структурного підрозділу менеджменту. Суть робочого місця реалізується у дотриманні закріплених у посадовій інструкції певних умов.

1. Чітке визначення  завдань (функцій), для вирішення яких створено робоче місце, а також обов’язків, зумовлених специфікою завдань робочого місця.

2. Конкретне формулювання  прав і повноважень працівника, який посідає робоче місце,  перелік необхідного для його  праці технічного забезпечення.

3. Встановлення меж відповідальності працівника, зумовленої суттю його робочого місця.

Положення про структурні підрозділи та посадові інструкції повинні  відображати оптимальну завантаженість усіх працівників апарату управління, бути засобом раціональної організації праці управлінців.

 

РОЗДІЛ 3. Напрями удосконалення організації управлінської праці на підприємстві.

Головними напрямами  удосконалення  організації праці менеджера  на підприємстві є:

організація робіт із складання  і реалізації планів наукової організації праці;

формування раціональної структури кадрів і аналіз використання їх;

поділ і кооперація праці, покращення її умов;

організація трудового  процесу на робочому місці та його обслуговування;

поєднання професій;

нормування витрат робочого часу;

організація навчання і підвищення кваліфікації кадрів;

розробка і реалізація системи стимулювання прац

На ефективність трудової діяльності управлінських працівників, як і працівників будь-якої іншої  сфери діяльності, можна впливати. Оскільки ефективність діяльності організації в цілому суттєво залежить від ефективності управління, одним з головних завдань управляючої системи є визначення напрямків її підвищення. До них, зокрема, відносять:

просування за службою;

забезпечення прийнятного  рівня освіти;

набуття практичного досвіду;

підвищення кваліфікації працівників управління;

провадження періодичної  атестації.

Важливим стимулом кваліфікаційного зростання управлінського працівника і розвитку його ініціативи є систематичне просування за службою. Однак менеджер повинний твердо знати, що воно залежатиме від того, як він підвищує свою ділову кваліфікацію, наскільки активний у роботі.