Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Ноября 2011 в 11:32, реферат
Метою даного наукового дослідження є розробка напрямків часткового вирішення вказаних проблем на рівні підприємства. У пропонованій читачеві монографії розглянуто основні тенденції розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств, досліджено значення такої діяльності для забезпечення економічного зростання національної економіки, намічено напрямки її активізації і розроблено методи оцінки економічної ефективності інноваційних процесів, пов'язаних з впровадженням нових видів продукції, нових технологічних процесів і методів організації виробництва, а також з вдосконаленням методів управління промисловим виробництвом.
Вступ
сутність інноваційної діяльнос
1.1. Поняття та зміст інноваційних процесів
1.2. Оцінка ефективності інноваційних процесів промислових підприємств
СТАН ВІТЧИЗНЯНОГО НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ
І ОЦІНКА ЙОГО ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Джерела інноваційних можливостей і пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні
Проблеми інноваційної діяльності промислових підприємств
Приклад інноваційної діяльності промислових підприємств України
АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ РИНКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ НА УКРАЇНІ
3.1. Сввітовий досвід підтримки інноваційної діяльності
3.2. Зарубіжний досвід створення інноваційної інфраструктури та можливість його застосування для України
Висновки
Список літератури
Враховуючи вище сказане, можна зробити висновок, що світових досвід у галузі створення науково-технічних організацій може бути успішно використаний для створення бази аналогічних вітчизняних бізнесінкубаторів, технопарків, технополісів.
Крім того, для перспективи розвитку конкурентоспроможності держави,
навіть в умовах фінансової кризи, інноваційна складова – це основний елемент успішної діяльності підприємства. Слід відзначити, що жоден технопарк в Україні не працює без такої складової як бізнес-інкубатор, більшість технологій (особливо нано-технологій) не омерціалізуються, що призводить до негативних наслідків – кризи, застою, економічного спаду тощо.
З вищенаведеного, слідує, що державі необхідно:
1. Створити
нормативно-правову базу, яка стимулює
розвиток інноваційної
2. Підтримувати фінансовою складовою інноваційний проекти на крупних підприємствах.
3.
Забезпечити підготовку висококваліфікованих
кадрів шляхом взаємодії науки та виробництва.
Необхідність науково-технічного розвитку економічних систем будь-якого рівня викликається такими причинами, як: зростання культури суспільства і підвищення вимог споживачів щодо якості та різноманітності товарів і послуг: конкуренція виробників з метою збереження свого місця на ринку і отримання найвищого прибутку; ресурсні та екологічні обмеження, що виникають у зв'язку з вичерпанням традиційних ресурсів та необхідністю збереження довкілля; прогрес у суміжних галузях та країнах, з якими кооперується дана економічна система: системний розвиток науки за внутрішніми законами пізнання природних та суспільних явищ. Науково-технічний прогрес в економіці відбувається циклічно, тобто з періодичними коливаннями інноваційної активності, які пов'язані з фазами економічних та науково-технічних циклів. Взагалі циклічність є механізмом саморегулювання ринкової економіки.
Держава, проводячи "антициклічну" політику, за допомогою використання кредитно-грошових та податкових важелів стимулює економіку в умовах кризи та стримує її надмірний розвиток у фазі піднесення. В умовах кризи державні заходи направлені на пониження кредитних ставок, скорочення податків, прискорену амортизацію та податкові знижки на нові інвестиції. У фазі піднесення держава сприяє подорожчанню кредиту, вводить нові податки та підвищує старі, відміняє прискорену амортизацію та податкові пільги на нові інвестиції. Таким чином, механізм саморегулювання ринкової економіки поєднується з державним впливом на відтворювальний процес.
Актуальність формування та постійного вдосконалення національних системи управління нововведеннями зумовлена місцем, яке посідає НТП у житті суспільства, особливо в період економічних трансформацій.
По-перше, НТП забезпечує інтенсивний розвиток виробничих сил і підвищення техніко-економічного рівня продукції; розширте можливості варіювання ресурсами і послаблює залежність розміщення продуктивних сил від природних умов; дозволяє підвищити можливості імпортозаміщування і збільшити експортний потенціал держави. По-друге, перехід економіки України до ринку, усвідомлення ресурсних та екологічних обмежень, орієнтація на світовий ринок, викликає нагальну необхідність сполучення інвестицій з інноваціями, оскільки застосування застарілих рішень, обертається значними збитками і втратою конкурентноздатності національної економіки.
По-третє,
централізований механізм управління
НТП в Україні демонтований, тоді як виробничо-економічні
системи поки що не мають достатньої рефлексії
до нововведень. Попередній розвиток виробничо-економічні
системи на переважно екстенсивній основі
призвів до консервації застарілих виробничих
процесів, деградації якості продукції.
Переорієнтація на нові соціально-економічні
пріоритети обумовлює необхідність узгодженого
регулювання НТП на всіх рівнях управління,
переміщення центру ваги управління нововведеннями
на виробничий рівень.